Порівняння Fractal Design Define Mini C чорний vs Fractal Design Define C чорний

Форм-фактор визначає насамперед внутрішній об'єм корпусу (як наслідок — материнську плату, що застосовується для нього, див. «Тип материнської плати»), а також особливості встановлення. На сьогоднішній день корпуси для ПК випускаються в таких основних форм-факторах:

— Full Tower. Корпус зі встановленням у вертикальному положенні, один з найбільших форм-факторів для ПК на сьогоднішній день: ширина становить 15-20 см, висота — 50-60 см, кількість відсіків із зовнішнім доступом може досягати 10. Найчастіше в цьому форм-факторі виконуються прогресивні ПК високої продуктивності.

— Ultra Tower. Подальший розвиток і збільшення корпусів Full Tower (див. вище), пропонує ще більше місця для «начинки»: ширина такого корпусу складає близько 25 см, висота може досягати 70 см, що дає змогу встановлювати всередину потужні конфігурації і забезпечує достатньо вільного простору для ефективного охолодження.

— Midi Tower. Представник сімейства tower (корпусу з вертикальним встановленням) середніх розмірів — близько 45 см у висоту при ширині 15-20 см, з кількістю зовнішніх відсіків від 2 до 4. Найбільш популярний для домашніх ПК середнього класу.

— Mini Tower. Найбільш компактний «вертикальний» тип корпусу, шириною 15-20 см має висоту близько 35 см і (зазвичай) не більше 2 відсіків із зовнішнім доступом....Використовується переважно для збірки офісних ПК, які не потребують високої продуктивності.

— Desktop. Корпуси, розраховані на встановлення безпосередньо на робочому столі. Часто мають можливість горизонтального встановлення — з таким розрахунком, щоб зверху на корпус можна було поставити монітор — хоча зустрічаються і моделі, що встановлюються строго вертикально. Розмір таких корпусів може бути практично будь-яким – від мініатюрних рішень під материнські плати thin mini ITX до великогабаритних корпусів під E-ATX (див. «Тип материнської плати»). Втім, більшість «десктопів» має відносно невеликі розміри.

— Cube Case. Корпуси, що мають кубічну або близьку до неї форму. Можуть мати різні розміри і призначатися під різні типи материнських плат, цей момент у кожному разі варто уточнювати окремо. В будь-якому разі, подібні корпуси мають досить оригінальний зовнішній вигляд, що відрізняється від традиційних «тауерів» і «десктопів».

— Dual Tower. Досить рідкісний варіант – корпуси, що за габаритами і пропорціями нагадують два «тауери», співставлені пліч-о-пліч. Рішення типу Dual Tower характеризуються великими розмірами і призначаються переважно для потужних продуктивних ПК (зокрема, топових ігрових станцій).

Зазначимо, що існують моделі, що допускають як вертикальне, так і горизонтальне встановлення і здатні, по суті, перетворюватися з «тауера» в «десктоп» і навпаки. Для таких корпусів форм-фактор вказується за форм-фактором, названим в документації виробника, або за основним способом встановлення, описаним там же.

Тип материнської плати, на який розрахована конструкція. Даний параметр вказується по форм-фактору «материнки», під яку розроблений корпус. Варіанти можуть бути такими:

— ATX. Один з найбільш поширених на сьогоднішній день типів материнських плат, розмір стандартний ATX — 30,5х24,4 см. Застосовується як в домашніх, так і офісних ПК середнього класу.

— XL-ATX. Загальна назва для декількох стандартів материнських плат, об'єднаних, як випливає з назви, досить великими розмірами і відповідним оснащенням. Конкретні значення таких розмірів можуть змінюватись в діапазоні від 324 до 345 мм в довжину і від 244 до 264 мм в ширину, залежно від виробника і моделі. Відповідно, при виборі такого корпусу стоїть окремо уточнити його сумісність з конкретної материнської платою.

— E-ATX (Extended ATX). Найбільш крупний тип материнських плат, під які робляться сучасні корпуси, має розміри 30,5х33 см. Застосовується зазвичай у високопродуктивних системах, що вимагають великої кількості слотів розширення.

— micro-ATX (m-ATX). Компактний варіант плати ATX, має розміри 24.4х24,4 см. Основна сфера застосування таких плат — офісні системи, які не потребують високої продуктивності.

— mini-ITX. Одне з подальших, після m-ATX, зменшень форм-фактори материнських плат, передбачає...розмір плати порядку 17х17 см і один (найчастіше) слот розширення. Також розрахований на компактні системи, не відрізняються продуктивністю.

— Thin mini-ITX. Модифікація описаного вище mini-ITX, створена у розрахунку на зменшення товщини корпусу (до 25 мм), а планки оперативної пам'яті не виступають вгору і лежать на «материнці» паралельно самій платі (докладніше см. «Форм-фактор»). Як і більшість компактних різновидів, плати thin mini-ITX не відрізняються високою обчислювальною потужністю.

Зазначимо, що більшість корпусів допускають установку материнських плат і меншого розміру — наприклад, багато корпусу під E-ATX цілком можуть застосовуватися з платами ATX. Втім, конкретну сумісність у будь-якому разі варто уточнювати окремо.

