Порівняння 1More iBFree vs Xiaomi Mi In-Ear Headphones Pro HD

Цей параметр вказується тільки для спеціалізованих моделей, що не належать до «вух» загального застосування. В наш час в навушниках можна зустріти такі варіанти спеціалізації: ігрові, для активного спорту, офісні, моніторні (вони ж студійні), для діджеїв, для дітей,для сну
— Ігрові. Навушники, призначені в основному для застосування в іграх — насамперед з ПК і ноутбуками (для консолей випускається окремий різновид, про нього див. нижче). Зовні виділяються насамперед дизайном — зазвичай досить яскравим і агресивним. Більшість подібних моделей мають накладну конструкцію, найчастіше повнорозмірного «Over Ear» формату (див. «Конструкція») — це забезпечує максимальний ефект занурення у гру. Зустрічаються й інші варіанти оформлення, однак помітно рідше. Практично обов'язковою деталлю є мікрофон — для спілкування голосом в онлайн-іграх. Крім того, саме до цієї категорії належить більшість багатоканальних моделей (див. «Звук») — подібне звучання найбільш важливе саме для ігор.

– Для активного спорту. Навушники, що добре підходять для занять спортом. Такі пристрої повинні, по-перше, мати додаткову фіксацію у вухах або на голові, щоб не...змінювати своє положення при активних рухах; по-друге – не боятися поту (а в ідеалі – дощу, снігу та інших атмосферних опадів). За рідкісними винятками навушники для активного спорту не мають дроту, який міг би створювати незручності під час руху. До спортивних прийнято відносити внутрішньоканальні моделі, вкладки та деякі накладні навушники. Їхні спільні ключові риси характеру — надійна посадка та наявність будь-якого ступеня захисту від вологи IP (див. «Рівень захисту (IP)»).

— Офісні. Офісними називають навушники, призначені для консультантів, операторів підтримки та інших працівників, яким постійно доводиться мати справу з голосовим зв'язком по телефону або по Інтернету. Відповідно, однією з головних особливостей в таких моделях є наявність мікрофона. Також серед офісних навушників досить популярні моделі на одне вухо (див. «Звук — моно»), які дають змогу чути одночасно і співрозмовника на лінії, і навколишню обстановку. Чимало «вух» цього призначення використовують з'єднання по USB (див. «Підключення») — у розрахунку на те, що недорогі офісні комп'ютери можуть взагалі не мати спеціалізованих аудіовиходів. При цьому прямо на штекері USB може передбачатися невелика панель управління для роботи з IP-телефонією, вона дає змогу, зокрема, приймати та відхиляти дзвінки. Зустрічаються і бездротові моделі (зазвичай зі з'єднанням по радіоканалу, рідше по Bluetooth), а також спеціалізовані рішення, що підключаються до телефонних апаратів за допомогою специфічних роз'ємів.

— Моніторні (студійні). Навушники, призначені для застосування у професійному звукозапису і при налаштуванні звукового обладнання. Робляться тільки дротовими. Втім, ключова особливість подібних моделей полягає в іншому: вони мають максимально рівну АЧХ, яка дає практично однакову гучність звучання всіх частотних смуг, і великий робочий діапазон, нерідко перевищує межі чутних людиною частот. Завдяки цьому навушники даного призначення здатні чітко виявити всі огріхи звукового сигналу — включаючи нюанси, не помітні на традиційних «вухах»; подібні можливості незамінні у професійній роботі зі звуком. З іншого боку, з цієї ж причини немає сенсу застосовувати моніторні моделі для повсякденного прослуховування музики: вони не тільки виявляють різні недоліки запису, але ще й додають звуку специфічного забарвлення, незвичного і навіть неприємного для рядового користувача.

— Для DJ. Навушники, першопочатково призначені для використання професійними діджеями при зведенні треків. Багато в чому схожі з описаними вище моніторними — зокрема, мають дуже рівну АЧХ, що забезпечує максимально достовірне звучання, і широкий частотний діапазон. Крім того, діджейські навушники зазвичай виконуються в закритому акустичному оформленні і в цілому відрізняються високою якістю звукоізоляції, що дає змогу зберігати хорошу чутність навіть у досить шумній обстановці.

