Порівняння Canon EOS 77D kit 18-135 vs Canon EOS 80D kit 18-135

Результат, показаний фотоапаратом в рейтингу DxOMark.

DxOMark — один з найбільш популярних і авторитетних ресурсів, присвячених експертного тестування камер. За результатами тестів камера отримує певну кількість балів; чим більше балів — тим вище підсумкова оцінка.

Діапазон світлочутливості матриці цифрової камери. У цифровій фотографії світлочутливість виражається в тих же одиницях ISO, що і в плівковою; однак, на відміну від плівки, світлочутливість матриці цифрової камери можна змінювати, що дає розширені можливості налаштування параметрів зйомки. Висока максимальна світлочутливість важлива в тому випадку, якщо разом з камерою доводиться використовувати об'єктив зі слабкою світлосилою (див. Світлосила), а також під час зйомки слабоосвещенних сцен і бистродвіжущихся об'єктив; в останньому випадку висока ISO дозволяє використовувати невеликі значення витримки, що зводить розмиття зображення до мінімуму. Варто, однак, враховувати, що з підвищенням значення застосовуваного ISO зростає і рівень шумів на отриманих зображеннях.

Найбільша кількість кадрів, яку фотокамера здатна відзняти «за один захід» під час серійної зйомки у форматі JPEG.

Технічні особливості сучасних цифрових фотоапаратів такі, що з серійної зйомці фотографії доводиться записувати в спеціальний буфер, і потім, після закінчення серії, їх можна переписати на карту пам'яті. Цей буфер має обмежений обсяг, тому кількість кадрів в одній серії також обмежена. У той же час відзначимо, що цей показник зазвичай вказується для зйомки на максимально можливу роздільну здатність (див. «Максимальний розмір знімка»); при менших дозволах обсяг кожного знімка знижується, і кількість кадрів у серії може виявитися більше заявленого в характеристиках.

JPEG, найпопулярніший формат сучасних цифрових фотографій, займає менший обсяг і потребує менших потужностей для обробки, ніж RAW (див. «Запис у форматі RAW»). Тому в серії JPEG зазвичай фотографу доступно більше кадрів. Втім, у деяких моделях, що мають два окремі буфери (для RAW і JPEG), може бути і навпаки.

Найбільша кількість кадрів, яке фотокамера здатна відзняти «за один захід» при серійної зйомки у форматі RAW (див. «Запис у RAW-форматі).

Технічні особливості сучасних цифрових фотоапаратів такі, що при серійної зйомки фотографії доводиться записувати в спеціальний буфер, і лише потім, після закінчення серії, їх можна записати на карту пам'яті. Цей буфер має обмежений об'єм, тому кількість кадрів в одній серії також обмежена. Водночас відзначимо, що даний показник зазвичай вказується для зйомки на максимально можливому роздільній здатності (див. «Максимальний розмір знімка»); при менших роздільних здатностях об'єм кожного знімка знижується, і кількість кадрів в серії може виявитися більше заявленого в характеристиках.

Знімки у форматі RAW займають більше об'єму і вимагають більшої потужності для обробки, ніж «готові» JPEG. Тому кількість кадрів в серії даного формату зазвичай нижче, ніж у JPEG. Втім, бувають і винятки — зазвичай це камери, які мають два окремих буфера (для RAW і JPEG).

Кількість та/або види сюжетних програм для зйомки відео, передбачених у конструкції камери.

Сюжетними програмами називають набір передвстановлень, розрахованих різні ситуації зйомки — наприклад, при сонячному світлі, в похмурий день, у затемненому приміщенні тощо. Також цей список може включати інші специфічні режими — наприклад, творчі інструменти. У будь-якому випадку наявність сюжетних програм полегшує вибір параметрів відеозйомки, що дуже доречно для початківців.

— USB-C. Універсальний інтерфейс USB, використовує роз'єм типу Type C. Самі по собі порти USB (всіх типів) застосовуються переважно з метою підключення камери до комп'ютера для копіювання відзнятих матеріалів, для управління налаштуваннями, оновлення прошивки і т. ін. Конкретно ж роз'єм Type C порівнянний за розмірами з більш ранніми miniUSB і microUSB, однак має двосторонню конструкцію, що дозволяє вставити штекер будь-якою стороною. Крім того, USB-C нерідко працює за стандартом USB 3.1, який дозволяє досягти швидкості підключення до 10 Гбіт/с — корисна можливість при копіюванні великого обсягу контенту.

