Порівняння NEO 94-003 vs NEO 94-002

Параметри, які може вимірювати прилад.

— Напруга. Напруга (різниця потенціалів між двома точками схеми), що вимірюється у вольтах. Один з базових електротехнічних параметрів, підтримується всіма типами приладів, крім осцилографів (див. «Пристрій»). Для вимірювання використовується паралельне підключення. В аналогових приладах (див. «Тип») вимір напруги може здійснюватися без живлення.

— Струм. Сила струму, що протікає по певній ділянці ланцюга; вимірюється в амперах. Існує два способи виміру сили струму: традиційний і безконтактний. Перший доступний практично у всіх приладах з функцією амперметра, для цього необхідно розімкнути ланцюг і увімкнути пристрій в розрив послідовно (причому при аналоговому принципі роботи амперметру не потрібне живлення). Другий метод використовується в струмовимірювальних кліщах (див. «Пристрій»). У більшості варіантів моделі здатні вимірювати постійний і змінний струм .

— Опір. Опір певного елемента постійному електричному струму; вимірюється в омах. Зазначимо, що в даному разі мова йде про традиційні виміри, не пов'язані з надвисокими опорами, характерними для ізоляції (в ізоляції цей параметр перевіряють за окремою методикою, докладніше про неї див. нижче). Заміри опору здійснюються наступним чином: на щупи приладу подається...певна напруга (невисока, у межах декількох вольт), після чого вони прикладаються до місця вимірювання — і за силою струму, що протікає через утворений ланцюг, обчислюється опір ділянки ланцюга. що перевіряється, чи іншого предмета. Таким чином, для роботи в режимі омметра обов'язково потрібне джерело живлення — навіть для аналогового приладу.

— Ємність. Ємність конденсатора, вимірюється в фарадах (частіше мікрофарадах та інших похідних одиницях). Саме вимірювання здійснюється за рахунок подачі на конденсатор змінного струму. Ця функція може стати в нагоді як для уточнення ємності конденсаторів без маркування (першопочатково не промаркованих або зі стертими написами), так і перевірки якості підписаних деталей. На конденсаторах, крім номінальної ємності, може вказуватися максимальне відхилення від номіналу; якщо результати виміру виходять за межі допустимого відхилення — значить, деталь краще не використовувати. Якщо ж відхилення не вказане, то можна виходити з того, що воно має становити не більше 10% від номіналу. Наприклад, для деталі на 0,5 мкФ діапазон допустимих ємностей буде становити 0,45 – 0,55 мкФ.

— Температура. Вимірювання температури — зазвичай, за допомогою зовнішнього виносного датчика, зазвичай на щупі. В електротехніці дана функція застосовується для контролю режиму роботи деталей, які чутливі до перегрівання або які повинні працювати в певному температурному режимі.

— Частота. Можливість вимірювання частоти електричного сигналу характерна насамперед для осцилографів і скопметрів, однак може зустрічатися і в інших типах приладів — тих же мультиметрах (див. «Пристрій»). При цьому, зазвичай, мається на увазі можливість вивести на екран конкретні цифри, відповідні частоті в герцах.

— Прогальність. Прогальність являє собою одну з базових характеристик рівномірного імпульсного сигналу, а саме відношення його періоду слідування до тривалості окремого імпульсу. Наприклад, якщо за кожним імпульсом тривалістю 2 мс буде слідувати пауза довжиною 6 мс, то період слідування сигналу буде становити T=6+2 = 8 мс, а прогальність — S=8/2 = 4. Не варто плутати прогальність з коефіцієнтом заповнення: ці характеристики хоча і описують властивості сигналу, але роблять це по різному. Коефіцієнт заповнення — величина, зворотна прогальності, співвідношення довжини імпульсу до періоду слідування (у нашому прикладі він дорівнює 2/8 = 25 %). Цей термін зустрічається переважно в англомовних та перекладених джерелах, у вітчизняній же електротехніці прийнятий термін «прогальність».

— Індуктивність. Індуктивність — головний робочий параметр будь-якої котушки індуктивності. Можливість заміряти цей параметр буває важлива з тієї причини, що фахівці і радіоаматори часто роблять котушки самостійно, і визначити характеристики деталі без спеціального приладу вкрай важко, а то й взагалі неможливо. Принцип виміру індуктивності аналогічний визначенню ємності конденсатора (див. вище) — пропускання через котушку змінного струму і відстеження її «відгуку». Тим не менш, дана функція зустрічається значно рідше, ніж вимір ємності.

