Частота роботи GPU
Частота роботи графічного процесора відеокарти. За загальним правилом, чим більше частота роботи GPU — тим вище продуктивність відеокарти, однак цей варіант є не єдиним — багато чого також залежить і від конструктивних особливостей відеокарти, зокрема типу і об'єму відеопам'яті (див. відповідні пункти глосарію). Внаслідок цього не є незвичайною ситуація, коли з двох відеокарт більш продуктивною може виявитися модель з нижчою частотою процесора. Крім цього варто відзначити, що високочастотні процесори мають також високе тепловиділення, що потребує застосування потужних систем охолодження.
HDMI
Кількість виходів HDMI, передбачених у відеокарті.
На сьогодні
HDMI є найбільш популярним інтерфейсом для роботи з зображенням високої роздільної здатності і багатоканальним звуком (він може використовуватися одночасно для відео та аудіо). Такий роз'єм є практично стандартним для сучасних моніторів, крім того, він широко використовується в інших видах екранів — телевізорах, плазмових панелей, проекторів і т. ін.
Наявність кількох виходів дозволяє підключати до відеокарти одночасно кілька екранів — наприклад, пару моніторів для організації розширеного робочого простору. Втім, портів HDMI у відеокартах не буває більше 2 — з низки причин для декількох екранів відразу в даному випадку простіше використовувати інші роз'єми, насамперед DisplayPort.
DisplayPort
Кількість виходів DisplayPort, передбачених у відеокарті.
DisplayPort являє собою цифровий мультимедійний інтерфейс, багато в чому схожий з HDMI, який проте застосовується в основному в комп'ютерній техніці. Конкретні можливості цього інтерфейсу залежать від версії (див. нижче), однак навіть у найскромнішій сучасній версії DisplayPort дає змогу як мінімум працювати з роздільною здатністю 4K на 60 кадрах в секунду і 5K — на 30 к/с. Ще однією цікавою особливістю даного стандарту є можливість послідовного підключення декількох екранів до одного порту (формат «daisy chain»).
У світлі останнього можна сказати, що кількість виходів DisplayPort відповідає кількості екранів, які можна підключати до відеокарти напряму, без застосування daisy chain. Таке підключення може знадобитися, зокрема, для моніторів, які не підтримують роботу в режимі «ланцюжка». Якщо ж такий режим підтримується — максимальна кількість екранів буде як мінімум удвічі вище, ніж кількість роз'ємів. Однак варто врахувати, що роздільні здатності, підтримувані самим відеоадаптером, можуть не дотягувати до граничних можливостей використовуваної версії DisplayPort.
USB C
Кількість виходів USB Type C, передбачених у відеокарті.
Зазначимо, що USB Type C — це тільки тип фізичного роз'єму; конкретні способи його застосування можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо. Втім, більшість відеокарт з цією особливістю мають підтримку VR (див. нижче), і даний роз'єм в них застосовується як раз для підключення окулярів і шоломів віртуальної реальності. Дещо рідше зустрічається інший варіант застосування— підключення моніторів по інтерфейсу Thunderbolt v3: ця версія використовує апаратний роз'єм Type C. І в тому, і в іншому випадку зазвичай передбачається лише один вихід даного типу — цього цілком достатньо.
Підтримка CrossFire/SLI
Підтримка відеокартою технології Crossfirex або SLI.
CrossFire і SLI — технології розробки відповідно ATI і nVidia, що дозволяють використовувати дві відеокарти на одному комп'ютері. Їх потужності поєднується, що дозволяє добитися високої графічної продуктивності системи. При цьому мається на увазі об'єднання на апаратному рівні, із з'єднанням відеокарт за допомогою спеціальних конекторів-«містків».
Встановити дві відеокарти має сенс на високопродуктивних комп'ютерах, розрахованих на роботу з «важкою» графікою — наприклад, прогресивних геймерських ПК або робочих станціях, що використовуються для 3D-рендеринга. Для використання CrossFire/SLI відповідну технологію повинні підтримувати не тільки встановлені відеокарти, але і материнська плата; для встановлення відеокарт потрібні роз'єми PCI-E однієї версії. Самі відеокарти у разі SLI повинні бути повністю однаковими; вимоги CrossFire трохи м'якше — в цьому випадку потрібно, щоб хоч одна з них належала до сімейства ATI CrossFire Edition.
Синхронізація підсвітки
Технологія
синхронізації підсвічування, передбачена у відеокарті з відповідним дизайном.
Сама по собі синхронізація дозволяє «узгодити» підсвічування відеокарти, з підсвічуванням інших компонентів системи — материнської плати, корпуси, клавіатури, миші і т. ін. Завдяки цьому погодженням всі компоненти можуть синхронно змінювати колір, одночасно вмикатися/вимикатися і т. ін. Конкретні особливості роботи такого підсвічування залежать від застосовуваної технології синхронізації, а вона, зазвичай, у кожного виробника своя (Mystic Light Sync у MSI, RGB Fusion Gigabyte тощо). Також від цього залежить сумісність компонентів: всі вони повинні підтримувати одну технологію. Так що найпростіше добитися сумісності підсвічування, зібравши комплектуючі від одного виробника.
Займаних слотів
Кількість слотів, що займає відеокарта на задній стінці системного блока.
Даний показник дає змогу оцінити кількість місця, необхідного для встановлення відеоадаптера. Він актуальний у світлі того, що сучасні відеокарти можуть мати досить широкий набір роз'ємів, і для цього набору вже давно мало стандартної ланки на 1 слот. Особливо це характерно для потужних продуктивних моделей. У світлі цього багато рішень, особливо середнього і топового рівня, займають відразу
два, а то і
три слоти.
Окремо варто торкнутися моделей, для яких в характеристиках зазначено дробове число слотів — зазвичай 2.5 або 2.7. Ця подробиця наводиться виробником в рекламних цілях — як підтвердження того, що відеокарта має менші розміри, ніж повноцінне рішення на 3 слота. Однак на практиці різниці між цими варіантами немає: адаптери на 2.5 або 2.7 слотів все одно перекривають третій слот (хоча і частково), роблячи його непридатним до використання.
Довжина відеокарти
Загальна довжина відеокарти.
Під довжиною в даному випадку мають на увазі розмір пристрою від пластини з роз'ємами (яка кріпиться до задньої стінки системного блоку) до протилежної сторони. Сама пластина і виступаючі назовні роз'єми при цьому, як правило, не враховуються.
Дані про довжину відеокарти необхідні насамперед для того, щоб оцінити, чи вистачить під неї місця в окремому корпусі. Крім того, більш довгі плати, як правило, мають і більш прогресивні характеристики (хоча жорсткої залежності тут немає, і схожі по класу відеоадаптери можуть мати різну довжину). Що стосується конкретних значень, то найбільш компактні рішення у наш час мають розмір
150 – 200 мм і
менше; показник у
200 – 250 мм можна ще вважати відносно невеликим,
250 – 290 мм — середнім, а чимало моделей (в основному прогресивного рівня) мають довжину і
понад 290 мм.