— Для дітей. Від «дорослих» моделей відрізняються насамперед зовні — як меншими розмірами, так і (у більшості моделей) характерним яскравим оформленням. Крім того, дитячий слух більш чутливий до голосного звуку, і занадто висока гучність для дитини вкрай небажана (в тому числі і з психологічних причин). У світлі цього дитячі навушники можуть мати відповідні особливості — наприклад, кілька знижену чутливість, не дозволяє «розгойдати» звук до високого рівня, або обмежувач гучності, управління яким доступно тільки дорослому.

– Для сну. Мініатюрні навушники особливої анатомічної форми, що дає змогу спокійно засипати лежачи на боці без дискомфорту у вусі. Для зниження рівня навколишніх шумів у їх конструкції зазвичай передбачається пасивне шумозаглушення. Такі навушники можна використовувати як для прослуховування музики, так і для трансляції білого шуму, звуків природи або хвиль. Прогресивні моделі також моніторять якість сну, а функція будильника вмикає в призначений час мелодію для пробудження. Подібні навушники часто називаються електричними берушами.

— Дротові. Навушники, що підключаються до джерела сигналу за допомогою кабелю. Таке підключення характеризується високою надійністю і перешкодостійкістю, дає мінімум спотворень; самі навушники виходять простими, відносно недорогими, легкими, до того ж не потребують власного живлення і мають необмежений час роботи. Головний недолік цього варіанта — наявність дроту, який обмежує дальність дії і може створювати різні незручності.

— Бездротові. Навушники, що використовують з'єднання по Bluetooth, радіоканалу або ІЧ-каналу. Найбільш очевидна перевага таких моделей — відсутність дроту, що робить їх дуже зручними у використанні; а радіус дії зазвичай становить як мінімум кілька метрів. З іншого боку, бездротові моделі коштують помітно дорожче, ніж дротові аналоги, вони мають обмежений час роботи і потребують періодичної підзарядки, а досягти високої якості звуку в таких пристроях складніше (існують спеціальні технології на зразок aptX, однак вони ще більше збільшують вартість). Крім того, бездротові навушники традиційної конструкції виходять ще й більш важкими і громіздкими, ніж дротові; цих недоліків позбавлені моделі true wireless, однак у них є свої нюанси.

— Комбіновані. Навушники, що допускають обид...ва описаних вище варіанти підключення. Найбільш популярний різновид таких «вух» — бездротові моделі зі знімним кабелем (див. відповідний пункт); інший варіант — дротові навушники зі стандартним штекером, укомплектовані адаптером для бездротового підключення. У будь-якому разі, маючи таку модель, користувач може вибирати спосіб підключення на свій розсуд: наприклад, з комп'ютера можна слухати музику через дріт, а вийшовши з будинку — підключити «вуха» до смартфону через Bluetooth. При цьому комбінованим пристроям не страшний акумулятор, що сів: можна просто перемкнути «вуха» на кабель і продовжувати використовувати їх. Головний недолік навушників даного типу — досить висока вартість.

Конкретний інтерфейс підключення, передбачений в навушниках. При цьому в деяких моделях можуть передбачатися відразу кілька варіантів — це або комбіновані пристрої (див. «Тип підключення»), або дротові навушники, укомплектовані додатковими перехідниками або змінними кабелями.

— micro-Jack (2.5 мм). Дротовий роз'єм, що схожий з популярним mini-Jack 3.5 мм (див. нижче), однак має менші розміри. Техніка з таким підключенням зустрічається нечасто — переважно це мініатюрні пристрої, де просто немає місця для роз'єму на 3.5 мм, Відповідно, і серед навушників даний інтерфейс поширення не отримав: у чистому вигляді майже не зустрічається, моделі з таким штекером зазвичай доповнюються перехідником або кабелем для mini-Jack.

— mini-Jack (3.5 мм). Ледь не найпопулярніший сучасний тип аудіороз'єму; якщо в якомусь пристрої заявлений вихід під навушники — швидше за все, мова йде саме про гніздо 3.5 мм. Відповідно, і більшість навушників з дротовим підключенням використовують саме цей тип роз'єму. Варто відзначити, що навушники з мікрофоном, розраховані на подібне з'єднання, оснащуються спеціальним штекером під комбінований аудіороз'єм «навушники+мікрофон» (подібні роз'єми популярні в портативних гаджетах і ноутбуках). А ось з гніздом, призначеним тільки для «вух» без мікрофона, такий штекер може працювати некоректно. Альтернативою можуть стати навушники, оснащені двома окремими штекерами mini-jack; докладніше про це варіанті див. н...ижче.

