Порівняння Einhell GH-KS 2440 vs Patriot PT SE24

Максимальна кількість матеріалу, яку подрібнювач здатний переробити за годину. Зазначимо, що в даному разі зазвичай вказуються можливості для ідеальних умов: однорідного сміття, що подається рівномірно, відсутність перерв у роботі, максимальної швидкості (див. «Регулювання швидкості подрібнювача») тощо. До того ж для універсальних моделей (див. «Подрібнення») зазвичай вказується пропускна здатність для найбільш «зручного» матеріалу — листя. Тим не менш, цей параметр цілком наочно характеризує продуктивність подрібнювача.

Вибирати модель з пропускної спроможності варто з урахуванням об'ємів передбачуваних робіт. При цьому не буде зайвим взяти певний запас, проте він не повинен бути надто великим — адже висока продуктивність потребує відповідної потужності, яка, зі свого боку, позначається на габаритах, вазі, ціні і «ненажерливості» агрегата. Конкретні рекомендації по оптимальним значенням продуктивності для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.

Тип ємності для складання переробленої маси, передбаченого у конструкції чи в комплекті поставки подрібнювача.

— Жорсткий. Ємність у вигляді жорсткого контейнера. Такі збірки дуже надійні, вони без проблем переносять будь-які види сміття — від м'яких подрібнених листків до гострих твердих шматків деревини, які могли б проткнути м'яку тканину; крім того, їх зручніше розвантажувати, ніж м'які мішки. З іншого боку, жорсткі ящики громіздкі і займають досить багато місця; в деяких моделях цей недолік може частково компенсуватися різними технічними рішеннями (наприклад, застосуванням контейнера в якості транспортувального футляра для верхньої частини агрегата), проте суті проблеми це не скасовує.

— М'який. Ємність у вигляді м'якого мішка, тканинного або полімерного. Такі збірники надзвичайно зручні в зберіганні та транспортуванні — згорнутий мішок займає досить багато місця, до того ж він зазвичай легше жорсткого контейнера аналогічної місткості. З іншого боку, м'які ємності гірше переносять контакт з великими гострими частками, вони менш зручні при розвантаженні, до того ж у багатьох випадках замість багаторазових мішків зручніше використовувати одноразові пакети для сміття (детальніше див. нижче).

— Відсутня. Відсутність якого-небудь збірки конструкції/комплекті подрібнювача. Цей варіант передбачає застосування зовнішніх ємностей — найчастіше подібні моделі розраховані на пакети для сміття, проте деякі агрегати зручніше викори...стовувати з жорсткими ящиками, відрами і т. ін. З одного боку, відсутність збірника передбачає додаткові клопоти з його пошуку; з іншого — знайти підходящу ємність зазвичай не становить проблем, до того ж при цьому користувач може сам вибрати залежно від особливостей ситуації. Наприклад, для перероблених листя можна взяти недорогий сміттєвий пакет, а для трісок, які залишаються після товстих гілок, краще підійде ящик з твердого матеріалу; для великих об'ємів робіт зазвичай потрібні збірники відповідного об'єму; якщо подрібнений матеріал призначений до вивезення — можна відразу сипати його в упаковку для транспортування (наприклад, мішки), і т. ін.

— Автоподача. Під автоподачей маються на увазі всі системи, які так чи інакше забезпечують «затягування» сміття в робочий механізм агрегата. Валкові системи подрібнення (див. вище) за визначенням мають цю функцію; в інших різновидах подрібнювачів можуть передбачатися додаткові механізми спеціально для автоподачі.

— Штовхач. Наявність штовхача у конструкції чи в комплекті агрегата. Штовхач — це пристосування, що дає змогу вручну проштовхувати сміття до робочого механізму подрібнювача; такі пристосування спеціально пристосовані під форму і конструкцію приймальної камери, тому при використанні вони ефективніші і водночас безпечніші, ніж різні підручні засоби. Штовхач може стати в нагоді як за відсутності автоподачі, так і за її наявності (див. вище): буває так, що сміття застрягає «по дорозі» до затягуючого механізму, що потребує від оператора додаткових заходів.