— HDMI. Комплексний цифровий інтерфейс, що дозволяє по одному кабелю передавати відео (у т. ч. високої роздільної здатності) і звук (аж до багатоканального). Наявність такого порту дає можливість використовувати камеру в якості плеєра: її можна безпосередньо підключити до телевізора, монітора, проєктора і т. ін. і переглядати зняті матеріали на великому екрані. При цьому можливості трансляції можуть включати не тільки програвання відео, але і демонстрацію відзнятих фото в режимі слайд-шоу. Входи HDMI присутні в більшості сучасної відеотехніки, і підключення зазвичай не становить проблем.
У наш час на ринку представлено кілька версій інтерфейсу HDMI:

• v 1.4. Найстарша з актуальних на сьогодні версій, випущена в 2009 році. Тим не менш, підтримує 3D-відео, здатна працювати з розбільною здтністю аж до 4096х2160 на шви...дкості до 24 к/с, а в роздільній здатності Full HD частота кадрів може досягати 120 к/с. Крім оригінально v.1.4, зустрічаються також поліпшені модифікації — v.1.4 a і v.1.4 b; вони аналогічні за основним можливостям, в обох випадках поліпшення торкнулися переважно роботи з 3D-контентом.
• v 2.0. Значне оновлення HDMI представлене в 2013 році. У цій версії максимальна частота кадрів в 4K зросла до 60 к/с, також з нововведень можна згадати підтримку ультраширокого формату 21:9. В оновленні v.2.0 a до можливостей інтерфейсу була додана підтримка HDR, в v.2.0 b ця функція була покращена і розширена.
• v 2.1. Незважаючи на схожість назви з v.2.0, дана версія, випущена в 2017 році, стала дуже масштабним оновленням. Зокрема, до неї додалася підтримка 8K і навіть 10 K на швидкості до 120 к/с, а також ще більше розширилися можливості для роботи з HDR. Під цю версію був випущений власний кабель HDMI Ultra High Speed, всі можливості v.2.1 доступні тільки при використанні кабелів цього стандарту, хоча базові функції можна використовувати і з більш простими шнурами.

— Вихід на навушники. Аудіовиход, що дозволяє підключити до камери навушники. Як правило, представлений класичним 3.5-міліметровим міні-джеком. Наявність такого роз'єму забезпечує можливість моніторингу звуку під час відеозапису в режимі реального часу. Це особливо важливо при зйомці інтерв'ю, відеоблогів та інших проєктів.

— Вхід мікрофона. Спеціалізований вхід для підключення до камери зовнішнього мікрофона. Зовнішні мікрофони значно перевершують вбудовані за якістю звуку. По-перше, вони не так чутливі до «власних» звуків камери — до кнопок, коліс управління, моторів фокусування і т. ін. (а якщо мікрофон використовує довгий дріт і не кріпиться на корпусі, цих звуків взагалі не чути). По-друге, самі по собі зовнішні мікрофони мають більш прогресивні характеристики. З іншого боку, їх застосування виправдане переважно при професійному відеозаписі; тому наявність мікрофонного входу зазвичай відповідає розвинутим можливостям відеозйомки

Тип видошукача, передбаченого в конструкції камери.

Видошукачем називають окуляр, в якому фотограф здатний бачити знімається зображення, а в деяких випадках — ще й додаткову інформацію (місце розташування датчиків автофокусу, окремі параметри зйомки тощо). Незалежно від типу, видошукачі зручні тим, що дають змогу чітко бачити знімається зображення навіть при яскравому зовнішньому освітленні (при якому можуть «сліпнути» дисплеями). Їх недоліками є необхідність підносити камеру впритул до особи, а також незручність під час роботи з окулярами (щоправда, останнє частково компенсується діоптрійною корекцією в самому видошукачі). Типи же видошукачів можуть бути такими:

— Електронний. Подібний видошукач являє собою систему лінз з розташованим за ними невеликим екранчиком. Широко застосовується в сучасних камерах з незмінною оптикою (див. «Тип фотокамери»), може використовуватися в MILC-камерах, а відносно недавно з'явилися і повноцінні «дзеркалки» (зокрема, виконані за т. зв. «технології з напівпрозорим дзеркалом»), оснащені електронними видошукачами. Перевагою такого видошукача є те, що на нього, крім безпосередньо зображення, може виводитися велика кількість службової інформації (наприклад, про параметри зйомки); головним недоліком — необхідність постачання енергією від батареї (хоча енергоспоживання такої системи все ж значно нижче, ніж зовнішнього дисплея).

