Кількість фіксованих налаштувань
Кількість фіксованих налаштувань (пресетів), передбачених в еквалайзері автомагнітоли.
Наявність таких налаштувань може помітно спростити регулювання: вибрати відповідний стиль простіше, ніж вручну регулювати кожну смугу еквалайзера. При цьому пресети часто підбираються виробником під певні жанри музики і мають відповідні назви — «Рок», «Поп», «Джаз» тощо; це ще більше спрощує завдання. А чим більше в пристрої фіксованих налаштувань — тим ширший вибір у користувача. У деяких магнітолах, крім заздалегідь прошитих, передбачаються і власні пресети — їх можна запрограмувати заздалегідь і включати таким же чином, як і передустановлені.
Лінійний вихід
Кількість лінійних виходів (див. вище), передбачених у конструкції магнітоли. Потрібно відзначити, що зазвичай ці виходи використовують роз'єми RCA («тюльпан»), а аналоговий формат дозволяє передавати через один такий тільки один аудіоканал. Тому для роботи з стереосигналом потрібно
два роз'єму RCA, і за один лінійний вихід вважається саме пара таких гнізд — набір, розрахований на один комплект стереоколонок. Головною ж відмінністю даного інтерфейсу від такого ж RCA, застосовуваного для підключення АС (див. вище) є те, що на лінійний вихід надходить сигнал з підсилювача, непридатний для подачі на пасивну акустику. Такий сигнал потрібно направляти на активні колонки або зовнішній підсилювач (тоді як АС підключається до виходу підсилювача потужності, розрахованому на пасивні колонки).
Діапазони тюнера
— FM. Під цим терміном розуміють частину ультракороткохвильового (УКХ) діапазону в межах від 87,5 МГц до 108 МГц. Використовують частотну модуляцію, що дозволяє транслювати музику у форматі стерео з досить високою якістю звучання, а також передавати сигнали RDS (див. Підтримка RDS). На даний момент більшість музичних радіостанцій на території СНД мовить саме в цьому діапазоні. Недоліком FM є обмежена зона прийому — максимум кілька десятків кілометрів від мовить станції — тому їх можна слухати зазвичай в межах одного міста та прилеглих околиць.
— AM (англ. amplitude modulation — амплітудна модуляція) — радіомовлення, що використовують амплітудну модуляцію. Може здійснюватися в різних діапазонах, однак більшість комерційного мовлення ведеться на середніх хвилях у діапазоні 520-1610 кГц; на ці ж частоти розраховано більшість споживчих AM-приймачів, у тому числі в автомагнітолах. AM-мовлення має значно більшу дальність прийому, ніж FM (може обчислюватися сотнями кілометрів), однак якість звуку при цьому нижче, тому в даному форматі віщають переважно «розмовні» і новинні радіостанції.
— LW (англ. long wave) — мовлення на довгих хвилях у діапазоні 148-408 кГц. Таке мовлення має дальність прийому, обчислюється сотнями і навіть тисячами кілометрів, і майже не залежить від часу доби і атмосферних завад. Застосовується переважно на станціях загальнодержавного значення.
— MW (англ. medium wave) — мовлення на середніх хвилях у діапазоні 522-1720 кГц, фактичн...о — те ж, що і AM (див. вище).
— SW (англ. short wave) — мовлення на коротких хвилях, здійснюється загалом наборі діапазонів, нижня межа якого знаходиться на рівні 2,5 МГц, а вища — 26,1 МГц. Особливості поширення коротких хвиль такі, що їх можна прийняти на протилежній стороні земної кулі, однак не завжди вдається почути в радіусі кількох десятків кілометрів від передавача. Тому короткохвильове мовлення застосовується переважно для закордонних трансляцій.
— УКВ. У цьому разі мається на увазі не весь УКХ-діапазон, а піддіапазон 65,9-74 МГц, використовує т. зв. модуляцію OIRT. У такому форматі першопочатково велося УКХ-мовлення в країнах Радянського союзу та Східної Європи, проте на даний момент не користується великою популярністю у зв'язку з розвитком FM. Технічно УКХ OIRT схоже з FM (див. вище); основними відмінностями є смуга займаних частот і неможливість передачі в OIRT сигналів RDS (див. Підтримка RDS).
