Мін. кількість обертів
Найменша швидкість обертання шпинделя забезпечується свердлувальним верстатом.
Відзначимо, що даний параметр вказується лише для моделей з більш ніж однією швидкістю (див. «К-ть швидкостей») та/або регулюванням обертів (див. «Функції») — тобто якщо обороти можна так чи інакше змінювати. Про загальному значенні швидкості обертання див. «Макс. кількість оборотів»; тут же відзначимо, що можливість працювати на низьких швидкостях в деяких випадках буває критичною — наприклад, при нарізанні різьби. Відповідно, чим нижче мінімум за оборотами — тим краще верстат підходить для таких робіт, за інших рівних умов. Найбільш «повільні» сучасні моделі здатні обертатися на швидкості 30 – 40 об/хв.
Макс. кількість обертів
Найбільша швидкість обертання шпинделязабезпечується свердлувальним верстатом; для моделей, що мають тільки одну швидкість, вона також зазначається в цьому пункті.
При тій же потужності двигуна (див. вище) висока швидкість обертання забезпечує хорошу продуктивність, однак крутний момент при цьому знижується; при більш низьких обертах, навпаки, тягове зусилля підвищується, даючи змогу «вгризатися» в непіддатливі матеріали і полегшуючи роботу зі свердлами великого діаметра. Конкретні рекомендації по оптимальним швидкостям залежно від типу матеріалу і діаметра свердління можна знайти в спеціальних джерелах. Водночас відзначимо, що високошвидкісний верстат не обов'язково буде «слабкою» по крутному моменту — адже багато агрегати дають змогу знижувати швидкість обертання. Однак ефективна робота на високих обертах все одно вимагає досить потужного двигуна, що відповідним чином позначається на вартості агрегата. Відповідно, шукати «швидкий» верстат має сенс у тому випадку, якщо планується багато працювати з відносно м'якими матеріалами, такими як дерево. А ось для металу, каменю і т. ін. краще підібрати порівняно «повільний» агрегат.
Діаметр колони
Діаметр опорної колони, використовуваної у верстаті. По суті — суто довідковий показник, не грає особливої ролі при звичайному використанні агрегата; дані про діаметр колони можуть знадобитися хіба що для специфічних завдань кшталт ремонту та обслуговування.
Конус Морзе
Розмір патрона
під конус Морзе (див. «Тип патрона»), яким укомплектований свердлильний верстат.
Конуси Морзе випускаються в стандартних варіантах розміру. Найбільш популярний стандарт передбачає маркування літерами МК і цифрою — наприклад, МК2. Чим більше цифра в позначенні — тим більше діаметр конуса і тим, відповідно, товщі свердла, в яких він використовується. У сучасних свердлувальних верстатах зазвичай застосовуються патрони з розмірами від МК1 до МК4. А на практиці цей параметр необхідний насамперед для вибору сумісних свердел.
Макс. діаметр свердління металу
Найбільший діаметр отворів, які за допомогою даного верстата можна свердлити в металі. При цьому в характеристиках наводиться показник для якогось «середнього» (по твердості, щільності і т. ін. металу), тоді як на практиці характеристики матеріалу можуть бути різними; це потрібно враховувати при виборі. Тим не менш, максимальний діаметр свердління є досить наочним параметром, добре описує можливості верстата і обмеження на його застосування.
Зазначимо, що незалежно від матеріалу, чим більше діаметр отвору — тим вище опір, який потрібно подолати при свердлінні, і тим більше повинна бути потужність двигуна (див. вище). Це означає, що для ефективного свердління великих отворів потрібні потужні і важкі верстати. А значить, при виборі далеко не завжди має сенс гнатися за «великого калібру» моделлю — вона може виявитися невиправдано дорогий, громіздкою і важкою.
Також варто враховувати, що розмір патрона (див. вище) нерідко буває більше максимального діаметра свердління; однак перевищувати рекомендації виробника все одно не можна — щоб уникнути перевантажень інструменту.
Напруга живлення
Штатний напруга живлення, необхідне для роботи верстата. При мережевому підключенні (див. «Джерело живлення») даний параметр визначає не тільки напругу, але і тип використовуваної мережі. У таких випадках варіанти можуть бути наступними:
—
230 В. Стандартні однофазні побутові мережі; грубо кажучи, такий верстат можна включати в звичайну розетку. Цей варіант погано підходить для потужних електродвигунів, через що потужність однофазних верстатів рідко перевищує 2000 Вт. Водночас мережі 230 В поширені практично повсюдно, що помітно полегшує підключення.
—
400 В. Трифазне живлення високої потужності, що підходить навіть для самих важких і продуктивних агрегатів; втім, воно зустрічається і в порівняно скромних моделях, для яких (в теорії) вистачило б і 230 В. Останнє зумовлено тим, що з низки причин трифазне підключення більш зручно для електродвигунів, що встановлюються на верстати: зокрема, такі мережі легше переносять високі навантаження (наприклад, при запуску двигуна, коли сила струму значно перевищує робочу). Правда, можливість підключення до 400 В початково є далеко не скрізь, і для його організації можуть знадобитися електротехнічні роботи, іноді досить масштабні.
Якщо в характеристиках зазначено більш низька напруга, 230 В — це зазвичай означає, що мова йде про інструмент з живленням від акумулятора (див. «Джерело живлення»). Найчастіше зустрічаються батареї на 18 і 2
...5,2 В. В теорії висока напруга краще підходить для потужних батарей і, відповідно, верстатів; проте найчастіше цей параметр особливо не впливає на робочі характеристики агрегата, і на практиці дані про ємності можуть стати в нагоді хіба що в специфічних ситуаціях (наприклад, при пошуку зарядного пристрою або змінної батареї).
