Порівняння Furukawa Battery Super Nova 55B24L vs Topla Energy 56008

Форм-фактор описує загальні особливості конструкції акумулятора, насамперед спосіб встановлення клем та їх розміри, а також габарити самої батареї.

— Європейський. Відмінною рисою європейських акумуляторів є клеми, трохи втоплені в корпус. За рахунок цього цей форм-фактор вважається більш безпечним, ніж азіатський — нижче ризик короткого замикання при падінні акумулятора на провідну поверхню або при попаданні на нього металевого предмета. Крім того, самі клеми зазвичай виконані у вигляді конусів Euro (детальніше див. нижче). Що ж стосується габаритів, то у європейських батарей більше глибина і менше висота, ніж у азіатських. Як випливає з назви, цей форм-фактор зустрічається в автомобілях європейських виробників, переважно легкових.

— Азіатський. Азіатські акумулятори легко визначити за клем, що виступають над верхньою частиною корпусу; також ці клеми можуть бути помітно тонше європейських, оскільки в багатьох моделях використовуються конуси JAP (хоча і не у всіх). Якщо порівнювати за розмірами, то «азіати» вище і тонше «європейців» (точніше, у них менша глибина). Даний варіант популярний у японських і корейських автовиробників, а також досить широко поширений серед вантажних авто.

— Американський. Досить рідкісний на наших дорогах форм-фактор — внаслідок того, що авто американських виробників найчастіше постачаються до нас у вигляді модифікацій, адаптований під Європу ч...и Азію; оригінальні версії зустрічаються нечасто. Легкові акумулятори даного форм-фактора мають гвинтові клеми «USA» (див. «Клеми»), розташовані не на кришці, а на передній стінці корпусу. При цьому випускаються як «чисто американські», так і комбіновані батареї, які мають, крім пари клем USA на передній стінці, ще й більш звичні вітчизняним водіям контакти на кришці. А у вантажних акумуляторах даного форм-фактора клеми зазвичай встановлюються на кришці, у лівому бічному розташуванні.

При виборі акумулятора має сенс уточнити, який форм-фактор є оптимальним для Вашого авто: невідповідність за цим параметром може викликати проблеми з сумісністю аж до повної неможливості установки батареї.

Конструкція клем акумулятора. Від цього параметра залежить насамперед сумісність з тією чи іншою моделлю авто — різні автовиробники застосовують різні системи підключення батарей. Відзначимо, що деякі типи клем можуть працювати з «нерідними» дротами; однак подібне підключення має низку «підводних каменів», і тому користуватися їм варто тільки в крайніх випадках і тільки ознайомившись з усіма технічними нюансами.

— Конус (Euro). Контакти у формі зрізаних конусів, що не мають жодних власних затискачів — роль кріплень при підключенні такого акумулятора грають хомути на відповідних дротах бортової електромережі. Конуси, зазвичай, «втоплені» в кришку акумулятора. Вони мають стандартний діаметр: для верхньої частини плюсового контакту він становить 19,5 мм, мінусового — 17,9 мм. Клеми Euro використовуються в автомобілях вітчизняних і європейських виробників.

— Тонкий конус (JAP). JAP — скорочення від Japan. Відповідно, батареї з подібними клемами застосовуються переважно в машинах від виробників з Японії та інших азіатських країн (тому для таких клем використовується також термін Asia). Їх конструкція багато в чому схожа з описаним вище Euro, однак конуси JAP виступають над кришкою і мають менший діаметр 12,7 мм і 11,1 мм для «+» і «-» відповідно. За рахунок цього такі акумулятори фізично також сумісні з більшістю машин під Euro, оскільки затискачі на дротах часто робляться регульованими...; крім того, випускаються і найпростіші перехідники, що надягаються на «азіатські» клеми і збільшують їх розмір до «європейських». А ось поставити «євробатарею» на авто з JAP без заміни кріплень або використання досить складних перехідників не можна.

— Гвинтові (USA). На відміну від конусів, подібні клеми самі являють собою затискачі, засновані, відповідно з назвою, на використанні гвинтів. Дроти під них оснащуються спеціальними контактними пластинами (у формі кільця або букви U), які надягаються на штифти з різьбленням; в крайньому випадку можна обійтися взагалі без таких пластин, затиснувши в кріпленні зачищені і загнуті кінці дротів. Такі контакти використовуються переважно в авто американських виробників.