— Опір ізоляції. Опір ізоляції електричних дротів змінному струму. Ізоляція за визначенням має надзвичайно високий опір, тому традиційний спосіб виміру опору (при малій робочій напрузі, див. вище) тут непридатний — струми були б занадто слабкими і точно виміряти їх було б неможливо. Тому для перевірки ізоляційних матеріалів та інших діелектриків використовуються не омметри, а спеціальні прилади — мегаомметри (або мультиметри з підтримкою цього режиму). Відмінною особливістю мегаомметра є висока робоча напруга — в сотні, а то й тисячі вольт. Наприклад, для перевірки ізоляції з робочою напругою 500 В потрібна така ж напруга мегаомметра, для матеріалу на 3000 В — прилад на 1000 В тощо, більш детально вимоги за різними типами ізоляції розписані в спеціальних джерелах. Для досягнення такої напруги може знадобитися зовнішній високовольтний модуль, однак багато мультиметрів з підтримкою даного типу вимірів здатні і самостійно генерувати короткочасні імпульси високої напруги від низьковольтних джерел живлення на кшталт батарейок АА або «Крона» (див. «Тип акумулятора»). Відзначимо, що під час роботи з мегаомметром потрібно особливо ретельно дотримуватися правил техніки безпеки — внаслідок високої робочої напруги.

— Потужність. Потужність електричного струму визначається за двома базовими параметрами — силі струму і напрузі; грубо кажучи, вольти потрібно помножити на ампери, отриманий результат і буде потужність у ватах. Таким чином, в теорії визначити цей параметр можна і без спеціальної функції з вимірювання потужності — достатньо визначити напругу і силу струму. Однак деякі вимірювальні прилади мають спеціальний режим, що дає змогу відразу виміряти обидва базових параметри і на їх основі автоматично обчислити потужність — це зручніше і швидше, ніж проводити підрахунки окремо. Багато з таких приладів належать до струмовимірювальних кліщів (див. «Пристрій») і вимір сили струму при визначенні потужності здійснюється безконтактним способом, а заміряння напруги — класичним контактним. Є й інші варіанти конструкції — наприклад, адаптер для розетки: електроприлад підключається в розетку через такий адаптер, а мультиметр знімає з адаптера дані по струму і напрузі. Також нагадаємо, що активна (корисна) потужність змінного струму не завжди дорівнює повній — при ємнісному та/або індуктивному навантаженні частина потужності (реактивна потужність) «з'їдається» конденсаторами/котушками. Детальніше про ці параметри можна прочитати у спеціальних джерелах, тут же відзначимо, що різні моделі мультиметрів можуть мати різні можливості вимірювання різних типів потужності; ці моменти не завадить уточнити перед покупкою заздалегідь.

— Фазовий кут. Вимірювання ступеня зсуву двох електричних сигналів (або параметрів сигналу) по фазі. Конкретні види і особливості таких вимірювань бувають різними, найбільш популярні два варіанти. Перший — вимір різниці між фазами трифазного живлення, перш за все для оцінки його загальної якості. Другий — оцінка зсуву по фазі між струмом і напругою, що виникає при реактивному (ємнісному або індукційному) навантаженні на джерело змінного струму; від такого зсуву безпосередньо залежить співвідношення між активною та повною потужністю (коефіцієнт потужності, «косинус фі»).

— Частота обертання. В даному разі найчастіше мова йде про можливості вимірювання частоти обертання двигуна внутрішнього згоряння. Відповідно, подібні моделі зазвичай належать до спеціалізованих автомобільних мультиметрів. Вони розраховані переважно на діагностику і тестування двигунів, які не мають електронних систем запалювання. Для вимірювання, зазвичай, потрібно налаштувати мультиметр на число циліндрів двигуна і підключити його до системи запалювання (конкретний спосіб підключення потрібно уточнювати у документації до автомобіля).

Зазначимо, що в даному списку перелічено не всі, а лише найбільш популярні вимірювання, що зустрічаються в сучасних мультиметрах та інших приладах аналогічного призначення. Крім них, в конструкції можуть передбачатися і більш специфічні можливості — докладніше див. «Інші виміри».

