Порівняння Rubineta Milano-1 C-20 K vs Rubineta Milano-1 C K

Спосіб застосування, передбачений конструкцією змішувача.

Сучасні змішувачі можуть призначатися для ванни, для душу, для умивальника, для біде, для кухні, тільки фільтра питної води та з можливістю підключення до фільтра >. При цьому чимало моделей розраховані одночасно на кілька форматів застосування – наприклад, обслуговування одночасно ванни і умивальника; а зустрічаються моделі і взагалі без змішування води (з однією трубою підключення) — тільки для холодної або тільки для вже змішаної. Більше детально в окремих пунктах нижче.

– Для ванни. Змішувачі, що використовуються для наповнення ванни. Традиційно передбачають настінний монтаж (див. «Тип монтажу»), хоча в деяких специфічних моделях зустрічаються і винятки. Крім ванни, такий змішувач може призначатися для душу і/або умивальника; в першому варіанті в конструкції передбачається підключення душового гарнітура, у другому — довгий поворотний вилив, який можна повернути від ванної до раковини умивальника, що знаходиться поруч.

— Для душу. Така спеціалізація означає, що до змішувача можна підключити душовий гарнітур; іноді такий гарнітур навіть постачається в комплекті (див. Спеціалізовані душові змішувачі монтують...ся виключно на стіну або способом вбудовування (див. «Конструкція виливу»). Водночас крім моделей «тільки для душу» зустрічаються також «багатоцільові» вироби, розраховані одночасно на застосування з ванною, а іноді — ще й з умивальником (див. «Для ванни» вище).

– Для умивальника. Спеціалізовані змішувачі «тільки для умивальників» мають порівняно короткий вилив, зазвичай нерухомий, а встановлюватися можуть практично будь-яким способом (хіба що підлогові моделі є досить екзотичним варіантом, що не отримав поширення). Завдяки схожості умивальників з кухонними мийками деякі моделі аналогічної конструкції допускають застосування ще й в ролі кухонних. Інша, досить поширена, опція – гігієнічний душ для використання з біде. Також відзначимо, що призначення «для умивальника» може передбачатися ще й як додаткова функція в змішувачах, першопочатково призначених для ванн (див. вище).

– Для кухні. Змішувачі цього призначення можуть бути як вузькоспеціалізованими, так і передбачати інші варіанти застосування — для умивальника (див. вище) або для фільтра питної води (див. нижче). У будь-якому разі такі вироби монтуються переважно настінним або настільним способом, а вилив може робитися досить високим – щоб під нього можна було помістити каструлю або інший великий посуд. Також в змішувачах цього призначення може зустрічатися така цікава особливість, як пружинний вилив (див. «Конструкція виливу»).

– Для біде. Біде являє собою пристосування у вигляді гігієнічної ванночки для миття зовнішніх статевих органів і ануса після відвідування туалету. Класичний змішувач для біде встановлюється прямо на таку ванночку горизонтальним способом (див. «Тип монтажу»); форма і конструкція виливу в подібних моделях підбирається таким чином, щоб забезпечити ефективне обмивання. Однак, крім цього, в категорію «для біде» також входять спеціалізовані змішувачі для гігієнічного душу — аналогічної процедури, здійснюваної за допомогою окремого душового гарнітура. Такі змішувачі вбудовуються в стіну і не потребують наявності окремого біде — гігієнічний душ можна використовувати і зі звичайним унітазом.

– Для фільтра питної води. Змішувачі, призначені для подачі питної води з водопровідного фільтра, розташованого зазвичай під кухонною мийкою. Встановлюються виключно настільним способом (див. «Тип монтажу»), найчастіше на саму мийку. Спеціалізовані моделі, що мають тільки це оснащення, виділяються невеликими розмірами і одновентильною конструкцією (див. «Тип змішувача»). Крім цього, можливість підключення фільтра питної води може передбачатися як додаткова функція в змішувачах для кухні (див. вище). У таких моделях вилив має два отвори – для «загальнокухонної» і для питної води; кожен отвір управляється окремо, власним вентилем (набором вентилів) або джойстиком.

– Без змішування води. Змішувачі, які навіть назвати змішувачами складно, оскільки дані моделі призначені для подачі води однієї температури. Зовні такі моделі нічим не відрізняються від класичних: одні виконані з джойстиками, інші — з вентилем. Але ключове в них – це наявність лише однієї труби для підведення води. Відповідно можна підключити тільки холодну, тільки гарячу або ж воду, змішану заздалегідь.

Форма вентилів, які передбачені у конструкції змішувача відповідного типу — зазвичай двовентильного (див. «Тип змішувача»).

Ця особливість впливає переважно на зовнішній вигляд конструкції, але у різних варіантів дизайну є і практичні особливості застосування:

— Хрестоподібні. Вентилі у вигляді класичних чотирикінцевих хрестів — найбільш популярний у наш час дизайн. Він відмінно підходить для змішувачів в стилі «ретро», проте може застосовуватися і в більш сучасному оформленні. Втім, головна перевага даного варіанта — наявність надійних упорів під пальці, що робить хрестоподібні вентилі дуже зручними у використанні. Цим насамперед і обумовлена їхня популярність. До недоліків «хрестів» можна віднести деяку складність в очищенні через велику кількість виступаючих частин; втім, для полегшення цієї задачі «поперечини» такого вентиля можуть робитися знімними.

— Круглі. До цієї категорії належать як строго круглі вентилі, так і деталі, що мають невеликі виступи або заглиблення для більш надійного захвату рукою (а в першому варіанті з цією ж метою по колу вентиля може передбачатися спеціальна насічка). В будь якому разі, основні переваги круглих виробів — акуратний зовнішній вигляд і максимальна простота в очищенні. З іншого боку, така форма найменш надійна при утриманні, вона потребує щільного захвату і дає найбільшу ймовірність прослизання вентиля в руці при повороті. Втім,...здебільшого сучасні змішувачі не потребує великих зусиль, і цей момент не є особливо критичним.

