ЧИм вище ємність батареї — тим більше енергії повербанк здатний накопичити і потім передати при зарядці підключеним до нього гаджетам. Але варто мати на увазі, що далеко не вся накопичена енергія йде саме на зарядку — її частина витрачається на службові функції і неминучі в процесі передачі втрати. У світлі цього в показниках часто уточнюють також реальну ємність повербанка. Якщо ж даних щодо реальної ємності немає — при підрахунках варто виходити з того, що вона зазвичай десь у 1.6 рази нижча за номінальну. Наприклад, для моделі номінальною ємністю 10 000 мАгод реальне значення становитиме приблизно 6300 мАгод.
Що ж до конкретних значень номінальної ємності, то в найбільш скромних моделях вона становить
5000 – 7000 мАгод і навіть
менше; такі повербанки підійдуть як запасне джерело енергії на 1 – 2 зарядки смартфона з не особливо ємною батареєю або іншого аналогічного гаджета. Найбільшою популярністю в наш час користуються рішення на
10000 мАгод – у багатьох випадках саме цей варіант дає оптимальне співвідношення ціни та ємності. Дуже поширені також варіанти на
20000 мАгод і
30000 мАгод. Але навіть ємність
40000 мАгод і
більше завдяки розвитку сучасних технологій зустрічається досить часто.
Технології
швидкої зарядки, підтримувані повербанком. Мова йде насамперед про зарядку зовнішніх гаджетів, однак та сама технологія може використовуватися і при поповненні запасу енергії в самому повербанку.
Функція швидкої зарядки, згідно з назвою, дає можливість помітно скоротити час, що витрачається на процедуру. Це досягається за рахунок підвищеної сили струму та/або напруги, а також «розумного» управління процесом (на кожній стадії струм і напруга відповідають оптимальним параметрам).
Швидка зарядка особливо важлива для пристроїв з ємними батареями, зарядка яких у звичайному режимі займає значний час. Однак для повноцінного використання цієї функції джерело енергії і гаджет, що заряджається, повинні підтримувати одну технологію зарядки; при цьому різні технології не сумісні між собою, хоча зрідка зустрічаються і виключення. Найбільш популярні в наш час формати швидкої зарядки —
QuickCharge (
3.0,
4.0 і
4.0+),
Power Delivery (
Power Delivery 3.0 і
Power Delivery 3.1),
Pump Express,
Samsung Adaptive Fast Charging,
Huawei Fast Charge Protocol,
Huawei SuperCharge Protocol,
OPPO VOOC,
OnePlus Dash Charge; ось конкретні особливості цих, а також деяких інших варіантів:
– Quick Charge (1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0). Технологія, яка створена Qualcomm і використовується в гаджетах з процесорами від цієї компанії. Чим пізніше версія – тим досконаліше технологія: наприклад, в Quick Charge 2.0 є 3 фіксованих варіанти напруги, а у версії 3.0 з'явилася плавне регулювання в діапазоні від 3,6 до 20 В. Найчастіше гаджети з більш новою версією Quick Charge сумісні і зі старішими пристосуваннями для зарядки, але для повноцінного використання бажаний точний збіг за версіями.
Відзначимо також, що ті чи інші версії Quick Charge стали основою для деяких інших технологій. Однак, знову ж таки, взаємну сумісність зарядників/повербанків і гаджетів з підтримкою цих технологій потрібно уточнювати окремо.
– Pump Express. Власна розробка компанії MediaTek, що застосовується в портативних пристроях з процесорами цього бренду. Також доступна в декількох версіях, з поліпшеннями і доповненнями в міру розвитку.
– Power Delivery. «Рідна» технологія швидкої зарядки для роз'єму USB type C. Використовується багатьма брендами, зустрічається переважно в зарядних пристроях (включаючи повербанки) і гаджетах, що використовують цей тип роз'єму. Представлена в декількох версіях.
– Samsung Adaptive Fast Charging. Фірмова технологія швидкої зарядки від Samsung. Без особливих змін застосовується ще з 2015 року, в світлі чого виглядає досить скромно на тлі більш нових стандартів. Проте, здатна забезпечити непогану швидкість, особливо на перших 50% заряду.
– Huawei FastCharge Protocol. Одна з фірмових технологій Huawei. За формальними характеристиками схожа з Quick Charge 2.0, але використовується як з Qualcomm, так і з іншими марками мобільних процесорів, так що не гарантується сумісність. В цілому вважається застарілою, поступово витісняється більш прогресивними стандартами на зразок SuperCharge Protocol.
– Huawei SuperCharge Protocol. Ще одна фірмова технологія від Huawei, представлена в 2016 році; на 2021 рік доступна в декількох версіях. В окремих пристроях потужність такої зарядки перевищує 60 В – не рекордний, але вельми солідний показник.