— Двокамерний приймач. Наявність в конструкції подрібнювача приймача, що має дві окремі камери. Кожна з таких камер розрахована на свій тип сміття; при цьому сам подрібнювач може бути як універсальним, так і спеціалізованим, для гілок (див. «Подрібнення»). У першому варіанті різні камери призначені для різних видів сміття, у другому — для гілок різної товщини. В будь-якому разі, двокамерний приймач спрощує роботу з універсальним агрегатом — він знижує ризик переплутати режими для різних...матеріалів.

— Воронка для листя. Наявність спеціальної воронки для збору листя в конструкції подрібнювача. Така воронка зазвичай має вигляд характерного широкого розтруба, який закріплений на поворотному кріпленні і укладається на землю при використанні. У такий розтруб, як в совок, можна змести зібране граблями або мітлою листя — це простіше і швидше, ніж завантажувати його в подрібнювач руками.

— Система реверса. Наявність функції реверса в конструкції подрібнювача. Дана функція дає змогу запускати робочу насадку в протилежному напрямку, а її застосування може відрізнятися залежно від моделі подрібнювача. Так, у моделях з валковими системами подрібнення (див. вище) реверс дає можливість «виплюнути» занадто товсту або тверду гілку і звільнити механізм, що заклинив, а в деяких універсальних пристроях (див. «Подрібнення») перемиканням напряму здійснюється вибір між режимами для різних типів сміття.

— Електростартер. Така система являє собою електромотор з живленням від окремого акумулятора. Вона значно спрощує процедуру пуску: не потрібно смикати за шнурок або обертати рукоятку - поворот валу, необхідний для запуску, забезпечується електромотором. По суті, від користувача потрібно тільки натиснути кнопку. З іншого боку, електростартери досить важкі, громіздкі і дорогі, а акумулятор при тривалому зберіганні може розрядитися.

Робоча потужність двигуна подрібнювача, виражена у ватах. Таке позначення використовується для всіх електричних моделей (див. «Тип двигуна»), проте може застосовуватися і для бензинових/дизельних.

Від потужності двигуна залежать насамперед продуктивність агрегата і його здатність справлятися з твердими і товстими гілками. Загалом чим могутніше подрібнювач — тим більш прогресивним він вважається. Однак тут варто враховувати, що ці моменти сильно залежать і від інших особливостей конструкції — специфіки конкретного двигуна, системи подрібнення (див. вище) і т. ін. Тому при виборі має сенс звертати увагу насамперед на безпосередні робочі характеристики, як-от тип оброблюваного матеріалу (див. «Подрібнення»), його товщина (див. «Макс. діаметр подрібнюваного матеріалу») і т. ін. А сама по собі потужність може стати в нагоді для загальної оцінки тієї чи іншої моделі. Так, подрібнювачі до 1,5 кВт включно належать переважно до початкового рівня, середній клас може нести двигун до 2,5 кВт, а більш високі показники характерні для агрегатів професійного призначення. Детальні рекомендації щодо оптимальної потужності для тієї чи іншої ситуації можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальний рівень шуму, вироблюваний подрібнювачем під час роботи у штатному режимі. Від цього показника залежить насамперед комфортність використання агрегата: сильний шум може бути вельми неприємна, а при високій гучності може навіть знадобитися застосування захисних навушників.

Подрібнювачі — досить «гучна» різновид сучасної техніки, навіть у найбільш тихих моделях рівень шуму складає близько 83 – 85 дБ — це можна порівняти зі звуковим фоном на міській вулиці зі жвавим рухом. Зазначимо, що децибел — нелінійна величина, тому для оцінки конкретних рівнів шуму краще всього користуватися порівняльними таблицями. Ось кілька орієнтовних значень:

• 90 дБ — товарний вагон на відстані 7 – 10 м;
• 95 дБ — вагон метро (всередині), перфоратор;
• 100 дБ — симфонічний оркестр, відбійний молоток;
• 105 дБ — домашній кінотеатр на максимальній гучності;
• 110 дБ — рок-концерт в закритому приміщенні.

Загальна вага подрібнювача. Зазвичай, в даному випадку вказується вага тільки самого агрегата — тобто при порожньому збірнику (для моделей, оснащених штатними ємностями, див. «Тип збірника»), без палива в баку (для ДВЗ, див. «Тип двигуна») і т. ін.