— Трикутні. Вентилі з трьома яскраво вираженими вирізами або виступами. Конкретна форма може бути різною: одні моделі дуже близькі до круглих, інші мають форму трикутників, треті відрізняються від хрестоподібних тільки кількістю променів. Чим сильніше форма такого вентиля відрізняється від кола — тим вона надійніша в утриманні. З іншого боку, іноді оптимальним варіантом з точки зору дизайну виявляються більш закруглені моделі.

— Квадратні. Вентилі з чотирма яскраво вираженими вирізами або виступами. Відзначимо, що чітко квадратна форма зустрічається рідко, переважно у дорогих дизайнерських змішувачах (власне, з міркувань дизайну вона в них і використовується). Набагато більшою популярністю користуються «квадратні» вентилі у вигляді своєрідної зірочки на чотири променя/пелюстки. Це свого роду компромісний варіант між круглою і хрестоподібною формою: вентиль виходить більш надійним в утриманні, ніж круглий, і більш зручним в очищенні, ніж «хрест».

— Багатокутні. «Вентилі з кутами», що не належать до описаних вище трикутників або квадратів. Найбільш популярний різновид таких деталей — круглі поворотні ручки з набором виступів-«променів» (від 5 і більше) для надійності утримання; однак зустрічаються і більш специфічні варіанти — наприклад, сплюснутий багатокутник, що нагадує вісімку.

— Овальні. Вентилі, що мають овальну або близьку до неї форму (наприклад, прямокутника із закругленими кутами). Один з варіантів подібної конструкції — змішувачі для ванни і душа, в яких корпус має горизонтальне компонування і витягнуті пропорції, а вентилі знаходяться по бокових торцях корпусу і фактично є його продовженням. Інший варіант — кругла форма вентиля з плоским зрізом на одному краю, для додаткової надійності утримання. Зустрічаються й інші, більш специфічні варіанти. Однак у будь-якому разі «овали» використовуються рідко, переважно серед змішувачів дизайнерського рівня, і роль такої форми швидше естетична, ніж практична.

Вилив великої довжини характерний переважно для моделей, призначених для ванни і умивальника. Найчастіше такий вилив робиться поворотним (див. нижче), за рахунок чого потік води можна направляти в разі потреби, як у ванну, так і в раковину.

Відстань від точки кріплення (в змішувачах з вертикальним монтажем) або від центру монтажного отвору (при горизонтальному монтажі) до середини виливу. Є характеристикою, що визначає «зону досяжності» змішувача.

Дивертор являє собою пристрій, за допомогою якого потік води можна перемикати між виливом і душовою лійкою. Конструктивне виконання такого пристрою і спосіб управління ним можуть бути різними, в сучасних змішувачах можна зустріти переважно такі варіанти:

— Кнопковий. Дивертори цього типу мають вигляд кнопки; а ось її конструкція залежить від особливостей конкретного змішувача. У відносно простих механічних моделях (таких більшість) кнопка теж робиться механічною, і для перемикання з виливу на душ її потрібно потягнути вгору. А перемикання у зворотний бік – з душу на вилив — нерідко може здійснюватися не тільки вручну, але і автоматично, при перекриванні води (див. «Функції і можливості - Автоперемикання душ/ванна»). У деяких змішувачах автоперемикання можна і заблокувати за бажанням користувача (зазвичай поворотом кнопки у верхньому положенні).
Зі свого боку, в прогресивних електронних пристроях подібний дивертор зроблений у вигляді електричної кнопки, яка замикає контакти, управляючі клапаном.

— Важільний. Дивертор у вигляді поворотного важеля. Найчастіше цей важіль безпосередньо управляє клапаном, що перемикає потік води. Подібна конструкція вважається дещо менш надійною, ніж кнопкова, зате вона помітно простіше і дешевше, завдяки чому вельми популярна — особливо в порівняно недорогих змішувачах. А ось в пристроях преміумкласу дивертор цього типу може діяти за іншими, більш прогресивним принципам — наприклад, важіль може працювати як електронний п...еремикач.

– Поворотом виливу. Досить рідкісний і специфічний варіант: роль важеля, що управляє потоком води, виконує безпосередньо вилив, до основи якого підключений душовий шланг. Працює таке управління, як правило, в такий спосіб: поки вилив розташовується перпендикулярно корпусу змішувача – вода надходить через нього, а для перемикання на душ вилив повертається, опиняючись під змішувачем. Подібні пристрої цікаво виглядають, та й у використанні зручні. З іншого боку, вони досить складні і дорогі, а сам вилив, з низки причин, зазвичай робиться досить коротким. Тому даний варіант не набув поширення.

– Знімний. Дивертор, розташований за межами корпусу – зазвичай між самим змішувачем і виливом. Як правило, з одного боку такого пристосування розташовується управляючий елемент (найчастіше невеликий важіль або поворотний краник), а з іншого – патрубок для підключення душового шланга. А назва «знімний» говорить про те, що дану деталь можна легко зняти силами самого користувача – на відміну, наприклад, від кнопкових або важільних рішень, які зазвичай вбудовуються прямо в корпус змішувача і вельми складні в демонтажі/заміні. Відповідно, після зняття дивертор можна або замінити на інший, або прибрати зовсім, підключивши вилив безпосередньо до змішувача. В цьому і полягає основна перевага даного варіанта: при неполадках в диверторі його можна без особливих проблем зняти для ремонту або заміни, при цьому змішувач (за винятком «душової частини») залишається цілком працездатним.