Порівняння Metabo BASIC 250-24 W 24 л vs Remeza SB4-24.VS204 24 л

Критерієм поділу компресорів за даним параметром є те, чи необхідно олія для нормальної роботи пристрою.

— Масляний. Компресори, які використовують масло під час роботи, характеризуються високим ресурсом (завдяки тому, що тертя в механізмі їх знижено за рахунок наявності мастила) і меншим рівнем шуму, ніж безмасляні. З іншого боку, вони значно складніше в обслуговуванні і дорожче в експлуатації, оскільки запас масла доводиться періодично заповнювати; а в процесі роботи такий агрегат повинен розташовуватися на рівній горизонтальній поверхні. Крім того, виходить повітря містить найдрібніші краплі олії. Тому пристрої олійною конструкції слабо підходять для деяких видів робіт — наприклад, у харчовій промисловості, де подібні домішки неприпустимі, потрібно використання спеціальних фільтрів тонкого очищення.

— Безмасляний. Головною перевагою безмасляних моделей можна назвати чистоту видається повітря — він не містить жирових крапель і здебільшого не потребує додаткового очищення. Завдяки цьому такі компресори ідеально підходять для медичного та харчового виробництва, а також фарбувальних робіт. Крім того, вони простіше за конструкцією (відповідно, в ремонті), не вимагають клопоту по забезпеченню мастила, а можуть працювати практично в будь-якому положенні. З іншого боку, високе тертя деталей значно посилює знос, що відповідним чином позначається на ресурсі.

Швидкість обертання валу двигуна компресора в штатному режимі роботи. На ефективність агрегата даний параметр, зазвичай, не впливає — основними показниками все одно залишаються продуктивність і номінальний тиск (див. вище). Водночас він дозволяє оцінити особливості конструкції компресора і його довговічність. Річ у тім, що більш висока швидкість обертання дозволяє застосовувати досить прості і недорогі робочі механізми, однак вона підсилює зношування рухомих деталей і скорочує моторесурс. Тому модель з більш низьким числом обертів, швидше за все, буде коштувати дорожче ніж «високообертовий» варіант, однак і прослужить довше (при інших рівних характеристиках — продуктивності, тиску, типу приводу, конструкції; все див. вище).

Кількість циліндрів, передбачене в конструкції компресора; за визначенням вказується тільки для поршневих моделей (див. «Тип компресора»). З цією характеристикою насамперед пов'язані показники продуктивності (див. вище). Наприклад, значення вище 400 л/хв серед одноциліндрових агрегатів є швидше за рідкісними винятками, тому, якщо Вам потрібний високопродуктивний компресор поршневого типу, варто звернути увагу на багатоциліндрові моделі. Друге застосування для декількох циліндрів — багатоступінчаста схема роботи (див. «Кількість ступенів»).

Резервуари для повітря, або ресивери (докладніше див. «Об'єм ресивера») для сучасних компресорів зазвичай робляться у формі, близькій до циліндричної, і можуть мати як горизонтальне, так і вертикальне розташування. Кожен варіант має свої особливості:

— Горизонтальний. Такі ресивери вимагають досить багато місця на підлозі (або іншій поверхні), однак цей момент має і «зворотний бік» — площа верхньої частини резервуара також досить велика, і на ній без проблем можна розміщувати механізми з ремінним приводом (див. «Привод»). Крім того, горизонтальне розташування дозволяє застосовувати резервуари практично будь-яких об'ємів, від невеликих до дуже містких, а самі компресори дуже стійкі — випадково перекинути подібний пристрій практично неможливо. Тому цей варіант є на сьогоднішній день найбільш поширеним і зустрічається у переважній більшості моделей.

— Вертикальний. Головною перевагою подібних ресиверів перед горизонтальними є відносно невелика кількість місця, необхідного для установки. З іншого боку, вертикальна компоновка накладає серйозні обмеження на максимальний об'єм резервуара, а невелика кількість місця зверху зазвичай підходить тільки для систем прямого приводу (див. вище). Та й стійкість у таких конструкцій дещо гірша. Тому широкого поширення цей варіант не отримав, і спеціально шукати компресор вертикального компонування варто тільки в тому випадку, якщо обстановка не дозволяє застосовувати горизонтальну модель.