Положення материнської плати в корпусі; мається на увазі, що корпус при цьому стоїть в штатному положенні.

Материнську плату найзручніше розташовувати уздовж корпусу-це дає найбільше місця для неї (а «материнки», нагадаємо, відрізняються великими розмірами). А оскільки найбільшою популярністю в наш час користуються корпусу вертикального компонування (переважно ті чи інші різновиди «тауерів») — то і плати в них розташовуються вертикально. Горизонтальне ж розташування можна зустріти помітно рідше - в окремих Mini-Tower'ах і "кубиках" (Cube Case), де висота ненабагато більше ширини, а також десктопах, розрахованих на горизонтальне розміщення.

Кількість отворів під плати розширення, розташованих на задній панелі корпусу.

Сама по собі плата розширення (відеокарта, звукова карта, ТВ-тюнер і т. ін.) встановлюється в слот на материнській платі, а в отвір на задній панелі корпуса кріпиться зовнішня панель такої плати, з входами і виходами. Чим більше отворів передбачено в корпусі — тим більше плат розширення можна встановити в ньому. При цьому варто мати на увазі, що деякі плати можуть займати відразу два, а то і три отвори; особливо часто це зустрічається у потужних відеокартах. З іншого боку, звертати увагу на кількість отворів доводиться переважно в тому випадку, якщо ви збираєте потужну високопродуктивну систему. Для звичайного побутового ПК здебільшого достатньо одного отвору, під відеокарту; а в багатьох конфігураціях отвори на задній панелі взагалі не задіюються.

Кількість посадкових місць під вентилятори з передньої сторони корпусу, а також розмір вентиляторів, на який розраховані ці місця. Наявність у комплекті самих вентиляторів варто уточнювати окремо.

Чим габаритніший вентилятор — тим більш прогресивним він вважається: великий діаметр дає змогу ефективно працювати на порівняно низьких обертах, що знижує рівень шуму й споживання енергії. Корпусні вентилятори випускаються в декількох стандартних діаметрах; конкретно для передньої панелі розмір до 92 мм вважається відносно невеликим, 120 мм — середнім, 140 мм — великим, а в найпрогресивніших рішеннях вентилятори можуть встановлюватися на 180 мм і навіть більше.

Також відзначимо, що найчастіше отвори під установлення вентиляторів розраховані на один певний розмір, проте зустрічаються і «багаторозмірні» посадкові місця, на 2 – 3 варіанти. До того ж ці варіанти можуть відрізнятися як за діаметром, так і за кількістю: наприклад, може передбачатися встановлення двох вентиляторів на 140 мм або трьох на 120 мм.

Загальна кількість місць для встановлення вентиляторів, передбачене в конструкції корпусу.

Чим продуктивніше система, чим більше комплектуючих вона включає — тим більш потужне охолодження для неї буде потрібно; тому кількість місць для вентиляторів, зазвичай, безпосередньо пов'язане з розмірами і призначенням корпусу. Також варто враховувати, що при тій же кількості місце встановлення окремих вентиляторів може бути різним — ззаду, збоку, зверху і т. ін.

Наявність у корпусі спеціального фільтра, що запобігає попаданню всередину пилу. Без такого фільтра пил осідає на елементах системи; особливо до цього схильні радіатори, які до того ж втрачають свою ефективність, забиваючись пилом. За наявності пилового фільтра чистити доводиться не «начинку» ПК, а сам елемент, що фільтрує, що набагато простіше і зручніше.

Відсіки для пилових фільтрів можуть розміщуватися на передній панелі корпусу, ззаду, знизу, зверху, у бокових стінках. Також існують моделі корпусів з кількома технологічними нішами для встановлення пилових фільтрів – комбінований варіант передбачає наявність таких відсіків одразу з кількох сторін корпусу.

Розмір посадкового місця під систему рідинного охолодження, передбаченого на передній стороні корпусу.

У корпусах з підтримкою СРО радіатори водяного охолодження встановлюються в ті ж самі гнізда, що й традиційні вентилятори. Іншими словами, на одне й те ж посадкове місце можна встановити або вентилятор (вентилятори), або радіатор СРО. Розмір посадкового місця під СРО вказується однією цифрою — довжиною (по більшій стороні); ширину ж можна визначити на основі цих даних. Справа в тому, що сучасні радіатори СРО зазвичай використовують вентилятори одного зі стандартних розмірів — 120 мм або 140 мм; а якщо таких вентиляторів декілька, вони складаються в ряд. У підсумку довжина радіатора виходить кратною, а ширина — рівною одному з цих чисел: наприклад, 280 мм — це 2х140 мм при ширині 140 мм, а 360 мм — це 3х120 мм при ширині 120 мм. Взагалі ж розмір переднього радіатора в 240 мм і менше вважається порівняно невеликим, 280 мм — середнім, 360 мм — великим, а в деяких моделях він сягає 420 мм і навіть 480 мм.

Зазначимо, що в даному випадку актуальні ті ж нюанси, що і для повітряного охолодження: більший вентилятор займає більше місця і коштує дорожче, однак вважається більш просунутим, оскільки може ефективно працювати на меншій швидкості — а це знижує рівень шуму і вібрацій.