Порівняння Xiaomi Mi VR vs Homido V2

Найбільша діагональ смартфона, з яким сумісні відповідні окуляри (див. «Призначення»). Зазначимо, що цей параметр може вказуватися як для універсальних моделей, що не мають спеціалізації під конкретні мобільні телефони, так і для гаджетів під певні апарати (докладніше див. «Сумісні моделі телефонів»). Максимальна діагональ пов'язана як з особливостями оптики, так і з фізичними розмірами «посадкового місця» під мобільник — занадто великий гаджет туди просто не поміститься.

Відзначимо, що навіть мініатюрні окуляри для смартфонів цілком коректно працюють з пристроями діагоналлю в 5 – 5,5". Так що звертати увагу на цей параметр має сенс у тому випадку, якщо ваш апарат має більший розмір екрану. В наш час можна зустріти окуляри для гаджетів на 5,6 – 6" і навіть на 6" і більше.

Кут огляду, забезпечуваний очками віртуальної реальності — тобто кутовий розмір простору, що потрапляє в поле зору користувача. Зазвичай, в характеристиках вказується розмір цього простору по горизонталі; втім, якщо необхідна максимально точна інформація, цей момент не завадить уточнити окремо.

Чим ширший кут огляду — тим більше ігрового простору користувач може бачити, не повертаючи голови, тим потужніший ефект занурення і тим менше ймовірності, що зображення буде піддається ефекту «тунельного зору». З іншого боку, робити полі зору занадто великим теж не має сенсу з урахуванням особливостей людського ока. Загалом великим кутом огляду вважається кут, що становить 100° і більше. З іншого боку, зустрічаються моделі, де цей показник становить 30° і навіть менше — це, зазвичай, специфічні пристрої (наприклад, окуляри для пілотування дронів і окуляри доповненої реальності), де подібні характеристики цілком виправдані з урахуванням загального функціоналу.

Наявність в окулярах датчика, що реагує на наближення до обличчя користувача.

Подібний датчик використовується для автоматичного перемикання між робочим режимом і режимом очікування: наприклад, коли користувач знімає окуляри, датчик відключає вбудовані екрани (або телефон, якщо він підключається до очками через роз'єм), заощаджуючи заряд батареї і ресурс обладнання, а при надіванні — включає окуляри на повний функціонал.

Можливість рухати лінзи окулярів вперед і назад, змінюючи таким чином їх розташування відносно екрану і очей користувача. Конкретний зміст цієї функції може бути різним: вона може налаштувати кут зору (щоб екран повністю містився в полі зору і водночас не був занадто дрібним), грати роль діоптрійною корекції (що важливо для користувачів, що носять окуляри) або фокусування, замінювати налаштування міжзіничної відстані (див. нижче) і т. ін. Ці нюанси варто уточнювати окремо. Однак у будь-якому разі дана функція не буде зайвою — вона полегшує налаштування окулярів під особисті особливості користувача.

Можливість налаштовувати міжзінична відстань окулярів — тобто відстань між центрами двох лінз. Для цього лінзи встановлюються на рухомих кріпленнях, що дозволяють зміщувати їх вправо/вліво. Зміст даної функції полягає в тому, що для нормального перегляду центри лінз повинні знаходитися навпроти зіниць користувача — а у різних людей відстань між зіницями теж різне. Відповідно, ця налаштування буде корисна в будь-якому разі, однак особливо вона важлива для користувачів великого або мініатюрного статури, у яких міжзінична відстань помітно відрізняється від середнього показника.

Водночас існує досить значна кількість окулярів, які не мають даної функції. Їх можна розділити на три категорії. Перша — пристрої, де відсутність налаштування під міжзінична відстань компенсується тим чи іншим способом (наприклад, особливою формою лінз, що не вимагає підстроювання). Друга — моделі, де дана регулювання не потрібна в принципі (зокрема, деякі окуляри доповненої реальності). І третя — найбільш прості і дешеві рішення, де від додаткових регулювань відмовилися для зниження вартості.

Наявність контролера — додаткового керуючого пристрою — в комплекті поставки окулярів.

Конструкція і функціонал такого аксесуара можуть бути різними. Так, найбільш популярним варіантом є спеціалізовані ігрові контролери характерного вигляду — рукоятка з аналоговим важелем і кнопками. Таких рукояток може бути відразу дві, під обидві руки; а в деяких моделях вони використовуються ще й для управління жестами. Рух рук може відслідковуватися як по датчикам в самих контролерах, так і камерами на окулярах. Зустрічаються і більш прості рішення — наприклад, портативні геймпади або пульти ДУ для управління відтворенням відео.