Порівняння Cata E E-100 GTH vs VENTS Kvajt 100

Тип підшипника, встановленого у вентиляторі.

Підшипник — це деталь, що забезпечує кріплення частини вентилятора, що обертається, до нерухомої частини і знижує тертя між цими частинами. За типом дані деталі можуть бути такими:

— Ковзання. Дія таких підшипників заснована на терті двох сполучених між собою, тобто безпосередньо притиснутих одна до одної по всій площі, поверхонь. Втім, ці поверхні контактують одна з одної відносно слабко — між ними розташовується шар мастильного матеріалу, що знижує тертя. Крім цього, для зниження опору деталі, що труться, зазвичай, ретельно відполіровані і виконані з антифрикційних матеріалів. Головною перевагою підшипників ковзання є простота конструкції і невисока вартість, що витікає з неї, однак такі деталі менш довговічні, ніж підшипники кочення, та й створюють більше шуму.

— Кочення. Принцип роботи підшипника кочення полягає в тому, що між рухомою і нерухомою його частиною розміщується набір кульок, які і котяться всередині під час руху. В порівнянні з підшипниками ковзання такі деталі служать значно довше, та й шуму під час роботи створюють менше. З іншого боку, і обходяться вентилятори з подібним обладнанням помітно дорожче.

Даний параметр описує кількість повітря, яку вентилятор здатний пропустити через себе за годину при роботі в режимі витяжки (див. «Тип»). Це одна з ключових характеристик будь-якого витяжного вентилятора — саме вона характеризує загальну ефективність роботи і придатність агрегата для конкретного приміщення.

При виборі вентилятора за максимальною продуктивністю потрібно врахувати два основних показника — об'єм приміщення і кратність повітрообміну. Об'єм можна дізнатися, помноживши площу приміщення на висоту стель: наприклад, для кімнати в 12 м2 в житловій квартирі зі стандартними стелями 2,5 м цей показник складе 12х2,5=30 м3. Кратність повітрообміну описує, скільки разів за годину повинне повністю змінитися повітря в замкнутому просторі для того, щоб вентиляція була досить ефективною. Ця кратність є різною для різних типів приміщень: зокрема, для кухні вона становить 6 – 8, для санвузла — 8 – 10 тощо. Детальніші значення можна знайти в спеціалізованих джерелах, зокрема, санітарних нормах. А мінімально необхідна продуктивність вентилятора обчислюється шляхом множення об'єму повітря на кратність повітрообміну. Наприклад, якщо у нас є ванна площею 4 м2 з тією же стелею в 2,5 м, то об'єм повітря в ній складе 4х2=10 м3; враховуючи, що мінімальна кратність повітрообміну для ванних кімнат становить 7, для цього приміщення нам знадобиться вентилятор з продуктивністю не нижче 70 м3/год.

Штатна швидкість обертання вентилятора під час роботи.

Частота обертання є одним з факторів, що впливають на продуктивність і, відповідно, загальну ефективність вентилятора. Водночас цей фактор — далеко не єдиний, тому що багато чого залежить ще й від конструкції лопатей, їх кількості, діаметра робочого колеса і т. ін. Тому вентилятори з однаковою швидкістю можуть помітно відрізнятися за можливостями, і варто звертати увагу насамперед на продуктивність.

Водночас швидкість обертання все ж має певне практичне значення. З одного боку, більш швидкісні вентилятори виробляють більше шуму; цей недолік можна до певної міри компенсувати конструктивними хитрощами, але вони зі свого боку помітно позначаються на ціні. З іншого боку, для забезпечення потрібного рівня продуктивності менш швидкісні вентилятори повинні або мати робочі колеса більшого діаметра (що відповідним чином позначається на габаритах, а здебільшого — і на монтажному розмірі), або, знову ж таки, використовувати конструктивні фактори, що впливають на ціну.

Потужність, споживана вентилятором в штатному режимі роботи.

