Порівняння Xiaomi MiJia 1S vs iRobot Roomba 676

Номінальна потужність, споживана пилососом; в моделях з регулюванням потужності (див. нижче) у цьому разі враховується максимальне значення. Фактично мова йде про характеристики встановленого двигуна — саме він є основним, а в більшості пилососів — і взагалі єдиним споживачем енергії.

Вища потужність сприяє збільшенню сили всмоктування та підвищенню загальної ефективності прибирання; крім того, потужніший агрегат простіше оснастити місткою ємністю для пилу. З іншого боку, напряму порівнювати за цим параметром можна тільки пилососи одного типу з однаковими видами пилозбірників (про те й інше див. вище). І навіть у таких варіантах фактична потужність всмоктування (див. нижче) може бути різною — але ж саме вона визначає реальну ефективність. Тим не менш, загальна потужність також дає змогу в цілому оцінити можливості пилососа, в тому числі в порівнянні: наприклад, модель 1500 Вт буде значно перевершувати за ефективністю аналог на 800 Вт (хоча не можна сказати точно, наскільки саме). А ось що однозначно залежить від цього показника — так це енергоспоживання.

Що стосується конкретних значень потужності, то вони багато в чому пов'язані з типом пристрою. Наприклад, у ручних моделей, роботів і вертикальних агрегатів потужність невелика — не більше 1500 Вт (а часто — помітно менше). Такі значення досить популярні й серед інших видів пилососів (звичайних, промислових, господарських тощо), однак серед них зустрічаються і солідніші...показники — 1500 – 1750 Вт, 1750 – 2000 Вт і навіть понад 2000 Вт.

Сила всмоктування (тяга), забезпечувана пилососом. Указується за максимальним розрідженням (негативним тиском), яке агрегат може створити на робочій насадці.

Відзначимо, що даний параметр іноді плутають з описаною вище потужністю всмоктування, яка вказується у ватах. Так, тяга до деякої міри визначає ефективність роботи агрегата — однак ця ефективність залежить також від продуктивності (повітряного потоку). А потужність всмоктування, яка вказується у ватах, враховує обидва ці параметри — вона визначається перемножуванням тяги на продуктивність (докладніше див. вище). З цієї причини не існує строгого зв'язку між силою і потужністю всмоктування: приміром, розрідження в 25 000 Па може зустрічатися в моделях на 250 Вт, 200 Вт і навіть 150 Вт потужності.

Що стосується практичного значення даної характеристики, то в цілому вища сила всмоктування дає змогу ефективніше працювати при високому опорі — наприклад, при обробленні килимів з довгим ворсом. З іншого боку, більше число паскалей (при тому ж числі ват) означає менший повітряний потік і, відповідно, меншу ефективність при великих об'ємах робіт на невисокому опорі (наприклад, прибиранні великих кімнат з паркетними підлогами). У світлі цього звертати увагу на даний показник має сенс переважно в тих випадках, коли висока сила всмоктування є для вас принциповою. В інших же випадках варто оцінювати можливості пилососа за потужністю всмоктування у ватах.

Зазначимо, що з ряду причин сила всмоктування...найчастіше уточнюється для роботів-пилососів (див. «Тип»). Для таких моделей значення в 1500 Па і нижче вважається дуже невеликим, 1500 – 2000 Па — середнім, 2000 – 2500 Па — високим, більше 2500 Па — дуже високим.

Також варто сказати, що вказування сили всмоктування нерідко використовується як рекламний хід для поліпшення враження про товар. Наприклад, сама по собі потужність всмоктування 150 Вт є досить скромною; але при цьому тяга такого пилососа може становити 25 000 Па — досить вражаючий показник, особливо для недосвідченого покупця, який проте має досить опосередковане відношення до реальної ефективності. Особливо часто подібні хитрощі застосовуються серед вертикальних моделей і вже згаданих роботів — ці різновиди першопочатково не відрізняються високою потужністю в ватах. Для багатьох подібних агрегатів в характеристиках і зовсім вказується лише розрідження в паскалях, без уточнення потужності всмоктування. Це ще більше посилює враження: наприклад, в характеристиках скромного робота цифра «3000 Па» виглядає набагато переконливіше, ніж «40 Вт». Однак, знову ж таки, до реальних можливостей агрегата такі цифри мають досить слабке відношення, і якщо вони не доповнюються даними про потужність всмоктування у ватах — розглядати їх варто виключно як приманку для не дуже досвідченого покупця.

