Матеріал, з якого виконана соска в пляшечці (див. «Тип»). Також матеріал може зазначатися для носиків (див. «Подача рідини»), якщо вони зовні нагадують соски.
—
Силікон. Синтетичний матеріал, за багатьма показниками вважається більш прогресивним, ніж латекс. Так, силіконові соски без проблем переносять кип'ятіння, не мають смаку і запаху і є повністю гіпоалергенними (ризик виникнення алергії на цей матеріал — нульовий). Водночас даний матеріал помітно жорсткіше латексу, і далеко не кожній дитині подобається така соска; та й стоїть силікон трохи дорожче.
—
Латекс. Еластичний матеріал натурального походження, головними перевагами якого є гнучкість і м'якість. Та й стоять латексні соски дешевше силіконових. Правда, вони менш міцні, але найчастіше ця різниця не помітна. Деякі вважають цей матеріал максимально «природним», однак у натурального походження є і зворотна сторона: у дітей, схильних до алергії, ця алергія може з'явитися і на латекс. Втім, ймовірність подібних неприємностей вкрай невелика, і загалом даний матеріал вважається гіпоалергенним. А ось з однозначних недоліків латексу можна назвати своєрідний запах і смак (який може не сподобатись дитині), а також чутливість до високих температур, через що таку соску не можна стерилізувати в киплячій воді.
Швидкість потоку рідини, що забезпечується соскою на пляшечці.
Швидкість потоку не повинна бути ні занадто високою, ні занадто низькою. У першому випадку малюк буде давитися і захлинатися (що само по собі погано, до того ж може стати причиною відрижок і кольок), а при занадто повільному годуванні може вередувати. Втім, загалом невелика швидкість більш прийнятніша, ніж висока. Тому підбирати модель по швидкості потоку варто так: почати з
повільної, а потім у разі потреби переводити малюка на
середню, а далі на більш
швидку соску.
Зазначимо, що випускаються ємності з
регульованою швидкістю потоку — вони дещо дорожче звичайних, зате більш універсальні і можуть використовуватися у всіх вікових категоріях.