— mini-Jack (2 x 3.5 мм). Моделі, які мають два штекера mini-jack 3.5 мм. Даний варіант гарантовано означає, що мова йде не про класичні навушники, а про гарнітуру з мікрофоном: один штекер використовується для навушників, другий — для мікрофона. Подібні моделі зручні при використанні з технікою, що має окремі роз'єми: 3.5 мм для «вух» і мікрофона — наприклад, для ПК.

— Pentaconn (4.4 мм). Являє собою 5-контактний балансний вихід. Pentaconn використовує збільшений в порівнянні з mini-Jack штекер, його діаметр становить 4,4 мм, він міцніше і надійніше 3,5-міліметрового з'єднання. Балансне підключення Pentaconn дає можливість працювати з аудіосигналами підвищеної потужності. Завдяки цьому з'єднанню можна передавати сигнал на досить велику відстань. Відповідно подібний роз'єм актуальний для навушників вищої категорії.

— Jack (6.35 мм). Найбільший різновид аудіороз'єму типу Jack, що зустрічається в сучасній техніці. Виходи цього типу зустрічаються переважно в стаціонарній аудіотехніці — для портативних пристроїв вони занадто громіздкі, там простіше використовувати 3.5 мм mini-jack. Водночас роз'єм 6.35 мм вважається більш підходящим інтерфейсом для техніки професійного та аудіофільского класу: він забезпечує більш надійне з'єднання, велику щільність контакту і, відповідно, меншу ймовірність перешкод. Тому, хоча власним роз'ємом типу Jack оснащується порівняно небагато навушників (переважно рішення преміумкласу), чимало моделей зі штекером 3.5 мм mini-Jack комплектуються перехідником на 6,35 мм.

— XLR. Характерний круглий роз'єм з замком-фіксатором і 3 контактами (є й інші варіанти за кількістю). Як правило, він використовується для передачі аналогового сигналу через балансне підключення. Таке підключення забезпечує високу стійкість до перешкод, характерну для професійного застосування; водночас сам роз'єм має досить великі габарити. Зважаючи на все це наявність XLR актуальна переважно для навушників, розрахованих на застосування з прогресивною стаціонарною апаратурою.

— Bluetooth. Найпопулярніший варіант бездротового підключення в сучасних навушниках. Пов'язано це з тим, що вбудовані модулі Bluetooth є практично в кожному сучасному смартфоні, планшеті або ноутбуці, а для пристроїв без цього модуля (наприклад, ПК) можуть випускатися відповідні адаптери. Правда, якість звуку при традиційному Bluetooth-з'єднанні виходить порівняно невисокою, але для виправлення ситуації все частіше застосовуються спеціальні технології на зразок aptX і aptxHD (див. «Підтримка кодеків»).
Також варто відзначити, що модулі Bluetooth можуть відповідати різним версіям (останні на 2021 рік це Bluetooth 5.0, Bluetooth 5.1, Bluetooth 5.2, Bluetooth 5.3, Bluetooth 5.4); цей момент на якість звуку не впливає, проте визначає ряд додаткових нюансів — дальність і надійність зв'язку, можливість роботи крізь стіни та інші перешкоди, стійкість до перешкод тощо. В сучасних «вухах» можна зустріти такі версії Bluetooth:

