Порівняння LG PF1500 vs LG PF80G

Основне призначення проектора.

Цей параметр досить умовним, він багато в чому залежить від того, як пристрій позиціонується виробником; проте, для максимально комфортного використання найкраще слідувати саме заявленому призначенню. Варіанти тут можуть бути такими: універсальний, для презентацій, для домашнього кінотеатру, професійний, портативний, ігровий. Ось детальніший опис кожного з варіантів:

- Універсальний. Найпростіший різновид проекторів, грубо кажучи — всі моделі, що не належать до жодної з наведених нижче спеціалізацій. Більшість із них має незмінну оптику, проекційну відстань у межах 1 – 12 м, діагональ зображення близько 1 – 7 м (див. нижче), а також відносно невисоку вартість.

- Для презентацій. Проектори, призначені переважно для застосування у діловій сфері, зокрема під час проведення презентацій. Як правило, мають невелику проекційну відстань за досить великої діагоналі, що дає змогу застосовувати їх у невеликих приміщеннях; здатні працювати як з широкоекранними, наприклад і зі звичайними форматами зображення (див. нижче), а також підтримують роздільну здатність, характерну для комп'ютерних відеокарт - наприклад, 1280х800. При цьому сам собою реальний роздільної здатності (див. нижче) може бути досить невисоким....Крім того, практично обов'язковою особливістю цього різновиду проекторів (за поодинокими винятками) є наявність входу D-Sub 15 pin (див. «Роз'єми»).

- Для домашнього кінотеатру. Проектори, призначені в першу чергу для перегляду. Основним критерієм для віднесення тієї чи іншої моделі до цієї категорії є те, як проектор позиціонується самим виробником (простіше кажучи, чи зазначено це призначення в офіційній документації). Однак є й деякі спільні риси: кінематографічні моделі, як правило, підтримують широкоекранні формати зображення, мають високу реальну роздільну здатність (див. нижче), що дає змогу працювати з HD-відео, а також оснащуються відповідними інтерфейсами (див. «Роз'єми»).

- Професійний. Висококласні проектори з просунутими параметрами, великою кількістю функцій і, відповідно, великою вартістю. Характеризуються високими показниками контрастності зображення, підтримують відео високої роздільної здатності (включаючи кінематографічні формати зображення), мають оптичне масштабування для масштабування картинки без втрати якості, передбачають підключення багатоканальних звукових систем та багато іншого. Конкретний набір опцій на борту професійних проекторів може змінюватись в залежності від моделі, але в будь-якому випадку це максимально заряджені пристрої з топовими характеристиками.

- Портативний проектор. Ультракомпактний різновид проекторів: більшість моделей мають розміри, що дозволяють переносити їх у кишені. Призначені такі пристрої насамперед щодо імпровізованих презентацій. Формат роботи та живлення може бути різним. Так, одні моделі виконуються у вигляді окремих пристроїв із власними вбудованими накопичувачами та акумуляторами (а іноді навіть з повноцінною мобільною ОС на кшталт Android на борту). Інші по конструкції схожі на зовнішні чохли або приставки і при роботі надягають безпосередньо на мобільний телефон, використовуючи його як джерело сигналу та живлення. Однак у будь-якому випадку портативні проектори внаслідок невеликих габаритів мають досить скромні технічні характеристики - наприклад, не відрізняються ні яскравістю, ні контрастністю зображення. Час автономної роботи (у моделях із власними акумуляторами), як правило, становить від 40 хвилин до півтори години. Також для цього різновиду характерні економічні LED-лампи (див. нижче).

