— Діагональ дисплея. Розмір дисплея електронної книги по діагоналі в дюймах (1 дюйм дорівнює приблизно 2,5 см). Чим більше екран, тим, зазвичай, вище його роздільна здатність (див. Роздільна здатність дисплея) і тим більше тексту можна відобразити на ньому за один раз. Однак варто враховувати, що від розміру екрана безпосередньо залежать також розміри самого пристрою. Зустрічаються
книги на 6 дюймів, на
7 дюймів, на
10 дюймів і навіть на
13 дюймів.
— Роздільна здатність дисплея. Розмір дисплея електронної книги в пікселях по горизонталі і вертикалі. Чим вище роздільна здатність дисплея (з популярних
800x600,
1024х758,
1200x825) — тим більш чітке, деталізоване зображення він здатний відтворити; зокрема, на дисплеях з більш високою роздільною здатністю літери виглядають більш «згладженими», а лінії загалом — більш плавними.
Висока роздільна здатність особливо важлива для дисплеїв з великою діагоналлю.
— Технологія виконання. Дисплеї електронних книг виконані за папероподібною технологією (
E Ink,
E Ink Carta ,
E Ink Carta Mobius,
E Ink Carta Plus ,
E Ink Kaleido та наступні редакції Kaleido).
— E Ink. Історично перша і найпоширеніша на сьогоднішній день технологія. Кожен піксель такого дисплея являє собою заповнену маслом бульбашку, в якій знаходяться дві групи пігментуючих частинок — чорна і біла. Зверху і знизу до кожної бульбашки підведені керуючі електроди. Частинки різного кольору мають різний заряд; таким чином, подаючи певні імпульси на електроди, можна визначати, який пігмент буде знаходитися зверху і, відповідно, яким буде видимий колір пікселя. При цьому, використовуючи поєднання білого і чорного пігменту у різних пропорціях, можна добитися не тільки чисто білого або чисто чорного, але і різних градацій сірого кольору. E Ink екрани мають хорошу відбивну здатність, однак коштують дорожче.
— E Ink Carta. Оновлена версія класичного електронного паперу E Ink (див. вище), представлена в 2013 році. При тих же показниках економічності в енергоспоживанні забезпечує значно більш високу контрастність і коефіцієнт відбиття — іншими словами, зображення на такому екрані виглядає чіткіше і приємніше для очей. Крім того, Carta використовує оптимізовану технологію оновлення, яка згладжує зображення при перерисовуванні сторінок і ще більше підвищує комфорт при використанні. З такими екранами допускається використання сенсорів і світлодіодів для підсвічування.
– E Ink Carta Mobius. Як основа екранів, виконаних за технологією E Ink Carta Mobius, використовується не звична скляна підкладка, а спеціальний гнучкий пластик. Вже є прототипи електронних рідерів зі складними дисплеями на базі цієї технології, які нагадують за форматом класичну паперову книгу. У широкій масі дисплеї Mobius видалися міцнішими та надійнішими, ніж екрани букридерів на скляних підкладках.
– E Ink Carta Plus. Просунутий різновид технології E Ink Carta з високою щільністю пікселів близько 300 ppi. Зображення та текст на таких дисплеях виходять неймовірно згладженими та деталізованими, а кількість артефактів при частковому перемальовуванні сторінок зведена до мінімуму. Екрани E Ink Carta Plus часто підтримують сенсорне керування та сумісні із системами LED-підсвічування.
– E Ink Kaleido. Кольоровий цифровий папір для комфортного читання ілюстрованих книжок, навчальних посібників та електронних видань глянсових журналів. Будуються подібні екрани рідерів на підкладці із традиційної чорно-білої панелі E Ink, поверх якої накладено масив кольорових фільтрів. В електронних книгах застосовуються кілька різновидів технології: базова E Ink Kaleido (перше видання), її покращена редакція Kaleido Plus та «папір» покоління Kaleido 3 з більш насиченим кольором і фронтальним підсвічуванням. Папероподібні дисплеї на основі технології Kaleido здатні відображати 16 рівнів сірого та 4096 кольорових відтінків.