• Bluetooth v 4.0. Оновлення, в якому можливості версії 3.0 (класичний+високошвидкісний Bluetooth) були доповнені третім форматом — Bluetooth LE (з низьким енергоспоживанням). Цей стандарт зв'язку призначений переважно для передачі невеликих об'ємів інформації — зокрема, службових пакетів даних для підтримки з'єднання. При цьому творцям вдалося поєднати економне споживання енергії і велику дальність зв'язку — вона може досягати 100 м. Це позитивно позначається на стабільності підключення.
• Bluetooth v 4.1. Розвиток і удосконалення Bluetooth 4.0. Якщо говорити конкретно про навушники, то для них ключовим нововведенням даної версії стала покращена захищеність від перешкод під час роботи поряд з пристроями пристроями мобільного зв'язку формату 4G (LTE) (в попередніх стандартах сигнали Bluetooth і LTE могли перекриватися, що призводило до збоїв). Так що для використання разом з 4G-смартфоном однозначно рекомендуються навушники з підтримкою Bluetooth не нижче v 4.1.
• Bluetooth v 4.2. Подальший, після 4.1, розвиток стандарту Bluetooth, що представив переважно ряд загальних поліпшень надійності і захисту.
• Bluetooth v 5.0. Масштабне оновлення Bluetooth, випущене в 2016 році. Одним з найпомітніших нововведень стало введення двох додаткових режимів роботи Bluetooth LE: режиму підвищеної швидкості (за рахунок зменшення дальності) і режиму збільшеної дальності (за рахунок зниження швидкості). У разі навушників основне значення цих нововведень полягає в поліпшенні загальної надійності зв'язку, збільшення його дальності та зменшенні кількості розривів.
• Bluetooth v 5.1. Оновлення версії v 5.0, у якому, крім загальних поліпшень якості та надійності зв'язку, з'явилася така цікава можливість, як визначення напряму, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому смартфон або інший гаджет з підтримкою цього стандарту здатний визначати місце розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра; це може знадобитися, наприклад, для пошуку зниклих з виду, але все ще працюючих навушників.
• Bluetooth v5.2. Наступне, після 5.1, оновлення Bluetooth 5 покоління. Основними нововведеннями в даній версії стали ряд поліпшень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE і новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на декількох пристроях.
• Bluetooth v5.3 був введений у вжиток на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером та пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання.
• Bluetooth v5.4. представили на початку 2023 року, збільшили радіус дії та швидкість обміну даними. Також у Bluetooth v 5.4 удосконалили енергозберігаючий режим BLE. Ця версія протоколу використовує нові функції безпеки для захисту даних від несанкціонованого доступу, має підвищену надійність з'єднання за рахунок вибору найкращого каналу для зв'язку та запобігає втратам з'єднань через перешкоди.

— Радіоканал. Бездротове з'єднання по радіоканалу, що не використовує технології Bluetooth (див. вище). Подібні навушники зазвичай комплектуються адаптером, який підключається до джерела сигналу дротовим способом — наприклад, через USB або mini-Jack 3.5. Такий спосіб підключення більш універсальний, ніж Bluetooth, він може застосовуватися навіть з пристроями, що не мають бездротових модулів. Крім того, радіоканал забезпечує більшу дальність (нерідко — до декількох десятків метрів), а якість звуку виходить досить високою навіть без використання спеціальних технологій. Недоліком даного варіанта можна назвати власне наявність адаптера, який не завжди доречний: наприклад, з планшетом або смартфоном зручніше використовувати Bluetooth-навушники.

— ІЧ-канал. Ще один спосіб бездротового підключення, особливістю якого є те, що він використовує не радіохвилі, а інфрачервоне випромінювання. Теоретично перевагою такого з'єднання є стійкість до електромагнітних перешкод, недоліком — те, що працює він тільки в зоні прямої видимості. На практиці ж ситуація така, що здебільшого для бездротового з'єднання простіше використовувати Bluetooth або радіоканал. Так що цей варіант зустрічається виключно у спеціалізованих пристроях для техніки, оснащеної власними ІЧ-виходами — зокрема, серед навушників під автомобільні монітори.

— USB-A. Дротове підключення до стандартного (повнорозмірного) роз'єму USB. Цей варіант зустрічається виключно серед навушників, розрахованих на комп'ютери/ноутбуки, ігрові консолі. Одна з переваг полягає в тому, що звук через USB передається в цифровому вигляді і обробляється не аудіокартою комп'ютера, а вбудованим перетворювачем навушників; такий перетворювач нерідко забезпечує кращу якість звуку, ніж згадана аудіокарта. Крім того, через USB-підключення можна передавати багатоканальний звук — цей момент особливо оцінять геймери. Ще однією перевагою можна назвати те, що при використанні USB-навушників спеціалізовані аудіовиходи залишаються вільними, і до них можна приєднати іншу апаратуру — наприклад, комп'ютерні колонки або вібронакидку.

— USB-C. Відносно новий тип USB-роз'єму, що застосовується і в стаціонарних комп'ютерах, і в портативних пристроях – як спадкоємець microUSB. Не сильно відрізняється за розмірами, однак має більш досконалу конструкцію — зокрема, зроблений двостороннім, що полегшує підключення. Найчастіше доповнюється іншими варіантами підключення (вони можуть бути як дротовими, так і бездротовими).