Рід струму, вимірювання якого розрахований прилад. В даному випадку маються на увазі не всі режими вимірювання, а тільки визначення сили струму, тобто робота в режимі амперметра.

— Постійний. Струм, що має строго певну полярність і постійно поточний в одному напрямку, від мінуса до плюса. Такий струм зустрічається переважно в електронних схемах за блоками живлення, в компактній електроніки, що працює від батарей, а також в бортових мережах авто. Втім, при електротехнічних роботах в побутових і промислових мережах змінного струму заміряти силу струму приходиться порівняно рідко; тому серед подібних пристроїв нерідко зустрічаються моделі, сумісні з «змінними» мережами по напрузі (див. нижче), але не сумісні по струму. Загалом пристроїв тільки під постійний струм на ринку менше, ніж комбінованих (див. нижче).

— Змінний. Струм, який змінює напрям руху кілька десятків разів за секунду (наприклад, в побутових мережах 230 В стандартна частота становить 50 або 60 Гц, залежно від регіону). Такий струм є стандартом для побутових і промислових мереж: він зручний тим, що не потребує дотримання полярності при підключенні кінцевих споживачів, до того ж забезпечує деякі можливості, недоступні для постійного струму (зокрема, тільки при такому харчуванні можливе застосування трансформаторів). Втім, строго під змінний струм випускається порівняно небагато приладів, частіше зустрічаються комбіновані варіанти (див. нижче).

— Постійний / змінний. До цієї категорії...належать моделі, здатні заміряти як постійний, так і змінний струм. Особливості обох варіантів описані вище, а їх підтримка в одному приладі робить його універсальним і дозволяє застосовувати в будь-яких типах мереж і схем — головне, щоб дотримувалися обмеження по струму (див. нижче).

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти постійна напруга (див. «Рід напруги»).

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: наприклад, для оцінки якості пальчикових батарейок можна виставити піддіапазон «до 3» — це дасть точність до десятих, а то і до сотих часток вольта, недосяжну при вимірах з більш високим порогом. Мінімальна постійна напруга описує саме нижній піддіапазон, розрахований на вимірювання малих значень напруги: наприклад, якщо в даному пункті зазначено 2000 мВ — це означає, що нижній піддіапазон охоплює значення до 2000 мг (т. е. до 2 В).

Вибирати за цим показником варто з урахуванням специфіки планованого застосування: наприклад, прилад з низькими показниками може стати в нагоді при тонких роботах, таких як ремонт комп'ютерів або мобільних телефонів, а ось для обслуговування бортової електромережі авто особливо висока чутливість по напрузі не потрібно.

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти змінну напругу (див. «Рід напруги»).

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: наприклад, для перевірки трансформатора, який повинен видавати на виході 6, має сенс виставити піддіапазон з верхнім порогом 10 В. Це дасть змогу забезпечити точність до десятих часток вольта, недосяжну при вимірах з більш високим порогом. Мінімальна постійна напруга описує саме нижній піддіапазон, розрахований на вимірювання малих значень напруги: наприклад, якщо в даному пункті зазначено 2000 мВ — це означає, що нижній піддіапазон охоплює значення до 2000 мг (т. е. до 2 В).

Якщо прилад купується для вимірювань в стаціонарних мережах — побутових на 230 В або на промислових 400 В — на даний параметр можна не звертати особливої уваги: зазвичай, мінімальні піддіапазони при цьому не використовуються. А ось для роботи з блоками живлення, знижувальними трансформаторами і різної «тонкої» електронікою, що обслуговується змінним струмом низької напруги, має сенс вибрати модель з мінімальним напругою нижче. Це пов'язано не тільки з діапазоном вимірювань: низький поріг, зазвичай, свідчить про непоганий точності вимірювань на малих вольтажах загалом.

Найбільший постійний струм (див. «Рід струму»), який прилад здатний заміряти без перевантажень і пов'язаних з цим неприємностей (на кшталт «вилітання» запобіжників або навіть виходу з ладу).