Номінальний об'єм пилозбірника, встановленого в пилососі.

Цей показник багато в чому залежить від типу агрегата (див. вище). Приміром, у більшості ручних побутових моделей ємність не перевищує 0,5 л. Об'єм контейнера у вертикальних пилососах і роботах може бути дещо більше — серед першого різновиду є досить багато моделей на 1 – 2 л і навіть більше, а серед другого — на 0,6 – 1 л і дещо більше. Для звичайних пилососів мінімальний показник фактично становить близько 0,8 – 1 л; великою популярністю у таких пристроях користуються пилозбірники на 1 – 2 л і 2 – 4 л; максимальна ж ємність фактично становить 4 – 6 л — агрегати аналогічного компонування, але більшої місткості, прийнято відносити вже до господарських. Зі свого боку, серед господарських моделей зрідка зустрічаються відносно невеликі ємності, проте в пилососах цього типу ємність в цілому досить велика — вона може досягати 26 – 50 л і навіть більше; те ж стосується промислових (будівельних) агрегатів.

В цілому більш великий пилозбірник дає змогу довше працювати без перерв; з іншого боку, місткий контейнер сам по собі займає більше місця — і, відповідно, позначається на габаритах, вазі і ціні. Так що при виборі за даним параметром варто враховувати факт...ичні особливості застосування пилососа. Тут можна навести такий приклад: для повноформатного прибирання середньої міської квартири потрібна ємність близько 1 – 1.5 л. Таким чином, скажімо, мішок на 4 л дає змогу з достатньою ефективністю провести два таких прибирання, не розвантажуючи пилосос. Існують більш детальні рекомендації щодо оптимальних об'ємів пилозбірника, в тому числі для специфічних варіантів прибирання; ці рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.

Додаткові режими роботи, передбачені в роботі-пилососі (див. «Тип»).

Насамперед уточнимо, що до стандартних режимів в даному разі відносять два формати прибирання на штатній потужності — суцільне, при якому пилосос ретельно «прочісує» все приміщення (або його задану область), і хаотичне, при якому він переміщується в межах робочої зони випадковим чином. Інші способи роботи вважаються додатковими, їх список і наводиться в даному пункті. Серед найпоширеніших додаткових режимів — локальне або точкове, прибирання (режим «Spot»), рух по периметру (уздовж стін), турборежим, а також вібраційне протирання; крім того, досить популярною функцією є зигзаг. Ось докладний опис різних варіантів:

— Локальний (точково). Режим, що дає змогу використовувати пилосос для цілеспрямованого прибирання відносно невеликої ділянки приміщення — наприклад, при розсипанні невеликої кількості сміття. Найчастіше ця програма працює наступним чином: робот переміщується в центр заданої користувачем зони, а потім починає рухатися від цієї точки по спіралі, що розширюється і зупиняється на заданій відстані від вихідного положення..

— Вздовж стін (периметр). Режим, що дає змогу запустити пилосос по периметру заданої зони. Згідно з назвою, використовується переважно для прибирання вздовж стін приміщення, в цих місцях скупчується чимало за...бруднень, які погано піддаються видаленню при використанні стандартних режимів руху.

— Турборежим. Режим підвищеної потужності, що дає змогу збільшити силу всмоктування. Як правило, рух пилососа при цьому може здійснюватися за будь-якої наявною в налаштуваннях програмою — як стандартною (прочісування, випадковий рух), так і додатковою (локально, периметр, зигзаг). У будь-якому разі турборежим згодиться насамперед для прибирання килимів та інших підлогових покриттів з ворсом, для яких стандартної потужності пилососа буває недостатньо. Однак варто враховувати, що робота на підвищеній тязі збільшує навантаження на агрегат і підсилює його зношування; тому більшість моделей мають обмеження за максимальним часом безперервної роботи у турборежимі, а іноді — і за мінімальною тривалістю перерв між вмиканнями цього режиму.

- Вібраційне протирання. Вібраційна функція витирання підлоги помітно підвищує якість вологого прибирання роботом-пилососом. Режим імітує скребкові рухи під час миття підлоги вручну, допомагаючи впоратися зі стійкими забрудненнями та засохлими плямами. У конструкцію відповідних роботизованих прибиральників впроваджено спеціальну миючу пластину, що рухається з певним алгоритмом коливань на хвилину.