— Відсут...ня. Моделі, що поставляються взагалі без якого-небудь ресивера.

Головними перевагами безрезервуарних агрегатів є компактність, невелика вага і відносно невисока вартість. Правда, потік повітря від них виходить порівняно нерівномірним, однак у багатьох випадках це не є вадою; до того ж в конструкції можуть використовуватися різні рішення, в тій чи іншій мірі компенсують цей недолік, та деякі компресори без ресивера навіть позиціонуються як пристрої для тієї ж аерографії.

— Частотний перетворювач. Дана функція використовується для автоматичного управління потужністю двигуна в компресорі (див. «Тип двигуна»), а точніше — для підстроювання обертів під поточне споживання повітря і підтримки постійного тиску.

В електричних агрегатах крім зниження зносу і усунення стрибків струму в мережі, подібні системи забезпечують максимально стабільний тиск повітря на виході, а енергія витрачається раціонально. Водночас частотні перетворювачі коштують дорого і займають досить багато місця; а згадані переваги актуальні для важкого устаткування професійного класу. Тому дана функція зустрічається переважно серед промислових компресорів з робочою напругою 400 В і на базі ДВЗ.

— Осушувач. Призначення таких пристроїв зрозуміло вже з назви: вони призначені для осушення повітря на вході в компресор, тобто видалення з нього зайвої вологи. Необхідність в такій процедурі пов'язана насамперед з тим, що висока вологість негативно позначається на стані компресора: вона призводить до осідання конденсату, а він, зі свого боку, сприяє корозії і утворення різних емульсій, через що забруднюються канали і підвищується знос всього агрегата.

— Тандем. Пристрої, побудовані за схемою «тандем», фактично являють собою два компресора на одному ресивері, підключені паралельно. Це дозволяє включати як обидва компресора відразу, так і тільки один з них —...таким чином можна регулювати потужність і продуктивність навіть в тих моделях, де спеціальні регулятори на зразок частотного перетворювача (див. відповідний пункт) взагалі не передбачені.

Серед недоліків — велика вага, громіздкість і висока вартість. Крім того, тандемна схема роботи підходить переважно для потужних продуктивних агрегатів — інакше окремі компресори довелося б робити занадто маленькими, а це не має сенсу.

—Колеса для транспортування. Наявність в конструкції компресора спеціальних транспортувальних коліс. Сучасні компресори можуть мати значну вагу, який при перенесенні зажадав би участі кількох осіб; колеса ж дають змогу без проблем пересувати навіть досить важкі пристрої силами одного, в крайньому випадку — двох людей.

Максимальний рівень шуму, що виробляється компресором під час роботи. При його оцінці необхідно враховувати, що децибел, застосовуваний для оцінки шуму, не є абсолютною величиною. На практиці це означає, що шуми, наприклад, в 20 дБ 40 дБ відрізняються за рівнем не в два рази, а в 100 — саме цій кратності відповідає різниця в 20 дБ; зростання у два рази відповідає збільшенню на 3 дБ. Тому для оцінки рівнів шуму варто звертатися насамперед до порівняльних таблиць. Для значень, що зустрічаються в сучасних компресорах, ця таблиця буде виглядати приблизно так:

70 дБ — голосні розмови на відстані близько 1 м;
75 дБ — крик;
80 дБ — мотоциклетний двигун з глушником;
85 дБ — гучний крик;
90 дБ — вагон товарного потяга на відстані 5-7 м;
95 дБ — шум всередині вагону метро.

У будь-якому разі чим менше рівень шуму, що виробляється агрегатом — тим комфортніше його використання, тим менше він буде «бити по вухах» і посилювати гучність всього набору працюючих інструментів.

Рівень звукового тиску в децибелах на певній відстані між джерелом шуму і вухом оператора компресорного обладнання. Оскільки в безпосередній близькості від компресора люди не працюють, параметр буде корисний для оцінки рівня шуму на дистанції. Найчастіше вимірюється на відстані 7 м від працюючої установки, рідше — на відстані 1 м.