– Oppo VOOC. Технологія компанії OPPO, що застосовується як в фірмових смартфонах, так і в техніці інших брендів. Доступна в декількох версіях; остання (на 2021 рік) версія SuperVOOC призначається для батарей на 2 комірки і іноді вказується як окрема технологія – під назвою Oppo SuperVOOC Flash Charge.
– OnePlus Dash Charge. Порівняно старий фірмовий стандарт від OnePlus. Цікавою особливістю є те, що в деяких гаджетах ефективність Dash Charge практично не залежить від використання екрану: при увімкненому дисплеї батарея заряджається практично з тією ж швидкістю, що і при вимкненому. Технічно є ліцензованою версією VOOC від OPPO, проте ці технології не сумісні. З 2018 року Dash Charge поступово витісняється Warp Charge, але в зарядниках і повербанках, що продаються окремо, ця новіша технологія поки зустрічається рідко.
– PowerIQ. Технологія, розроблена брендом Anker. Ключовою особливістю PowerIQ є те, що вона є не окремим стандартом, а комбінованим форматом роботи, що поєднує в собі широкий асортимент популярних форматів швидкої зарядки. Зокрема, для версії 3.0 заявлена можливість роботи з Quick Charge, Power Delivery, Apple Fast Charging, Samsung Adaptive Fast Charging і іншими.
Основний матеріал, що використовується в конструкції корпусу повербанка.
Крім традиційного
пластику, у наш час випускаються зовнішні акумулятори в корпусах з більш прогресивних і/або «престижних» матеріалів. З таких матеріалів найбільше поширення отримав
алюміній; також у продажу можна зустріти вироби зі
сталі, цинку,
шкіри,
тканини і навіть
дерева. Ось основні особливості кожного з варіантів:
— Пластик. Найбільш популярний матеріал для корпусів сучасних повербанков. Пластик, з одного боку, недорогий, з іншого — досить практичний і має невелику вагу, з третьої — дозволяє з легкістю створювати корпусу будь-якої форми і кольору, що особливо актуально для пристроїв в незвичайному дизайні. По міцності і надійності звичайний пластик дещо поступається металів; однак при повсякденному використанні ця різниця не критична — хіба що подряпини на подібному корпусі будуть з'являтися швидше. А для екстремальних умов можуть випускатися корпусу із спеціального ударостійкого пластику.
— Алюміній. Корпусу з алюмінієвих сплавів відрізняються високою міцністю і невеликою вагою; крім того, вони виглядають стильно і солідно, а товарний вигляд зберігається довго завдяки стійкості до подряпин. Головним недоліком алюмінію є більш висока ціна, ніж
...у пластику.
— Сталь. Сталь вирізняється високою міцністю і надійністю, за цим показником вона перевершує навіть алюміній, не кажучи вже про пластику. З іншого боку, цей матеріал має значну вагу, а тому використовується значно рідше.
— Шкіра. Твердий корпус (пластиковий або металевий) з додатковим покриттям зі шкіри. Таке покриття не впливає на функціонал і грає чисто естетичну роль: вона надає пристрою стильний і солідний зовнішній вигляд, даючи змогу перетворити повербанк у іміджевий аксесуар. Однак варто враховувати, що в конструкції таких виробів (особливо недорогих) нерідко використовується штучна шкіра, помітно поступається натуральній по міцності, довговічності, а іноді і за зовнішнім виглядом. Натуральна ж шкіра помітно позначається на ціні — її вартість може становити більше половини від загальної ціни всього повербанка.
— Тканина. Твердий корпус (зазвичай пластиковий) з зовнішнім покриттям з тканини. Таке покриття не тільки надає пристрою досить оригінальний зовнішній вигляд, але також дає деякі практичні переваги: тканина приємна на дотик і практично не ковзає в руці, що знижує ризик упустити повербанк. З іншого боку, з такої поверхні погано виводяться різні забруднення, принципових переваг перед пластиком або металом вона не має, а коштує помітно дорожче. Тому корпуси з тканини не користуються особливою популярністю.
— Дерево. Ще один дизайнерський матеріал, застосовуваний переважно через оригінального зовнішнього вигляду, ніж через практичних переваг. Тим не менш, багатьом практичним характеристиками дерево не поступається пластику; а деякі користувачі вважають важливою перевагою також натуральне походження цього матеріалу. З іншого боку, помітних переваг перед пластиковими дерев'яні корпусу не мають, а коштують вони значно дорожче.
— Цинк. Цинкові сплави по більшості властивостей схожі з описаними вище алюмінієвими, проте з низки причин (зокрема, через більшу складність у виробництві) застосовуються вкрай рідко.
