Частота роботи GPU
Частота роботи графічного процесора відеокарти. За загальним правилом, чим більше частота роботи GPU — тим вище продуктивність відеокарти, однак цей варіант є не єдиним — багато чого також залежить і від конструктивних особливостей відеокарти, зокрема типу і об'єму відеопам'яті (див. відповідні пункти глосарію). Внаслідок цього не є незвичайною ситуація, коли з двох відеокарт більш продуктивною може виявитися модель з нижчою частотою процесора. Крім цього варто відзначити, що високочастотні процесори мають також високе тепловиділення, що потребує застосування потужних систем охолодження.
Частота роботи пам’яті
Швидкість, з якою відеокарта може обробляти дані, що зберігаються у відеопам'яті. Фактично показник визначає максимальну кількість операцій із прийому чи передачі даних модулем пам'яті за одиницю часу. Виражається така частота в мегагерцях (МГц) – мільйонах операцій за секунду. Висока частота роботи відеопам'яті сприяє покращенню продуктивності при виконанні ресурсомістких завдань на кшталт обробки текстур, рендерингу графіки та інших графічних операцій. Однак параметр є аж ніяк не єдиним фактором, що впливає на загальну продуктивність відеокарти – важливо враховувати архітектуру GPU, кількість ядер, частоту ядер та інші характеристики.
Потокових процесорів
Кількість потокових процесорів, передбачена у відеокарті.
Потоковим процесором називають окрему частину графічного процесора, розраховану на виконання одного шейдера за раз. Шейдери, зі свого боку, являють собою невеликі програми, які відповідають за створення окремих графічних ефектів (наприклад, блиску поверхні, відблисків на поверхні води, ефекту змазування зображення при русі тощо). Відповідно, чим більше потокових процесорів передбачено в конструкції — тим більше шейдерів одночасно може виконувати відеокарта і тим вище її обчислювальна потужність. Втім, загалом це досить специфічний параметр, актуальний переважно для професійних розробників, модерів і геймерів-ентузіастів.
Текстурних блоків
Кількість текстурних блоків, що містяться в графічному процесорі.
Як випливає з назви, такі блоки відповідають за роботу з текстурами. Текстура, зі свого боку — це один з основних елементів 3D-графіки: зображення, що накладається на поверхню тривимірного об'єкта (подібно до того, як, наприклад, шпалери наклеюються на стіну або етикетка — на коробку). Конкретним призначенням текстурних блоків є відбір текстур і їх накладання на поверхню геометричних об'єктів. За інших рівних умов більшу кількість таких блоків означає більш високу продуктивність графіки; хоча загалом це досить специфічний параметр, призначений переважно для фахівців і вкрай рідко необхідний рядовим користувачам.
Синхронізація підсвітки
Технологія
синхронізації підсвічування, передбачена у відеокарті з відповідним дизайном.
Сама по собі синхронізація дозволяє «узгодити» підсвічування відеокарти, з підсвічуванням інших компонентів системи — материнської плати, корпуси, клавіатури, миші і т. ін. Завдяки цьому погодженням всі компоненти можуть синхронно змінювати колір, одночасно вмикатися/вимикатися і т. ін. Конкретні особливості роботи такого підсвічування залежать від застосовуваної технології синхронізації, а вона, зазвичай, у кожного виробника своя (Mystic Light Sync у MSI, RGB Fusion Gigabyte тощо). Також від цього залежить сумісність компонентів: всі вони повинні підтримувати одну технологію. Так що найпростіше добитися сумісності підсвічування, зібравши комплектуючі від одного виробника.
Споживана потужність
Максимальна потужність живлення, споживана відеокартою під час роботи. Цей параметр має значення для розрахунку загальної потужності, споживаної всією системою, і підбору блока живлення, що забезпечує відповідну потужність.
Довжина відеокарти
Загальна довжина відеокарти.
Під довжиною в даному випадку мають на увазі розмір пристрою від пластини з роз'ємами (яка кріпиться до задньої стінки системного блоку) до протилежної сторони. Сама пластина і виступаючі назовні роз'єми при цьому, як правило, не враховуються.
Дані про довжину відеокарти необхідні насамперед для того, щоб оцінити, чи вистачить під неї місця в окремому корпусі. Крім того, більш довгі плати, як правило, мають і більш прогресивні характеристики (хоча жорсткої залежності тут немає, і схожі по класу відеоадаптери можуть мати різну довжину). Що стосується конкретних значень, то найбільш компактні рішення у наш час мають розмір
150 – 200 мм і
менше; показник у
200 – 250 мм можна ще вважати відносно невеликим,
250 – 290 мм — середнім, а чимало моделей (переважно прогресивного рівня) мають довжину і
понад 290 мм.