Тип пластику
Тип пластику, використовуваного в ручці ножа.
Про загальні особливості даного матеріалу див. «Матеріал ручки». Конкретні ж види пластику, що зустрічаються в сучасних кухонних ножах, дуже різноманітні за ціною і якістю. В бюджетних моделях використовуються переважно такі варіанти:
— АБС-пластик. Одна із самих недорогих різновидів пластику; порівняно неміцний і крихкий матеріал, погано переносить нагрівання, перепади температур і перебування на сонці. Однак при належній якості і дбайливому зверненні така рукоятка може прослужити досить довго.
— Полікарбонат. Більш прогресивна, ніж АБС, і водночас цілком доступна за ціною різновид пластику. Саме завдяки такому поєднанню доступності і практичності полікарбонат користується популярністю на ринку.
— Поліпропілен. Поліпропілен примітний насамперед невеликою вагою і високою твердістю, завдяки чому він добре протистоїть стиранню і подряпин. Цей матеріал чутливий до сонячного світла і кисню, однак ці недоліки нерідко компенсуються використанням спеціальних добавок. Також поліпропілен може доповнюватися еластомером — м'яким і пружним матеріалом, яке здійснює рукоятку більш приємною на дотик.
— Бакеліт. Одна з перших пластмас в історії, досі не втратила актуальності. Однією з цікавих особливостей бакеліту є термостійкість: навіть на відкритому вогні такий матеріал обвуглюється, але не плавиться і не горить.
Зі свого боку, в ножах преміумкласу можуть використовуватися, зокрема, такі вид...и пластиків:
— G10. Один з різновидів склотканини — скляного волокна з пластиковим наповнювачем. G10 характеризується відмінною міцністю і довговічністю, цей матеріал відмінно переносить вологу і перепади температур, та й подряпати його досить складно. Важить склотканина помітно більше вуглеволокна; з іншого боку, і ціна у неї значно нижче.
— Углеволокно (вуглепластик, Carbon Fiber тощо). Композитний матеріал у вигляді ниток вуглецевого волокна, залитих пластиковим наповнювачем. Таке поєднання забезпечує невелику вагу і водночас надзвичайно високу міцність — навіть порівняно прості сорти вуглеволокна в цьому відношенні не поступаються сталі. Правда, і коштують такі рукоятки недешево. Крім того, даний матеріал чутливий до специфічних навантажень, а саме точкових ударів — від цього на ньому можуть з'явитися тріщини. Втім, для такої «неприємності», швидше за все, буде потрібно досить невдалий збіг обставин.
— Микарта. Композитний матеріал, різновид текстоліту, що складається з шарів волокнистого матеріалу, залитого полімером. Склад основи і наповнювача може бути різним, іноді це відображається прямо в назві — наприклад, Canvas Micarta в якості основи використовують тканину (canvas — полотно). При цьому, незалежно від різновидів, технологія виготовлення такої рукоятки передбачає спікання під високим тиском. За рахунок цього виходить дуже міцний, надійний і довговічний матеріал, нечутливий до вологи, високих температур і сонячного світла, приємний зовні і на дотик. При всьому цьому варто микарта недорого, вона підходить навіть для бюджетних кухонних ножів.
— Паккавуд. Матеріал на основі ламінованого дерева в комбінації із синтетичними смолами. Для таких рукояток можуть використовуватися різні породи дерева, що дозволяє отримувати різні візерунки на поверхні; а можливість використання фарбувальних добавок ще більше розширює різноманітність дизайну таких ножів. Зовні такі рукоятки бувають відрізняються від дерев'яних, однак вони значно твердіше, міцніше і стійкіше до вологи.
Повітряні кишені
Наявність
повітряних кишень в конструкції ножа.
У класичному вигляді повітряні кишені, або грантони, являють собою невеликі виїмки овальної або довгастої форми, розташовані вздовж леза. Вважається, що вони перешкоджають прилипанню продукту до леза, що особливо важливо при тонкої нарізці «липких» продуктів на зразок м'якого сиру. Водночас фактична ефективність грантонів може бути різною, багато в чому вона залежить від цінової категорії ножа — чим дорожчий продукт, тим ретельніше виробник підходить до вибору оптимальної форми виїмок.
Якщо ж мова йде про
ножі для сиру (див. «Тип»), то повітряні кишені виконуються у вигляді суцільних прорізів у лезі. При цьому такі прорізи можуть бути досить великими, так що інструмент буває схожий швидше на «каркас від ножа», ніж на повноцінний ніж (хоча це враження оманливе).
