Порівняння iDial Epistar H1 6500K 36W 2pcs vs Philips DiamondVision H1 2pcs

Тип визначає принцип роботи автолампи та особливості її конструкції.

— Розжарювання. В даному випадку подразумеваеюся традиційні лампи розжарювання, що не належать до «галогенкам» (див. нижче). Колба такої лампи заповнена інертним газом або вакуумом, а світло забезпечує розпечена нитка з тугоплавкого металу. Головною перевагою таких джерел світла можна назвати простоту і невисоку вартість. Водночас і за ККД, і за робочими параметрами на зразок яскравості і терміну служби вони поступаються більш прогресивним різновидів, тому загалом вважаються застарілими і для головного світла використовуються вкрай рідко — основною сферою застосування ламп розжарювання є допоміжне освітлення і приладова панель (див. «Призначення»).

— Галогенна. Специфічний різновид ламп розжарювання (див. вище), що відрізняється складом газу в колбі — він містить пари галогенів, зазвичай брому або йоду. Це дає змогу досягти більшої яскравості, збільшити ККД і термін служби і водночас зменшити розмір і енергоспоживання — і все це без значного збільшення вартості. Правда, по економічності такі лампи все одно поступаються світлодіодним моделям; з іншого боку, «галогенки» забезпечують більш природний відтінок світіння і краще підходять для роботи на дальніх відстанях. Завдяки такому поєднанню характеристик саме цей тип ламп є найбільш популярним в якості головного світла (див. «Призначення»); і хоча ксенонові лампи біль...ш різноманітні за кількістю моделей, однак галогенні перевершують їх по загальній частоті застосування.

— Світлодіодна (LED). Світлодіодні лампи примітні насамперед надзвичайно високим ККД, що дозволяє добитися високої яскравості при малої споживаної потужності. Правда, такі моделі відрізняються високою вартістю, а забарвлення їх світіння більш «холодна» і менш природна, ніж у ламп розжарювання. LED-світильники дорожче «галогенок», однак перевершують їх по енергоефективності, що сприяє економії палива. Тому в ролі головного світла (див. «Призначення») даний тип ламп зустрічається все частіше, поступово витісняючи галогенові. А у допоміжному освітленні «светодиодки» є чи не найпопулярнішою різновидом. Також відзначимо, що серед таких ламп зустрічаються моделі, здатні працювати як з двома варіантами робочої напруги — 12 В і 24 В; докладніше див. «Напруга».

— Ксенон. Класичні ксенонові лампи, що мають один режим роботи (на відміну від біксенон, див. нижче) і розраховані на авто, де для ближнього і дальнього світла використовуються дві окремі лампи. У всіх ксенонових автолампах колба заповнена інертним газом ксеноном, що містить пари спеціально підібраних металів, а джерелом світла є електричний розряд в середовищі цього газу. Такі моделі досить дорогі і складні самі по собі, до того ж для роботи їм потрібен спеціальний блок розпалювання (див. нижче), а він не завжди поставляється в комплекті. З іншого боку, завдяки високій яскравості і ефективності ксенон вважається самим прогресивним типом ламп головного світла (див. «Призначення»); такі лампи, крім того, популярні серед любителів зовнішнього тюнінгу. Для допоміжного освітлення ця різновид не використовується в принципі.

— Біксенон. Ксенонові лампи (див. вище), що мають два режими роботи і здатні забезпечувати як ближнє, так і дальнє світло. Конкретний спосіб перемикання між режимами може бути різним. Так, в одних моделях використовується рухомий відбивач, змінює характеристики світлового пучка; в інших в одній колбі встановлено дві ксенонові капсули; в третіх використовуються два окремих колби і т. ін. На даний варіанта варто звертати увагу в тому випадку, якщо і ближнє і дальнє світло в фарі забезпечуються однією лампою. Коштують такі моделі недешево — дорожче альтернативи у вигляді ксенону/галогену (див. нижче) — проте застосовуються набагато частіше завдяки більш прогресивним характеристиками.

— Ксенон/галоген. Комбіновані лампи, що мають дві окремих колби: ксенонову для ближнього світла і галогенну — для далекого. Про кожного з цих типів докладніше див. вище; а даний варіант є альтернативою биксенону (також див. вище) для автомобілів, де за ближнє і дальнє світло відповідає одна лампа. Ксенон-галогенові лампи коштують помітно дешевше біксенонових, а за ефективністю поступаються їм переважно при використанні дальнього світла. З іншого боку, ксеноновий частина зазвичай має менший строк служби, ніж галогенова, а при виході її з ладу доведеться міняти всю лампу. Крім того, колби можуть розташовуватися не на одній осі, що в деяких випадках викликає проблеми із налаштуванням фар; а тепловиділення під час роботи обох колб виходить досить високим і в деяких випадках може призвести навіть до псування фари. Як наслідок, комбінованих ламп на ринку значно менше, ніж біксенонових.

Потужність, штатно споживана лампою під час роботи. За цим параметром часто оцінюють загальну яскравість світіння, особливо у разі ламп головного світла (див. «Призначення»): такий специфічний параметр, як світловий потік, по-перше, менш звичний для простих автовласників, а по-друге, в характеристиках його вказують далеко не завжди. Однак потрібно пам'ятати, що порівнювати між собою по споживаної потужності можна тільки лампи одного типу (див. вище), оскільки різні типи можуть помітно різнитися за ККД і світінням. А ось на що даний показник впливає безпосередньо — так це на енергоспоживання лампи і, відповідно, на навантаження, що отримують генератором або акумулятором. Сучасні автолампи мають потужність до 100 Вт, таке енергоспоживання нормально переноситься бортовою мережею в штатному режимі роботи. Тим не менш, більш низька потужність забезпечує деяку економію палива.