— Зигзаг. Рух зигзагом — свого роду перехідний варіант між впорядкованим прочісуванням приміщення і випадковим вибором напряму. Зигзаг дає змогу досягти більшої ефективності, ніж хаотичні переміщення; крім того, при цьому при такому русі простіше компенсувати наявність різних перешкод і забезпечити ретельне прибирання всієї заданої площі.

Спосіб обмеження простору, що обробляється, передбачений в пилососі-роботі.

Інша назва цієї функції — «віртуальна стіна». Її загальний сенс досить очевидний: «стіна» (або декілька стін) дає змогу обмежити переміщення робота по поверхні, що обробляється. Це може знадобитися, наприклад, якщо прибирання потрібно провести в межах кімнати без дверей, або якщо частина підлоги зайнята дрібними предметами, які не потрібно прибирати (наприклад, деталями пазлу, який збирається). А ось конкретні можливості подібного обмеження напряму пов'язані зі способом, яким воно здійснюється. Зазначимо, що функція зустрічається переважно у роботах-пилососах середнього класу та топових моделях. Бюджетні роботизовані «прибирачі» часто не мають функції обмеження зон оброблюваного простору — така у них відсутня.

Ось основні варіанти, що зустрічаються в сучасних роботах:

— Лазерний датчик. Досить популярний варіант — завдяки простоті, невисокій вартості, а також зручності застосування на практиці. Як правило, при встановленні лазерний обмежувач достатньо поставити на підлогу і направити в потрібну сторону. З іншого боку, такі пристрої погано підходять для створення меж складної форми. Класичний формат роботи лазерного обмежувача — лінійний: дверний отвір або приміщення перегороджується прямим променем, який сприймається роботом як межа оброблюваної зони. Крім того, в деяких моделях може передбачатися також круговий режим, коли датчик фо...рмує «заборонену зону» у вигляді кола або сектора певного діаметра; такий формат роботи дає змогу, зокрема, відгороджувати кути приміщень і невеликі ділянки біля стін (характерний приклад — місце розміщення собачої або котячої миски на кухні). Якщо ж потрібно створити межу іншої, специфічнішої форми — для цього в кращому випадку буде потрібно декілька датчиків (притому що в комплекті зазвичай постачається один обмежувач — якщо взагалі постачається); а в гіршому випадку це виявиться і зовсім неможливим. Також варто враховувати, що дальність дії лазера в лінійному режимі зазвичай обмежується 3 – 4 метрами; цього найчастіше цілком вистачає для житлових приміщень і невеликих офісів, однак для великого простору може виявитися недостатнім. А живлення випромінювачів зазвичай здійснюється від батарейок або акумуляторів, заряд яких обмежений.

— Магнітна стрічка. Обмежувач у вигляді стрічки з магнітного матеріалу, що укладається на підлогу. Така стрічка фіксується спеціальним датчиком і сприймається роботом як межа, яку не можна перетинати; для надійної фіксації вона, як правило, робиться самоклейкою, а інтенсивність магнітного поля в більшості випадків забезпечує ефективну роботу через килими та інші аналогічні покриття. Однією з ключових переваг таких обмежувачів є те, що з відрізків стрічки можна сформувати «заборонену зону» практично будь-якої форми: довжину відрізків можна вибирати на свій розсуд, а максимальна загальна довжина обмежується лише наявним під рукою запасом стрічки. Крім того, даний тип обмежувачів не потребує живлення. До недоліків цього варіанта можна віднести насамперед складність укладання в деяких умовах (наприклад, під суцільним ковроліновим покриттям). Крім того, до комплекту в кращому випадку входить зовсім невелика кількість стрічки; а багато пилососів і зовсім нею не комплектуються, так що магнітну «межу» потрібно купувати додатково.

