Порівняння Yamaha CLP-635 vs Casio Privia PX-780

Кількість голосів, підтримуване цифрових піаніно — якщо точніше, максимальну кількість голосів, яка інструмент здатний відтворити одночасно.

Цей параметр не варто плутати з кількістю нот, яке одночасно можна взяти на клавіатурі. Річ у тім, що в багатьох тембрах для кожної ноти використовується відразу кілька голосів (тон-генераторів) — тільки так можна досягти більш-менш достовірного звучання. Таким чином, необхідна кількість голосів може бути в рази вище числа нот — наприклад, на найпростіший акорд з 3 нот може знадобитися 9, а то і 12 голосів. Крім того, тон-генератори задіюються для відтворення партій автоакомпанементу і вбудованих композицій (див. нижче), і тут вже число голосів може вимірюватися десятками.

У світлі всього цього поліфонія на менш ніж 90 голосів характерна переважно для порівняно простих і недорогих інструментів, не розрахованих на складні завдання. Найменший показник, що зустрічається в сучасних цифрових піаніно — це 32 голоси. Більш-менш солідному інструменту бажано мати не менше 96 голосів, а в топових моделях цей показник може досягати 256.

Кількість вбудованих тембрів звучання, передбачених у цифровому піаніно.

Незважаючи на назву, цифрові піаніно вкрай рідко конструюються в розрахунку на імітацію звуку фортепіано — електронна «начинка» дозволяє передбачити в них і інші тембри звучання. Крім того, навіть фортепіано має свої різновиди — приміром, серед роялів виділяють 6 основних класів, від великого концертного до мініатюрного. Так що вбудовані тембри можуть охоплювати як різні види фортепіано, так і інші інструменти та звукові ефекти.

Велика кількість і різноманітність тембрів в цифрових піаніно загалом не настільки великі, як у синтезаторах, однак і в даній категорії зустрічаються досить «заряджені» моделі, на сотню тембрів і більше (в самих багатофункціональних ця кількість може перевищувати 900). Втім, спеціально шукати «мультиинструментальную» модель стоїть в тому випадку, якщо Ви не мають наміру обмежуватися звуком фортепіано і хотіли б мати більшу свободу вибору. При цьому варто пам'ятати, що конкретний набір тембрів може бути різним.

Якщо ж інструмент купується виключно як піаніно — то тут, навпаки, варто звернути увагу насамперед на рішення з невеликим числом тембрів. Такі моделі не тільки обходяться дешевше «універсалів» — вони можуть ще й звучати краще (за рахунок того, що тембрів мало і виробник може уважніше підійти до якості звучання кожного вбудованого «інструмента»).

Кількість стилів автоакомпанементу (див. вище), першопочатково записане в пам'ять цифрового піаніно.

Різні стилі автоакомпанементу відрізняються один від одного так само, як відрізняються один від одного різні мелодії — темпом, розміром, ритмічним малюнком, набором використовуваних інструментів і т. ін. Відповідно, чим більше стилів першопочатково є в інструменті — тим ширший вибір у музиканта і тим вище ймовірність знайти варіант, оптимально підходить під певну ситуацію. Правда, навіть велика кількість стилів не дає гарантії, що серед них виявиться відповідний; крім того, відзначимо, що при однаковій кількості стилів їх конкретний набір у різних інструментах теж може бути різним. Втім, на цей випадок можуть передбачатися користувальницькі стилі (див. нижче).

Резюмуючи, можна сказати так: якщо планується інтенсивно працювати з автоакомпанементом, крім кількості стилів не завадить уточнити їх конкретний асортимент.

Кількість користувальницьких стилів автоакомпанементу, яке можна одночасно зберігати у пам'яті цифрового піаніно.

Про автоаккомпанементе і вбудованих стилях див. вище. Тут же відзначимо, що цих стилів може виявитися недостатньо — адже потреби музиканта можуть не збігатися з рішеннями виробника. На цей випадок і передбачається можливість записати в пам'ять інструменту користувальницькі стилі супроводу, поряд зі штатними. Способи створення і запису таких стилів можуть бути різними, однак найчастіше їх потрібно завантажувати з зовнішнього джерела — з флешки або комп'ютера. Втім, деякі моделі дають змогу складати акомпанемент і вручну.

Звертати увагу на кількість користувальницьких стилів варто насамперед у тому випадку, якщо планується інтенсивно працювати з автоакомпанементом.

Наявність режиму навчання в цифровому піаніно.

Як випливає з назви, даний режим призначений для навчання грі. При цьому, зазвичай, він передбачає різні рівні складності — від самого базового, для тих, хто тільки починає освоювати «клавіші», до прогресивного, що дозволяє тренувати техніку і покращувати вже наявні навички виконання. Однак у будь-якому разі принцип навчання один: інструмент самостійно підказує учневі, на які клавіші потрібно натискати в той чи інший момент. Такі підказки можуть виконуватися у вигляді підсвічування (див. вище) або у вигляді зображення на дисплеї. Подібний метод сумнівний з точки зору класичного академічного навчання, однак, безсумнівно, більш зручний і швидкий, ніж читання нотного запису. Тим більше, що інструмент може грати ще й роль екзаменатора — запускати підказки в оригінальному темпі мелодії і перевіряти, наскільки точно учень потрапляє по нотах.

