Порівняння MiO MiVue 788 vs MiO MiVue 668

Кріплення до скла, передбачене в моделі з відповідним типом установки (див. вище).

Відзначимо, що в багатьох моделях до скла кріпиться не сам реєстратор, а кронштейн, на який, зі свого боку, встановлюється прилад. Про способи фіксації реєстратора на кронштейні див. «Кріплення реєстратора». А варіанти кріплення до скла можуть бути такими:

— Присоска. Традиційна присоска, яка працює за рахунок зниженого тиску між кріпленням і склом — у результаті сила тиску зовнішнього повітря і утримує конструкцію на місці. Одне з головних переваг даного варіанта — «многоразовость»: присоску можна багаторазово прилеплять і від'єднувати за бажанням користувача, а після зняття вона практично не залишає слідів. Правда, цей тип кріплення вважається менш надійним, ніж наклейки; однак присоски, застосовувані в відеореєстраторах, зазвичай мають спеціальну конструкцію, яка забезпечує цілком достатню для практичного застосування надійність. Тому даний тип кріплень надзвичайно популярний в сучасних реєстраторах.

— Наклейка. Пластина з шаром спеціального клею, за рахунок якого вся конструкція і утримується на склі. Подібні кріплення вважаються більш надійними, ніж присоски, вони менш схильні до зносу і не втрачають ефективності навіть при дрібних пошкодженнях на зразок тріщин і сколів. З іншого боку, наклейка зазвичай встановлюється «раз і назавжди» і не передбачає можливості швидко зняти кронштейн. І...хоча сам по собі демонтаж можливий, проте використовувати наклейку повторно не вийде, а скло, швидше за все, доведеться чистити від залишків клею.Так що установка реєстратора з подібним кріплення вимагає особливої акуратності і уважності.

Зазначимо, що окремі моделі відеореєстраторів постачаються відразу з обома вищезгаданими типами кріплення в комплекті. Це дозволяє користувачеві вибрати варіант на свій розсуд — в тому числі поміняти присоску на наклейку, якщо виникне така необхідність.

Спосіб фіксації реєстратора на пристрої, що грає роль кріплення - кронштейні для лобового скла, нашлемної платформи, затиску для керма або іншої подібної конструкції.

- Засувка. Один із найпопулярніших у наш час варіантів. Клямка, поряд з магнітом (див. нижче), відноситься до швидкознімних кріплень, що дозволяють легко і швидко знімати прилад і повертати його на місце. Подібна можливість може стати в нагоді, наприклад, якщо машину залишають на ніч у місці, де не знятий реєстратор може стати принадою для злодіїв; крім того, пристрій іноді доводиться знімати повністю для перегляду та копіювання знятих матеріалів. Саме ж засувки вважаються більше надійними, ніж магніти, вони можуть використовуватися навіть з найпотужнішими приладами, причому обходяться дешевше у виробництві.

- Магніт. Ще один різновид швидкознімного кріплення: потужний постійний магніт, сили якого достатньо, щоб утримувати реєстратор на місці. Такій фіксатор простіше у використанні, ніж клямка: для установки достатньо «приліпити» прилад до кріплення, а для зняття сильно потягнути. Ще одна перевага полягає в тому, що клямку можна зламати, невдало доклавши зусилля, тоді як у магнітах ламатися практично нема чому. З іншого боку, цей тип кріплення є менш надійним: при струсі або потужному ривку сили тяжіння може виявитися недостатньо. Тому магніти хоч і широко поширені, проте все ж т...аки поступаються за популярністю засувкам.

- Магніт / клямка. Варіант, що передбачає наявність у комплекті обох типів кріплення - і магніту, і клямки. Це дає змогу вибирати варіант на власний розсуд залежно від ситуації. Наприклад, для спокійного переміщення містом і частих зупинок, при яких доводиться знімати реєстратор, краще підходить магніт, а більше надійна клямка стане в нагоді в дальній подорожі, особливо якщо дороги не відрізняються якістю. У той же час подібна універсальність потрібна наприклад часто, тому і даний варіант поширення не отримав.

