Порівняння Saturn ST-FP 0113 vs Polaris PFD 0605D

Кількість окремих лотків, на яких можна розміщувати продукти під час сушіння.

Конструкція лотків може бути різною: найчастіше це окремі закриті відсіки, проте зустрічається і інший варіант — загальна камера з поличками (докладніше див. «Розташування вентилятора (нагрівача)»). Однак у будь-якому разі лотки розташовуються один над іншим, і всі сучасні сушарки мають кілька подібних «поверхів». Найскромнішими варіантом фактично є 3 лотка; a href="/list/417/pr-7369/">4 лотка — також досить невелика кількість; найбільшою популярністю користуються сушарки на 5 лотків; помітно рідше зустрічаються моделі з 6 лотками або 8 лотками; а в окремих пристроях може передбачатися 9 і більше лотків (12, а іноді і 20 — щоправда, в останньому варіанті відсіки встановлюються по 2 на ярус).

Використання декількох лотків «етажеркою» дає можливість досягти гарної місткості при невеликій ширині і глибині всього пристрою. При цьому чим більше ярусів — тим меншою можна зробити площу кожного окремого «поверху» (і, відповідно, ширину/глибину сушарки). Це буває особливо корисно, коли місця на столі або іншій поверхні небагато, але у висоту вільного простору вистачає. Крім того, в декількох лотках можна тримати відразу кілька видів продуктів — у тому числі інгредієнти з різним часом сушіння: окремі відсіки...та полички з певними хитрощами можна знімати, не вимикаючи сушарку. З іншого боку, збільшення кількості рівнів впливає на висоту і вартість конструкції, зменшує ємність кожного окремого лотка, а також потребує застосування більш потужних вентиляторів для рівномірного розподілу тепла.

Окремо варто відзначити, що велика кількість лотків не обов'язково є ознакою потужної місткої сушарки — така конструкція зустрічається і серед досить мініатюрних моделей. А ось пристрої на 3 – 4 «поверхи» найчастіше місткістю не характеризуються (хоча і тут можливі виключення).

При цьому зустрічаються також моделі, комплектація яких лотками значно перевершує кількість рівнів сушки. Але в нашому пункті вказується, скільки рівнів (лотків) може бути задіяно одночасно при сушінні.

Розміри одного лотка сушарки по горизонталі.

Для моделей круглої форми в даному пункті зазвичай вказується діаметр (наприклад, «Ø250»), для інших випадків — довжина і ширина. У будь-якому разі інформація про розмір дозволяє оцінити загальну площу і, відповідно, ємність пристрою. При цьому варто мати на увазі, що більший розмір позначається на габаритах і вазі конструкції, а також вимагає більшої потужності нагрівання (за інших рівних умов).

Розмір одного лотка сушарки у висоту. В моделях, де замість окремих лотків передбачається спільна робоча камера зі знімними поличками, вказується відстань між двома сусідніми поличками.

Від цього розміру залежить насамперед товщина окремих шматочків овочів, фруктів тощо, які можна помістити в пристрій. При цьому варто враховувати, що вміст не повинен щільно заповнювати лоток — між продуктами і «стелею» має залишатися простір хоча б в пару міліметрів. Зазначимо також, що в деяких моделях в даному пункті може зазначатися два значення висоти — наприклад, «15 – 25 мм». Це означає, що розмір лотків можна змінювати, підлаштовуючи їх під особливості ситуації; зазвичай мова йде про вибір між двома стандартними варіантами висоти (у нашому прикладі — 15 мм і 25 мм).

Номінальна потужність, споживана сушаркою під час роботи.

Цей параметр зазвичай підбирається виробниками залежно від об'єму сушарки: чим місткіше пристрій — тим більша потужність необхідна для ефективного прогріву робочої камери. У той же час моделі з однаковим об'ємом можуть розрізнятися по енергоспоживанню. У таких випадках варто врахувати, що більш висока потужність зменшує час нагріву, однак позначається на ціні пристрою.

Діапазон температур, який сушарка може забезпечувати в робочій камері.

Найпростіші моделі передбачають лише один варіант робочої температури, зазвичай від 50 °С до 60 °С. Більш прогресивні пристрої, оснащені термостатами (див. вище), можуть мати досить великий діапазон регулювання — це дуже корисно з урахуванням того, що для різних продуктів рекомендуються різні температурні режими. Для оцінки загальних можливостей конкретної сушарки можна скористатися такою таблицею температур, рекомендованих для сушіння:

— 35...40 °C — стебла рослин, зелень;
— 40...45 °С — хліб;
— 38...42 °С (в окремих випадках до 45 °С) — йогурт;
— 50...55 °С — овочі;
— 55...60 °С — фрукти;
— 65...75 °С — м'ясо, риба.

