Порівняння Denon PMA-600NE vs Denon PMA-520AE

Діапазон частот звуку, з яким здатний працювати підсилювач. Чим ширше цей діапазон, тим повніше загальна картина звучання, тим менше ймовірність того, що надто високі або низькі частоти будуть «обрізані» підсилювачем на виході. Однак потрібно враховувати, що діапазон чутних людиною звуком становить в середньому від 16 Гц до 20 кГц; зустрічаються деякі відхилення від цієї норми, але вони невеликі. Водночас сучасна Hi-Fi і Hi-End техніка може мати набагато більш широкий діапазон — найчастіше він є свого роду «побічним ефектом» висококласних схем. Деякі виробники можуть використовувати цю властивість в рекламних цілях, однак практичної цінності саме по собі воно не несе.

Відзначимо, що навіть в межах чутного діапазону не завжди має сенс гнатися за максимальним охопленням. Варто, наприклад, враховувати, що фактично чутний звук не може бути краще, ніж здатні видати колонки; тому для акустичної системи з нижнім порогом, скажімо, в 70 Гц нема чого шукати підсилювач з цим показником у 16 Гц. Також не варто забувати, що сам по собі широкий частотний діапазон абсолютно не гарантує високої якості звуку — воно пов'язано з величезною кількістю інших факторів.

Цей показник описує кількість нелінійних спотворень, що вносяться підсилювачем в оброблюваний сигнал. Такі спотворення не обов'язково сприймаються як сторонні шуми, проте вони у будь-якому разі погіршують якість звуку — наприклад, можуть зробити його більш глухим. Уникнути їх практично нереально, проте можна знизити до рівнів, нечутних для людського вуха.

Як наслідок, коефіцієнт гармонійних спотворень (гармонік) є одним з основних параметрів, що описують загальну якість звуку в підсилювачах класу Hi-Fi і Hi-End. Чим він нижчий, тим чистіше звук. Хорошим показником для сучасних підсилювачів рахуються соті частки відсотка, відмінним — тисячні і нижче. Винятком є лампові і гібридні моделі, для них допускаються досить високі коефіцієнти гармонік; докладніше див. «Елементна база».

— Euroblock. Аналоговий аудіовхід (зазвичай, лінійний), що використовує роз'єм Euroblock. Цей роз'єм, що застосовується переважно у професійній аудіотехніці, примітний тим, що кріпиться до дроту за допомогою клем. Це дуже зручно під час роботи з зачищеними від ізоляції дротами (що нерідко потрібна при професійному застосуванні): один раз прикрутити такий дріт до штекеру і підключати/відключати штекер до роз'єму Euroblock набагато простіше, ніж постійно відкручувати/закручувати клеми. Крім того, таке підключення нерідко робиться балансним (див. «XLR (балансні)» нижче). Входи цього типу зустрічаються переважно в підсилювачах інформаційного та інформаційно-концертного призначення (див. вище).

— Phono. Спеціальний вхід для підключення до підсилювача програвачів вінілових дисків; часто має індекс, який вказує на тип сумісного звукознімача, наприклад «Phono MM» або «Phono MM/MC» (докладніше див. «Додатково — Фонокоректор»). Незважаючи на поширення цифрових форматів, такі програвачі все ще високо цінуються аудіофілами за високу якість і достовірність звучання, і часто використовуються в аудіосистемах преміумкласу. Однак підключення «вертушки» має свої особливості, зокрема вимагає наявності фонокорректора (докладніше див. там само) — і стандартні входи для цієї мети непридатні. А тому наявність роз'єму Phono є обов'язковим, якщо Ви хочете використовувати підключати плеєр безпосередньо, без зовнішнього фонокорректора.