- Гвинтове. Фіксація за допомогою гвинта, що вкручується в гніздо на корпусі реєстратора. Під'єднання і від'єднання такого кріплення займають помітно більше часу, ніж у разі засувки або магніту, однак і надійність у фіксаторів цього типу дуже висока - навіть сильний ривок швидше зірве присоску або наклейку, на якій тримається вся конструкція, ніж зашкодить гвинтове кріплення.

- Фіксоване / незнімне. Варіант, який зустрічається виключно в реєстраторах для лобового скла, що встановлюються за допомогою наклейки (див. «Кріплення до скла»). Платформа з наклейкою у таких моделях жорстко закріплена на корпусі; а в деяких моделях роль такої платформи грає верхня сторона корпусу, спеціально зроблена плоскою. Переваги фіксованих кріплень - простота, компактність та висока надійність. З іншого боку, такий спосіб установки передбачає постійне знаходження реєстратора на склі і не дає змогу швидко знімати його і ставити назад: від'єднання наклейки є досить непростою справою, а повторно використовувати її не можна.

Тип роз'єму, який використовуваний в реєстраторі для його живлення. В першу чергу варто звертати увагу на даний пункт, якщо ви плануєте міняти реєстратор з вже готовою проводкою під той чи інший тип роз'єму ( miniUSB, microUSB, USB З, DC 12V). Таким чином, заміна реєстратора впирається просто в установку нового без повторної заміни кабелю.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором в стандарті Full HD (1080p).

Термін Full HD у багатьох асоціюється з роздільною здатністю 1920х1080 і справді, це роздільна здатність вельми популярно, в тому числі серед відеореєстраторів. Однак цей стандарт охоплює й інші варіанти — зокрема, 1440х1080 (співвідношення сторін 4:3) і 1920х540 (зменшений вдвічі розмір по вертикалі). Загалом підтримка даного роздільної здатності є непоганим показником для сучасного реєстратора, що говорить про те, що пристрій належить як мінімум до середнього рівня.

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Тут варто зазначити, що в бюджетних Full HD реєстраторах зйомка може здійснюватися на дуже невеликих швидкостях — 15 кадр/сек або навіть 10 кадр/сек. Така швидкість зйомки дозволяє більш-менш нормально дивитися відео, але для нормального відображення рухомих предметів бажана все ж більш висока частота кадрів — хоча б 25 кадр/сек.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором у стандарті Super HD.

Super HD являє собою досить специфічний стандарт, що перевищує за роздільною здатністю Full HD, але не дотягує до Quad HD. Традиційним розміром кадру для цього формату вважається 2304х1296, але зустрічаються моделі і з меншою роздільною здатністю по горизонталі — 1728х1296. У будь-якому разі Super HD досить популярний серед відеореєстраторів: він забезпечує непогану деталізацію і не потребує особливо потужною «начинки».

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Втім, в Super HD моделях цей показник зазвичай становить від 25 до 30 кадр/сек, і ця різниця навряд чи є принциповою.

Кут огляду, який забезпечується основною камерою відеореєстратора. Зазвичай, вказується по діагоналі кадру, рідше — по горизонталі, через цієї моделі з однаковими цифрами в характеристиках можуть дещо відрізнятися за фактичним полю зору. Так що якщо у вас є сумніви з цього приводу — при виборі не завадить знайти і подивитися зразки відео з різних моделей.

За інших рівних умов більш широкий кут огляду дозволяє охопити більший простір, однак окремі деталі в кадрі виходять більш дрібними. Крім того, ширококутні об'єктиви дають геометричні спотворення картинки (втім, для їх усунення може передбачатися DEWARP, див. «Функції»). Що стосується конкретних цифр, то кути огляду до 120° включно вважаються для сучасних реєстраторів порівняно невеликими, значення 121 – 140° можна назвати середніми, 141 – 160° — вище середніх, а найбільш ширококутні моделі здатні охопити простір більш ніж в 160°.