— Lightning. Універсальний роз'єм, застосовуваний в портативній техніці Apple — смартфонах iPhone і планшетах iPad — починаючи з 2012 року. Іншими виробниками не використовується. Відповідно, моделі з таким інтерфейсом розраховані саме на «яблучну» техніку (насамперед iPhone і плеєри iPod touch). Цей тип підключення особливо актуальний з урахуванням того, що в останніх «айфонах» виробник взагалі відмовився від окремого аудіовиходу, і єдиною можливістю для підключення навушників є саме порт Lightning.

— Фірмовий роз'єм. Роз'єм підключення, що не належить до загальноприйнятих стандартів і застосовується обмежено, в техніці одного або декількох виробників. Такі роз'єми зустрічаються переважно серед навушників для мобільних телефонів. Втім, у зв'язку із загальною стандартизацією даний варіант практично зійшов зі сцени. Теоретично фірмовим роз'ємом є також описаний вище Lightning, однак він виділений в окрему категорію через популярність техніки Apple.

Конструкція штекера, передбаченого в навушниках. Даний параметр є актуальним насамперед для моделей з інтерфейсом mini-Jack (див. «Підключення») — інші штекери здебільшого робляться прямими, виключення зустрічаються вкрай рідко.

— Прямий. Традиційний, найбільш простий і невигадливий варіант — штекери, не мають ніяких вигинів. Зазвичай, без обмежень сумісні зі стаціонарною аудіотехнікою, ПК, ноутбуками і т. ін. А ось для смартфонів і інших портативних гаджетів даний варіант не завжди є оптимальним — все залежить від того, яким чином гаджет розташовується в кишені або чохлі. У деяких випадках — наприклад, при носінні смартфона в звичайному кишені штанів — такий дріт може перехилятися в районі штекера, через що швидко приходить в непридатність; у таких випадках варто звернути увагу на Г-образні або зігнуті штекери (див. нижче).

— Г-подібний. Штекери, загнуті під 90° у формі букви Р. Розраховані переважно на застосування зі смартфонами і іншими кишеньковими пристроями: такі пристрої при носінні можуть розташовуватися таким чином, що загнутий штекер буде більш зручний, ніж прямий. Втім, Г-подібна конструкція може виявитися оптимальним вибором для стаціонарної техніки, де дріт навушників підходить до роз'єму під прямим кутом, наприклад, така ситуація нерідко зустрічається у комп'ютерах і ноутбуках.

— Під кутом 45°. Різновид описаного вище Р-по...дібного штекера, загнута не під прямим, а під меншим кутом (не обов'язково рівно 45°). Також розрахована переважно на кишенькову техніку, причому при подібному застосування такі штекери вважаються навіть більш зручними і надійними, ніж традиційні Г-образні. А ось для стаціонарних пристроїв навряд чи має сенс спеціально шукати модель з подібним роз'ємом (хоча технічно цілком можливо і таке застосування).

Спосіб підведення кабелю до навушників.

— Односторонній. У подібних моделях дріт підведений тільки до одного навушника. Цей варіант більш зручний і менше схильний до заплутування, проте навушники обов'язково повинні мати наголів'я або кріплення на шию — щоб було де сховати дріт, що йде до другого вуха.

— Двосторонній. У таких моделях до кожного «вуха» дріт підведений окремо (кабель для цього зазвичай «роздвоюється» ближче до навушників, а іноді й у самого штекера). Це єдиний варіант, технічно доступний для навушників без оголів'я або кріплення на шию. Водночас двосторонніми можуть робитися і накладні «вуха», з оголів'ям, зокрема, висококласні hi-fi і hi-end моделі, де така конструкція передбачається для того, щоб зменшити вплив дротів один на одного.

Довжина кабелю, яким укомплектовані навушники з відповідною можливістю підключення.

Оптимальна довжина кабелю залежить від планованого формату застосування «вух». Так, для портативних гаджетів нерідко бракує 1 метра і менше, для комп'ютера бажано мати дріт на 1 – 2 м, а краще на 2 – 3 м. А моделі з більшою довжиною кабелю — 3 – 5 м і навіть більше — призначені переважно для специфічних завдань, таких як підключення до телевізора або використання в студіях звукозапису.

