Порівняння LARIS Zebra Standart E L 525x660 vs Elna Standart E 500x680

Максимальна потужність, споживана під час роботи електричним полотенцесушителем (або комбінованою моделлю під час роботи від електромережі; див. «Тип»). Зазвичай, це значення відповідає робочій теплової потужності електронагрівача, так що по споживаної потужності цілком можна оцінювати загальну ефективність таких приладів. Крім того, від цього показника залежить енергоспоживання й навантаження на мережу.

Зазвичай, виробники підбирають споживану потужність залежно від розмірів рушникосушки — щоб її гарантовано вистачило для нагріву та ефективної сушки. Для цього потрібно небагато енергії. А от у ролі обігрівача для ванної кімнати зручніше використовувати водяні нагрівачі — в них простіше досягти високої потужності (і обходиться такий нагрів дешевше). Тому електричні нагрівачі в сучасних моделях мають невисоку потужність — пристрою більш ніж на 150 Вт зустрічаються нечасто, а найбільш малопотужні прилади не дотягують і до 50 Вт.

Найбільша робоча температура рушникосушки. Особливості цього параметра залежать від типу пристрою (див. вище). Так, для водяних моделей в даному випадку вказується максимальна температура води (або іншого теплоносія), при якій пристрій може гарантовано працювати необмежено довгий час без ризику пошкоджень. Зазвичай це значення складає не менше 95 °С, а в деяких моделях може перевищувати температуру кипіння води і доходити до 105...110 °C. Цього більш ніж достатньо для приміщень з центральним опаленням і гарячим водопостачанням, а от якщо нагрівання забезпечується автономно, стоїть окремо уточнити діапазон робочих температур в контурах і переконатися, що обраний рушникосушарка підійде під них.

Якщо ж мова йде про електричної моделі, то під максимальною робочою передбачають найбільшу температуру, до якої пристрій може нагріватись. Зазвичай, при її досягненні нагрівання автоматично відключається і включається тільки при значному зниженні температури. У цьому випадку звичайні значення становлять 60...70 °С, що можна порівняти зі стандартною температурою води в системах централізованого гарячого водопостачання — така температура забезпечує ефективне просушування і водночас не створює ризику обпектися при випадковому дотику.

Розташування кабелю на корпусі рушникосушарки дає змогу вибрати підходящу модель, щоб не вигадувати з підключенням пристрою до розетки.

— Лівий. Електричний дріт виведений на лівий бік корпусу, що дає можливість акуратно і лаконічно змонтувати рушникосушарку на стіні, по правий бік від штепсельної розетки.

— Правий. Кабель живлення виведений через правий бік корпусу. Таке розташування проводки доцільно вибирати в тому разі, коли рушникосушарка буде монтуватися ліворуч від розетки.

— Прихований. Приховане підведення кабелю передбачає підключення до електромережі за фальшстіною або за допомогою захованих в стіні електрокомунікацій. При цьому сама клемна коробка нагрівача найчастіше розміщується ближче до центру корпусу. Зазвичай, рушникосушарка з опцією прихованого підключення має короткий дріт без штепсельної вилки на кінці. Але існують моделі, які штатно не комплектуються з'єднувальною електропроводкою — в цьому разі необхідно підключати кінець прихованого в стіні кабелю до клемної коробки нагрівача. Також на ринку представлені моделі, які підтримують обидва варіанти підключення: і прихований, і класичний (за допомогою звичайної вилки живлення), що дає можливість користувачеві самостійно визначити, який варіант підключення буде для нього найбільш оптимальним.

Кількість перемичок — горизонтальних елементів — передбачене в конструкції рушникосушки. Саме на них розміщуються рушники та інші речі, призначені на просушку; проте є моделі, в яких далеко не кожна перемичка підходить для цього. Річ у тім, що горизонтальні елементи можуть розташовуватися групами, всередині яких відстань між ними настільки мало, що помістити туди рушник досить важко, а то і зовсім неможливо. У таких групах опорою служить тільки верхня перемички, а решта грають роль додаткових нагрівальних елементів, збільшуючи площу нагріву і, відповідно, ефективність просушування тканини. Ця особливість конструкції досить часто зустрічається в моделях з великою кількістю перемичок — більше 10.

Можна сказати, що, теоретично, чим більше перемичок — тим більше речей можна повісити на рушникосушарка; проте на практиці цей момент багато в чому залежить від дизайну тієї чи іншої моделі, і чим більше горизонтальних елементів передбачено — тим вище ймовірність їх розташування по групам. Так само, варто звернути увагу на ширину рушникосушки, за цим критерієм можна умовно розділити їх на широкі і вузькі.

Наявність в драбинці рушникосушарки декількох перемичок, які виступають на тлі інших. Їх розташування на різній відстані від стіни дає змогу більш зручно розвісити одяг, щоб він не звисав один на одного. Таким чином, на виступаючі перемички можна повісити рушник, футболку або штани, а на інших — розташувати дрібний одяг (нижню білизну, шкарпетки тощо).

Наявність у рушникосушці полиці — конструктивного елемента, який дозволяє розміщувати тканина для сушіння горизонтально. Переважно це не суцільна полиця в класичному розумінні, а кілька перемичок (зазвичай 2-3), розташованих між горизонтальними двома трубками. Полиця збільшує загальну ємність конструкції, не розширюючи її розміри по вертикалі; крім того, в деяких випадках сушка на ній виявляється більш ефективною, ніж на традиційних перемичках.