— USB B. Ін...терфейс USB широко застосовується в комп'ютерній техніці для різної периферії. Наявність входу type B означає, що підсилювач може підключатися до комп'ютера в якості зовнішнього керованого пристрою (slave). Найчастіше при такому підключенні він використовується в ролі зовнішньої звукової карти або аудіоінтерфейсу — це забезпечує більш високу якість звуку і більш широкі можливості налаштування, ніж у більшості вбудованих звукових карт, навіть дорогих. Однак цим справа не обмежується: у деяких моделях через USB type B можна оновлювати прошивку або змінювати спеціальні параметри підсилювача.

— Коаксіальний S/P-DIF. Вхід для передачі звуку в цифровому вигляді, різновид інтерфейсу S/P-DIF, заснована на звичайному електричному сигналі (другий різновид, оптична, описана нижче). Зазвичай використовує поширений роз'єм типу RCA, відомий як «тюльпан», однак має досить суворі вимоги до кабелю. Пропускна здатність будь-якої версії S/P-DIF цілком достатня навіть для високоякісного багатоканального звуку, а сама коаксіальна версія простіше, дешевше і надійніше оптичної, однак більш сприйнятлива до перешкод.

— Оптичний. Вхід для передачі звуку в цифровому вигляді за допомогою світлових сигналів, через оптоволоконний кабель TOSLINK; одна з версій стандарту S/P-DIF. Головною перевагою оптоволокна перед традиційними електричними кабелями є повна нечутливість до електричних перешкод; водночас воно коштує дорожче і вимагає досить обережного поводження (зокрема, не терпить різких згинів).

— Балансний цифровий (AES/EBU). Інтерфейс AES/EBU застосовується в професійній сфері для передачі звуку в цифровому форматі. Він може використовувати кілька типів підключення; в даному випадку мається на увазі передача по т. зв. балансної лінії з використанням роз'єму XLR. І принцип балансного підключення, і сам роз'єм докладно описані в п. «XLR (балансні)» нижче — однак у випадку AES/EBU мова йде про цифровому, а не про аналоговому сигналі.

— COM-порт (RS-232). Роз'єм, застосовуваний для керування підсилювачем з комп'ютера. Через нього можна змінювати налаштування, в. ч. і досить тонкі, а в деяких моделях — навіть оновлювати прошивку. Зазвичай для таких цілей потрібне спеціальне, які може поставлятися в комплекті з підсилювачем.

— Вхід управління (ІК). Роз'єм для підключення зовнішнього інфрачервоного приймача дистанційного керування. При правильному розміщенні такий приймач дасть змогу використовувати пульт ДУ навіть у тих місцях, звідки сигнал з пульта не може дістати до основного (вбудованого) датчика — наприклад, в іншій кімнаті. Для подібних цілей можуть застосовуватися не тільки датчики у вигляді окремого пристрою, але і компоненти системи, сумісні з пультом ДУ — наприклад, плеєри або тюнери.

— Передпідсилювача (Pre-Amp). Наявність у конструкції пристрою окремого виходу для сигналу з підсилювача. В однойменному тип підсилювачів (див. «Тип») такий вихід є, за визначенням і є основним, а іноді і єдиним. В інтегральних моделях (див. там само) вихід Pre-Amp дозволяє підключати зовнішній підсилювач потужності і використовувати його замість внутрішнього. Така можливість може стати в нагоді, наприклад, для підключення більш потужної АС замість початкової, або для роботи в режимі Bi-amping. Варто зауважити, що вихід Pre-Amp може встановлюватися і у підсилювачах потужності, граючи роль «розгалужувачі».

— На сабвуфер. Наявність в конструкції підсилювача окремого виходу під сабвуфер. Зазвичай, такий вихід використовує роз'єм RCA (див. «Вхід на підсилювач (Main)»), а сама функція реалізується за рахунок кросовера, що виділяє в сигналі діапазон НЧ і перенаправляє його на низькочастотний динамік.«Власний» вихід значно полегшує підключення сабвуфера: для нього не потрібно ніякого додаткового обладнання, достатньо самого підсилювача. При цьому зазвичай передбачається можливість роботи з будь-яким типом «саба» — як з пасивними, так і з активним; щоправда, в першому випадку знадобиться додатковий зовнішній підсилювач.