Серед фото- та відеофункцій, що використовуються у відеореєстраторі, можна виділити G-сенсор, поворотний об'єктив, пряму трансляцію, HDR< /a>, WDR, поляризаційний фільтр, < a href="/list/355/pr-35668/">DEWARP та Time Lapse. Докладніше про них:

— G-сенсор (збереження відео). Датчик, що відслідковує удари і струси, що діють на відеореєстратор. Основне призначення цього датчика — забезпечити збереження відеоматеріалів у випадку ДТП: при сильному ударі, характерному для зіткнення або падіння, реєстратор з G-сенсор автоматично зберігає зняте перед цим відео в енергонезалежну пам'ять, захищену від перезапису. Таким чином, матеріали про надзвичайну подію не тільки гарантовано зберігаються, але з великою ймовірністю залишаються неушкодженими навіть при пошкодженні самого реєстратора. Крім того, G-сенсор використовується в режимі паркування — докладніше див. «Функції».

— Поворотний об'єктив. Можливість повертати об'єктив реєстратора по горизонталі або вертикалі, а в деяких варіантах – по обох площинах. Ця функція дає змогу підлаштовувати поле зору камери.

— Запис звуку. Можливість запису відеореєстратором звуку. Насамперед...мова йде про фіксації розмов в салоні, що може стати додатковим аргументом у спірних ситуаціях — наприклад, дасть змогу визначити, чи говорив водій по мобільному телефону в момент ДТП, чи зауважив ситуацію на дорозі, як оцінив її тощо.

— Пряма трансляція. Дає можливість віддалено підключитися до відеореєстратора і спостерігати за тим, що відбувається, з камери в реальному часі. Вельми актуально при наявності додаткової камери в салон, коли можна відстежити ситуацію, наприклад, в службах таксі, кур'єрської доставки тощо Важливою і корисною дана функція стане і при викраденні автомобіля, коли по відео з камери можна не тільки побачити викрадача, але і відстежити маршрут його переміщення.

— HDR (високий динамічний діапазон). Функція, що підвищує динамічний діапазон реєстратора. Динамічний діапазон — це найбільша різниця між найяскравішою і найтемнішою ділянкою, досяжна в межах одного кадру. Першопочатково у цифрових матриць цей діапазон невеликий, тому зображення з великими перепадами яскравості (наприклад, дорога на тлі західного неба) виходить або сильно засвіченим на яскравих ділянках, або дуже тьмяним на темних. HDR усуває цей недолік, а також покращує загальну якість передачі кольору. Реалізується це так: камера робить декілька кадрів з різними налаштуваннями і вже з них формує готове зображення. При цьому дана технологія простіше і дешевше в реалізації, ніж аналогічна за призначенням WDR (див. нижче). Головним недоліком HDR є те, що при такій зйомці дещо посилюється змазування об'єктів, що швидко рухаються в кадрі.

— WDR (широкий динамічний діапазон). Функція, аналогічна за призначенням описаній вище HDR: використовується для поліпшення якості «картинки», що має сильні перепади за яскравістю. Ключова різниця між цими технологіями полягає в тому, що WDR працює на апаратному рівні — за рахунок висококласних матриць. Це дає змогу досягти необхідного динамічного діапазону в межах одного кадру і обійтися без склеювання декількох кадрів — у результаті WDR, на відміну від HDR, не дає ефекту змазування і не погіршує деталізацію рухомих предметів у кадрі. Зворотною стороною такої якості є висока ціна.

— Поляризаційний фільтр. Наявність поляризаційного фільтру в основній камері відеореєстратора. Такий фільтр знижує яскравість відблисків, що виникають від яскравого світла на склі, воді та інших аналогічних поверхнях. Завдяки цьому помітно поліпшується якість зображення, особливо при зйомці в сонячну погоду.

— DEWARP. Технологія, застосовувана для виправлення «картинки», одержуваної з використанням ширококутного об'єктива. Подібні об'єктиви нерідко використовуються в відеореєстраторах; одним з їх недоліків є схильність до ефекту «риб'ячого ока» — характерних спотворень, коли прямі лінії в кадрі перетворюються в закруглені. Функція DEWARP дає змогу усунути цей недолік — вона «розгинає назад» криві лінії, виправляючи геометрію предметів у кадрі. Зазначимо, що таке виправлення не завжди працює на 100 % точно, однак картинка, оброблена DEWARP, в будь-якому разі виходить більш достовірною, ніж без цієї технології.

