Порівняння SPLAV Settler R vs Tramp Bicycle Light

Повна вага намету – з урахуванням каркаса та інших приналежностей.

Даний параметр залежить насамперед від призначення (див.вище), а після цього — від сезонності, місткості і додаткових функцій. Наприклад, в трекінгових і експедиційних моделях вага зазвичай не перевищує 5 – 7,5 кг, а найлегші з подібних виробів можуть важити 2 – 3 кг і навіть менше, будучи при цьому повноцінними наметами на 2 особи або навіть більше. Втім, для трекінгового намету подібна невелика вага при місткості більше 2 осіб зазвичай означає те, що дана модель розрахована виключно на літо. У більшості кемпінгових наметів вага починається з 6 кг, хоча серед них теж зустрічаються досить легкі вироби – на 4 – 5 кг, 3 – 4 кг, а то і менше (в таких випадках невелика вага теж може означати чисто літню спеціалізацію). А найбільш місткі і / або багатофункціональні моделі можуть мати вагу в 10 – 15 кг, 15 – 20 кг і навіть більше; у цій ваговій категорії можна зустріти переважно тенти-шатри, багатомісні кемпінгові намети і рибальські тенти для карпфішінга (див. «Призначення»).

Вибираючи намет за даним показником, варто враховувати, що не завжди має сенс гнатися за максимальним зниженням ваги. Так, легкий намет...виходить максимально зручним в перенесенні; з іншого боку, зниження ваги неминуче позначається на одній або відразу декількох інших характеристиках. Наприклад, найчастіше більш легкі моделі виходять або більш дорогими, або меншими за розмірами і менш місткими і функціональними, ніж їх важчі аналоги. А іноді зниження ваги негативно впливає ще й на захищеність (в тому числі стійкість до вологи) і загальну надійність виробу. Тому спеціально шукати максимально легкий намет має сенс в тих випадках, коли зниження ваги має ключове значення; характерний приклад — тривалі походи, в яких все спорядження доводиться довго нести «на собі». І навіть в таких варіантах варто пам'ятати про інші важливі характеристики. Наприклад, для використання пізньою осінню, коли ймовірні заморозки, краще вибрати більш важкий намет з сезонністю «зима», ніж легку модель, не розраховану на зимові умови.

Моделі з цією особливістю фактично являють собою дві палатки, одна з яких розташовується усередині іншої. При цьому зовнішня намет зазвичай робиться із щільного непромокального матеріалу, а внутрішня — з легкого, що пропускає вологу. Така конструкція забезпечує хорошу теплоізоляцію і захист від вологи, у т. ч. від конденсату: більша його частина осідає на зовнішній наметі, не проникаючи всередину. Багато двошарові намети дають змогу встановлювати окремо тільки внутрішній намет, що може стати в нагоді в теплу погоду. Мінусом цього варіанта є збільшені, порівняно з одношаровими, габарити і вагу.

Кількість вікон, передбачених конструкцією намети. Вікна забезпечують проникнення природного світла і позбавляють Вас від необхідності використовувати додаткові джерела освітлення в світлий час доби; крім того, при відповідному розташуванні вони дають змогу оглядати місцевість, не виходячи з намету.

— Зовнішній. Зовнішній каркас вважається більш зручним в установці, особливо у випадку двошарових наметів (див. «Внутрішній намет»), оскільки на каркас надягаються відразу і внутрішній намет і зовнішній тент. З іншого боку, такий каркас більш схильний до негативного впливу природних умов і не дає можливості поставити внутрішній намет окремо.

— Внутрішній. Внутрішній каркас дещо складніше в установці, ніж зовнішній; водночас він менш схильний до впливу несприятливих зовнішніх умов, а в двошарових наметах (див. «Внутрішній намет») з внутрішнім каркасом зазвичай передбачається можливість встановлення тільки внутрішнього намету, без тенту.

Зазначимо, що класичний каркас мають тільки намети у формі напівсфери або напівбочки (див. «Форма корпуса»); у разі двосхилих наметів характеристика «зовнішній/внутрішній» відноситься насамперед до розташування опор, а до шатрових моделей термін «каркас» взагалі не застосовується.

— Надувний. У таких наметах роль каркаса грають герметичні порожнисті трубки з гнучкого матеріалу (гуми або полімерів), зазвичай дугоподібної форми. У складеному стані вони можуть бути досить компактно згорнуті, а при установці намету вони надуваються (зазвичай за допомогою спеціального насоса), набуваючи потрібної форми і достатньої жорсткості для підтримки тенту. Перевагами надувних каркасів є невелика вага і простота в установці, зазвичай вони належать д...о систем швидкої установки (про останні див. вище). З іншого боку, надувні елементи дуже чутливі до пошкоджень: невелика тріщина або дірочка, некритична для елемента звичайного каркаса, порушує герметичність і робить намет непридатним для використання.

