Площа опалення
Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.
Мін. потужність
Мінімальна теплова потужність на якій може працювати опалювальний котел в постійному режимі. Робота на мінімальній потужності дозволяє зменшити кількість циклів включення і вимикання, які несприятливо позначаються на довговічності опалювальних котлів.
Номінальний струм
Сила струму в амперах, споживаного електричним котлом (див. «Джерело живлення») при штатному режимі роботи.
Цей параметр безпосередньо залежить від потужності. Він потрібний насамперед для організації підключення: проводка і автоматика повинні нормально переносити споживаний агрегатом струм.
Продуктивність (Δt =25 °C)
Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води на 25 °С понад початкової температури.
Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, якe агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше об'єми води, з якими в такому режим може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.
Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С.Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt=25 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити не менше 15 °С (15+25=40 °С). Це досить високе значення – наприклад, в централізованому водопроводі холодна вода досягає 15 °С хіба що влітку, коли труби водопостачання помітно прогрі...ваються; те ж стосується води, що подається з свердловин. Так що дана продуктивність – значення досить умовне, на практиці котел не так часто працює з різницею температур в 25 °С. Проте, дані для Δt=25°С все одно часто наводять в характеристиках — в тому числі в рекламних цілях, оскільки саме в такому режимі цифри продуктивності виходять найбільш високими. Крім того, ця інформація може стати в нагоді, якщо котел використовується як попередній водонагрівач, а догрівання до робочої температури забезпечує інший пристрій — наприклад, електричний бойлер або проточний водонагрівач.
Продуктивність (Δt ~30 °C)
Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води приблизно на 30 °С понад початкову температуру.
Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, яку агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше обсяги води, з якими в такому режимі може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.
Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С. Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt ~30 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити близько 10 °С (10+30=40 °С). Подібну температуру цілком можна зустріти в свердловинах в теплу пору року, також до 10 °С в теплий сезон нерідко прогрівається холодна вода в цен...тралізованому водопроводі. Однак котли, в тому числі двоконтурні, вмикаються переважно в холоди, коли вихідна температура води помітно нижче. Відповідно, якщо котел застосовується як основний водонагрівач — нагрівання до заявлених температур (див. «Мін. t гарячої води», «Макс.t гарячої води») нерідко потребує більшої Δt, ніж 30 °С, і продуктивність виявляється меншою, ніж зазначено в цьому пункті. А ось при роботі в режимі попереднього нагрівання (коли вода догрівається до потрібної температури додатковим пристроєм на зразок бойлера) даний показник досить достовірно описує можливості агрегата.
Функція «гарячий старт»
Підтримка котлом функції «гарячий старт».
Ця функція зустрічається виключно у двоконтурних моделях (див. «Тип»): вона прискорює нагрівання води для системи гарячого водопостачання та забезпечує постійну температуру води на виході. Для цього автоматика котла особливим чином відстежує і контролює температуру води у вторинному теплообміннику котла. Наявність «гарячого старту» позначається на вартості агрегата, проте це компенсується зручністю у використанні.
Шина управління
Шина управління, з якою сумісний котел.
Шина управління являє собою канал зв'язку, по якому керуючі і керовані пристрої можуть обмінюватися даними. Підтримка подібного каналу помітно спрощує підключення терморегуляторів і іншої управляючої автоматики – достатньо, щоб такі пристрої були сумісні з тією ж шиною, що і котел. Крім того, багато видів шин дають змогу створювати досить великі системи контролю і управління і без проблем інтегрувати в них різні пристрої, в тому числі опалювальні котли.
У сучасній опалювальній техніці найбільшою популярністю користуються шини
OpenTherm,
eBus,
Bus BridgeNet і
EMS. Ось їх ключові особливості:
— OpenTherm. Досить простий стандарт зі скромним функціоналом: допускає тільки пряме з'єднання керуючого і керованого пристрою, не розрахований на створення великих систем. З іншого боку, ця шина має досить прогресивні можливості з управління опалювальними приладами: зокрема, вона дає змогу регулювати температуру не просто вмиканням/вимиканням котла, а зміною потужності газового пальника. Подібний режим роботи сприяє економії палива/енергії, а також знижує знос і збільшує ресурс нагрівача; а в багатьох випадках системи з двох пристроїв (котла і терморегулятора) цілком достатньо для ефективного управління опаленням. При цьому стандарт OpenTherm простий і недорогий в реаліза
...ції, завдяки чому в сучасних котлах він надзвичайно популярний. З низки причин застосовується він переважно в моделях на газу.
— eBUS. Шина управління, що має досить вражаючі практичні можливості. Дає змогу об'єднувати в одній системі до 25 керуючих і 228 керованих пристроїв, з дальністю передачі даних між окремими компонентами до 1 км. При цьому eBUS є відкритим стандартом, його реалізація (принаймні, в рамках основних функцій) безкоштовно доступна для всіх бажаючих. І хоча в наш час підтримку eBUS можна зустріти переважно в техніці Protherm і Vaillant, проте в цілому в котлах це другий за популярністю тип шини управління, після OpenTherm. Таке відставання обумовлене переважно дещо більшою вартістю, притому що прогресивні можливості eBUS реально необхідні не так часто.
— Bus BridgeNet. Фірмова розробка Hotpoint-Ariston, що застосовується виключно в котлах цього бренду. Однією з переваг заявлений високий ступінь автоматизації: від користувача потрібно лише задати параметри температури (причому для різних зон можна вибрати свої варіанти) і, при бажанні, програму на тиждень, інші необхідні розрахунки і регулювання здійснить система. Втім, такі можливості доступні тільки в спеціальних управляючих пристроях на зразок терморегуляторів; в котлах же підтримка Bus BridgeNet зазвичай означає лише сумісність з подібною автоматикою.
— EMS. Шина управління, використовувана переважно в обладнанні Bosch і Buderus. В цілому характеризується широким функціоналом, високим ступенем автоматизації і можливістю створення великих систем управління. Однак варто враховувати, що в наш час можна зустріти як оригінальну EMS, так і модифіковану EMS Plus, і ці стандарти першопочатково не сумісні між собою (хоча підтримка їх обох цілком може передбачатися в окремих пристроях). Так що конкретну версію шини EMS варто уточнювати окремо; тут відзначимо, що в техніці Bosch зустрічається переважно оригінальний варіант, а в пристроях Buderus — EMS Plus (хоча і там, і там можливі винятки).ККД
Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.
Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.
Діаметр димаря
Діаметр труби, по якій з камери згоряння відводяться продукти згоряння.
У котлах із закритою камерою згоряння часто використовується так званий коаксіальний димар, що складається з двох труб, вкладених одна в іншу. При цьому по внутрішній трубі з камери згоряння відводяться продукти згоряння, а по проміжку між внутрішньою і зовнішньою подається повітря. Для таких димарів діаметр зазвичай вказується у вигляді двох цифр — діаметра внутрішньої і зовнішньої труби відповідно. Найпопулярнішими значеннями вважаються
60/100,
80/80 і
80/125. Класично ж димар (не коаксіальний) може бути
100,
110,
125,
130,
140,
150,
160,
180 і
200 мм.