Продуктивність
Продуктивність насоса — це кількість рідини, що він здатний перекачати за певний час.
Особливості вибору оптимального варіанта за продуктивністю залежать насамперед від призначення насоса (див. вище). Наприклад, для рециркуляційних моделей для ГВП загальне правило говорить, що продуктивність насоса не повинна перевищувати продуктивності водонагрівача. Наприклад, якщо котел здатний видати в контур ГВП 10 літрів у хвилину, то максимальна продуктивність насосу становитиме 10*60=600 л/год. Базова формула розрахунку продуктивності для системи опалення враховує потужність нагрівача і різницю температур на вході і виході, а для системи ХВП — кількість точок водорозбору. Більш детальну інформацію про розрахунки для кожної сфери застосування можна знайти в спеціальних джерелах, а самі обчислення краще доручати професіоналам — це знизить ймовірність упустити з уваги важливі нюанси.
Макс. напір
Напір можна описати як максимальну висоту, на яку насос здатний підняти рідину по вертикальній трубі без вигинів і розгалужень. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з тиском, який видає насос: 10 м напору приблизно відповідає тиску в 1 бар (не варто плутати цей показник з робочим тиском — докладніше про нього див. нижче).
Напір є одним із ключових показників для більшості циркуляційних насосів. Традиційно його розраховують, виходячи з різниці по висоті між місцем розташування насоса і самої верхньої точки системи; однак цей принцип актуальний тільки для агрегатів,
що підвищують тиск ХВС (див. «Призначення»). Циркуляційні моделі для опалення і ГВП працюють із замкнутими контурами, і для них оптимальний напір залежить від загального гідравлічного опору системи. Детальні формули розрахунків для першого і другого випадку можна знайти в спеціальних джерелах.
Мін. t рідини
Найменша температура рідини, з якої насос здатний нормально працювати.
Прохолодну воду здатні нормально переносити практично всі насоси, незалежно від призначення (див. вище); тому при звичайному побутовому використанні даний параметр не має критичного значення і для деяких моделей може взагалі не вказуватися. А ось якщо потрібна можливість роботи з рідинами з температурою нижче 15 °С — варто звернути на мінімальну температуру пильну увагу. Деякі моделі, що допускають використання з антифризом, нормально переносять навіть температури нижче нуля; подібні можливості потрібні, наприклад, для будівель, які можуть «вихолоджуватись» в холодну пору року.
Макс. t рідини
Найбільша температура рідини, з якої насос здатний нормально працювати.
Від цього показника безпосередньо залежать можливості застосування агрегата (див. «Призначення»): так, моделі для систем опалення повинні переносити температуру не менше 95 °С, для гарячого водопостачання — не менше 65 °С. Ну і в жодному разі не можна перевищувати даний параметр: «перегрітий» насос вийде з ладу дуже швидко, а наслідки цього можуть бути дуже неприємними.
Макс. споживана потужність
Електрична потужність, споживана насосом при нормальному режимі роботи і максимальної продуктивності.
Цей показник прямо залежить від продуктивності — адже для перекачування великих об'ємів води необхідно відповідну кількість енергії. А від самої потужності, зі свого боку, залежать два основних параметри — споживання електричної енергії і навантаження на електромережі, що визначає правила підключення. Наприклад, насоси потужністю понад 5 кВт можна підключати до звичайних побутових розеток; детальніші правила можна знайти в спеціальних джерелах.
Напруга мережі
Робоча напруга, на яке розрахований насос.
— 230 В. Стандартна напруга побутових мереж. Більшість таких насосів можна живити від звичайної розетки, що робить їх дуже зручними в підключенні. Водночас даний варіант погано підходить для створення агрегатів високої продуктивності — вже при споживаної потужності понад 5 кВт потрібні певні хитрощі в підключенні, та й загалом 220 дають забезпечують менше потужності, ніж 400 В. Тому таке живлення характерно переважно для моделей початкового і середнього рівня.
— 400 В. Це варіант передбачає живлення від трифазних мереж напругою 400 В. Такі мережі рідко зустрічаються у побуті, зате отримали широке поширення в професійній сфері, в т. ч. на промислових об'єктах — вони зручні для живлення устаткування високої потужності. Тому трифазне живлення зазвичай передбачається у професійних високопродуктивних насосах.
Матеріал валу
Матеріал, з якого виготовлений вал електродвигуна в насосі.
— Металокераміка. Матеріал, що поєднує метали та їх сплави з неметалічними компонентами. В сучасних насосах можуть використовуватися різні різновиди металокераміки, що розрізняються за ціною і якістю; зазвичай, характеристики у кожному конкретному випадку безпосередньо залежить від цінової категорії агрегата. Однак загалом вважається, що даний варіант непогано підходить для побутових моделей з відносно невеликою продуктивністю, проте слабо придатний для професійного застосування. Тому в насосах більш ніж на 15 000 літрів в годину вали з металокераміки практично не використовуються.
— Нержавіюча сталь. Цей матеріал відрізняється високою міцністю і надійністю, завдяки чому він зустрічається практично у всіх категоріях насосів — від відносно простих до професійних, продуктивність яких обчислюється десятками тисяч літрів в годину. Правда, він обходиться дещо дорожче металокераміки.
Вхід. отвір
Розмір вхідного отворe, передбаченого в конструкції насоса. Для сантехнічної різьби (див. з'єднання) розмір традиційно вказується в дюймах і частках дюйма (
1/2",
3/4",
1",
1 1/4",
1 1/2" або
2"), для фланців використовуються позначення за номінальним діаметром (DN) прохідного отвору в міліметрах (
DN 32,
DN 40,
DN 50,
DN 65,
DN 80, DN 100,
DN 125).
Даний параметр повинен збігатися з розмірами кріплення на трубі, до якого планується підключати насос — інакше доведеться використовувати перехідники, що не дуже зручно, а іноді і взагалі не рекомендується.
Вихід. отвір
Розмір вихідного отвору, передбаченого в конструкції насоса. Значення даного параметра повністю аналогічно розміром вхідного отвору (див. вище).