— Коаксіальний S/P-DIF. Наявність в конструкції підсилювача виходу S/P-DIF електричного типу, з передачею сигналу по коаксіальному кабелю. Детальніше про це інтерфейсі див. від...повідний абзац в п. «Входи».

— Оптичний. Наявність в конструкції підсилювача виходу для передачі цифрового аудіосигналу по оптоволоконному кабелю TOSLINK. Детальніше про це інтерфейсі див. відповідний абзац в п. «Входи».

— Jack (6.35 мм). Наявність в конструкції підсилювача виходів типу TRS. Такі виходи являють собою гнізда під штекери 6.35 мм Jack і зовні можуть бути схожі на відповідні роз'єм для навушників (див. нижче). Проте ця подібність оманливе: TRS видають звук за принципом «один канал на роз'єм»(винятком можуть бути інформаційні підсилювачі). Такий варіант застосування роз'єму Jack зустрічається переважно у висококласних професійних підсилювачах.

— Speakon. Інтерфейс, застосовуваний у професійній аудіотехніці для підключення акустики до підсилювача потужності. Отримав широке поширення в обладнанні високої потужності, включаючи концертні підсилювачі (див. «Призначення»), завдяки підвищеній надійності та придатності навіть для роботи з дуже потужним аудиосигналом. А ось в техніці побутового рівня використовується рідко.

— Вихід управління (ІК). Вихід управління дозволяє використовувати вбудований ІЧ-приймач підсилювача для управління з пульта ДУ іншими компонентами аудіосистеми — наприклад, DVD-плеєром в іншій кімнаті, поза зоною досяжності пульта. При такій схемі роботи підсилювач фактично відіграє роль виносного датчика, приймаючи команди і передаючи їх через вихід управління на інший пристрій. Зазначимо, що сама наявність подібних входів і виходів не гарантує сумісність різних пристроїв, особливо якщо вони випущені різними виробниками; деталі спільного використання варто уточнювати по офіційній документації.

Кількість в конструкції підсилювача виходів REC. Такий вихід являє собою різновид лінійного інтерфейсу, призначену для виведення звуку на записуючий пристрій; однією з його особливостей є незмінний рівень сигналу. Оскільки для підключення зазвичай використовуються роз'єми RCA (див. «Вхід на підсилювач (Main)»), за один вихід REC вважається пара роз'ємів — тільки таким чином можна забезпечити передачу стереозвуку.

— Дисплей. Наявність дисплея на передній панелі підсилювача. Такі дисплеї можуть мати різну конструкцію і розмір, проте всі вони використовуються для виведення службової інформації: режиму роботи, вибраного джерела сигналу, спеціальних повідомлень, повідомлень про перевантаження, помилки і т. ін. Це забезпечує додаткову зручність в управлінні.

— Індикатори. У цьому разі мається на увазі наявність на передній панелі індикаторів, які вказують на використовуваний у даний момент джерело сигналу. Зазвичай вони виглядають як ряд лампочок з відповідними підписами — «Phono», «CD», «Tuner», «AUX» і т. ін. Такі вказівники не так універсальні, як дисплей, проте все одно дуже зручні.

— Стрілочні індикатори. Наявність на передній панелі індикаторів у вигляді шкал зі стрілками. Зазвичай, такі індикатори призначені для відображення пікового рівня вихідного сигналу. Вони дають змогу з легкістю відстежувати перевантаження, і багато користувачів вважають цей варіант більш зручним і наочним, ніж дисплеї. Крім того, стрілочні шкали надають підсилювача стильний зовнішній вигляд, а також, на відміну від тих же дисплеїв, не мають складної електроніки, здатної внести спотворення звуку. Втім, до цієї категорії відносять і інші види індикаторів зі шкалами; деякі з них можуть використовувати не стрілку, а інші показники (наприклад, світлові).