– E Ink Kaleido Plus. Удосконалення оригінальної технології Kaleido — у версії Plus зменшили відстань між шарами кольорових фотофільтрів та монохромного чорнила, а також модернізували систему підсвічування. Як результат, екрани на базі цієї технології видають більш яскраві та насичені кольори. E Ink Kaleido Plus дає змогу створювати кольорові дисплеї діагоналлю 7.8 дюйми та більше.
— E Ink Kaleido 3. Підкладкою для таких екранів стала чорно-біла плівка E Ink Carta (див. вище), поверх якої розміщується масив кольорових фотофільтрів E Ink Print Color ePaper. Оптимізація структури дисплея дала змогу на добру третину збільшити насиченість кольору (порівняно з технологією Kaleido Plus). Разом з тим екрани третього покоління Kaleido обзавелися фронтальним підсвічуванням E Ink ComfortGaze для зручності читання в умовах поганого освітлення і навіть у повній темряві. Рідери з подібними дисплеями випускаються у стандартних розмірах 7.8, 10.3 та 13.3 дюймів по діагоналі.
— SiPix. Технологія, що з'явилася відносно недавно. У таких екранах, на відміну від E Ink, кожен бульбашка-піксель містить не два види пігментів, а всього один — білий; роль чорного пігменту виконує рідина, що заповнює бульбашку. Такі дисплеї простіше і дешевше у виробництві, ніж E Ink, однак їх відображаюча здатність гірше, в результаті чого вони можуть виглядати більш сірими.
— Глибина кольору. Кількість кольорів, що відображаються екраном електронної книги. Для чорно-білих екранів, глибина кольору виражається в кількості відтінків сірого кольору, для кольорових — у загальній кількості відображуваних кольорів. Чим більше це число, тим більш реалістичне і наближене до оригіналу зображення виводиться на дисплей. Однак зазначимо, що на практиці глибина кольору має значення тільки для перегляду графічних матеріалів (малюнків, коміксів, веб-сторінок тощо) — для звичайного тексту в абсолютній більшості випадків достатньо білого та чорного кольорів.
— Сенсорний дисплей. Екран, що чутливий до натиснень і може служити додатковим пристроєм введення. За наявності такого екрану основними функціями рідера (навігацією по меню, перегортанням сторінок) часто можна користуватися взагалі без використання апаратних клавіш. А іноді сенсорний дисплей навіть розширює функціонал пристрою — наприклад, на екран може виводитися клавіатура для набору тексту, що особливо актуально для рідерів, не оснащених апаратною QWERTY-клавіатурою (див. QWERTY клавіатура).
—
Захищений екран. У контексті електронних «читалок» для захисту екрану від подряпин та механічних пошкоджень прийнято використовувати покриття зі спеціального загартованого скла. Тим самим найвразливіша частина електронної книги одержує захист від негативних факторів зовнішнього середовища. Неочевидний плюс захищеного екрану – він надає пристрою більш сучасного зовнішнього вигляду, адже у рідерів дисплеї прийнято утоплювати в корпус, а із захисним склом він перебуватиме врівень з усією площиною передньої панелі.
— Підсвічування. Наявність у електронної книги системи підсвічування дисплея. Це дає змогу використовувати рідер в умовах недостатньої освітленості або в темряві, однак застосування підсвічування значно позначається на часі роботи від батареї (що особливо помітно у пристроях на основі електронного паперу). Таку функцію мають практично всі рідери з TFT-екранами, а ось у папероподібних екранів вона зустрічається далеко не завжди — тому для таких книг спеціально випускаються системи зовнішнього підсвічування (наприклад, чохол з вбудованою лампочкою).
Багато прогресивні моделі рідерів здатні «сприймати» не тільки електронні книги, графічні файли і відео, але і інші формати файлів. Найчастіше зустрічається підтримка музичних файлів:
MP3, WMA, в особливо прогресивних випадках —
AAC, OGG, lossless-форматів APE і
FLAC. З немузичних форматів можна виділити підтримку деякими рідерами архівних файлів
ZIP і RAR, а також документів Microsoft Office (PPT(X), XLS(X))
Кількість власної вбудованої пам'яті рідера, тобто пам'яті, використовуваної для постійного зберігання даних. Чим більше об'єм пам'яті — тим більше вмісту може зберігатися в електронній книзі. При цьому варто враховувати, що навіть у самих великих текстових (TXT, FB2, HTML) об'єм файлів, зазвичай, рідко перевищує 2 – 3 МБ, відповідно для і зберігання потрібно відносно небагато пам'яті. Графічні та звукові файли, зі свого боку, більш об'ємні, більше всього місця необхідно для відеофайлів. Тому в завивисимости від використання гаджета вам буде необхідний різний об'єм, будь-то
4 ГБ, 8 ГБ або більше. Багато рідери підтримують можливість розширення пам'яті за рахунок змінних карт (див.
