Порівняння YULONG DA8 II vs Teac UD-503

Модель цифро-аналогового перетворювача, встановленого в пристрої.

Під ЦАП в даному випадку мається на увазі «серце» пристрою, основна схема, яка безпосередньо забезпечує конвертацію цифрового звуку в аналоговий. Назва моделі ЦАП призводять переважно в рекламних цілях — як ілюстрацію того, що у пристрої застосовані висококласні комплектуючі. Крім того, знаючи модель, можна знайти докладну інформацію про конкретному ЦАП; хоча на практиці така необхідність з'являється нечасто, вона все ж може виникнути в деяких специфічних випадках.

Діапазон частот звуку, підтримуваний пристроєм. Найчастіше мова йде про діапазон частот, який пристрій може видати в аналоговому аудіосигналі на виході.

Загалом чим ширший частотний діапазон — тим більш повним виходить звучання, тим нижче ймовірність, що перетворювач «відріже» верхні або нижні частоти. Однак потрібно враховувати, що людське вухо здатне чути звуки на частотах від 16 до 22 000 Гц, причому з віком верхня межа знижується. Так що з практичної точки зору передбачати більш широкий діапазон в аудіотехніці не має сенсу. А вражаючі цифри, що зустрічаються у висококласних пристроях (наприклад, 1 – 50 000 Гц) є швидше «побічним ефектом» прогресивних електронних схем і наводяться в характеристиках переважно з метою реклами. Також нагадаємо, що на загальну якість звучання впливає безліч інших факторів, крім частотного діапазону.

Співвідношення сигнал/шум, забезпечуване перетворювачем.

Даний параметр описує співвідношення гучності чистого звуку, видаваного пристроєм, до гучності власних шумів (які неминуче створює будь-який електронний пристрій). Таким чином, чим вище співвідношення сигнал/шум — тим чистіше звук, тим менше власні шуми ЦАП впливають на аудіосигнал. Показники до 80 дБ можна вважати прийнятними, до 100 дБ — непоганими, 100 – 120 дБ — хорошими, більше 120 дБ — відмінними. Втім, варто пам'ятати, що загальна якість звуку впливає не тільки цей параметр, але і безліч інших.

Зазначимо, що з співвідношенням сигнал/шум часто пов'язують таку характеристику, як динамічний діапазон (див. вище). Вони схожі за загальним змістом, обидва описують різницю між стороннім фоном і корисним сигналом. Проте рівень шуму при обчисленнях береться різний: для співвідношення сигнал/шум враховується фон перетворювача «на холостому ходу», а для динамічного діапазону — шум, що виникає при видачі низькорівневого сигналу. Цим і зумовлена різниця в цифрах.

Динамічний діапазон перетворювача визначається як співвідношення між максимальним рівнем сигналу, який він здатний видавати, і рівнем власного шуму при подачі сигналу з малою амплітудою. Зовсім спрощено цей параметр можна описати як різницю між самим тихим і самим гучним звуком, який може видавати пристрій.

Чим ширший динамічний діапазон, тим більш прогресивним вважається ЦАП, тим більш якісний звук він може видати, за інших рівних умов. Мінімальним значенням для сучасних пристроїв є близько 90 дБ, в топових моделях цей показник може досягати 140 дБ.

Також відзначимо, що даний параметр за своїм сенс схожий з співвідношенням сигнал/шум, однак заміряються ці характеристики по різному; докладніше про це див. нижче.

Коефіцієнт гармонійних спотворень, які видаються перетворювачем під час роботи.

Чим нижче цей показник, тим чистішою виходить звук, видаваний пристроєм, тим менше спотворень вноситься в аудіосигнал. Повністю уникнути таких спотворень неможливо, але можна знизити їх до рівня, не сприймається людиною. Вважається, що людське вухо не чує гармоніки, рівень яких становить 0,5% і нижче. Тим не менш, в висококласної аудіотехніці коефіцієнти спотворень можуть бути набагато більш низькими — 0,005 %, 0,001 % і навіть менше. В цьому є цілком практичний сенс: спотворення від окремих компонентів системи підсумовуються, і чим нижче коефіцієнт гармонік у кожного компонента — тим менше спотворень в результаті буде в чутному звуці.

Регулювання, передбачені безпосередньо в пристрої.

— Регулювання НЧ. Окрема регулювання рівня низьких частот; зазвичай, поєднується з регулюванням ВЧ (див. нижче). Дана функція дозволяє змінювати звукову картину, налаштовуючи гучність звучання басів щодо решти частотного діапазону.

— Регулювання ВЧ. Окрема регулювання рівня високих частот. Як і описана вище регулювання НЧ, дозволяє налаштовувати звукову картину — в даному випадку за рахунок зміни гучності високих частот відносно іншого діапазону.

— Регулювання балансу. Регулювання балансу звуку між двома каналами стерео, здійснювана за рахунок збільшення гучності для одного каналу та зменшення — для іншого. За рахунок цього в сприйнятті слухача звук «зміщується» у бік більшої гучності. Дана функція використовується переважно у цілях корекції — наприклад, якщо колонки знаходяться на різній відстані від слухача, зміщення балансу у бік далекої колонки дозволяє компенсувати різницю в чутної гучності.

— Регулювання рівня. Регулювання загального рівня сигналу на виході, простіше кажучи — налаштування гучності. Налаштувати гучність за допомогою власного регулятора в ЦАП іноді буває зручніше, ніж звертатися до налаштувань інших компонентів аудіосистеми.

— Регулювання рівня навушників. Регулювання г...учності звучання навушників. Даний регулятор передбачається переважно для комфорту користувача, він дозволяє виставити рівень звуку в «вухах» під власні уподобання. Така можливість буває особливо актуальною у світлі того, що навушники досить рідко оснащуються власними регуляторами гучності (причому зазвичай це недорогі моделі з відносно невисокою якістю звучання).

— Регулювання чутливості. Регулювання вхідної чутливості перетворювача. Дана функція зустрічається переважно в моделях з аналоговими входами: вона дозволяє при необхідності посилити вхідний сигнал ще до його обробки перетворювачем, якщо початковий рівень сигналу занадто низький.

Вхідна чутливість входів RCA і/або XLR, передбачених у пристрої.

Про самі входи детальніше див. нижче. А вхідна чутливість — це найменший середній (середньоквадратичний) рівень сигналу на вході, який пристрій може нормально прийняти і обробити. Від цього показника залежить сумісність з зовнішніми джерелами аналогового сигналу: вихідна напруга джерела повинна бути не нижчою вхідної чутливості перетворювача, інакше нормальна обробка звуку буде неможлива. Однак не варто допускати значного перевищення рівня вхідного сигналу над чутливістю, інакше можливі перевантаження. Більш докладно ці моменти описані в спеціальних джерелах.

Імпеданс входів RCA і/або XLR, передбачених у пристрої.

Про самих входах див. нижче. А імпедансом називають динамічний опір — опір змінному струму (такому, як аудіосигнал). Загалом вважається, що чим вище — тим якісніше пристрій і тим менше спотворень воно вносить в сигнал; однак є й певні нюанси, вони докладно описані в спеціальних джерелах. Стандартним значенням вважається 10 кОм, однак зустрічаються моделі і з великим, і з меншим вхідним імпедансом.

Вихідна напруга, що забезпечується пристроєм на виходах XLR.

Докладніше про цих виходах див. нижче. А від цього показника залежить сумісність із зовнішнім підсилювачем або іншим приймачем аналогового аудіосигналу: вихідна напруга ЦАП повинно бути не нижче вхідної чутливості приймаючого пристрою, інакше остання не зможе нормально обробити звук.