— Регулятори за прихованої панеллю. Наявність на передній п...анелі кришки, приховує органи управління підсилювачем. Багато моделей оснащуються додатковими регуляторами на передній панелі; вони можуть застосовуватися для налаштування звуку як — гучності, НЧ/ВЧ, балансу та ін. — так і інших параметрів роботи (наприклад, вибору джерела сигналу або перемикання між основною і додатковою АС). Іноді для таких регуляторів (а також входів на передній панелі) передбачають кришку — зазвичай це робиться з естетичних міркувань, оскільки велика кількість невеликих елементів надавало б пристрою неакуратний зовнішній вигляд. Також кришка може виконувати і захисні функції — наприклад, вона знижує потрапляє в роз'єми кількість пилу.

— Вхідний аудіороз'єм. Наявність на передній панелі входу для підключення — зазвичай лінійного, в аналоговому форматі. З одного боку, такий вхід значно спрощує роботу з джерелами сигналу, які потрібно приєднувати лише зрідка і ненадовго — наприклад, MP3-плеєрами: передня панель завжди на виду, тоді як дістатися до роз'ємам на задній іноді буває дуже непросто. З іншого — зазвичай роль переднього аудиороз'єму грає AUX IN з гніздом під 3.5 мм mini-Jack. Цей роз'єм не використовується серед основних входів, проте досить популярний в портативній електроніці, зокрема згаданих вже плеєрах. У деяких моделях на передню панель може встановлюватися пара гнізд RCA (див. «RCA (пар)»), однак цей варіант зустрічається рідше.

— Вихід на навушники. Наявність виходу на навушники на передній панелі підсилювача. Навушники належать до портативних пристроїв, і перепідключати їх в середньому припадає відчутно частіше, ніж більшість інших компонентів аудіосистеми; вихід, розташований на передній панелі, що значно спрощує процес.

— Регулювання НЧ. Наявність в підсилювачі окремого регулятора рівня низьких частот, простіше кажучи — гучності і басів. Співвідношення низьких і високих частот багато в чому визначає загальну картину звуку; оптимальні варіанти такого співвідношення для різних випадків будуть різними, і залежать вони від цілого ряду факторів — починаючи від типу відтвореного аудіо і закінчуючи особистими смаками слухача. У будь-якому разі регулятор НЧ дає додаткову можливість підстроювання звучання всієї системи. Він часто поєднується з регулятором ВЧ (див. нижче); фактично така комбінація являє собою найпростіший варіант еквалайзера.

— Регулювання ВЧ. Наявність в підсилювачі окремого регулятора гучності для високих частот. Зміст цієї функції повністю аналогічний описаному вище регулятору НЧ, тільки працює вона з іншого смугою частот.

— Регулювання балансу. Наявність в підсилювачі регулювання балансу між каналами. Використовується така налаштування в стереозвуке: змінюючи положення регулятора, можна збільшувати гучність для одного каналу і зменшувати — для іншого. За рахунок цього умовний центр сприйманого звуку зсувається в сторону того, динаміка, який звучить голосніше. Ця функція може бути дуже корисною для корекції звукової сцени — наприклад, якщо колонки мають різну чутливість, невдало розташовані, або сам сигнал має неправильний баланс. Водночас регулятор баланс...у вносить додаткові елементи в конструкцію, що підвищує ймовірність виникнення перешкод. А тому в підсилювачах топового класу він може взагалі не передбачатися.

— Регулювання вхідної чутливості. Можливість зміни вхідної чутливості підсилювача; детальніше про даному параметрі див. «Вхідна чутливість (лінійного входу)». Тут же відзначимо, що сама по собі регулювання може бути корисна під час роботи з декількома джерелами звуку: вона дозволяє з легкістю перенастроювати підсилювач під кожен з цих джерел, щоб забезпечити потрібний рівень потужності на виході і при цьому не допустити спотворень.