Робоча напруга автолампи.

У різних типах техніки напруга бортових мереж також різне. Тому автолампи для легкових авто розраховані на напругу 12 В, а автолампи для вантажівок (та іншої аналогічної техніки, такої як автобуси) — на 24 В. Однак зустрічаються і більш специфічні варіанти:

— 12/24 В. Лампи з можливістю застосування в обох типах бортових мереж — і легкових, і вантажних. Така універсальність зустрічається переважно серед світлодіодних моделей, а також в деяких різновидах ксенону (див. «Тип»): ці види ламп оснащуються керуючими схемами, у яких можна передбачити автоматичне підстроювання під напруга бортової мережі.

— 85 В. Значення, зустрічається в моделях з ксеноновим принципом роботи (див. «Тип»). У цьому разі мається на увазі напруга, що надходить на лампу з блока розпалювання (див. нижче); сам блок розпалювання підключається до бортової мережі і зазвичай розрахований на 12 В. Дані про робочому напрузі самої лампи можуть знадобитися, якщо до неї потрібно окремо підібрати блок розпалювання.

— 40 В. Ще один варіант підвищеної напруги в ксенонових ламп; за змістом повністю аналогічний описаним вище 85, проте зустрічається набагато рідше.

Світловий потік, що видається автолампой; для дворежимних моделей на зразок біксенону (див. «Тип») вказується значення максимальної яскравості.

Даний параметр характеризує фактичну яскравість і ефективність лампи, за нього можна безпосередньо оцінювати і порівнювати різні моделі незалежно від їх типу і споживаної потужності (але тільки при однаковій кольоровій температурі — докладніше див. нижче). Найбільш яскравими є лампи головного світла (див. «Призначення»), в них цей показник може перевищувати 4000 лм і помітно відрізнятися від моделі до моделі. Тому при виборі такої лампи варто звертати особливу увагу на характеристики світлового потоку. При цьому варто враховувати, що занадто яскраві фари також небажані, як занадто тьмяне: висока яскравість створює не тільки ризик для засліплення зустрічних машин, але і дискомфорт для самого водія. Оптимальні значення світлового потоку можуть зазначатися в документах на авто або на саму фару; якщо таких даних немає, можна звернутися до інших спеціальних джерел.

Що стосується інших видів ламп, то в моделях для допоміжного освітлення світловий потік складає до 800 лм, а в лампах для приладової панелі — до 55 лм. При цьому в обох випадках яскравість вибирається виробником з урахуванням конкретної спеціалізації і місця установки лампи, так що в подібних моделях цей параметр не є ключовим.

Колірна температура світла, що видається лампою. Від цього показника залежить загальне забарвлення світіння; причому варто враховувати, що чим вище колірна температура, тим більш «холодним» виглядає світло, тим ближче він до блакитного і синього. Традиційні лампи розжарювання видають тепле світло на 2500 – 3000 К, показники в 3000 – 3500 До можна описати як «трохи тепліше нейтрального», нейтральний білий відповідає температурі 3700 – 4500 До, більш високі значення відповідають більш холодним відтінкам, а температура більш ніж 5000 До характерна для ламп з блакитним (синім) кольором світіння.

Варто враховувати, що в даному випадку вказана колірна температура самої лампи (точніше, її нитки розжарювання або світлодіодного елемента), а не фактичний відтінок світіння, який вона буде видавати; про різницю між цими показниками див. «Колір світіння». Тут же відзначимо, що оцінювати відтінок світла по колірній температурі можна в лампах головного світла (див. «Призначення»), для яких заявлено білий колір свічення. При цьому даний показник має цілком практичне значення: тепла забарвлення світла вважається оптимальною в мокру погоду, нейтральна дає набольшую видиму яскравість за інших рівних умов, а холодна «дальнобойнее», буває суб'єктивно приємна для деяких водіїв, а також може використовуватися як елемент зовнішнього тюнінгу.

Гарантований термін служби лампи згідно стандарту B3. Фактично це найбільший час, який лампа може безперервно пропрацювати з гарантією 97 % (стовідсоткову гарантію забезпечити в принципі неможливо). Вимірюється цей параметр так: тестова партія ламп використовується до тих пір, поки 3 % з них не вийдуть з ладу, отриманий час і вказується в характеристиках.

За інших рівних умов більш довговічні лампи, закономірно, коштують дорожче, однак більший термін служби компенсує цей недолік. Окремо зазначимо, що не варто плутати гарантований термін служби з гарантією виробника — умови і термін гарантії можуть бути різними навіть для ламп з однаковим B3.

Максимальний час безперервної роботи лампи. Цей показник є досить приблизними і ймовірність того, що лампа пропрацює протягом даного терміну, становить приблизно 1 з 3. Це зумовлено методикою виміру: контрольну партію ламп використовують до тих пір, поки 63,2% з них не вийде з ладу, отримане час і вказують як «максимальний термін служби». Тим не менше, дані Тз порівнянні з гарантованим терміном служби B3 (див. вище) дають змогу непогано оцінити загальну довговічність лампи і її здатність пропрацювати довше гарантованого терміну.