— Під болт (мото). Клеми, розраховані на використання контактів у вигляді болтів: такий болт, з'єднаний з дротом, просовується в отвір клеми і фіксується гайкою. Подібне кріплення може використовуватися в акумуляторах різних призначень (див. вище), проте в даному випадку, згідно з назвою, маються на увазі лише «мотоциклетні» різновиди подібних клем, що встановлюються у відповідних моделях батарей.

— Під болт (човнові). Болтові клеми, аналогічні за принципом дії описаним вище мотоциклетним, проте застосовуються в водному транспорті і акумуляторах під такий транспорт (див. «Призначення»).

— Пелюсткові.Мають форму «пелюстки» і представлені швидкознімним з'єднанням за принципом «тато і мама». Такі роз'єми хороші тим, що немає необхідності додатково затискати і фіксувати контакт болтом/гайкою. Як правило, на самому акумуляторі знаходиться штекер «тато» – звичайна пластина, схожа на пелюстку. Клема пелюсткового типу легко надягається і знімається, забезпечуючи при цьому досить надійний контакт. Акумулятори з пелюстковими клемами відрізняються високою надійністю і довговічністю.

Електрична ємність акумулятора, іншими словами — кількість збереженої енергії на повному заряді. Значення ємності виражається в ампер-годинах і позначає кількість годин, протягом якого повністю заряджена батарея розрядиться до мінімально допустимого заряду, видаючи на навантаження струм в 1 ампер. Наприклад, ємність 40 Агод означає, що батарея здатна видавати струм 1 А протягом 40 год, або 2 А протягом 20 год і т. ін. На практиці більш ємний акумулятор дає більше спроб запуску двигуна, а також здатний працювати довше на малому навантаженні (наприклад, при живленні авто аудіосистеми).

Вимоги до ємності для різних типів транспорту помітно відрізняються. Так, в мотоциклетних акумуляторах вона рідко перевищує 20 Агод, середнім значенням для легкових авто вважаються 40 – 80 Агод (але є варіанти на 100 Агод і більше), а для важкої техніки на зразок автобусів прийнятна ємність починається десь від 100 Агод. Оптимальне значення ємності акумулятора часто вказується виробником в характеристиках транспортного засобу, і при виборі моделі за ємністю варто орієнтуватися насамперед на ці цифри.

Пусковий струм акумулятора, виміряний у відповідності зі стандартом EN (єдиний стандарт Євросоюзу). Згідно з цим стандартом, пусковим струмом є максимальна сила струму, яку акумулятор за температури електроліту -18 °C може видавати протягом 30 с без падіння напруги нижче певного рівня (для стандартних 12 батарей — не нижче 7,2 В). Термін «пусковий» з'явився тому, що такий режим роботи аналогічний запуску двигуна, коли акумулятора протягом недовгого часу доводиться видавати на стартер струм високої потужності.

Рекомендоване значення пускового струму загалом пов'язане з ваговою категорією машини: чим вона важча, тим потужніший струм зазвичай потрібен для запуску. А багато виробників прямо вказують рекомендовані значення характеристик тієї або іншої моделі транспорту. Якщо ж акумулятор купується на заміну, то загальне правило таке: його пусковий струм повинен бути не менше, ніж у попередника.

Зазначимо, що на практиці можуть зустрічатися позначення пускового струму ще згідно 3 стандартам: SAE (США), DIN (Німеччина) і ТУ (ГОСТ 959-91). Перший практично ідентичний EN, а DIN і ТУ досить просто перевести в EN і назад: вони схожі між собою, і кожен з них дає число, приблизно в 1,7 разів менше NE. Тобто, наприклад, для заміни акумулятора на 200 А за ТУ варто шукати модель з струмом не нижче 340 А (200*1,7) по EN.

Наявність індикатора заряду на акумуляторі.

Такий індикатор відображає поточний рівень заряду і дозволяє у загальних рисах оцінити стан батареї буквально з одного погляду, без додаткових дій та діагностичного обладнання. У деяких моделях обслуговуваних акумуляторів індикатор може сигналізувати не тільки про необхідність зарядки, але і про необхідність долити води в електроліт (докладніше див. «Обслуговування»).