Цей параметр впливає насамперед на енергоспоживання пристрою і навантаження на електромережу, створювану при його роботі. Втім, останнім, зазвичай не має критичного значення, оскільки потужності більшості сучасних вентиляторів невисокі. Також чим потужніша пристрій, тим, зазвичай, вище його продуктивність (див. вище). Втім, однозначної залежності тут немає — багато чого визначається тим, наскільки ефективна конструкція загалом. Тому моделі з однаковою продуктивністю можуть помітно відрізнятися по споживаної потужності.

При виборі між двома схожими моделями з різними енергоспоживанням варто виходити з того, наскільки часто і надовго планується включати вентилятор. Якщо передбачається регулярна робота протягом довгого часу — наприклад, для провітрювання кухні під час готування — варто звернути увагу на менш потужну модель. Вона може коштувати дорожче, однак різниця в ціні може досить швидко окупитися за рахунок економії електроенергії. Якщо ж вентилятор буде включатися епізодично (наприклад, при установці в санвузлі житлової квартири), можна не звертати особливої уваги на споживану потужність.

— Шнурковий вимикач. Шнуркові вимикачі, згідно з назвою, працюють з використанням шнурка, мотузочки або тросика, смиканням за який здійснюється ввімкнення/відключення вентилятора. Такий шнурок особливо зручний у тих випадках, коли сам вентилятор встановлений високо і дотягнутися до його корпусу важко. Крім того, для нього характерна й інша перевага, загальна для всіх вбудованих вимикачів — простота у підключенні: Вам не доведеться монтувати окремий вимикач на стіні (або прив'язувати вимкнення вентиляції до ввімкнення освітлення), достатньо підключити живлення до вентилятора. Дані моделі рекомендуються насамперед у тих випадках, коли витяжку планується вмикати досить часто, але на короткий час — наприклад, для установки на звичайній домашній кухні.

— Зворотний клапан / автоматичні жалюзі. Наявність в конструкції вентилятора зворотного клапана або системи автоматичних жалюзі. Дані види оснащення об'єднані в один пункт тому, що вони мають однакове призначення: не допускати руху повітря у зворотному напрямку — усередину приміщення — в той час, коли витяжний вентилятор вимкнено. Це дозволяє, наприклад, уникнути потрапляння в кухню неприємних запахів, що знаходяться за стіною санвузла, і використовує той самий вентиляційний канал. Зворотний клапан являє собою характерну «пелюстку», закривається при русі повітря в «неправильному» напрямі. Автоматичні жалюзі розкриваються при ввімкненні вентилятора...і закриваються при його відключенні; вони вважаються більш прогресивним варіантом, однак і коштують відповідно.

— Вбудований годинник. Наявність вбудованого годинника в конструкції вентилятора. Циферблат у таких моделях встановлюється прямо на декоративну панель — таким чином, агрегат відіграє роль ще й звичайного настінного годинника. Подібні пристрої призначені для ситуацій, коли отвір повітропроводу знаходиться на видному місці і встановлювати туди звичайну панель небажано з точки зору дизайну — вони не тільки дають змогу дізнаватися час, але і виглядають досить естетично. Також, за наявності належного ступеня захисту від вологи (див. нижче), вентилятори-годинники можуть стати в нагоді і для ванної кімнати — особливо тим, хто схильний засиджуватися в душі або ванні. А ось в інших випадках, зазвичай, простіше все ж купити годинник і вентилятор окремо.

— Таймер вимикнення. Наявність таймера вимкнення в конструкції вентилятора. Ця функція, зазвичай, реалізується таким чином: після команди на відключення вентилятор ще деякий час продовжує працювати, і відключається лише по закінченні часу, на який встановлений таймер (найчастіше діапазон регулювання складає від 2 до 30 хвилин). Завдяки цьому можна спокійно піти з приміщення, яке потрібно провітрити (наприклад, з ванної кімнати після душу): Вам не доведеться стежити за часом і повертатися до вентилятора для його відключення, це зробить автоматика.