— Pop-up. Автоматичний тип дугового каркасу – самостійно розкладається при витяганні намету з чохла. Найчастіше такий різновид каркасу застосовується у невеликих наметах бюджетної ланки, адресованих прихильникам відпочинку у кемпінгах, вилазок на природу та відвідування музичних фестивалів. Упаковані подібні намети у невелику круглу сумку, яка займає мінімум місця в автомобільному багажнику або серед ручної поклажі відпочиваючих.

Кількість дуг, передбачених у каркасі намети. Для корпусів-півсфер (див. «Форма корпуса») на 2-3 людини, не призначених для екстремальних умов, цілком достатнім вважається 2 дуги; більш великогабаритні та/або посилені моделі можуть мати більшу кількість дуг. У випадку з полубочками це кількість безпосередньо пов'язана з довжиною намети.

Матеріал, з якого виготовлений каркас намету (дуги). Основними вимогами до дуг є міцність, стійкість до деформацій (пружність) і невелика вага. В сучасних наметах використовується кілька матеріалів з різним співвідношенням цих параметрів.

— Алюміній. Досить поширений матеріал: має хороші характеристики міцності і невелику вагу, а коштує відносно недорого. Водночас алюміній схильний до деформацій при довгому впливі навантажень (хоча звичайно це не має вирішального значення навіть при стоянках в декілька днів).

— Склопластик. Композитний матеріал, заснований на поєднанні скловолокна та пластику. Головною перевагою склопластику є стійкість до деформації: навіть при тривалих навантаженнях дуги не втрачають форму. Крім того, цей матеріал дешевий і має невелику вагу (хоча і дещо важче алюмінію). Недолік склопластику — чутливість до низьких температур, що обмежує його використання в зимових умовах та на високогір'ї. Проте більшість людей використовує намети в теплу пору року, а тому склопластик придбав останнім часом значну популярність.

— Сталь. Сталь є найбільш міцним з описаних матеріалів, крім того, вона непогано тримає навантаження, майже не деформуючись. Водночас сталеві дуги мають значну вагу, а тому в наметах використовуються досить рідко.

— Дюрапол. Композитний матеріал, що з'явився відносно недавно і позиціонується як біл...ьш досконала альтернатива стеклопластику. Дюрапол має «шарову» конструкцію: зовнішній шар виконується з спеціальних полімерних смол, під ним розташовується металева фольга, під нею — синтетична сітка і, нарешті, шар склопластику. За заявою творців, дуги з цього матеріалу більш міцні і стійкі на злам, ніж склопластикові, краще переносять низькі і високі температури, а також ультрафіолетове випромінювання, менш схильні залишковим деформаціям і мають меншу вагу.

Показник, що відображає здатність тенту намету витримувати вплив вологи, не намокаючи. Виражається в міліметрах водяного стовпа — висоті водяного стовпа, яку може витримати тент (про площі впливу не йдеться, оскільки навантаження на одиницю площі під водою залежить тільки від висоти водяного стовпа і не пов'язана з площею його заснування). Значні цифри, зазначені в характеристиках (наприклад, 4000 мм вод. ст., — тобто 4 метри) пов'язані з тим, що дощові краплі можуть мати значну швидкість і при попаданні на тент створювати в точці впливу навантаження, порівнянну з тиском на глибині декількох метрів.

Загалом чим вище показник водонепроникності — тим краще тент буде справлятися з впливом дощу і снігу. Показники до 3000 мм вод. ст. вважаються достатніми для місць, де дощі бувають рідко, тенти на 3000 – 7000 мм вод. ст. дають змогу не боятися інтенсивних злив, а в експедиційних (див. «Призначення») наметах, розраховані на екстремальні умови, цей показник може досягати 10000 мм вод. ст. і навіть більше. Однак більш водостійкі тканини, зазвичай, і вагу мають значний, так що в кожному окремому випадку має сенс вибирати оптимальний по співвідношенню стійкості і ваги варіант.

Показник, що відображає ступінь стійкості дна намету до вологи. Детальніше про особливості вимірювання цього показника див. «Водонепроникність тенту». Тут же відзначимо, що зі зрозумілих причин дно, на відміну від тенту, практично не піддається ударам дощових крапель — як наслідок, вимоги до водостійкості дна відчутно нижче. Так, тканини з водонепроникністю 3000 мм вод. ст. вважаються абсолютно водонепроникним (аж до можливості поставити намет у калюжу), а більш високі показники зазвичай говорять про підвищену товщині тканини і відповідної міцності і стійкості на знос. Так само, як і у випадку з тентом, більш водонепроникні тканини зазвичай мають значну вагу, тому не завжди має сенс шукати днище з максимальною водостійкістю.