Порівняння Pioneer TS-WX210A vs Pioneer TS-WX110A

Розмір (діаметр) основного динаміка сабвуфера. У всіх типах сабвуферів цей параметр впливає насамперед на силу і глибину звучання: чим більше динамік — тим голосніше і тим більш глибокий бас здатний забезпечити (за інших рівних умов). Правда, при збільшенні типорозміру і габарити зростають відповідно, що визначає можливості установки. Останнє особливо актуально в сабвуферах Free Air (див. «Виконання»): деякі автомобілі першопочатково оснащуються «посадковими місцями» під певний типорозмір, і встановити туди моделі з іншими габаритами важко.

Зараз на ринку представлені сабвуфери з такими популярними типорозмірами: 5" (13 см), 6" (15.25 см), 6.3" (16 см), 6.5" (16.5 см), 6.75" (17 см), 8" (20 см), 8.25" (21 см), 9" (23 см), 10" (25 см), 11" (27см), 12" (30 см), 13" (33см), 15" (38 см), 16" (40 см), 18" (46 см).

Діапазон звукових частот, відтворюваних сабвуфером. Вважається, що людське вухо здатне сприймати діапазон частот близько 16 – 20 000 Гц, проте в даному випадку слід враховувати, що сабвуфер розрахований на відтворення нижньої смуги частот (до 200 Гц). Відповідно, у випадку з нижньою межею діапазону все просто: «чим нижче — тим краще»; верхня ж повинна бути не нижче, ніж нижня межа основної автоакустики — інакше виникнуть «прогалини» в частотах, що позначиться на якості звуку.

Чутливість визначає гучність звучання сабвуфера при підведенні до неї сигналу визначеної потужності: при рівній потужності сигналу і імпедансі (див. нижче) голосніше буде звучати той сабвуфер, у якого чутливість вище.

Подвійна звукова котушка фактично являє собою дві окремі котушки на одному динаміку. Це дозволяє підключити до сабвуфера відразу два підсилювача, забезпечивши таким чином високу потужність звуку.

Електричний опір сабвуфера при підведенні до нього сигналу. Цей параметр має значення насамперед для підбору пари сабвуфер-підсилювач: при більш низькому, ніж у підсилювача, імпедансі сабвуфер буде давати спотворення в звучанні, при більш високому звук буде дуже тихим. У моделях з подвійною звуковою котушкою (див. вище) імпеданс вказується для однієї з котушок.

Оскільки сабвуфер першопочатково призначений для відтворення баса, то фактично в даному випадку мається на увазі наявність власного регулятора гучності, що дозволяє змінювати її, не зачіпаючи джерела сигналу. Це дозволяє з легкістю виставляти бажаний рівень баса відносно решти звуку аудіосистеми (для різних випадків це співвідношення може бути різним).

Наявність високовольтного входу у активного (див. «Тип») сабвуфера. Такий вхід значно розширює можливості по підключенню. Зазвичай активні сабвуфери підключаються через лінійний (низьковольтний) вхід безпосередньо до магнітоли. Високовольтний ж вхід дозволяє підключити динамік до окремого підсилювача потужності, подібно пасивного сабвуфера.

Матеріал, з якого виготовлений дифузор динаміка у сабвуфері. Визначає якість звучання і, в деякій мірі, вартість пристрою.

— Целюлоза/папір. Історично перший матеріал для дифузорів. Його перевагами є легкість (що забезпечує високу чутливість динаміка), а також гладка АЧХ (амплітудно-частотна характеристика), що позитивно впливає на якість звучання. З недоліків — невисока міцність, що обмежує потужність таких сабвуферів, а також м'якість, яка дещо «змазує» звучання в складних моментах. Крім того, паперові дифузори чутливі до вологи.

— Поліпропілен. Синтетичний полімер, в деяких моментах аналогічний паперу, однак відрізняється від нього більш високою міцністю і стійкістю до вологи. Також має гладку АЧХ. Дещо більш жорсткий, проте все одно належить до м'яких.

— Поліуретан. Ще один полімерний матеріал. При невисокій вартості дещо жорсткіше поліпропілену, а також досить стійкий до механічних навантажень, що дозволяє створювати потужні динаміки.

— Кевлар. Кевларовое волокно відрізняється високою міцністю (вище, ніж у сталі); також воно має хорошу жорсткість, що позитивно позначається на точності відтворення в складних моментах. Однак і коштують такі дифузори недешево.

— Вуглецеве волокно. Належить до матеріалів преміумкласу: має високу міцність при дуже малій вазі, а у випадку з сабвуферами варто також згадати і хорошу жорсткість, що забезпечує чітке звучання. З недоліків — трохи нерівна АЧХ та зна...чна вартість.

— Карбон. Ще одна назва, що використовується для вуглеволокна — переважно в рекламних цілях, для стислості і «солідності» звучання. Детальніше про вуглеволокно див. вище.

— Скловолокно. Такий матеріал складається із звичайного скла, витягнутого в нитки; на відміну від класичної форми скла, такі нитки не б'ються і не ламаються. Він легкий (відповідно чутливий), відносно дешевий, стійкий до вологи і перепадів температури, при цьому забезпечує гарну (хоча і не видатну) якість звучання.

— Композитні матеріали. Композитним називають матеріал, що складається з двох і більше матеріалів з чітким поділом між ними. В дифузорах сабвуферів найчастіше застосовують вуглепластикові композити (на основі вуглецевого волокна, див. вище). Такі дифузори мають всі переваги вуглеволоконних і здатні забезпечити хорошу якість звучання — проте через особливості АЧХ матеріалу для досягнення цієї якості доводиться застосовувати досить складні електронні схеми, що позначається, зокрема, на ціні сабвуферів.

— Алюміній. Алюмінієві дифузори мають найбільшу жорсткість з усіх, що забезпечує високу точність передачі звуку навіть в складних моментах. «Зворотною стороною медалі» при цьому є власні сторонні «дзвони», що виникають в дифузорі. Для їх усунення доводиться використовувати різні хитрощі, які значно ускладнюють конструкцію і підвищують ціну сабвуфера.

Зазначимо, що кожен матеріал має свої особливості і відтінки звучання, на що варто звернути увагу при виборі — більш дорогий і якісний матеріал не обов'язково дасть звук, який найбільше сподобається особисто Вам.

— MDF. Абревіатура від medium density fiberboard, тобто деревоволокнистих плит середньої щільності. Цей матеріал недорогий, легко піддається обробці і має однорідну структуру, що важливо для корпусів акустичних систем. Як наслідок — більшість сучасних корпусних сабвуферів робиться саме з MDF.

— Смола. Використовується в тих випадках, коли необхідна складна форма, яку важко відтворити при використанні MDF, а також у compact-моделях (див. «Форма корпуса»). Крім цього, значних переваг перед MDF не має, а тому використовується дуже рідко.

— Алюміній. Алюміній легкий, однорідний, а також добре проводить тепло, що дозволяє встановлювати такі корпуси потужні динаміки, не боячись перегріву. Крім того, він відрізняється елегантним зовнішнім виглядом. З іншого боку, і коштують такі корпуси відповідно.

— Пластик. Порівняно недорогий і простий в обробці матеріал, який, водночас, випускається в різних сортах і може мати різні властивості. Завдяки цьому пластикові корпусу зустрічаються як порівняно недорогих, так і в досить прогресивних сабвуферах; якість звучання такого «саба» залежить переважно від його загальної цінової категорії.