При виборі за цим параметром варто пам'ятати, що навіть при порівняно низьких напругах струми можуть бути досить високими, якщо джерело живлення забезпечує відповідну потужність — наприклад, автомобільний акумулятор 12 В цілком здатний видавати струм в сотні ампер. Власне, сумісність з високими постійними струмами важлива насамперед для приладів автомобільного призначення; втім, цим справа не обмежується.

Для безпечного використання бажано мати певний запас по максимальному струму. Також не варто забувати, що перед вимірами потрібно виставити відповідні налаштування.

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти опір.

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: чим нижче піддіапазон, чим менші значення він охоплює — тим вище точність вимірювань на малих показниках опору. Мінімальний опір описує саме нижній діапазон, розрахований на найслабші значення сили струму: до прикладу, якщо в характеристиках у цьому пункті зазначено 500 Ом — це означає, що нижній піддіапазон дозволяє заміряти опору від 0 до 500 Ом.

При виборі по даному показнику потрібно враховувати, наскільки важливою для Вас є необхідність точно заміряти невеликі опору. При цьому зазначимо, що наведені в прикладі 500 Ом є досить непоганим показником, що свідчить про досить солідної точності виміру опору; у відносно недорогих мультиметрах даний показник може становити 2, 5 а то і 10 кОм, що забезпечує точність в кращому випадку до декількох десятків Ом.

Найбільший опір, яке прилад здатний ефективно заміряти.

При виборі по даному показнику потрібно насамперед враховувати найбільші опору, які передбачається заміряти. А якщо мова йде про аналоговому приладі (див. «Тип»), потрібно також пам'ятати, що в міру наближення до максимальним опорами точність виміру різко падає. Це пов'язано з особливостями вимірювання і градуювання шкали в таких приладах: наприклад, при максимальному опір 1 МОм ціна ділення в діапазоні 0 – 2 кОм може становити 0,2 кОм, у діапазоні 2 – 6 кОм — 0,5 кОм, в діапазоні 6 – 10 кОм — вже 1 кОм, а ближче до максимуму цей показник може досягати десятків і навіть сотень килоом. Тому вибирати аналоговий прилад стоїть з таким розрахунком, щоб його максимальний опір було хоча б в 10 разів вище найбільших опорів, які планується заміряти — тільки за цієї умови забезпечується більш-менш прийнятна точність вимірів.

Найбільше число, яке здатний відобразити дисплей цифрового мультиметра (див. «Тип»).

Від цього показника залежить, в якому діапазоні можна зробити виміри, не змінюючи налаштувань. Так, якщо максимальне число становить 1999, то вимір можна проводити в діапазоні від 0 до 1999 вибраних одиниць вимірювання — наприклад, від 0 до 1999, якщо обрані вольти, від 9 до 1999 мА (1,999 А), якщо обрані міліампери, і т. ін. При цьому 1999 і менше для сучасних вимірювальних приладів вважаються досить скромним показником, від 2000 до 3999 — середнім, 4000 – 9999 — непоганим, а в найбільш прогресивних моделях це число перевищує 10000.

Відзначимо, що максимальна діагностуємих число безпосередньо пов'язане з розрядністю дисплея — див. нижче.

Розрядність дисплея, встановленого в цифровому приладі (див. «Тип»).

Розрядність — це кількість знаків, яка одночасно може відображатися на екрані. Від неї безпосередньо залежить максимальне число, що індиціюється (див. вище): наприклад, якщо в характеристиках зазначена розрядність 4, то прилад має дисплей на 4 повних розряди і здатний відобразити число до 9999 включно. Однак зустрічається і більш специфічне маркування — з дробом, наприклад, 3 1/2 або 4 3/4. Це означає, що найбільший (лівий) розряд у даній моделі є неповним і максимальна цифра, яку він може відображати менше 9. Конкретно ж подібне маркування розшифровується так: ціле число означає кількість повних розрядів, чисельник дробу — максимальне число, що відображається в неповному розряді, знаменник — загальна кількість значень, підтримувана неповним розрядом. Якщо розглянути вищезазначені приклади, то 3 1/2 означає чотиризначний дисплей з максимальним числом в 1999: три повних розряди з максимальним значенням 9, плюс один неповний розряд з максимальним значенням 1 і двома варіантами значень (1 і 0). Аналогічно 4 3/4 відповідає максимальному числу 39999, з 4 варіантами значень в неповному розряді (0, 1, 2, 3).