Порівняння Makita UV3200 vs AL-KO Combi Care 38 P Comfort

Тип двигуна, встановленого в аераторі.

— Електричний (мережа). Електричні двигуни з живленням від мережі. Головними перевагами всіх електричних двигунів, незалежно від типу живлення, є невисока вартість як самих агрегатів, та й електричної енергії, простота в обслуговуванні, абсолютний мінімум матеріалів (зазвичай, докуповувати щось для такого мотора доводиться тільки при збоях в роботі або поломці), а також невисокий рівень шуму і відсутність викидів в атмосферу. З недоліків, порівняно з бензиновими, можна відзначити відносно невисоку потужність. Втім, в даній категорії зустрічаються і досить солідні за показниками потужності моделі, у яких можуть виникнути проблеми хіба що при найбільш складних роботах. А ось однозначним недоліком мережевих аераторів є необхідність наявності поблизу розетки і різні незручності, зумовлені наявністю дротів живлення. Правда, довжина дроту може бути досить великою і багато агрегатів цього типу цілком підходять для обробки газону середніх розмірів у дворі приватного будинку, на крайній випадок можна використовувати подовжувач.

— Електричний (акумулятор). Електричний двигун із живленням від акумулятора. Для таких моделей характерні всі описані вище переваги електричних моторів; акумулятор же робить пристрій максимально автономним, даючи змогу працювати навіть при повній відсутності розеток поблизу. Та й відсутність мережевого шнура, який може плутат...ися під ногами, також можна віднести до переваг. З іншого боку, акумуляторні агрегати коштують помітно дорожче і важать більше аналогічних моделей з живленням від мережі, потужність їх нижча, ніж у бензинових, а час роботи виходить обмеженим — причому після вичерпання заряду батареї її потрібно заряджати, що займає досить багато часу. Правда, останнє може частково компенсуватися застосуванням змінних батарей і можливістю докупити запасний акумулятор — з таким розрахунком, щоб одна батарея заряджалася, поки друга використовується. В будь-якому випадку, акумуляторні моделі зустрічаються порівняно рідко; звертати увагу на такі аератори варто в тому випадку, якщо потрібен автономний агрегат, однак бензинові апарати з тих чи інших причин не підходять.

— Бензиновий. Двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ) на бензині. Такі двигуни забезпечують більш високу потужність, ніж описані вище електричні, при цьому вони повністю автономні і не залежать від наявності розеток поблизу. З іншого боку, ДВЗ помітно дорожчі (та і бензин для них обходиться недешево), складніші в обслуговуванні, сильно шумлять і виробляють вихлопні гази. Тому подібні двигуни застосовуються тільки в найбільш продуктивних аераторах, призначених для обробки великих площ— саме для таких агрегатів поєднання високої потужності з автономністю є практично обов'язковим. Зазначимо, що бензинові моделі належать або до вертикутерів, або до комбінованого типу (див. вище); «чистих» скарифікаторів серед них не зустрічається, оскільки грабельному аератору висока потужність просто не потрібна.

— Без двигуна (ручний). Аератори, які не мають ніякого двигуна і працюють за рахунок мускульної сили користувача. Зазвичай являють собою пристосування у вигляді рамки з робочим валом і ручкою, за допомогою якої оператор штовхає перед собою конструкцію. Такі агрегати максимально прості, компактні, легкі і недорогі, але і функціонал у них вельми скромний — наприклад, про збір сміття з оброблюваної ділянки не йдеться.

Ширина смуги, оброблюваної аератором за один прохід. Чим більше цей показник, тим швидше працює пристрій, тим менше проходів доведеться зробити для обробки певної ділянки. З іншого боку, широкий захоплення помітно позначається на габаритах всієї конструкції і ускладнює роботу в важкодоступних місцях, а то і зовсім робить її неможливою. Тому при виборі моделі по ширині захвату варто враховувати не тільки загальні розміри ділянки, але також його конфігурацію і наявність тісних ділянок — іноді краще буває пожертвувати продуктивністю аератора заради його маневреності і прохідності.

Найбільша глибина, на яку під час роботи здатна проникнути в землю насадка аератора.

Цей параметр актуальне насамперед, для моделей, що підтримують функції вертикуттера (див. «Тип») — сам формат роботи подібних агрегатів передбачає «вгризання» в землю. Для скарифікаторів ж глибина обробки часто взагалі не вказується, оскільки вони працюють переважно над поверхнею.

Найбільша висота обробки, забезпечувана аератором.

Цей параметр описує, на яку максимальну висоту над поверхнею газону можна підняти робочу насадку. Практичне значення він має виключно для моделей з функціями скарифікатора (див. «Тип»): саме цей різновид аераторів дозволяє під час роботи залишати недоторканим простір між робочою насадкою і поверхнею ґрунту. Це може знадобитися, наприклад, при прибиранні сміття з раніше засипаного добривом газону. А от у випадку вертикуттерів максимальна висота впливає тільки на зручність транспортування: чим вище можна підняти насадку — тим більш високі перешкоди агрегат може подолати, не зачепивши його ножами.

Швидкість обертання вала аератора в штатному режимі роботи.

Виробники підбирають оберти вала з таким розрахунком, щоб пристрій гарантовано міг впоратися з тими завданнями, на які вона розрахована. Так що здебільшого даний параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим. Водночас для вертикуттерів (див. «Тип») він може мати і практичне значення: більш низька швидкість, при тій же потужності, забезпечує більш високе тягове зусилля і дозволяє краще справлятися з щільними грунтами і товстими кореневищами. Так що для подібних умов варто вибирати модель з оборотами нижче, а для сприятливої обстановки — навпаки, вище (високі обороти позитивно позначаються на продуктивності).

Конструкція робочого механізму, передбаченого в аераторі, простіше кажучи — кількість і види робочих елементів, встановлених на валу. Для вертикуттерів (див. «Тип») такими елементами є леза, для скарифікаторів — пружинні зубці. Для комбінованих моделей в даному випадку вказується конструкція обох робочих валів, наприклад «14 ножів/20 пружинних зубів».

Загальний об'єм мішка для збору сміття, передбаченого в комплекті поставки аератора.

Чим об'ємніше мішок — тим більше сміття він може вмістити, тим рідше доведеться спорожняти його. З іншого боку, вага і габарити у місткого контейнера також будуть чималими (особливо це актуально для жорстких різновидів, у яких розмір не залежить від заповнювання — див. «Тип мішка»). Та й возити з собою» занадто багато сміття не завжди буває зручно, особливо при невеликих розмірах і вазі самого агрегата. Тому виробники, зазвичай, вибирають даний параметр з урахуванням специфіки застосування аератора. Так, в малопотужних моделях, розрахованих на невеликі ділянки, об'єм мішка також невеликий, а у високопродуктивних професійних пристроях він може перевищувати 50 л.

Можливість змінювати висоту розташування ручки аератора. Ця функція дає можливість підлаштувати агрегат під зріст користувача, щоб забезпечити комфорт і знизити стомлюваність.

Об'єм бензинового двигуна, встановленого у відповідній різновиди аератора (див. «Тип двигуна»). Зазвичай, чим об'ємніше двигун (при тому ж типі ДВЗ, див. вище) — тим вище його потужність і тим більше він споживає палива. Загалом даний параметр є довідковим: виробники підбирають його з таким розрахунком, щоб забезпечити необхідні практичні характеристики (зокрема, ту ж потужність).