Площа опалення
Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.
Корисна потужність
Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.
Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.
Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).
Джерело живлення
Тип електричного живлення необхідного для нормальної роботи котла. Електроживлення може знадобитися не тільки для електричних моделей, а й для інших видів котлів (див. «Джерело живлення») — зокрема, для роботи автоматики, що управляє. Варіанти підключення можуть бути такими:
-
230 В. Робота від звичайної побутової мережі напругою 230 В. При цьому моделі зі споживаною потужністю до 3,5 кВт можуть підключатися до звичайної розетки, а ось для більше «ненажерливих» пристроїв потрібне підключення безпосередньо до щитка. Багато електричних котлів з подібним підключенням допускають також роботу від 400 В (див. нижче).
-
400 В. Робота від трифазної мережі напругою 400 В. Таке живлення підходить для котлів з будь-якою споживаною потужністю, проте зустрічається не наприклад часто, як 230 В: зокрема, у житловому приміщенні з ним можуть виникнути складнощі. Тому даний варіант передбачається переважно в пристроях високої потужності, для яких живлення від 230 не підходить в принципі.
- Автономна робота. Робота в автономному режимі, без підключення електрики. Такій формат роботи зустрічається у всіх котлах, які не використовують електричного нагріву (див. «Джерело енергії»), за винятком чисто рідкопаливних - в них електрика необхідна для роботи систем подачі палива.
Споживана потужність
Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна переважно для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.
Мін. t теплоносія
Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.
Макс. t теплоносія
Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.
Макс. тиск у контурі опалення
Максимально допустимий тиск у контурі опалення котла, при якому він зберігає працездатність та відсутній ризик фізичного пошкодження конструкції. Для системи опалення максимальний тиск становить приблизно 3 бар, для системи гарячого водопостачання до 10 бар. При перевищенні максимального тиску спрацьовує захист (запобіжний клапан) і частина води скидається із системи до досягнення нормального рівня тиску.
Датчик зовнішньої t
Датчик зовнішньої температури дозволяє відстежувати зовнішні погодні умови і автоматично підлаштовувати під них роботу котла — збільшувати потужність опалення при зниженні зовнішньої температури і зменшувати при підвищенні.
Режим «теплі підлоги»
Наявність у котла спеціального
режиму для систем «тепла підлога».
Від звичайних систем опалення теплі підлоги відрізняються насамперед більш
низькою температурою теплоносія — інакше підлога могла б виявитися занадто гарячою для комфортного використання (плюс для покриття підлоги і встановлених на ній меблів високі температури також небажані). Крім того, котли з даною функцією характеризуються підвищеною потужністю насосів — які для того, щоб забезпечити ефективну циркуляцію теплоносія по розгалуженим контурам обігріву, які мають досить високий опір.