Порівняння iDial CCD-137 vs Globex CM126

Моделі автомобілів, для яких дана камера є штатною.

Камери заднього виду можуть створюватися як у вигляді універсальних пристосувань, так і під конкретні марки авто. Ключовою перевагою другого варіанта є легкість установки: камера розрахована на конкретне «посадкове місце» (зразок ручки багажника, плафона номерного знака тощо — див. «Тип установки») і не потребує особливих хитрувань для монтажу. Та і підключення «вічка» до бортової мережі і екрану також, зазвичай, не становить проблем. Водночас подібні пристрої зазвичай випускаються під одну модель авто, в кращому випадку — під 3-4 схожих моделі; настанова на «нерідну» машину часто виявляється ще важче, ніж монтаж універсальної камери. Також варто зазначити, що вибір штатних камер для кожної конкретної машини досить невеликий — однозначно менше, ніж асортимент універсальних моделей. А тому велика ймовірність, що зручна в установці камера цього типу не підійде по будь-якому з параметрів (наприклад, роздільній здатності).

Зараз на ринку представлені для таких марок автомобілів, камери заднього виду: Audi, BMW, Chevrolet, Chrysler, Citroen, Dodge, Fiat, Ford, Honda, Hyundai, Jeep, KIA, Land Rover, Lexus, Mazda, Mercedes-Benz, Mitsubishi, Nissan, Opel, Peugeot, Porsche, Renault, Seat, Skoda, Subaru, Suzuki, SsangYong, Toyota, Volkswagen, Volvo.

Технологія, за якою виконана матриця — світлочутливий елемент камери.

— CMOS. Також відома як КМОП; обидві ці записи є абревіатурами одного і того ж терміна, тільки різними мовами (англійською та російською). Не вдаючись у подробиці, варто сказати, що CMOS-матриці відрізняються невисокою вартістю, компактністю, високою швидкістю обробки зображення і низьким енергоспоживанням, однак внаслідок особливостей конструкції схильні до появи шумів на зображенні, а тому дещо програють CCD за якістю картинки.

— CCD. Матриці типу ПЗС дещо складніше і дорожче CMOS, проте забезпечують кращу якість зображення, в т. ч. в умовах слабкої освітленості — зокрема, завдяки невисокому рівню шумів. Це пов'язано як з низьким рівнем нагріву під час роботи, так і з рівномірною світлочутливістю кожного пікселя (тоді як в CMOS вона може «гуляти»).

— HCCD. Різновид описаної вище технології CCD, відрізняється поліпшеною чутливістю і ще більш високою якістю «картинки» при слабкому освітленні.

Фізичний розмір світлочутливого елемента камери. Зазвичай вимірюється по діагоналі і позначається в дюймах — точніше, дробових частинах дюйма. Чим більший сенсор, тим більше розмір кожної окремої точки (пікселя) на ньому, тим більше світла потрапляє на кожен піксель і тим простіше забезпечити високу якість зображення з мінімумом шумів (особливо якщо мова йде про зйомки в сутінках). Правда, потрібно пам'ятати, що порівнювати між собою за розміром можна лише матриці одного типу і роздільної здатності. Та й великий сенсор не завжди є гарантією якості — багато залежить від іншої «начинки» камери, якості її встановлення та інших факторів. Тим не менш, великий розмір матриці зазвичай свідчить про високий клас камери.

Роздільна здатність кадру, знятого камерою в режимі відео, в точках, — іншими словами, розмір картинки в точках по горизонталі (перша цифра) і вертикалі (друга цифра). Тут варто враховувати, що в разі камер заднього виду запис в пікселях описує тільки кадр на самій матриці камери; для опису «картинки», що надходить на екран підключений, застосовують познаку в телевізійних лініях (ТВЛ). Це пов'язано з тим, що передача відеосигналу здійснюється в аналоговому форматі; докладніше про це див. п. «Роздільна здатність відео» нижче. Тут же відзначимо, що при однаковому роздільній здатності в ТВЛ і однакових кутах огляду камера з великою роздільною здатністю в пікселях буде видавати більш чітке, детальне зображення. Але HD камер заднього виду, а тим більше Full HD одиниці.

Хоча в сучасній електроніці переважають цифрові стандарти, автомобільних камерах заднього виду все ще використовують аналоговий формат передачі сигналу. Це пов'язано з вимогами сумісності: таке відео дозволяє використовувати досить прості екрани. А його якість хоч і програє цифрового, проте цілком достатньо для більшості завдань, що стоять перед даним класом автоелектроніки.

Аналоговий відеосигнал має розмір у точках по горизонталі і вертикалі. Але оскільки кількість точок по вертикалі має строго певну кількість 625 (в системі кольоровості PAL і NTSC ), роздільна здатність зазвичай позначають тільки за кількістю горизонтальних точок (TV ліній).

На практиці цей параметр описує якість зображення, яке виводиться безпосередньо на підключений до камери екран. Зустрічаються моделі зі значенням 480, 500, 520, 540, 560 ТВЛ і навіть з більш високою роздільною здатністю в ТВЛ. Це важливо для моделей з широкими кутами огляду (див. нижче). З іншого боку, для використання всіх можливостей камери з великою кількістю ТВЛ потрібно і екран, відповідний цим можливостей; докладніше питання сумісності з екраном описані в спеціалізованих джерелах.

Система кольоровості позначає формат передачі інформації про колір в аналоговому відеосигнал. В сучасних камерах заднього виду найчастіше застосовуються європейська система PAL або американська NTSC. Немає сенсу детально їх описувати — досить сказати, що для нормальної роботи камери необхідна магнітола (або інший пристрій з екраном, на який виводиться зображення) з підтримкою тієї ж системи кольоровості. Втім, несумісність за цим параметром не є фатальною — при такому підключенні зображення всього лише перетвориться з кольорового в чорно-біле (у крайньому разі — дещо погіршиться загальний його якість).

Цей параметр описує загальна кількість перешкод в видаються камерою відеосигнал. Чим вище співвідношення сигнал/шум (тобто відношення рівня корисного сигналу до рівня сторонніх перешкод) — тим більш якісним буде зображення, тим менше спотворень в ньому буде. Мінімальним рівнем для сучасних камер вважається рівень у 40 дБ — при ньому зображення відтворюється з дрібними перешкодами, що не роблять істотного впливу на її сприйняття. А в самих прогресивних моделях цей показник може досягати 48 – 50 дБ — таке зображення для людського ока майже неможливо відрізнити від ідеального.

Зрозуміло, на практиці якість зображення залежить і від можливостей екрану, на який воно виводиться, однак «зашумленную» камеру не врятує навіть самий кращий екран.

Найменший рівень освітленості навколишнього середовища, при якому камера здатна забезпечити нормальне зображення без додаткового підсвічування. У сучасних моделях цей показник варіюється в середньому від 0,01 лк (ясна ніч при чверті Місяця) до 3 лк (глибокі сутінки).

Чим нижча мінімальна освітленість — тим краще пристрій справляється з недостатньою освітленістю. Однак тут варто враховувати, що в абсолютній більшості випадків автомобільні камери в темний час доби використовуються разом з освітлювальними приладами авто: передні (див. «Тип огляду») — з основними фарами, задні — з ліхтарями заднього ходу. Тому даний параметр є скоріше общесправочной або навіть рекламною інформацією, ніж реально значимої характеристикою.