Слот для карт пам'яті).
—
Wi-Fi. Модуль бездротового зв'язку, що дозволяє підключати рідер до бездротових локальних (домашнім або офісним) мереж, а також виходити в Інтернет через громадські точки доступу (хот-споти), встановлені в ресторанах, готелях, на вокзалах і т. ін.
—
Bluetooth. Технологія прямої бездротового зв'язку між різними електронними пристроями. В електронних книгах Bluetooth застосовується насамперед для передачі файлів: за наявності цієї функції можна з'єднати рідер з іншими Bluetooth-пристроєм, наприклад ноутбуком або планшетним ПК, і обмінюватися з них файлами.
— microUSB. Роз'єм для прямого підключення рідера до USB-порту комп'ютера за допомогою спеціального кабелю. В електронних книгах таке підключення застосовується насамперед для обміну файлами. MicroUSB є універсальним стандартом, що дозволяє маючи один кабель підключати через нього різні гаджети.
— miniUSB. Аналогічний, описаному вище, роз'єм, який відрізняється виключно розмірами і формою роз'єму.
—
USB-C. Симетричний роз'єм USB, який набирає популярність і в подальшому здатний витіснити microUSB. При цьому роз'єм володіє високою швидкістю передачі даних і лише трішки більше за розмірами.
—
Вихід на навушники (3.5 мм). Стандартний роз'єм mini-jack, дозволяє підключати до аудіокниги навушники. Більшість випущених на даний момент навушників споживчого рівня оснащуються саме 3,5 мм штекером, що робить даний роз'єм досить універсальним. Зазвичай, наявність в аудіокнизі виходу на навушники означає, що вона оснащена вбудованим медіаплеєром, також навушники можуть використовуватися для озвучування тексту з екрану.
—
Диктофон. Можливість використання електронної книги в ролі диктофона для запису мови і інших звуків. Для цього пристрій оснащується власним вбудованим мікрофоном, а для відтворення записаного матеріалу передбачається вихід на навушники та/або власний динамік.
—
Вбудований динамік. Наявність у аудіокниги власного вбудованого динаміка. Динамік може використовуватися для відтворення аудіофайлів, звукової доріжки відеоролика або озвучення тексту з екрану; наявність динаміка, зазвичай, передбачає наявність у рідері як мінімум однієї з вищевказаних функцій.
—
Вбудований словник. Наявність в наборі програмне забезпечення книги електронного словника (або декількох словників), що дозволяє здійснювати переклад окремих слів і виразів. Ця функція може бути особливо корисна любителям читати книги на іноземних мовах.
— Вбудований браузер. Наявність вбудованого браузера дозволяє пе
...реглядати на екрані рідера Інтернет-сторінки; підключення до Інтернету при цьому здійснюється за технологією Wi-Fi.
— Вбудований аудіоплеєр. Можливість використання електронної книги для програвання аудіофайлів через навушники або вбудований динамік. Найчастіше зустрічається підтримка музичних файлів MP3; деякі моделі здатні вопроизводить і інші типи звукових файлів, наприклад WMA, AAC, OGG і навіть lossless-формати APE і FLAC.
— Голосове читання. Здатність електронної книги озвучувати написаний текст і виводити на зовнішні динаміки або підключаються навушники. Голос звучить досить монотонно і з помітним "комп'ютерним" акцентом. Вимова, зазвичай, знаходиться на достатньому для розуміння рівні.
— Акселерометр. Пристрій, що реагує на потрясіння та зміни положення електронної книги в просторі. Акселерометр забезпечує розширені можливості управління: наприклад, можна змінювати орієнтацію екрану з книжкової на альбомну і навпаки за рахунок простого повороту рідера у відповідне положення, перемикати музичний трек струшуванням і т. ін.