- Ігровий. Спеціалізовані проектори, призначені для використання у відеоіграх. Зовнішньо нерідко виділяються характерним «агресивним» дизайном, при цьому оформлення може виконуватися в стилі певної лінійки ігрових ПК або ноутбуків. Щодо практичних характеристик, то вони, відповідно до назви, спрямовані насамперед на забезпечення якісної ігрової «картинки». Для цього в проекторах даного призначення передбачаються, зокрема, висока реальна роздільна здатність (не нижче 1920х720, а частіше 1920х1080 і більше), перенесення кольорів на рівні 1 млрд кольорів, підтримка частоти кадрової розгортки (див. нижче) до 120 Гц включно, а також як щонайменше один вхід HDMI для прийому цифрового сигналу з комп'ютерної відеокарти. Крім того, у таких моделях нерідко передбачається підтримка 3D. Максимальна діагональ зображення може досягати 75 м і більше; при цьому в цій категорії зустрічаються і надширококутні пристрої, здатні забезпечити діагональ зображення близько 3 м з відстані півметра.

Яскравість зображення, що видається проєктором на максимальній яскравості підсвічування. Зазвичай вказується узагальнена яскравість екрану, виведена за особливою формулою. Чим вона вища — тим менше зображення залежить від зовнішнього освітлення: яскраве проєктор може забезпечити добре видиме зображення навіть при денному світлі, а от для тьмяного потрібно затемнення. З іншого боку, підвищення яскравості знижує контрастність і достовірність передачі кольору.

Відповідно, при виборі за цим параметром потрібно враховувати, в яких умовах планується використовувати проєктор. Так, для офісного або шкільного/університетського застосування бажана яскравість не нижче 3000 лм — це дозволяє отримувати нормальну видимість, не затінюючи приміщення. Зі свого боку, серед топових моделей зустрічається і вельми невисока яскравість, оскільки подібні проєктори зазвичай встановлюються в спеціально призначених для них приміщеннях з хорошою затемненностью. А в ультракомпактних пристроях досягти високої яскравості неможливо з технічних причин.

Детальні рекомендації з оптимальної яскравості для тих чи інших умов можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що вибирати по даному показнику в будь-якому разі варто з деяким запасом. Як вже говорилося вище, при збільшенні яскравості знижується контрастність і якість перенесення кольорів, і для досягнення бажаної якості картинки, можливо, доведеться використовувати проєктор на зниженій яскравості.

Динамічна контрастність зображення, забезпечувана проєктором.

Динамічна контрастність — це співвідношення між найяскравішим білим і самим темним чорним кольором, які здатний видати проєктор. Нагадаємо, що від контрастності залежить якість передачі кольору і деталізація, чим вище цей показник — тим менша ймовірність, що на яскравих або темних ділянках деталі виявляться нерозрізненними. Однак динамічна контрастність є досить специфічним параметром. Річ у тім, що при його підрахунку враховується самий яскравий білий на максимальних налаштуваннях яскравості і самий темний чорний — на мінімальних. У результаті цифри в цій графі можуть бути дуже вражаючими, однак досягти такої контрастності в межах одного кадру неможливо.

Ввівши цей параметр, виробники пішли на певну хитрість. Однак не можна сказати, що динамічна контрастність не має взагалі ніякого відношення до якості зображення. У проєкторах може застосовуватися автоматичне управління яскравістю, при якому загальна яскравість залежно від «картинки» на екрані може підвищуватися або знижуватися. Такий формат роботи заснований на тому, що людському оку не потрібні занадто яскраві ділянки на загальному темному тлі і дуже темні — на яскравому, зображення нормально сприймається і без цього. Максимальний перепад яскравості, досяжний у такому режимі роботи, якраз і описується динамічною контрастністю.

Кількість окремих колірних відтінків, що здатний відобразити проєктор.