— Відстрочка ввімкнення. Наявність у вентиляторі функції відстрочки ввімкнення. Спосіб роботи цієї функції описаний в самій назві: при її використанні вентилятор починає працювати через деякий час після команди на ввімкнення (зазвичай цей час невеликий — до 2 хвилин). Зміст відстрочки полягає в тому, щоб витяжка запускалася не відразу, а тоді, коли необхідність у ній стає актуальною. В якості прикладу можна навести вентилятор, встановлений у ванній і зав'язаний на вимикач освітлення: за перші дві хвилини після заходу у ванну вологість навряд чи встигне сильно підвищитися, і запускати витяжку просто немає чого, а от при більш довгому перебуванні вона може знадобитися.

— Датчик вологості. Наявність датчика вологості в конструкції вентилятора. Ця функція стане в нагоді насамперед в тих випадках, коли витяжка використовується для видалення надлишків вологи з повітря, наприклад, у ванних кімнатах. Датчик може забезпечувати як автоматичне увімкнення пристрою при значному збільшенні кількості вологи в повітрі, так і його відключення при зниженні вологості. В останньому випадку він, по суті, працює аналогічно описаному вище таймеру — однак більш ефективно, оскільки відключення залежить не від часу, а від досягнення потрібних умов у приміщенні. Конкретні ж особливості даної функції в різних моделях можуть розрізнятися.

— Датчик руху. Наявність датчика руху в конструкції вентилятора. Такий датчик забезпечує додаткову автоматизацію включення/відключення: він автоматично запускає вентилятор при появі в приміщенні людей. Відключення може здійснюватися як по комбінації датчика і таймера — з деякою затримкою після того, як рух у приміщенні припинилося — так і ручної команді користувача; специфіка роботи даної функції в різних моделях може бути різною.

– Датчик освітлення. Датчик освітлення забезпечує додаткову автоматизацію увімкнення/вимкнення витяжного вентилятора. Зокрема, він автоматично запускає вентилювання при включенні у приміщенні світла. Відключення може здійснюватися за комбінацією датчика і таймера - після вимкнення світла вентилятор ще деякий час продовжує працювати і відключається лише після тимчасового відрізка, на яке встановлено таймер.

— Датчик температури. Наявність датчика температури в конструкції вентилятора. Ця функція може використовуватися двома основними способами. Перший аналогічний тому, як працює описаний вище датчик вологості: пристрій відстежує температуру в приміщенні і при необхідності вмикає вентилятор, а коли необхідність пропадає — вимикає. Другий варіант — робота в ролі системи безпеки: при дуже низькій або високій температурі повітря, що подається датчик відключає вентилятор, захищає пристрій від ушкоджень внаслідок нештатного режиму роботи. Цей варіант особливо актуальний для моделей з припливними можливостями (див. «Тип»).

– Підсвічування. Наявність у конструкції вентилятора LED-підсвічування, що активується разом із включенням вентиляції. Система підсвічування дозволяє м'яко позначити виріб, підкреслити колір зовнішньої панелі та фактуру матеріалу. До того ж підсвічування стильно виглядає при слабкому освітленні або вимкненому світлі.

Наведений вище список не є вичерпним, в конструкції можуть передбачатися й інші додаткові особливості — наприклад, фотодатчик, що реагує на ввімкнення світла в приміщенні, або окремий мережевий кабель із зовнішнім вимикачем.

Рівень шуму, відтворений вентилятором в штатному режимі роботи.

Чим нижче рівень шуму — тим комфортніше буде використання вентилятора, тим краще він підійде для приміщень, в яких бажано дотримуватися тиші. Крім того, існують певні приписи, записані в санітарних нормах (наприклад, для житлових приміщень днем допустимим вважається постійний рівень шуму 40 дБ, а вночі — до 30 дБ).

При виборі ж за конкретним значенням, записаним в характеристиках, варто враховувати, що децибел, що застосовується для вимірювання рівня шуму, не є лінійною величиною: наприклад, зростання потужності звуку в 2 рази відповідає збільшенню на 3 дБ, у 10 разів — на 10 дБ, в 100 разів — на 20 дБ. Тому для оцінки рівня шуму простіше всього звертатися до порівняльних таблиць, де записано відповідність конкретних величин в децибелах різних реальних джерел звуку. У більшості сучасних вентиляторів шум становить від 20 до 60 дБ, ось найпростіша таблиця для цього діапазону:

20 – 25 дБ — слабкий чутний звук, порівнянний з пошепки на відстані 1 – 2 м;
25 – 30 дБ — розбірливий шепіт на невеликій відстані, цокання настінного годинника;
35 дБ — приглушену розмову;
40 – 45 дБ — звичайна людська мова;
50 – 55 дБ — розмова на підвищених тонах, шум у офісному приміщенні;
60 дБ — голосна розмова на відстані в кілька метрів.