— Регулювання рівня. Наявність в підсилювачі власного регулятора рівня, простіше кажучи — системи, що дозволяє змінювати гучність звучання (за рахунок зміни фактично видається потужності). В сучасних підсилювачах домашнього призначення (див. вище) ця регулювання загальна всі канали, і вона відповідає за власне гучність; іноді використання регулятора на підсилювачі буває зручніше, ніж на іншому компоненті аудіосистеми. А ось в концертних моделях власним регулятором, зазвичай, оснащується кожен канал, завдяки чому з'являється безліч можливостей з тонкого підстроювання звуку під конкретну обстановку.

— Тонкомпенсація. Ця функція дозволяє підлаштовувати тембр звуку на невеликій гучності. Її необхідність пов'язана з тим, що людське вухо сприймає тихий звук інакше, ніж гучний; через це навіть якісне звучання на малій гучності буде здаватися «змащеним», недостатньо виразним. Тонкомпенсація виправляє цей момент, посилюючи певні частоти. Зазвичай цей режим включається користувачем за бажанням.

— Пряме підключення (By-pass/Direct). Можливість вмикання підсилювача в режимі By-pass/Direct. Його назва зумовлена тим, що сигнал пускається напряму на каскади підсилення, в обхід всіх додаткових регуляторів (тембру, балансу тощо). Підсилювачі потужності (див. «Тип») за визначенням використовують саме таку схему роботи. В інтегральних же моделях пряме підключення не тільки зводить до мінімуму спотворення в оброблюваному сигналі, але і забезпечує максимально близьке до оригіналу звучання, що дає змогу вимогливим слухачам оцінити майстерність звукоінженерів

— Автоматичне вимкнення живлення. Ця функція забезпечує автоматичне відключення підсилювача, якщо протягом певного часу на його вхід не надходить сигнал. Таким чином вдається уникнути простоїв — наприклад, якщо власник пішов по справах, забувши вимкнути аудіосистему. А враховуючи, що зазвичай сучасні підсилювачі навіть «на холостому ходу» потребують великої кількості енергії — економія може вийти досить значною. Варто уточнити, що мова в даному разі зазвичай йде не про повне відключення, а про перехід в режим очікування; але енергоспоживання (див. нижче) у цьому режимі зазвичай настільки незначне, що на практиці різниці практично не помітно.

— Фонокоректор ММ. Наявність в підсилювачі фонокоректора для роботи з програвачами вінілових дисків, оснащеними звукознімачами типу ММ (з рухомим магнітом). Сам по собі фонокоректор є обов'яз...ковим атрибутом моделей зі входом Phono (див. «Входи»); його необхідність пов'язана з тим, що сигнал зі звукознімачів для вінілу має специфічні характеристики і потребує додаткового оброблення. При цьому в сучасних програвачах для платівок можуть використовуватися звукознімачі двох типів — вже згаданий ММ плюс МС (з рухомою котушкою), кожен зі своїми особливостями сигналу. Тому для нормальної роботи вінілового програвача Вам у будь-якому разі буде потрібен фонокоректор відповідного типу. Таке оснащення доступне і у вигляді окремих пристроїв, однак купити підсилювач з вбудованим фонокоректором зазвичай простіше і дешевше.

— Фонокоректор МС. Наявність в підсилювачі фонокоректора для роботи з програвачами вінілових дисків, оснащеними звукознімачами типу МС (з рухомою котушкою). Докладніше про це див. підпункт «Фонокоректор ММ» вище.

— Лімітер. Наявність в підсилювачі лімітера — пристосування, що обмежує динамічний діапазон оброблюваного сигналу. Також це пристосування називають «компресором аудіосигналу» (у зв'язку з тим, що воно «стискає» динамічний діапазон). Простіше кажучи, лімітер, по суті, зменшує різницю між найбільш тихим і найбільш гучним звуком, який видається підсилювачем. Ця функція може стати в нагоді в будь-якій ситуації, коли доводиться мати справу з нерівномірною гучністю звуку. Наприклад, лімітер може зробити більш комфортним прослуховування симфонії, що має великі перепади гучності — щоб слухачеві були доступні найменші нюанси звуку і водночас гучні фрагменти, що називається, не били по вухах. А для професійної концертної діяльності наявність компресора є практично обов'язковою, зокрема, щоб компенсувати зміни гучності, що виникають при зміні відстані від мікрофону до акустичного інструменту або рота вокаліста. Звичайно, лімітер може бути виконаний у вигляді окремого пристрою; однак його наявність у самому підсилювачі іноді виявляється зручнішою. Водночас дана функція складна і дорога, а тому зустрічається переважно у професійному обладнанні та споживчих моделях топового класу.

