Порівняння насосних станцій

— Чиста вода. До насосів, призначеним для чистої води, умовно належать всі моделі, для яких максимальний розмір частинок (див. нижче) не перевищує 5 мм; крім того, допустимий вміст механічних домішок (також див. нижче) для них теж невелика. Відповідно, багато з таких моделей здатні нормально перекачувати воду з домішками, але для сильно забруднених рідин вони не підходять.

— Брудна вода. У цю категорію включені насоси, здатні працювати з великими механічними забрудненнями — понад 5 мм. Зазначимо, що деякі виробники позиціонують подібні моделі як агрегати змішаного призначення, «для брудної і чистої води», однак у будь-якому разі для них характерна посилена конструкція, наявність подрібнювача, здатного перемелювати згадані частки, посилений корпус, збільшений діаметр патрубків, підвищена потужність і т. ін. Головною відмінністю таких насосів від каналізаційних (див. вище) є неможливість роботи з рідинами високої в'язкості.

— Каналізація. Каналізаційні (фекальні) насоси багато в чому схожі з описаними вище моделями для брудної води, тому що їм також доводиться мати справу з великими частками. Основною відмінністю є допустимий розмір цих часток — він становить 50 мм і більше; крім того, вся конструкція таких насосів створюється в розрахунку на високу в'язкість рідини.

— Хімічні рідини. Насоси, призначені для роботи з хімічними рідинами, виділяються насамперед застосуванням в конструкції особливо стійких матеріалів — зазвичай, полімерів. За...вдяки цьому вони здатні без наслідків переносити роботу з агресивними речовинами — кислотами, лугами, нафтопродуктами, розчинниками, зрідженими газами тощо Крім того, в «хімічних» насосах часто застосовуються інші спеціальні рішення, що дозволяє безпечно перекачувати вогне - та вибухонебезпечні матеріали, дуже холодні, гарячі, в'язкі рідини і т. ін. Основною сферою застосування таких агрегатів є промисловість — як хімічна, так і нафтова, харчова і т. ін. При цьому варто враховувати, що різні моделі можуть бути розраховані на різні типи речовин.

Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.

Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.

Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.

Найбільший тиск, який насос здатний створити при роботі. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з напором (див.вище), однак менш наочний, тому вказується рідко.

Базовий принцип або принципи, за рахунок яких здійснюється всмоктувальна дія насоса.

— Відцентровий. Як випливає з назви, дана різновид насосів використовує відцентрову силу. Основним їх елементом є робоче колесо, встановлене в круглому корпусі; вхідний отвір знаходиться на осі обертання цього колеса. При роботі рідина за рахунок відцентрової сили, що виникає при обертанні колеса, відкидається від центру до його краях і потім надходить у вихідний патрубок, спрямований по дотичній до кола обертання колеса. Відцентрові насоси досить прості по конструкції і недорогі, при цьому вони надійні і економічні (за рахунок високого ККД), мають велику висоту всмоктування (див.нижче), а потік рідини виходить безперервним. У той же час продуктивність подібних агрегатів може сильно падати при високому опорі в системі подачі води. Крім того, якщо рівень рідини знаходиться нижче вхідного патрубка, насос перед кожним пуском доведеться заповнювати водою заново.

— Вихровий. Вихрові насоси почасти схожі з відцентровими: в них також є круглий корпус і робоче колесо з лопатями. Однак в таких агрегатах і вхідний, і вихідний патрубок спрямовані по дотичній до робочого колеса, а лопаті відрізняються по конструкції. Спосіб роботи також принципово інший-відповідно до назви, він використовує вихори, що утворюються на лопатях колеса. Вихрові агрегати значно перевершують відцентрові по напору; крім того, вони зазвичай самовсмоктуючі (див. «пристрій»), а конструкція в більшості випадк...ів така, що насос доводиться заливати водою тільки при першому включенні після установки. З іншого боку, подібні моделі чутливі до забруднень — навіть невеликі частинки, що потрапляють в робоче колесо, можуть викликати пошкодження, помітно знижують ККД. Та й сам ККД у вихрових насосів невеликий — в 2 – 3 рази нижче, ніж у відцентрових; поступаються вони і по висоті всмоктування (див.