Також відзначимо, що режим навчання передбачає обов'язкову наявність метронома (див. нижче).

Діапазон, у якому може змінюватися темп звуку, відтвореного інструментом. Мова може йти як про вбудованої мелодії або записаної на секвенсорі партії, так і про автоаккомпанементе, навчальній програмі або метрономе. Детальніше про всі ці функції див. відповідні пункти глосарію. Тут же відзначимо, що зміна темпу нерідко потрібне на практиці — наприклад, щоб прискорити першопочатково «мляве» супровід або сповільнити навчальну програму, складну для освоєння на оригінальному темпі.

Темп традиційно позначається в ударах в хвилину. Класичний, «академічний» діапазон охоплює варіанти від 40 уд\хв («grave», «дуже повільно») до 208 уд/хв («prestissimo», «дуже швидко»), однак у сучасних цифрових піаніно робочий діапазон темпів нерідко буває значно ширше.

Наявність контролера висоти тону (Pitch Bend) в конструкції цифрового піаніно.

Такий контролер дозволяє плавно змінювати висоту відтворної ноти в невеликих межах (зазвичай, до півтони вгору або вниз). При цьому управління здійснюється за допомогою колеса, важеля або іншого аналогічного елемента, що дозволяє музикантові вручну регулювати швидкість і межі зміни частоти (в тому числі створювати ефект «подрагивающей по частоті ноти). Дана функція дозволяє імітувати прийоми гри на деяких інструментах (наприклад, підтяжку струн на гітарі і надає нестандартне звучання тембрів, в яких подібних ефектів першопочатково не передбачалося.

Додаткові функції і можливості з налаштування звуку, передбачені в інструменті крім наведених вище. В даному пункті, зазвичай, вказуються різні оригінальні фірмові технології і рішення; конкретний зміст цих функцій краще уточнювати по документації до інструменту.

— Mini-jack (лінійний). Будь лінійний вхід призначений для прийому сигналу в аналоговому форматі. Такий аудіосигнал можна відтворити засобами самого інструменту через вбудовані динаміки, зовнішню акустику або навушники, комутувати на зовнішнє обладнання (наприклад, підсилювач або аудиоресивер) або записати (за наявності секвенсора, див. вище). У цифрових піаніно найбільш популярним є перший варіант — відтворення; зазвичай звук, що подається на лінійний вхід, або служить акомпанементом для основної партії, або забезпечує додаткові ефекти. Що ж стосується стандарту mini-Jack, то це мініатюрний роз'єм, званий також «3.5 мм» і відомий багатьом як стандартний аудіороз'єм смартфона, ноутбука або комп'ютера. Втім, даний стандарт дуже популярний і в цифрових піаніно — серед зовнішніх джерел сигналу штекери mini-Jack зустрічаються загалом частіше, ніж повнорозмірні Jack.

— Jack (лінійний). Лінійний вхід, використовує роз'єм типу Jack (він же «6.35 мм»). За призначенням такої вхід не відрізняється від описаного вище входу типу mini-Jack. Що ж стосується роз'єми, то він крупніше mini-Jack за діаметром майже в 2 рази — однак, з урахуванням габаритів цифрових піаніно, це не можна назвати серйозним недоліком. При цьому гніздо Jack забезпечує більш якісне і надійне з'єднання, з меншою ймовірністю перешкод. Водночас з низки причин цей тип роз'єму в цифрових піаніно використовується рідше.

— MIDI in. Вхід, що дозволяє цифровому піанін...о приймати MIDI-сигнали із зовнішнього обладнання. MIDI — стандартний формат сигналу в електронних музичних інструментах; такий сигнал (MIDI-подія) створюється на кожне натискання клавіші і містить інформацію про номер ноти, силі, швидкості і тривалості натискання; далі ці сигнали можна записати і/або відтворити в певному тембрі. Можливість приймати MIDI-події з зовнішніх пристроїв може стати в нагоді, наприклад, при грі на двох клавішних інструментах відразу (щоб відтворювати всю музику на одному з них, з більш якісним звуком), або для використання цифрового піаніно в ролі адаптера для іншого інструменту, який не має потрібних тембрів. Крім того, технічно MIDI-сигнал можна комутувати на інші пристрої (див. «Виходи — MIDI thru»).

— USB to device (type A). Роз'єм USB, що дозволяє підключати до цифрового піаніно різні зовнішні пристрої. Втім, найчастіше асортимент таких пристроїв обмежується «флешками» та іншими накопичувачами. Однак навіть такий функціонал може забезпечувати досить великі додаткові можливості: з флешки можна програвати акомпануючі мелодії, оновлювати власні тембри і стилі автоккомпанемента (див. вище) або навіть прошивку інструменту, а на флешку — копіювати матеріали, записані секвенсором (а то й прямо писати музику), і т. ін. Конкретні можливості в різних моделях можуть бути різними, цей момент варто уточнити окремо.

— Кардридер. Пристрій для читання карт пам'яті — зазвичай, популярного формату SD. За призначенням дана функція аналогічна роботі з USB-флешкою (див. вище), з поправкою на те, що карти пам'яті будуть зручні насамперед при обміні даними з ноутбуком — кардридерами оснащені практично всі сучасні ноутбуки, чого не скажеш про настільних ПК.