Підкреслимо, що це найбільш загальні, умовні дані. Конкретна ж температура може і відрізнятися від рекомендованої, залежно від товщини скибок, конкретного різновиду продуктів, бажаного результату і т. п. Детальні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Розташування нагрівального елемента (вентилятора з нагрівачем), встановленого в сушарці. Цей елемент може встановлюватися знизу, зверху або ззаду, ось особливості кожного з варіантів:

— Знизу. Класичне, найбільш поширене розташування нагрівача. Подібна популярність обумовлена ​​двома основними перевагами. По-перше, поступаючи знизу вгору, тепле повітря досить рівномірно розподіляється по всьому об'єму сушарки. По-друге, такі пристрої мають мінімальні габарити в ширину і глибину - по суті, ці розміри визначаються розмірами лотків (на відміну від аналогів із заднім розташуванням нагрівача); але ж саме від ширини і глибини насамперед залежить можливість встановлення агрегату в тому чи іншому місці. Головний недолік нижнього розташування - ймовірність попадання забруднень на нагрівач; це може привести до появи неприємних запахів, для усунення яких може знадобитися розбирання і ретельне чищення сушарки. Втім, більшість виробників намагається так чи інакше компенсувати цей момент, так що він рідко виявляється критичним

— Зверху. Розташування, що вважається найбільш безпечним: потрапляння вологи з висушуваних продуктів на такий нагрівач практично виключено. При цьому, як і в описаному вище варіанті, розміри сушарки в ширину і глибину не перевищують розміру лотків. З іншого боку, моделі з верхнім розміщенням нагрівача не відрізняються рівномірністю про...грівання: тепле повітря схильне накопичуватися у верхній частині пристрою, і верхні лотки нагріваються сильніше, ніж нижні. Теоретично це може виявитися до речі при сушінні продуктів, що вимагають різних умов - вміст, що вимагає більш високих температур, можна поставити вище; однак на практиці дуже важко врахувати різницю у фактичній температурі. А при сушінні однорідних інгредієнтів цей момент є однозначним недоліком - щоб добитися рівномірного оброблення, верхні лотки періодично доводиться переставляти вниз. Тому моделей з верхнім розташуванням нагрівача в наш час випускається небагато.

— Ззаду. Сушарки з цієї категорії дещо відрізняються за компонуванням від описаних вище варіантів. Найбільше вони нагадують духовки з деками замість набору окремих лотків, що встановлюються «етажеркою» один на інший, в них використовується спільна робоча камера та решітчасті полички, що закріплюються всередині за допомогою спеціальних прорізів або виступів на стінах цієї камери. У задній частині «духовки», відповідно, розташовується нагрівач. В цілому подібна конструкція вважається дуже прогресивною: вона дозволяє з легкістю виймати і ставити назад окремі лотки, не чіпаючи інших, забезпечує дуже рівномірне прогрівання і водночас зводить до мінімуму змішування запахів з різних рівнів. Крім того, полички-решітки можна ставити не підряд, збільшуючи таким чином висоту того чи іншого «лотка». До недоліків моделей із заднім нагрівачем можна віднести громіздкість і досить високу вартість. У світлі цього даний варіант компонування застосовується в основному в сушарках напівпрофесійного рівня і вище.

Обладнання панелі управління сушарки для фруктів.

- Поворотний перемикач. Механічне управління здійснюється за допомогою поворотних ручок та перемикачів. Більшість параметрів у таких пристроях виставляється та контролюється вручну. При цьому органи керування пов'язані з робочими деталями сушарки безпосередньо, без додаткових електронних схем. Цей варіант відрізняється простотою, надійністю та невисокою вартістю; правда, він підходить тільки для базових функцій, проте сушаркам для фруктів, овочів і грибів зазвичай більшого і не потрібно. А ось однозначним недоліком "механіки" можна назвати невисоку точність: наприклад, механічний таймер найчастіше дає похибку в пару хвилин, що в деяких випадках може виявитися критичним.

- Кнопкове. Кнопкове керування ґрунтується на електронних схемах. Такі системи більше точні, ніж механічні (наприклад, таймер у подібних сушарках зазвичай можна виставляти з точністю до кількох секунд), передбачається більше можливостей та режимів. З іншого боку, подібне керування складніше і дорожче механічного.

- Сенсорне. Різновид електронного керування із сенсорними перемикачами. У порівнянні з кнопковими моделями забезпечує високий рівень комфорту в роботі, сучасніше і естетичніше виглядає. Зустрічається сенсорне керування переважно у топових моделях сушарок.

Спеціальне пристосування, що вимикає нагрівання після закінчення заданого часу.

Наявність таймера помітно спрощує використання пристрою: замість того, щоб стежити за тривалістю процесу і вручну вимикати нагрівач, досить виставити в налаштуваннях потрібний час вимикання. Крім того, дана функція знижує ризик забути про продукти, що сущаться, і «перетримати» їх в сушарці: подібне може статися хіба що в тому випадку, якщо таймер першопочатково був виставлений на занадто тривалий час.

Зазначимо, що тип таймера безпосередньо залежить від типу управління (див. вище); при цьому механічні таймери прості і недорогі, проте мають досить помітну похибку, а електронні дуже точні, однак і коштують відповідно.