Мінімальним показником для сучасної проекційної техніки фактично є 16 млн кольорів (точніше, 16,7 млн — це стандартне число, пов'язане з особливостями цифрової обробки зображення). У найбільш прогресивних моделях це значення може перевищувати 1 млрд. Однак тут варто враховувати два нюанси: по-перше, людське око здатне розпізнати всього близько 10 млн колірних відтінків, по-друге, жодне сучасне пристрій виведення зображення (проєктори, монітори тощо) не здатне охопити весь спектр кольорів, видимих оком. Тому вражаючі характеристики кольору є маркетинговим ходом, ніж реальним показником якості зображення, і на практиці має сенс звертати увагу на інші характеристики насамперед яскравість і контрастність (див. вище), а також специфічні дані на зразок діаграми колірного охоплення.

Можливість роботи проєктора в режимі зворотної проєкції («віддзеркалювання» зображення).

Існує два основних різновиди зворотної проєкції. Найчастіше в проєкторах зустрічається горизонтальне відззеркалювання — воно застосовується при установці пристрою за просвітні екраном. Вертикальна інверсія, зі свого боку, використовується в проєкторах з фіксованою корекції трапецеїдальних спотворень — через особливості конструкції при кріпленні під стелею такі пристрої необхідно перевертати підставою вгору, що потребує відповідної корекції відображуваного зображення.

Найменша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Зазвичай, вказується мінімальна відстань, при якому зображення з проєктора залишається зосередженим.

Цей параметр особливо важливий у тому випадку, якщо пристрій належить розміщувати на невеликій відстані від екрану (наприклад, у тісному приміщенні). Деякі сучасні проєктори здатні нормально працювати вже на відстані в 10 – 20 см. Також відзначимо, що проекційні відстані визначаються насамперед об'єктивом, і якщо початковий діапазон цих відстаней вас не влаштовує — можливо, ситуацію можна вирішити заміною оптики.

Найбільша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Це максимальна відстань, на якому зображення залишається у фокусі і зберігає прийнятну яскравість — як мінімум, достатню для перегляду в затемненому приміщенні на високоякісному екрані.

Вибирати за цим параметром потрібно з урахуванням передбачуваних умов експлуатації і відстаней, з якими доведеться мати справу. При цьому не завадить мати певний запас по максимальній відстані — оскільки, як уже говорилося, воно зазвичай вказується для ідеального екрану і затемненого приміщення, а такі умови далеко не завжди. Також зазначимо, що хоча проекційні відстані залежать від об'єктива, далеко не кожен проєктор зі змінним об'єктивом допускає установку більш «далекобійної» оптики, ніж штатна — у пристрої може просто не вистачити яскравості на збільшену дистанцію.

Діагональ зображення, що видається проєктором. Зазвичай, вказується у вигляді діапазону — від найменшої, на мінімальному проекційному відстані, до найбільшої, на максимальному. Про проекційні відстані докладніше див. вище; тут же варто сказати, що вибір по діагоналі залежить як від відстані між екраном і глядачами, так і від формату застосування проєктора. Наприклад, для перегляду відео оптимальним варіантом вважається ситуація, коли відстань від глядача до зображення відповідає 3 – 4 діагоналях, а для роботи з презентаціями може стати в нагоді і відносно велика картинка. Більш детальні рекомендації для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах; тут лише нагадаємо, що зображення повинно поміщатися на екран, використовуваний з проєктором.

Кратність оптичного збільшення, яку здатний забезпечити проєктор.

Оптичне збільшення зображення здійснюється за рахунок роботи лінз в об'єктиві проєктора. При такому збільшенні змінюється розмір зображення повністю; це може стати в нагоді як для підлаштування «картинки» під розмір екрану, так і для детального перегляду окремих деталей (головне, щоб ці деталі зі збільшенням не вилізли за межі екрана). В цілому оптичне збільшення вважається прогресивнішим, ніж цифрове, тому що воно дає змогу регулювати діагональ, не переміщуючи проєктор, і зберігає початкову роздільну здатність «картинки» незалежно від кратності. Щоправда, об'єктиви з такою можливістю («зум-об'єктиви») складніші і дорожчі за фіксовану оптику, проте різниця в ціні практично непомітна на тлі вартості самих проєкторів.