- Відцентрово-вихровий. Насоси, що поєднують в роботі два описаних вище принципу. По суті кожен подібний агрегат являє собою пару з відцентрового і вихрового насоса, встановлених на загальному валу і з'єднаних послідовно. При роботі вода надходить спочатку на відцентрове колесо, яке відповідає за всмоктування, а потім на вихровий, що забезпечує натиск. За рахунок цього вдалося об'єднати в одному агрегаті переваги обох типів — велику висоту всмоктування, високий натиск і самовсмоктуючий пристрій. Однак і стоять подібні агрегати відповідно.

— Вібраційний. Також використовується термін "мембранний". Дія вібраційних насосів засноване на застосуванні гнучкої мембрани, оснащеної пристосуванням, що змушує її вібрувати. Ця мембрана є однією зі стінок робочої камери, а сама камера має впускний і випускний клапани. Коли мембрана рухається "назовні «і об'єм робочої камери збільшується, відкривається Впускний клапан (випускний закритий), дозволяючи рідини надходити всередину; а коли мембрана рухається» всередину" і виштовхує рідину — навпаки, відкривається випускний. Основними перевагами даного пристрою є простота, компактність, універсальність, невисока вартість, простота в регулюванні і практично повна нечутливість до роботи «всуху». У той же час термін служби таких агрегатів відносно невеликий через сильний зносу мембрани.

— Гвинтовий. Ще одна назва даного принципу — » шнековий", оскільки основною деталлю таких насосів є саме шнек-ротор (або кілька роторів) в формі гвинта. Подібна конструкція робить насос досить надійним, дозволяє домогтися високого тиску на виході і рівномірної подачі рідини, забезпечує самовсмоктування (див. У той же час гвинтові агрегати складні у виробництві і, відповідно, дороги.

Найбільша різниця між висотою розташування насоса і висотою рівня води, за якої насос може забезпечити нормальне всмоктування. Без спеціальних пристосувань максимальне значення цього параметра становить 7 – 8 м — це пов'язано з фізикою процесу. Однак при використанні ежектора (див. нижче) висоту всмоктування можна збільшити в кілька разів.

Найбільша температура всмоктуваної рідини, при якій насос здатний нормально працювати. Як правило, в більшості моделей цей параметр становить 35 – 40 °C — при великих температурах складно забезпечити ефективне охолодження двигуна і рухомих частин, та й на практиці такі умови зустрічаються рідко.

Система, що захищає агрегат від роботи «насуху» — тобто без води в магістралі.

Режим сухого ходу є нештатним для будь-якого насоса: в кращому разі механізм агрегата в такому режимі відчуває підвищені навантаження, а в гіршому можливий вихід пристрою з ладу і навіть серйозна аварія. Дана ж функція дає змогу запобігти подібним наслідкам. Конкретний спосіб захисту від сухого ходу може бути різним; один з найпопулярніших варіантів — поплавковий вимикач (див. нижче), однак, крім цього, можуть застосовуватися датчики протоку, реле тиску або рівня тощо. Ці подробиці залежать як від загального типу насоса, так і від конкретної моделі; їх в кожному разі варто уточнювати окремо.

Об'єм гідроакумулятора, передбаченого в конструкції насосної станції.

Гідроакумулятор-це резервуар, здатний утримувати певний об'єм води. Він виконує відразу кілька функцій. Основні з них такі: по-перше, підтримка стабільного напору, по-друге, захист від гідроударів і, по-третє, зберігання «аварійного» запасу води на випадок відключення електрики, поломки насоса і т.п. чим більше об'єм цього накопичувача — тим краще він справляється зі своїми можливостями; з іншого боку, велика ємність помітно позначається на габаритах і вартості резервуара. Тому далеко не завжди має сенс шукати насос з максимальним об'ємом гідроакумулятора. Конкретні ж рекомендації щодо вибору оптимального об'єму для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.