Порівняння Medela 800.0400 vs Medela 008.0114

Робочий об'єм пляшечки — кількість рідини, на який вона розрахована. Якщо заливати «під пробку», всередину може поміститися трохи більше пиття, але так робити все-таки небажано.

Об'єм вибирається виробником з урахуванням того, на який вік розрахована виріб і до якого типу воно належить (див. вище). Так, для новонароджених найчастіше досить 100 – 200 мл, в категорії «від 6 місяців» зустрічаються вже моделі на 300 – 400 мл, а для старших дітей (від 3 років) випускаються поїлки на 500 мл і більше, схожі на фляги «спортивного» призначення для дорослих. Всі ці значення цілком обґрунтовані з точки зору науки. Так що при виборі варто орієнтуватися переважно на «вікову категорію і тип пляшки, і вже потім — на її об'єм, тим більше, що моделі одного класу і по місткості не особливо відрізняються.

Основний матеріал, з якого зроблена ємність. В поїлках і термопоїльниках (див. «Тип») з цього ж матеріалу зазвичай виконується і кришка, хоча бувають і винятки (див. «Матеріал соски»).

— Пластик. Пластик поєднує в собі легкість, невисоку вартість, універсальність і практичність, завдяки чому є найпопулярнішим матеріалом для дитячого посуду. Він може мати будь-який колір, робитися прозорим або напівпрозорим і добре підходить навіть для посудин досить складної форми, до того ж не холодить руки (що особливо важливо, якщо ємність тримає сама дитина). Крім того, пластик безпечний при ударах і падіннях — він не розбивається, а при стисненні така ємність швидше сплюснеться, ніж трісне. Варто враховувати, що склад і властивості цього матеріалу можуть бути різними — наприклад, не всі ємності підходять для гарячих напоїв або кислих соків, а дешеві неякісні види пластику можуть бути небезпечні для здоров'я. Тому перед покупкою пластикового виробу не завадить уточнити особливості матеріалу і переконатися в наявності у нього сертифікатів безпеки (всі ці дані є в інструкції та іншій документації виробника). Втім, в дитячій посуді нормальної якості зазвичай все в порядку з безпекою. А ось з однозначних недоліків пластику можна відзначити складність очищення: зокрема, його не можна сильно терти і мити жорсткими засобами, що ускладнює виведення застарілого бруду (наприклад, якщо до стінок присохли залишки молочної суміші), до того ж і гарячу воду переносять не всі подібні ємн...ості.

— Силікон. Матеріал, зовні схожий на прозорий пластик, проте найчастіше — м'який. Така ємність може бути приємніше на дотик для дитини, ніж твердий пластик, з неї можна «видавлювати» рідину при необхідності. Крім того, силікон вважається абсолютно безпечним, він не викликає алергії і нормально переносить високі температури, такий посуд можна навіть кип'ятити. З іншого боку, ці переваги не можна назвати ключовими, а коштує цей матеріал дещо дорожче пластику. Тому і застосовується він помітно рідше.

— Скло. Головною перевагою скла перед прозорим пластиком є твердість і, як наслідок, стійкість до подряпин. Завдяки цьому посуд, по-перше, нормально переносить навіть «жорстку» мийку з (абразивними порошками, металевими йоржиками тощо), по-друге, довго зберігає товарний вигляд (тоді як пластик з часом каламутніє від дрібних подряпин і потертостей). Також відзначимо, що скло є гіпоалергенним матеріалом, який не виділяє шкідливих речовин і нормально переносить високі температури, в т. ч. окріп. З іншого боку, від сильного удару скляна ємність може розбитися, а гострі уламки небезпечні для дитини. Тому з таким посудом слід бути особливо обережним.

— Метал. Головною перевагою металу можна назвати високу міцність. З іншого боку, цей матеріал непрозорий, холодить руки при дотику (хоча в спеку це може бути і перевагою) і погано тримає температуру вмісту (втім, термопоїльники цього недоліку позбавлені, див. «Тип»). Більшість металевих ємностей розраховані на старшу вікову групу (від 36 місяців), деякі — на дітей від 12 місяців.

Матеріал, з якого виконана соска в пляшечці (див. «Тип»). Також матеріал може зазначатися для носиків (див. «Подача рідини»), якщо вони зовні нагадують соски.

— Силікон. Синтетичний матеріал, за багатьма показниками вважається більш прогресивним, ніж латекс. Так, силіконові соски без проблем переносять кип'ятіння, не мають смаку і запаху і є повністю гіпоалергенними (ризик виникнення алергії на цей матеріал — нульовий). Водночас даний матеріал помітно жорсткіше латексу, і далеко не кожній дитині подобається така соска; та й стоїть силікон трохи дорожче.

— Латекс. Еластичний матеріал натурального походження, головними перевагами якого є гнучкість і м'якість. Та й стоять латексні соски дешевше силіконових. Правда, вони менш міцні, але найчастіше ця різниця не помітна. Деякі вважають цей матеріал максимально «природним», однак у натурального походження є і зворотна сторона: у дітей, схильних до алергії, ця алергія може з'явитися і на латекс. Втім, ймовірність подібних неприємностей вкрай невелика, і загалом даний матеріал вважається гіпоалергенним. А ось з однозначних недоліків латексу можна назвати своєрідний запах і смак (який може не сподобатись дитині), а також чутливість до високих температур, через що таку соску не можна стерилізувати в киплячій воді.

Швидкість потоку рідини, що забезпечується соскою на пляшечці.

Швидкість потоку не повинна бути ні занадто високою, ні занадто низькою. У першому випадку малюк буде давитися і захлинатися (що само по собі погано, до того ж може стати причиною відрижок і кольок), а при занадто повільному годуванні може вередувати. Втім, загалом невелика швидкість більш прийнятніша, ніж висока. Тому підбирати модель по швидкості потоку варто так: почати з повільної, а потім у разі потреби переводити малюка на середню, а далі на більш швидку соску.

Зазначимо, що випускаються ємності з регульованою швидкістю потоку — вони дещо дорожче звичайних, зате більш універсальні і можуть використовуватися у всіх вікових категоріях.