— Через додаток. Найпрогресивніший спосіб обмеження прибирання: межі робочої зони задаються на смартфоні або іншому гаджеті через додаток, що використовується також для загального управління роботом. Практично всі моделі з цією функцією мають також функцію побудови карти приміщення (див. нижче) — готова карта відображається в додатку, і на ній користувач може за своїм бажанням задати межі робочої зони. Найпростіший варіант таких меж — окремі прямі лінії, проте в управляючих додатках нерідко передбачаються і більш широкі можливості: ламані лінії і багатокутники з окремих відрізків, стандартні фігури (коло, овал, прямокутник) і навіть можливість намалювати межу від руки. У будь-якому разі даний спосіб обмеження надзвичайно зручний і функціональний, однак роботи-пилососи з подібною можливістю обходяться недешево — переважно через наявність складної системи картографування.

Додаткові функції, передбачені в конструкції робота-пилососа (див. «Тип»).

Найчастіше в сучасних роботах можна зустріти такі спеціальні функції: прибирання за розкладом, захист від падінь, сенсор перешкод, розпізнавання предметів, регулювання подачі води, управління через Інтернет, пульт ДК і камера відеоспостереження. Ось докладніший опис кожної з них:

— Прибирання за розкладом. Можливість задавати розклад, за яким пилосос буде здійснювати прибирання автоматично, без додаткових команд з боку користувача. При цьому конкретні особливості такого програмування можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо. Так, у найпростіших моделях розклад обмежується окремими годинами в межах доби — наприклад, з 16 до 17; в задані години пилосос вмикається кожен день. У прогресивніших пристроях може передбачатися розпорядок по днях тижня або навіть по датах місяця або року. У будь-якому разі дана функція помітно спрощує використання: достатньо один раз задати розклад — і можна як мінімум кілька днів не переживати про прибирання; тим більше, що більшість моделей з такою можливістю мають також функцію заїзду на док-станцію (див. «Комплектація робота —...зарядна станція»), і від користувача потрібно лише періодично очищати пилозбірник (що ще більше спрощується при наявності док-станції з мішком – див. нижче)..

— Захист від падінь. Спеціальний захист, що запобігає падінню пилососа зі сходинок, високих порогів тощо. В більшості варіантів основою такої системи є один або декілька датчиків, розміщених на нижній стороні корпуса. Коли пилосос виїжджає на край оброблюваної поверхні, датчик реагує на цей край — в результаті пристрій зупиняється і змінює напрямок руху, щоб уникнути падіння.

— Сенсор перешкод. Датчик (або система датчиків) для визначення перешкод на шляху пилососа. Конкретний тип таких датчиків може бути різним: ультразвукові, інфрачервоні, лазерні, контактні тощо. Однак у будь-якому разі дана функція дає змогу пристрою переміщатися в просторі, уникаючи зіткнень і визначаючи оптимальний шлях об'їзду. Відзначимо, що моделі без такого сенсора в більшості своїй також здатні об'їжджати перешкоди — однак для цього робот повинен не просто наштовхнутися на сторонній предмет, але спробувати проїхати через нього. І лише в разі невдачі траєкторія змінюється, причому випадковим чином, далеко не завжди в оптимальному (або хоча б такому, що підходить) напрямі.

– Розпізнавання предметів. Функція розпізнавання різних предметів на підлозі, які можуть перешкоджати процесу прибирання. Реалізується за допомогою наявності фронтальної камери для коригування оптимального маршруту прямування пилососа по периметру площі, що обслуговується. Камера в конструкції роботизованого прибирача зчитує контури об'єктів і дає змогу обходити такі перешкоди стороною. Як результат, домашні капці, кинуті під ліжком шкарпетки, дитячі іграшки та дроти надалі не заважатимуть пересуванням пилососу. Особливу користь функція приносить за наявності вдома домашніх тварин, не привчених до лотка – робот спокійно об'їде продукти їхньої життєдіяльності та збереже нервову систему господарів.

– Регулювання подачі води. Система дозування ступеня змочування серветки в автоматичному режимі. Можливість вибору інтенсивності подачі води дає можливість підлаштовувати роботу роботизованого пилососа під різні типи покриття для підлоги. Наприклад, для паркету та ламінату користувач має право встановити низький рівень подачі води, а для менш вибагливих плиткових покриттів підлоги – високу інтенсивність витрати води. Також у пилососа можна відключити подачу води, щоб уникнути протікання, наприклад, на зарядці. У розвинених моделях роботів-пилососів нерідко закладено функцію вибору індивідуального ступеня змочування серветки для кожної кімнати.