— Підключення додаткової АС. Можливість підключення до підсилювача додаткового комплекту колонок (одного або декількох). Відзначимо, що мова йде не про окремі динаміки, а саме про комплекти, розраховані на роботу з повноформатним звуком. Іншими словами, якщо такий підсилювач на основних виходах видає звук у форматі стерео (див. «Кількість каналів»), то і додатковий комплект акустики зможе працювати в цьому форматі. Моделі з цією функцією розраховані насамперед на ситуації, коли потрібно вивести звук в кілька приміщень, а сигнал може надходити або на всі комплекти відразу, або тільки на один за вибором користувача. Також додатковий набір роз'ємів може застосовуватися для Bi-Wiring (див. нижче).

— Bi-Wiring. Підсилювачі з цією функцією використовують два окремих канали підсилення — для низьких і для високих частот — і здатні виводити кожну смугу частот через окремий комплект роз'ємів. За рахунок цього можна подавати сигнали НЧ і ВЧ по окремих дротах, причому відразу на відповідні спеціалізовані динаміки акустичної системи — замість того, щоб виводити на неї загальний сигнал і розділяти його на частоти за допомогою вбудованого кросовера АС. На практиці це означає, що підключення у форматі Bi-Wiring знижує ймовірність виникнення перешкод і покращує якість звучання. Однак потрібно враховувати, що для цього буде потрібен не тільки підсилювач, але і колонки з підтримкою цієї функції. Відзначимо, що зазвичай Bi-Wiring поєднується з описаною вище можливістю підключення додаткової АС.

— Управління зовнішніми пристроями. Можливість використання підсилювача в якості управляючого пристрою для інших компонентів аудіосистеми — наприклад, передпідсилювача, програвача тощо. Управління зазвичай здійснюється з універсального пульта ДУ, що постачається в комплекті з підсилювачем, а управляючий сигнал передається через спеціальні роз'єми — це значно зручніше, ніж регулювати кожен компонент окремо. З іншого боку, побудова таких систем можлива тільки з пристроїв одного виробника — різні фірми використовують різні стандарти управління, здебільшого не сумісні між собою.

— Bluetooth. Технологія бездротового зв'язку з дальністю дії близько 10 м (більш «далекобійні» версії в підсилювачах не використовуються), першопочатково створена для прямого з'єднання між різними пристроями. Функціонал такого з'єднання може бути різним, проте в даному разі найчастіше передбачається можливість трансляції на підсилювач звуку з зовнішнього пристрою — наприклад, смартфона або ноутбука. Втім, можуть передбачатися й інші функції — наприклад, дистанційне управління з мобільного гаджета через спеціальний додаток.

— Аварійне оповіщення. Можливість роботи підсилювача в системі аварійного оповіщення, точніше — наявність спеціальних функцій та інструментів для роботи в таких системах. Подібні інструменти можуть включати, наприклад, підключення до пожежних датчиків і автоматичне вмикання попереджень або повідомлень про евакуацію на зони, в яких спрацювали датчики; вибір типу повідомлень залежно від датчика, що спрацював; підключення мікрофона оповіщення на «пріоритетний вхід» і приглушення всіх інших каналів при надходженні звуку з мікрофона тощо. Конкретний набір можливостей варто уточнювати окремо. За ці функції можуть відповідати і спеціалізовані блоки системи безпеки, але іноді зручніше використовувати підсилювач з вбудованою підтримкою аварійного оповіщення.