— Оптичний. В даному...випадку під оптичним видошукачем розуміється незалежна система з власним окуляром і об'єктивом, вбудована в корпус фотокамери і спрямована паралельно оптичної осі об'єктива (дзеркальні і призматичні системи виділені в окремі категорії). Подібна система може розташовуватися як безпосередньо над об'єктивом, так і в кутку корпусу. Перевагами оптичних видошукачів є простота, дешевизна і компактність, обумовлені відсутністю в конструкції складної системи дзеркал або призм. Такий видошукач може застосовуватися в будь-яких недзеркальних камерах (класичних цифрових або MILC). Головним же недоліком даного варіанта є неспівпадіння положення його об'єктива і основного об'єктива камери (т. зв. ефект паралакса); здебільшого це не створює незручностей, але під час зйомки на близьких дистанціях доводиться брати поправку (хоча існують моделі камер з видошукачами, автоматично вводять поправку).

— Оптичний і електронний. Специфічний різновид видошукачів, що поєднує елементи обох описаних вище систем. Зазвичай, в основі таких конструкцій лежить оптичний видошукач, в якому передбачена можливість проєктування різної службової інформації на видиме зображення. А в деяких моделях систему можна перемикати і в електронний режим, блокуючи доступ світла через оптику і дивлячись у видошукач лише картинку на екранчику.

— Оптичний (дзеркальний). Як випливає з назви, конструкція такого видошукача заснована на системі дзеркал. Через цю систему в окуляр видошукача подається реальне зображення, сприймається об'єктивом фотокамери (простіше кажучи, фотограф фактично дивиться прямо через об'єктив). Дзеркальні видошукачі застосовуються виключно у фотокамерах відповідного типу (див. вище). Їх перевагами є відсутність ефекту паралакса і можливість відразу ж оцінити ряд параметрів зйомки, таких як глибина різкості, ефект від встановлених світлофільтрів і т. ін. Головним недоліком дзеркальних видошукачів є необхідність піднімати дзеркало в момент зйомки. Це ускладнює і здорожує конструкцію, що робить її менш надійною, а робота механізму підйому дзеркала може викликати вібрації і ефекту «шевеленки».

— Оптичний (пентапризма). Фактично — різновид дзеркального видошукача (див. вище), в якому роль частині дзеркал відведена пентапризме — скляної конструкції особливої форми. Дія пентапризма засноване на ефекті т. зв. повного внутрішнього відбиття; вважається, що таким чином вдається досягти більш світлого і чіткого зображення, ніж при використанні класичних дзеркал. Інші переваги і недоліки ідентичні звичайними дзеркальним видоискателям (див. вище). Пентапризма широко застосовується в дзеркальних апаратах.

— Відсутня. Повна відсутність видошукача в конструкції камери; для візування в таких моделях використовується дисплей. Дана особливість характерна переважно для цифрових компактів (див. «Тип фотокамери»). По-перше, розміри корпусу таких моделей часто не дають змогу передбачити в конструкції ще й видошукач; по-друге, специфіка застосування таких камер зазвичай така, що дисплея для них цілком достатньо, а іноді він навіть краще — наприклад, при зйомках з нестандартного положення (над головою, на витягнутій перед собою руці тощо).

Даний параметр можна спрощено описати як ступінь збільшення, забезпечувану видошукачем щодо того, як зображення бачиться неозброєним оком. Особливості сучасних видошукачів такі, що більшість з них має значення кропу менше 1, тобто кілька зменшує видиму «картинку».

Загалом чим більше цей параметр, тим більшими виглядають об'єкти у видошукачі і тим простіше наводитися через нього на різкість.

Відображення у відсотках співвідношення між частиною зображення, яку фотограф бачить у видошукачі (див. вище), і зображенням, що реально фіксується камерою при зйомці. Найчастіше вказується у відсотках від ширини та висоти кадру, а не від площі.

Сучасні цифрові фотокамери досить часто мають видошукачі з охопленням кадру менше 100% — таким чином у кадр потрапляє не лише видима сцена, а й деякий простір за її краями. Це створює деякі незручності — зокрема, може виникнути потреба обрізати знімок для забезпечення заздалегідь задуманої композиції. Тому ідеальним варіантом вважається все ж таки видошукач зі 100-відсотковим охопленням. Якийсь час тому такі системи зустрічалися переважно в камерах преміумкласу, проте зараз, завдяки здешевленню та розвитку технологій, вони можуть встановлюватися навіть у відносно недорогі аматорські компакти (див. «Тип фотокамери»).