– Time Lapse. Спеціальний режим роботи, в якому відеозйомка здійснюється з уповільненою частотою, що на практиці переважно використовується для зйомки процесів, що повільно протікають. Таким чином, наприклад, багатогодинну подорож або тривалий захід сонця можна вмістити в 3-хвилинний ролик.

— Радар-детектор. Датчик, що реагує на випромінювання поліцейського радара й попереджує водія про те, що швидкість руху може фіксуватися приладом. Відеореєстратори із цією функцією належать до окремої категорії — комбо-приладів (див. «Тип»). Нагадаємо, що радар-детектори випускаються і у вигляді окремих приладів, однак комбо-прилад займає менше місця при встановленні. З іншого боку, «протирадарний» функціонал у комбінованих відеореєстраторах загалом дещо скромніший, ніж в окремо виготовлених радар-детекторах. Та й коштують комбо-прилади досить недешево (хоча, найчастіше — дешевше, ніж пара з окремого реєстратора і радар-детектора з аналогічними можливостями). Окремо підкреслимо, що наявність цієї функції не звільняє від обов'язку дотримуватись швидкості, визначеної правилами дорожнього руху.

— Сигнатурне розпізнавання. Функція описаного вище радар-детектора, яка поліпшує точність розпізнавання і знижує імовірність помилкових спрацьовувань. Для цього в пам'ять приладу вносяться зразки (сигнатури) випромінювань найпопулярніших моделей радарів, а при виявленні сигналу прилад порівнює його з даними в пам'яті. Таким чином, можна досить точно визначити, чи є отриманий сигнал випромінюванням радара (і якого саме), або ж це просто зайва перешкода. Недоліки детекторів із сигнатурним розпізнаванням — досить висока вартість, дещо збільшений час спрацьовування і неможливість «впізнавання» радарів, не зан...есених у пам'ять (утім, деякі моделі мають можливість оновлення бази сигнатур).

— Режим парковкування. Спеціальний режим, що дає змогу фіксувати на відео надзвичайні події під час стоянки автомобіля; для роботи використовується G-сенсор (див. «Функції зйомки»). У режимі парковки реєстратор знаходиться в «сплячому» режимі, а якщо G-сенсор фіксує удар, вмикається повноцінний запис. При цьому відео з буфера «приклеюється» до початку запису, що дає можливість зафіксувати не тільки сам момент події, але й кілька секунд до неї.

— Датчик руху. Функція реєстратора, заснована на виявленні руху в об'єктиві камери. Таким чином, якщо реєстратор «розуміє», що в кадрі відбувається рух, здійснюється автоматична зйомка. Це дає змогу налаштувати автовмикання відеореєстратора при початку руху, а також записати можливі ДТП, крадіжки, угони машин з парковок, які потрапили в полі зору вашого пристрою.

— Голосове управління. Можливість управляти відеореєстратором за допомогою голосових команд. Конкретний перелік таких команд (і мов, які підтримуються приладом) може бути різним, у залежності від моделі. Однак у будь-якому разі така функція сприяє безпеці руху: вона дає змогу не знімати руки з керма й не відволікатися від дороги на управління реєстратором.

— Управління жестами. Можливість управління приладом за допомогою жестів. Зазначимо, що можливості такого управління у відеореєстраторах сильно обмежені: зазвичай, для цього використовується датчик, що реагує на рух руки користувача перед приладом і здатний виконувати лише одну певну дію. Тим не менш, навіть така можливість забезпечує додаткову зручність і безпеку (у порівнянні з натисканням кнопок і тим більше роботою з меню): рух рукою займає долі секунди, при цьому водій практично не відволікається від дороги. Що стосується конкретних функцій, які реалізуються через жестове управління, то вони можуть включати захист записаного ролика від перезапису, збереження фотознімка, відключення звукового сигналу від радар-детектора (див. вище) тощо. У деяких моделях така функція жорстко прописана в налаштуваннях і не переналаштовується, в інших є можливість вибрати один з декількох варіантів.

