Порівняння Marshall Major III Bluetooth vs Marshall Major II Bluetooth

Імпедансом називають номінальний опір навушників змінному струму — такого, як аудіосигнал.

За інших рівних умов більш високий імпеданс знижує рівень спотворень, проте потребує більш потужного підсилювача — інакше навушники просто не зможуть видати достатню гучність. У світлі цього вибір по опору залежить насамперед від того, до якого джерела сигналу планується підключати «вуха». Так, для портативного гаджета (смартфона, кишенькового плеєра) оптимальним вважається показник у 16 Ом і менше, непоганим — 17 – 32 Ом. Більш високі значення — 33 – 64 Му і 65 – 96 Ом — зажадають вже досить потужних підсилювачів, на зразок тих, що застосовуються в комп'ютерах і телевізорах. А моделі з опором 96 – 250 Ом і вище розраховані переважно на аудіотехніку Hi-End класу і професійне застосування; для таких випадків детальні рекомендації по вибору можна знайти в спеціальних джерелах.

Діапазон звукових частот, здатний відтворити навушники.

Чим ширший цей діапазон - тим повніше навушники відтворюють спектр звукових частот, тим нижче ймовірність, що занадто низькі або занадто високі частоти виявляться недоступними. Однак тут варто зважати на деякі нюанси. Насамперед нагадаємо, що діапазон сприйняття людського вуха становить середньому від 16 Гц до 22 кГц, й у повної картини достатньо, щоб навушники перекривали цей діапазон. Однак сучасні моделі можуть помітно виходити за ці межі: у багатьох пристроях нижній поріг не перевищує 15 Гц, а то і 10 Гц, а верхня межа може досягати 25 кГц, 30 кГц і навіть більше. Такі великі діапазони сам собою не дають практичних переваг, проте зазвичай свідчать про високому класі навушників, інколи ж наводяться лише з рекламних цілях.

Другий важливий момент полягає в тому, що великий частотний діапазон сам по собі не є гарантією гарного звучання: якість звуку залежить ще від низки параметрів, перш за все амплітудно-частотної характеристики навушників.

Номінальна чутливість навушників. Технічно це гучність, на якій вони звучать при підведенні до них певного стандартного сигналу з підсилювача. Таким чином, чутливість є одним з параметрів, які визначають загальну гучність звучання навушників: чим вона вища — тим голосніше буде звук при тому ж рівні вхідного сигналу та інших рівних умов. Втім, не потрібно забувати, що рівень гучності залежить також від опору (імпедансу, див. вище); мало того, підбирати «вуха» під конкретний пристрій варто спершу за імпедансом, а вже потім — за чутливістю. При цьому один параметр можна компенсувати іншим: наприклад, модель з високим опором і високою чутливістю зможе працювати навіть на порівняно слабкому підсилювачі.

Що стосується конкретних цифр, то навушники з показниками в 100 дБ і менше розраховані переважно для використання в тихій обстановці (в деяких подібних моделях чутливість не перевищує 90 дБ). Для застосування на вулиці, у транспорті та інших аналогічних умовах бажано мати більш чутливі навушники — близько 101 – 105 дБ, а то і 110 дБ. А в деяких моделях цей показник може досягати 116 – 120 дБ і навіть більше.

Також зазначимо, що цей параметр актуальний виключно при дротовому підключенні за аналоговим стандартом — наприклад, через mini-jack 3.5 mm. При використанні цифрових інтерфе...йсів на зразок USB і бездротових каналів на зразок Bluetooth звук проходить оброблення у вбудованому перетворювачі навушників, і якщо планується переважно подібне застосування — на чутливість можна не звертати особливої уваги.

Ємність акумулятора, встановленого в навушниках відповідної конструкції (див. «Живлення»).

Теоретично більш висока ємність дає змогу досягти більшої автономності, але на практиці час роботи залежить ще й від енергоспоживання навушників — а воно може бути дуже різним, залежно від характеристик і особливостей конструкції. Так що цей параметр є другорядним, і звертати увагу при виборі варто не стільки на ємність батареї, скільки на прямо заявлений час роботи (див. нижче).

Час роботи навушників з автономним живленням (див. вище) на одному заряді акумулятора або комплекті батарейок.

Зазвичай, в характеристиках вказується певний середній час роботи, для стандартних умов; на практиці ж він буде залежати від інтенсивності використання, рівня гучності та інших параметрів роботи, а в моделях зі змінними батарейками — ще й від якості конкретних батарейок. Тим не менш, за заявленим часу можна досить достовірно оцінити автономність вибраних навушників і порівняти їх з іншими моделями. Що стосується конкретних значень, порівняно «короткоживучі» пристрої мають автономність до 8 год, показник у 8 – 12 год можна назвати непоганим, 12 – 20 год — дуже хорошим, а в найбільш «довгограючих» навушниках час роботи може перевищувати 20 год.

Для TWS моделей із зарядним кейсом вказується саме час роботи навушників від вбудованого в них акумулятора - ємність кейса і його додаткова зарядка подовжують можливість роботи з навушниками, але лише після "дозаправки". Також відзначимо, що для моделей з активним шумозаглушенням (див. вище) в даному пункті зазвичай вказується автономність з увімкненим шумозаглушувачем; час роботи без використання цієї функції може уточнюватися окремо.

Загальна вага навушників; для моделей true wireless (див. «Тип кабелю») вказується вага кожного окремого навушника.

Цей параметр напряму пов'язаний з конструкцією (див. вище) і деякими особливостями функціоналу. Так, згадані true wireless пристрої виходять дуже легкими, їх вага не перевищує 25 г. Традиційніші внутрішньоканальні навушники та вкладиші можуть бути помітно важче — до 50 г для вкладишів і до до 100 г для більшості внутрішньоканальних. Накладні ж моделі в більшості своїй досить масивні: серед них чимало моделей вагою в 200 – 250 г, 250 – 300 г і навіть більше 300 г. Зазначимо, що значна вага для накладних вух нерідко є не недоліком, а перевагою: вона дає їм можливість надійніше триматися на голові, створює враження солідності і надійності, при цьому найчастіше не створює значних незручностей.