Трансформація в штатив
Можливість
перетворення селфі-штатива в класичний штатив, який можна встановити на будь підходящої поверхні. Зазначимо, що це може бути як класичний, підлоговий штатив, так і настільна конструкція, струбцина і т. ін. та й сама трансформація може здійснюватися різними способами. Однак у будь-якому разі, придбавши модель з цією функцією, можна обійтися без придбання окремого штатива (хоча для складних завдань такі конструкції все ж не підходять).
Максимальна довжина
Найбільша довжина, на яку можна розкласти монопод.
Велика довжина дозволяє розмістити камеру далі від користувача і вмістити в кадр більший простір. Також вона може бути корисною під час зйомки у важкодоступних місцях, куди просто рукою не дотягнутись. Крім того, при тій же мінімальної довжини велика максимальна довжина означає більш широкий діапазон відстаней, доступний для даного штатива. З іншого боку, робочий розмір конструкції помітно впливає на її вагу та ціну.
Якщо говорити про конкретні цифри, то найбільш короткі сучасні селфі-палиці мають довжину
до 50 см. Значення в
51 – 75 см вважається середнім,
76 – 100 см — більше середнього, а в найбільш довгі моделі здатні розкладатися на
1 м і більше.
Кількість секцій
Кількість окремих розсувних секцій, передбачене в конструкції штатива.
Чим більше секцій, при тій же довжині — тим коротше буде кожна окрема секція і тим компактніший виявиться штатив в складеному вигляді. З іншого боку, збільшення кількості окремих частин негативно позначається на міцності і надійності конструкції. При виборі кількості секцій виробники виходять з компромісу між цими моментами; тож у довгих штативів, зазвичай, секцій більше — це дозволяє зберегти компактність у складеному вигляді.
Варто також сказати, що крім багатосекційних
розсувних селфі-палиць, випускаються і
нерозсувні моделі, що складаються всього з однієї секції. Вони призначені не стільки для селфі, скільки для загальної зручності під час зйомки на смартфон або екшн-камеру.
Кнопка спуску затвора
Спосіб зв'язку кнопки спуску затвора, використовуваної в штативі, з встановленою в кріпленні камерою.
—
Mini jack 3.5 mm. Дротове підключення через стандартний роз'єм mini-jack 3.5 мм. Цей варіант характерний переважно для моделей, сумісних зі смартфонами (див. «За призначенням» — mini-jack є майже у всіх подібних гаджетах і, зазвичай, при використанні камери він працює в якості керуючого роз'єму. Головною перевагою штативів зі штекером 3.5 мм є те, що вони не потребують окремого живлення; з недоліків можна відзначити хіба що сама наявність дроти, що не створює особливих незручностей, однак подобається не всім.
—
Bluetooth. Підключення бездротового стандарту Bluetooth. Модулі Bluetooth зустрічаються як на смартфонах, так і в екшн-камерах; а відсутність дротів надає конструкції акуратний зовнішній вигляд. Крім того, даний варіант дозволяє застосовувати штатив в ролі пульта ДУ навіть при розміщенні камери поза кріплення — дальність з'єднання становить близько 10 м. Недоліком Bluetooth, порівняно з дротовим підключенням, є більш висока вартість, а також необхідність живлення, що обмежує термін автономної роботи штатива.
—
Пульт ДК. Окремий пульт управління для камери, що поставляється в комплекті — зазвичай бездротовий, з підключенням по Bluetooth. Такий пульт зручний тим, що його можна тримати в зручному місці — наприклад, у вільній руці,
...не відволікаючись від утримання самого монопода. При цьому на штанзі може передбачатися кріплення для пульта, а в деяких моделях він дублюється вбудованої кнопкою (на випадок втрати пульта або сіли батарейок). А найбільш прогресивні пульти дають доступ до різних додаткових функцій і можуть навіть мати власний дисплей. Недоліки цього варіанта — досить висока ціна й необхідність стежити за станом батареї ще й в пульті.