— Wi-Fi-модуль. Технологія Wi-Fi відома переважно як засіб бездротового доступу до Інтернету, однак вона може застосовуватися і для прямого зв'язку з іншим пристроєм. Способи застосування цієї технології в реєстраторах можуть бути різними, залежно від функціоналу. Наприклад, одні моделі здатні через таке підключення оновлювати мітки на картах для GPS-навігатора й бази даних GPS-інформатора (див. вище); інші дають змогу завантажувати відзняте відео безпосередньо в Інтернет (наприклад, на YouTube); а найпрогресивніші прилади з цією функцією мають сенсорні екрани й при знятті з кріплення можуть застосовуватися навіть як повноцінні планшети з можливістю перегляду вебсторінок і встановлення різних додатків. Зустрічаються і досить специфічні можливості — наприклад, трансляція відзнятого відео чи такого, що знімається, на смартфон або планшет, роздача мобільного Інтернету на інші прилади (за наявності 3G/4G модуля) тощо. Зазначимо, що кількість громадських точок доступу Wi-Fi постійно збільшується, вони є на більшості великих заправок і нерідко передбачаються в певних зонах великих міст (парках, історичних і ділових кварталах тощо). Тому вийти у Світову мережу з реєстратора, не витягуючи його з авто, може виявитися набагато простіше, ніж це виглядає на перший погляд.

— 3G/4G-модем. Модуль мобільного зв'язку 3G або 4G. Призначений здебільшого для передачі даних — простіше кажучи, для користування мобільним Інтернетом; голосові дзвінки для відеореєстраторів вважаються надмірністю і, зазвичай, не підтримуються. Швидкість зв'язку в сучасних мобільних мережах нерідко порівнянна з підключенням через Wi-Fi; тому варіанти використання підключення 3G/4G можуть бути досить різноманітними, залежно від конкретної моделі. Утім, найчастіше зустрічаються три функції: завантаження інформації про пробки й інші актуальні дані (оновлення для GPS-інформатора, прогноз погоди тощо); робота в ролі GPS-трекера (за наявності цієї функції — див. вище); а також режим точки доступу Wi-Fi, з роздаванням мобільного Інтернету на інші пристрої (зрозуміло, що за наявності власного модуля Wi-Fi). Якщо ж порівнювати 3G/4G і Wi-Fi, то мобільний зв'язок є практично всюди, проте за користування ним доводиться платити.

— Bluetooth. Наявність у реєстраторі вбудованого модуля Bluetooth. Ця технологія використовується для прямого бездротового з'єднання з іншими пристроями; її застосування може бути різним, у залежності від функціоналу конкретного реєстратора. Один з найпопулярніших варіантів — трансляція звуку на магнітолу з підтримкою Bluetooth або на гарнітуру самого водія: це можуть бути різні повідомлення з навігатора, радар-детектора тощо, сигнали системи «Антисон» (див. вище), а в деяких моделях — навіть музика з вбудованого плеєра. Інший популярний формат використання — обмін файлами зі смартфоном, ноутбуком або іншим подібним пристроєм (насамперед копіювання відзнятих матеріалів). Крім цього, можуть передбачатися й інші, більш специфічні способи використання Bluetooth. І тут варто зазначити, що більшість реєстраторів з такою функцією працюють на Android (див. відповідний пункт), так що набір варіантів у них досить великий — фактично він обмежується асортиментом сумісних додатків.

— Динамік. Власний динамік, який установлений у корпусі відеореєстратора. Через такий динамік може відтворюватися, наприклад, звуковий супровід при перегляді знятого відео, голосові підказки з GPS-навігатора/інформатора, сигнали радар-детектора (див. вище) тощо. Щоправда, варто врахувати, що потужність звуку може бути досить невисокою, і в шумній ситуації з прослуховуванням динаміка можуть виникнути труднощі.

Найбільший об'єм карти пам'яті, допустимий для пристрою. Це обмеження пов'язано насамперед з тим, що для роботи з великими об'ємами потрібно більш потужна апаратна начинка. Крім того, є нюанси, пов'язані з окремими підвидами карт. У будь-якому разі перевищувати це значення не можна: з великою ймовірністю реєстратор або буде працювати некоректно, або не зможе працювати взагалі, а то й повністю вийде з ладу.

Більшість сучасних реєстраторів підтримує карти об'ємом до 32 ГБ або 64 ГБ, але зустрічаються моделі, сумісні і з більш місткими картами — на 128 ГБ, а то і 256 ГБ.