Нагадаємо, що у деяких моделях кабель робиться знімним (див. нижче) і може бути при необхідності замінений на довший або коротший. Також зазначимо, що існують подовжувальні кабелі, що дозволяють збільшити довжину основного дроту; такий кабель може навіть входити в комплект поставки, цей момент (і довжина додаткового кабелю) зазвичай уточнюється в примітках.

Радіус дії навушників, здатних працювати в бездротовому форматі (див. «Тип підключення»).

При оцінці радіусу дії потрібно враховувати, що даний параметр є досить умовним і фактична дальність може дещо відрізнятися від заявленої (зазвичай в меншу сторону). Так, при підключенні по радіоканалу дальність вказується для ідеальних умов — без перешкод і перешкод на шляху проходження сигналу. Для Bluetooth-моделей радіус дії залежить ще й від потужність Bluetooth-модуля в пристрої, до якого підключені «вуха». А ефективність ІЧ-каналу може знижуватися в жарку погоду або на яскравому сонячному світлі. Так що при виборі за даним показником не завадить взяти певний запас.

З іншого боку, варто відзначити два моменти. По-перше, загалом вказаний радіус дії досить точно описує можливості навушників, і по ньому цілком можна оцінювати і порівнювати між собою різні моделі. По-друге, навіть у найскромніших бездротових «вухах» дальність зв'язку становить близько 8 -10 м, 11 – 20 м вважається середнім показником, а досить велика кількість пристроїв здатне працювати на відстані в десятки і навіть сотні метрів. Так що звертати увагу на радіус дії має сенс переважно в тих випадках, якщо ви плануєте віддалятися від джерела сигналу на значну відстань — від 5 м і більше — небудь слухати звук через стіни.

Діапазон звукових частот, здатний відтворити навушники.

Чим ширший цей діапазон - тим повніше навушники відтворюють спектр звукових частот, тим нижче ймовірність, що занадто низькі або занадто високі частоти виявляться недоступними. Однак тут варто зважати на деякі нюанси. Насамперед нагадаємо, що діапазон сприйняття людського вуха становить середньому від 16 Гц до 22 кГц, й у повної картини достатньо, щоб навушники перекривали цей діапазон. Однак сучасні моделі можуть помітно виходити за ці межі: у багатьох пристроях нижній поріг не перевищує 15 Гц, а то і 10 Гц, а верхня межа може досягати 25 кГц, 30 кГц і навіть більше. Такі великі діапазони сам собою не дають практичних переваг, проте зазвичай свідчать про високому класі навушників, інколи ж наводяться лише з рекламних цілях.

Другий важливий момент полягає в тому, що великий частотний діапазон сам по собі не є гарантією гарного звучання: якість звуку залежить ще від низки параметрів, перш за все амплітудно-частотної характеристики навушників.

Номінальна чутливість навушників. Технічно це гучність, на якій вони звучать при підведенні до них певного стандартного сигналу з підсилювача. Таким чином, чутливість є одним з параметрів, які визначають загальну гучність звучання навушників: чим вона вища — тим голосніше буде звук при тому ж рівні вхідного сигналу та інших рівних умов. Втім, не потрібно забувати, що рівень гучності залежить також від опору (імпедансу, див. вище); мало того, підбирати «вуха» під конкретний пристрій варто спершу за імпедансом, а вже потім — за чутливістю. При цьому один параметр можна компенсувати іншим: наприклад, модель з високим опором і високою чутливістю зможе працювати навіть на порівняно слабкому підсилювачі.

Що стосується конкретних цифр, то навушники з показниками в 100 дБ і менше розраховані переважно для використання в тихій обстановці (в деяких подібних моделях чутливість не перевищує 90 дБ). Для застосування на вулиці, у транспорті та інших аналогічних умовах бажано мати більш чутливі навушники — близько 101 – 105 дБ, а то і 110 дБ. А в деяких моделях цей показник може досягати 116 – 120 дБ і навіть більше.

Також зазначимо, що цей параметр актуальний виключно при дротовому підключенні за аналоговим стандартом — наприклад, через mini-jack 3.5 mm. При використанні цифрових інтерфе...йсів на зразок USB і бездротових каналів на зразок Bluetooth звук проходить оброблення у вбудованому перетворювачі навушників, і якщо планується переважно подібне застосування — на чутливість можна не звертати особливої уваги.