— Управління з Інтернету. Можливість управління пилососом через Інтернет — найчастіше через спеціальний додаток на смартфоні або іншому гаджеті (теоретично таке управління можливе також через веб-сторінку, що відкривається в будь-якому браузері, однак на практиці цей спосіб майже не використовується). Сам робот при цьому підключається до мережі через Wi-Fi. Головна перевага даної функції очевидна — вона дає змогу віддавати пристрою команди з будь-якої точки земної кулі, де є доступ до Інтернету. Таким чином можна, наприклад, запустити програму прибирання за день до повернення з відпустки, щоб повернутися в свіжоприбрану квартиру. А пилосос, зі свого боку, може відправляти користувачеві різні повідомлення — про стан батареї, прогрес прибирання, заповнення пилозбірника тощо.

– Пульт ДК. Класичний пульт дистанційного управління, що дає можливість віддавати пристрою команди на відстані. Як правило, такий пульт охоплює всі основні функції пилососа, а в багатьох моделях він дає змогу ще й безпосередньо управляти рухом. У будь-якому разі без дистанційного доступу управляти рухомим пилососом було б дуже складно – доводилося б або чекати, поки він закінчить роботу, або ловити агрегат на ходу. У світлі цього дана функція дуже популярна; однак у продажу можна зустріти чимало роботів і без пульта дистанційного управління. Як правило, це або найпростіші бюджетні пристрої з випадковим режимом переміщення і без будь-яких додаткових функцій - або прогресивні моделі, де для управління використовується смартфон/планшет з додатком.
Відзначимо також, що пульти ДУ в пилососах-роботах зазвичай працюють по інфрачервоному каналу – аналогічно пультам для телевізорів, кондиціонерів тощо. Таким чином, для отримання команди пилосос повинен знаходитися на лінії прямої видимості. Втім, в більшості ситуацій це не можна назвати серйозною незручністю.

— Камера відеоспостереження. Власна камера відеоспостереження, вбудована прямо в пилосос. Дана функція зустрічається виключно у моделях з управлінням через Інтернет (див. вище); вона дає змогу використовувати робота в якості системи віддаленого відеоспостереження і контролювати обстановку в приміщенні, перебуваючи за його межами і спостерігаючи картинку з камери на екрані смартфона. Також вбудована камера може використовуватися в системі картографування (див. «Побудова карти приміщення») — проте зазначимо, що далеко не кожен пилосос з вбудованою картографічною камерою має функцію відеоспостереження.

Система картографії передбачається у багатьох сучасних роботах. Вона дає змогу визначити розміри приміщення і розташування різних перешкод, наявних у ньому, а також фіксувати маршрут, пройдений пилососом. Зустрічаються різні за своїм принципом роботи системи, серед яких виділяються три типи. Методи побудови карти за даними з датчика або камери належать до базового рівня. А ось побудова карти за допомогою лазерного далекоміра (лідара) дає більш точні результати і зводить пристрій до категорії вище. Відповідно, наявність такої системи позначається на загальній вартості, проте дає цілу низку переваг. По-перше, помітно підвищується ефективність прибирання: робот запам'ятовує, які ділянки вже прибрані, і приділяє максимум уваги необробленим зонам. По-друге, пересування здійснюються за оптимальними траєкторіями, найкоротшими шляхами; це сприяє економії енергії і збільшує час роботи без підзарядки. По-третє, з'являється можливість ефективно прибирати великі простори складної форми (наприклад, всю квартиру цілком). А якщо пилосос управляється через додаток на смартфоні або іншому гаджет — створена карта відображається в цьому додатку, що дає різні додаткові можливості: коригування зібраних даних, управління пристроєм в реальному часі, побудова маршрутів, обмеження прибирання через додаток (див. вище) тощо.

Що стосується способів побудови карт (і подальшої навігації), то в наш час зустрічаються переваж...но такі варіанти:

— Камерою. Такі системи працюють за рахунок того, що робот за допомогою цифрової камери «оглядає» приміщення, запам'ятовуючи його форму і розташування предметів. Досить простий, недорогий і при цьому практичний спосіб: як правило, камера доповнюється алгоритмом розпізнавання предметів, завдяки чому вона здатна «впізнавати» занесені в пам'ять перешкоди незалежно від їх положення в просторі. Це особливо корисно при наявності предметів, які часто переміщуються з місця на місце — на зразок стільців. Крім того, якщо карта відображається в додатку на смартфоні — вона має вигляд не просто умовної схеми, а реального зображення, що дуже зручно. До недоліків даного варіанта можна віднести хіба що дещо меншу точність, ніж у датчиків і тим більше далекомірів. Однак у більшості випадків цей момент не має вирішального значення, а в деяких моделях інформація з камери може доповнюватися даними з сенсорів, що й зовсім зводить цей недолік до нуля.

