Кількість датчиків
— Кількість датчиків. Загальна кількість датчиків, які можуть бути прив'язані до метеостанції і відправляти на неї виміряні показники. Наявність
декількох датчиків дає змогу визначати погодні умови в різних зонах: це можуть бути різні кімнати однієї будівлі або ж різні сторони світу. Розташування датчиків щодо будівлі може істотно змінювати показання, тому для досягнення більш достовірних результатів зазвичай передбачається 2 і більше виносних датчика.
Радіус дії
Максимальна відстань до основного блока метеостанції, на якому може бути розміщений зовнішній датчик. Для дротяних різновидів (див. «Тип зовнішнього датчика») цей показник відповідає довжині штатного кабелю; для бездротових зазвичай вказується гарантована дальність радіозв'язку в межах прямої видимості, за умови відсутності перешкод і сторонніх предметів на шляху проходження сигналу. У будь-якому разі слід враховувати, що на практиці максимальна дальність установки зазвичай виявляється менше, ніж заявлений радіус дії. Це пов'язано з тим, що дріт рідко вдається прокласти строго по прямій, а на радіосигнал, зі свого боку, впливають електромагнітні перешкоди і перешкоди. Тому вибирати метеостанцію за цим параметром варто з певним запасом.
Діапазон вимірювань в приміщенні
Діапазон температур, при якому внутрішній температурний датчик метеостанції (див. «Вимірювання») може нормально працювати. Само собою, для нормального використання необхідно, щоб температури в приміщенні не виходили за вказаний діапазон — інакше пристрій в кращому разі видасть попередження про неможливість вимірювань, а в гіршому — взагалі вийде з ладу. Однак тут потрібно відзначити, що коливання температур усередині житлових і офісних будівель відносно невеликі, і навіть в найбільш недорогих метеостанціях робочий діапазон відповідних датчиків перекриває ці коливання зі значним запасом. Тому приділяти пильну увагу температурі вимірювань в приміщенні має сенс лише в тих ситуаціях, коли пристрій купується для нестандартного застосування — наприклад, встановлення в теплиці або на складі з низькими температурами.
Діапазон вимірювань на вулиці
Діапазон температур, на який розрахований зовнішній температурний датчик метеостанції (див. «Вимірювання»). Даний параметр повинен відповідати перепадам температур, яким може піддаватися цей датчик в процесі експлуатації — інакше можливі збої в роботі і навіть апаратні поломки. Зрозуміло, обирати модель за зовнішньою температурою варто з урахуванням клімату, в якому її планується використовувати; при цьому варто брати певний запас як у нижній, так і у верхній бік. Останнє пов'язано не тільки з можливістю кліматичних коливань, але і з тим, що зовнішнє обладнання може піддаватися нагріванню від прямих або відбитих сонячних променів; цього, звичайно, потрібно всіляко уникати, але знайти для датчика ідеальне місце встановення не завжди виходить.
Матеріал корпуса
Основний матеріал, використаний в конструкції корпусу метеостанції (в моделях з виносним датчиком для нього зазвичай використовується той самий матеріал, що і для основного блока).
—
Пластик. Маючи невисоку вартість, даний матеріал в той самий час простий в обробці, хімічно інертний (не схильний до корозії) і слабо проводить тепло (що особливо актуально для зовнішніх датчиків, оскільки знижує ризик переохолодження або перегріву). Більшість популярних у сучасній електроніці сортів пластику по міцності помітно програють описаному нижче металу — однак для тих умов, в яких зазвичай доводиться працювати метеостанцій, цього цілком достатньо. Тому цей варіант одержав широке поширення, він зустрічається у всіх класах метеостанцій — від бюджетних до професійних.
—
Метал. Головною перевагою металу є висока міцність, значно переважаюча характеристики інших матеріалів. Крім того, подібний корпус надають пристрою стильний і солідний зовнішній вигляд. З іншого боку, даний матеріал коштує досить дорого. Тому його застосування характерно переважно для висококласних професійних метеостанцій, де важлива максимальна міцність і надійність. Також метал може використовуватися в аналогових моделях (див. «Механізм») — проте в таких випадках мова йде скоріше про естетику, а не про практичні переваги.
—
Скло. Ще один «дизайнерський» матеріал, поряд з деревом заст
...осовується в моделях аналогового типу. З практичної точки зору скляні корпуса незручні за рахунок чутливості до ударів і струсів, а коштують вони досить дорого. Тому цей варіант зустрічається тільки в пристроях, де ключову роль відіграє оригінальне оформлення — та й то дуже рідко.