Порівняння Roca Linea 180x80 см vs Villeroy & Boch Oberon 180x80 см

Робочий об'єм ванни; зазвичай вказується за кількістю води, яку можна налити до рівня переливу.

Загалом чим більше об'єм, тим, зазвичай, зручніше ванна, тим вище ймовірність, що в ній вдасться лягти або навіть зануритися у воду майже цілком, за шию. Однак варто враховувати, що моделі одного об'єму можуть помітно різнитися за розмірами і формою (як зовнішньої, так і внутрішньої). Це означає, що більша ємність ще не гарантує зручності для конкретного користувача. Крім того, наповнення об'ємної ванни буде займати більше часу і зажадає більшої кількості води, що може бути критично за наявності лічильників або обмежених об'ємах водопостачання (наприклад, подачу гарячої води від накопичувального бойлера).

— Акрил. Полімерний матеріал, досить популярний в сучасних ваннах за рахунок поєднання порівняно невисокої вартості і гарної надійності. Ще одна важлива перевага — легкість в обробленні, що дає змогу створювати ванни практично будь-якої форми, зокрема досить химерної. Чистий акрил досить стійкий і довговічний; щоправда, він порівняно легко дряпається, але така поверхня реставрується без особливих труднощів. Водночас варто враховувати, що в недорогих ванних може використовуватися поєднання акрилу з АБС-пластиком. Такий матеріал дає можливість знизити вартість виробу, проте негативно позначається на його стійкості до зношування — ванна може досить швидко втратити товарний вигляд.

— Акрил зі склом. До цієї категорії потрапляють акрилові ванни (див. вище) з прозорою скляною стінкою. Таке рішення несе виключно дизайнерський підхід. Варто відзначити, що виглядає «скляна» ванна дійсно вражаюче.

— Кварил. Модифікація акрилу (див. вище), що поєднує власне акрил з кварцовим піском. Його головними перевагами є висока міцність і надійність, за рахунок чого можна надавати ваннам будь-яких форм (зокрема з безліччю вигинів), а ймовірність появи пошкоджень при ударах значно нижче, ніж у акрилу. Крім того, кварил довго зберігає «товарний вигляд». З іншого боку, він трохи важчий акрилу, коштує дорожче, та й у реставрації досить складний (якщо подряпина або тріщина...все ж з'явиться).

— Чавун. Класичний матеріал, який досить широко використовується й донині. Чавун характеризується гарною міцністю і довговічністю, а його велика вага в даному разі є швидше перевагою — зрушити таку ванну з місця дуже важко, навіть якщо робити це спеціально. Крім цього, товсті стінки з чавуну мають високу теплоємність; це потрібно враховувати при наповненні (наприклад, прогрівати ванну заздалегідь), однак нагріта ванна добре тримає тепло і остигає повільно. В якості покриття зазвичай використовується високоміцна емаль, що ще більше збільшує надійність і довговічність виробу. Головним недоліком чавуну, крім вартості, є непридатність для складних форм, у результаті практично всі ванни з цього матеріалу роблять прямокутними. Також зазначимо, що сучасні технології дають змогу робити чавунні стінки досить тонкими — однак це знижує не тільки ціну, але також міцність і теплоємність.

— Сталь. Сталеві ванни примітні насамперед високою міцністю і невеликою вагою; при цьому вони значно дешевші чавунних. Однак стінки зі сталі мають малу товщину, через що такі вироби погано тримають тепло і виходять досить «лункими», сильно шумлять при набиранні води. Крім того, хоча саму ванну розбити практично неможливо, однак емалеве покриття зазвичай не дуже надійне і довговічне, а тріщини в ньому призводять до появи іржі. Крім того, даний матеріал не підходить для складних форм.

— Штучний камінь. Матеріал, за більшістю властивостей схожий з натуральним каменем, однак отримується синтетичним шляхом і тому більш доступний і простий в обробленні. Щоправда, ванни зі штучного каменю все одно коштують дуже недешево і зазвичай належать до виробів класу «люкс», розрахованих на дизайнерські інтер'єри, дорогі спа-салони тощо. Однак у цього матеріалу є і практичні переваги, причому досить істотні. Так, камінь має приємний зовнішній вигляд, до того ж практично не втрачає його по мірі використання. Він міцний, не деформується, не схильний до появи стійких забруднень, а також стійкий до подряпин; і навіть при появі подряпин вони порівняно легко усуваються. Низька теплопровідність у поєднанні з високою теплоємністю сприяють збереженню тепла (щоправда, ванну перед заповненням не завадить добре прогріти). Крім того, кам'яна ванна майже не шумить під струменем води. Головним недоліком даного матеріалу, крім ціни, є велика вага. Крім того, від сильного удару, який на чавуні або сталі залишив би лише вм'ятину, камінь може розколотися (втім, ймовірність такої аварії» вкрай невисока).

Країна-виробник офіційно заявлена в характеристиках ванни. Зазначимо, що цей параметр може не відповідати фактичному місцю випуску — як виробник часто вказують «батьківщину» фірми, що продає ванни, а виробництво може знаходитися в іншій країні. Це робиться з рекламними цілями: наприклад, продукцію європейських та американських компаній багато хто вважає більш надійною та якісною, ніж у азіатських фірм. Проте фактичне якість продукції нині залежить й не так від географії, як від сумлінності тієї чи іншої компанії; тому при виборі є сенс орієнтуватися не на країну-виробника, а насамперед на репутацію бренду. У цій ніші крім вітчизняного виробника найпопулярнішими виробниками є Австрія, Німеччина, Іспанія, Італія, Китай, Польща, Португалія, Словенія, Туреччина, Франція, Чехія, Швейцарія.

Термін гарантії, заявленої виробником на дану модель ванни — тобто строк, протягом якого виробник гарантує якість виробу. Зокрема з ванними гарантія поширюється переважно на покриття і показує, протягом якого періоду при належному зверненні зовнішній вигляд ванни залишиться в хорошому стані.

Чим більше термін гарантії (а він може бути різним, як 5 років, так і 10 років; навіть зустрічаються ванни з гарантією 30 років) — тим більш надійним є ванна, тим вище його загальна якість, за інших рівних умов, однак тим дорожче він буде коштувати порівняно з аналогами.

Розміри ванни у довжину, ширину і висоту. При виборі варто враховувати, що довжина і ширина вказуються за зовнішніми габаритами — це дозволяє оцінити місце, необхідне для установки ванни, проте її внутрішні розміри неминуче виходять менше. А ось в якості висоти прийнято вказувати глибину — відстань від верхнього краю до дна. Тут відзначимо, що велика висота дозволяє глибше зануритися у воду, однак може створити деяким людям (наприклад, літнім або страждаючим захворюваннями ніг) проблеми при вході у ванну.

Глибина чаші, що вимірюється від бортиків ванни до днища внутрішнього простору. Цей показник може варіюватися в широких межах — приблизно від 30 до 65 см з кроком ±5 см. зазвичай глибина знаходиться в районі позначки 40-45 см. Для купання в більш глибоких виробах може знадобитися спеціальний подіум, сходинка або стільчик, які допоможуть переступити високий бортик ванни.