— Датчиками. Створення карти за рахунок роботи різних спеціальних датчиків. Найчастіше такі системи використовують сенсори перешкод і захисту від падіння (див. «Функції робота»), що працюють у зв'язці з інерціальним модулем, що визначає поточне положення робота в просторі. Отримуючи сигнал з певного датчика, робот зберігає дані про точку спрацьовування; з таких точок в результаті і формується карта. Це досить надійний спосіб, цілком придатний для «внутрішнього» використання самим роботом; за точністю він поступається далекомірній картографії (див. нижче), однак і обходиться дешевше. До недоліків даного типу побудови карт можна віднести деяку незручність при управлінні через додаток: на екрані смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, не завжди зручної для користувача. Крім того, пилососи з подібними системами нездатні заздалегідь реагувати на зміну обстановки — ця зміна визначається лише при черговому спрацьовуванні датчика.

— Далекоміром (лазером). Побудова карти за допомогою лазерного далекоміра — лідара. Як правило, такий далекомір охоплює простір на всі 360° навколо пилососа, скануючи простір з високою частотою (сотні і навіть тисячі вимірів у секунду у всіх напрямках). Це дає змогу створювати досить точні карти за невеликий час і при мінімумі переміщень в просторі. Крім того, далекомір використовується не тільки при первісній побудові карти, але і при подальшій роботі — завдяки цьому робот моментально реагує на зміни в обстановці та коригує траєкторію руху. Головний недолік таких систем — досить висока вартість. Крім того, як і у випадку датчиків, при управлінні пилососом зі смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, що дещо менш зручно, ніж при використанні камер.

— Далекоміром+камера. Це найбільш прогресивний і функціональний варіант: лазер забезпечує високу точність визначення відстаней і швидку реакцію на зміни в обстановці, а камера дає змогу створювати не просто схеми, а реалістичні зображення приміщень, зручні при управлінні через смартфон. Головний недолік таких комбінованих систем — досить висока вартість; тому зустрічаються вони вкрай рідко, переважно в роботах-пилососах преміумкласу.

Площа прибирання, на яку розрахований робот-пилосос.

По суті це максимальний розмір приміщення, що пристрій може ефективно обробити без необхідності спустошувати пилозбірник або заряджати акумулятор. Вибирати за даним параметром варто з певним запасом — це дасть додаткову гарантію на випадок різних позаштатних ситуацій. З іншого боку, не варто брати занадто великий запас — адже велика площа прибирання вимагає більш ємних батарей і містких пилозбірників, що помітно впливає на габарити, вагу, а головне — ціну пилососа.

Що стосується конкретних цифр, то найскромніші моделі в наш час розраховані на 45 – 60 м2 — цього відповідає середній квартирі на 1 – 2 кімнати. А в найбільш прогресивних і важких апаратах цього типу площа прибирання може становити 300 м2 і навіть більше.

Найбільша висота порогів і різних дрібних перешкод, яку робот-пилосос здатний ефективно подолати.

Більшість сучасних роботів здатні ефективно справлятися з перешкодами висотою від 10 до 18 мм — це дає змогу як мінімум без проблем долати краї килимів, невеликі перепади висот на межах кімнат (через різницю в типі покриття) тощо. А ось моделі, де цей показник становить 20 мм і більше, належать вже до роботів, здатних перетинати високі пороги. Однак навіть у таких пристроях допустима висота перешкод не перевищує 30 мм. Пов'язано це з тим, що для подолання високих перешкод потрібні, зокрема, великі колеса і великий кліренс (відстань між нижньою точкою днища і підлогою) — а ці особливості, зі свого боку, збільшують загальну висоту робота, ускладнюють його переміщення під меблями й іншими низько розташованими предметами, а також знижують ефективність всмоктування. З іншого боку, навіть тонкі роботи, висота яких не перевищує 7 мм, можуть мати вельми непогану прохідність — для деяких з них максимальна висота порога становить близько 25 мм.