Відзначимо, що моделі більш ніж на 50 дБ зустрічаються рідко; зазвичай, це агрегати «промислового» к...ласу з живленням 400 В і великим монтажним діаметром (див. вище), не призначені для житлових приміщень.

Рівень захисту корпусу вентилятора (точніше, чутливих деталей, розташованих в корпусі) від пилу і вологи, виміряний у відповідності зі стандартом IP. Даний стандарт передбачає маркування у вигляді двох цифр після букв IP — наприклад, IP54. При цьому перша цифра описує рівень захисту від пилу і сторонніх предметів, а друга — від вологи.

По стійкості до проникнення сторонніх предметів у вентиляторах можуть зустрічатися такі значення:

2 — захист від предметів розміром більше 12,5 мм (достатньо для захисту від попадання пальців дорослої людини);
3 — від предметів більше 2,5 мм;
4 — від предметів більше 1 мм (потрапити всередину може далеко не всяка дріт);
5 — повний захист від сторонніх предметів; можливе попадання всередину якогось кількості пилу, не надає помітного впливу на ефективність роботи.

За вологозахищеністю варіанти можуть бути такими:

4 — стійкість до впливу бризок води з будь-якого напрямку;
5 — стійкість до струменям води з будь-якого напрямку;
7 — можливість без наслідків переносити короткочасного занурення у воду на глибину до 1 м.

Існують і більш високі показники вологозахисту, однак передбачати їх у вентиляторах, зазвичай, не має сенсу. Згадані «4» і «5» цілком достатні для установки у ванних, душових і більшості інших місць, де є ймовірність попадання вологи на агрегати, біль...ш високі ступені захисту ускладнюють і здорожують конструкцію, а практична необхідність в них є дуже рідко.

У деяких моделях замість однієї цифри (найчастіше першої) може стояти буква X. Це не означає відсутності відповідної захисту — вона найчастіше є, а інколи її ступінь може бути досить високою; мова йде лише про те, що офіційне тестування за стандартом IP не проводилося. Наприклад, вентилятор з маркуванням IPX4 може бути закритий навіть від тонкого дроту, однак якщо він проходив офіційні випробування тільки на вологостійкість — виробник має право вказати лише одну цифру.

Також варто відзначити, що і повна відсутність маркування по IP не означає відсутності захисту. Однак якщо стійкість до пилу і вологи має для Вас вирішальне значення — варто все ж вибирати серед моделей, де дана особливість офіційно заявлена виробником.

Країна, зазначена як виробник вентилятора. Зазначимо, що здебільшого в цьому пункті вказується країна походження бренду, під яким випущений агрегат. Ця країна може не збігатися ні з місцем виробництва окремих комплектуючих, ні навіть з остаточним місцем складання, і часто подібна інформація є лише маркетинговим ходом, грають на національних стереотипах — наприклад, німецьку техніку багато вважають більш надійними, ніж китайську. Водночас ці стереотипи поступово втрачають актуальність, зокрема, через згаданого вище перенесення виробництва; і орієнтуватися при виборі має сенс скоріше на відгуки реальних покупців і репутацію конкретного бренду, ніж на його національну приналежність.

Зараз на ринку представлені такі країни виробники: Німеччина, Іспанія, Італія, Китай, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Швеція.

Система всмоктування, що передбачає втягування повітря через ряд отворів по периметру повітрозабірника. Така конструкція забезпечує високу ефективність всмоктування і водночас дає змогу застосувати в пристрої прогресивні дизайнерські рішення і виділити на тлі класичних вентиляторів. Властиве периметральне всмоктування переважно моделям верхнього цінового сегмента.