Порівняння Huawei E8372 vs Huawei E3372
Додати до порівняння |  |  |
|---|---|---|
| Huawei E8372 | Huawei E3372 | |
від 385 zł | Порівняти ціни 12 | |
| Відгуки | ||
| ТОП продавці | ||
Працює в якості USB-модему і Wi-Fi точки доступу. Підтримка до 10 пристроїв. Слот під карту пам'яті microSD. Функціональний мобільний застосунок. Два роз'єму для підключення зовнішніх антен. Живлення тільки від USB. | ||
| Тип пристрою | USB-модем | USB-модем |
| Wi-Fi | Wi-Fi 4 (2.4 ГГц) | |
| Пристроїв, що підключаються, до | 10 | |
Підключення | ||
| Покоління зв'язку | 2G 3G 4G (LTE) | 2G 3G 4G (LTE) |
| Швидкість 4G (LTE) | Cat.4 (150/50 Мбіт/с) | Cat.4 (150/50 Мбіт/с) |
| Технологія передачі | GPRS EDGE W-CDMA HSUPA HSDPA HSPA+ LTE | GPRS EDGE W-CDMA HSUPA HSDPA HSPA+ LTE |
| Роз'єми | USB штекер | USB штекер |
Функції та можливості | ||
| Роз'єм для зовнішньої антени |  | |
| Підключення MIMO антени | | |
| Роз'єм для карти пам'яті | | |
| Слот для SIM-карти | | |
Інше | ||
| Габарити | 94x30x14 мм | 88x28x11.5 мм |
| Вага | 40 г | 35 г |
| Дата додавання на E-Katalog | серпень 2015 | січень 2015 |
Порівнюємо Huawei E8372 та E3372
Що краще?
Модеми Huawei E8372 і Huawei E3372 мають схожі характеристики, але є і важливі відмінності. E8372 підтримує швидкість 4G до 150 Мбіт/с та має можливість підключення зовнішньої антени, що може покращити якість сигналу. У той час як E3372 також підтримує 4G і має аналогічну швидкість, він відрізняється більш компактними розмірами і вагою (35 г проти 40 г у E8372). Користувачі відзначають, що E8372 простіший в установці та налаштуванні, тоді як E3372 може запропонувати більш стабільне з'єднання в умовах слабкого сигналу. Обидва пристрої не мають вбудованого акумулятора і працюють від USB. Вибір між ними залежить від ваших переваг у дизайні та функціональності.
Порівняння цін
Можливо, вас зацікавить
Huawei E8372 часто порівнюють
Huawei E3372 часто порівнюють
Глосарій
Wi-Fi
Швидкості підключення через Wi-Fi, точніше — стандарти Wi-Fi, які підтримує модем із відповідними можливостями (див. «Тип», «Підключення»).
— Wi-Fi 3 (802.11g). Подальший розвиток стандарту Wi-Fi 1 (802.11b), розроблений насамперед для підвищення пропускної здатності з’єднання (2.4 ГГц) і представлений у 2003 році. Обладнання 802.11g повністю сумісне у зворотному напрямку з 802.11b, тому навіть найпростіші сучасні Wi-Fi-пристрої підтримують обидва ці стандарти.
— Wi-Fi 4 (802.11n). Стандарт Wi-Fi, що є подальшим розвитком описаних вище форматів — зокрема завдяки додаванню підтримки технології MIMO (розподіл введення та виведення між кількома антенами). Представлений у 2009 році. Основна робоча частота — 2,4 ГГц, однак трапляються пристрої, доповнені діапазоном 5 ГГц.
— Wi-Fi 5 (802.11aс). Побудований на основі 802.11n, представлений наприкінці 2013 року. Основні вдосконалення стосувалися збільшення кількості потоків на другій частоті (5 ГГц) і впровадження більш сучасних стандартів MIMO та модуляції, що дало змогу відповідно підвищити пропускну здатність.
— Wi-Fi 6 (802.11ax). Версія Wi-Fi 6 роздає інтернет за сучасним стандартом 802.11ax у діапазонах 2.4 і 5 ГГц, краще справляючись із великою кількістю підключених пристроїв. Такий модем особливо зручний там, де мережею одночасно користуються смартфони, ноутбуки, телевізор і розум...на техніка, оскільки Wi-Fi 6 ефективніше розподіляє трафік і зменшує затримки в завантаженій мережі. Порівняно з Wi-Fi 5 різниця зазвичай відчувається не стільки в “піковій” швидкості, скільки в стабільнішій роботі під час стримінгу, відеозв’язку та онлайн-ігор.
— Wi-Fi 6E (802.11ax). По суті, це той самий Wi-Fi 6, але з додаванням діапазону 6 ГГц, що робить зв’язок стабільнішим, особливо в перевантажених місцях. На практиці це особливо корисно в багатоквартирному будинку з великою кількістю сусідніх мереж. Але головний сенс полягає саме в тому, що перевага Wi-Fi 6E розкривається лише на пристроях, які також підтримують 6 ГГц. Саме ця частота дає змогу виділити окремий канал із найменшою кількістю перешкод від сторонніх пристроїв.
— Wi-Fi 7 (802.11be). Крок уперед порівняно з Wi-Fi 6E: він забезпечує ще вищу швидкість, менші затримки та стабільнішу роботу мережі під навантаженням. Його ключові переваги перед попередньою версією пов’язані з каналами до 320 МГц і Multi-Link Operation, коли пристрій може одночасно використовувати кілька діапазонів, а не лише один. На практиці це особливо корисно, якщо модем має замінити основний домашній роутер і роздавати швидкий 5G одразу на ноутбук, ігровий ПК, телевізор із 4K/8K-контентом, NAS та іншу вимогливу техніку. Інакше кажучи, Wi-Fi 7 — це версія для тих випадків, коли потрібен уже не просто швидкий Wi-Fi, а помітний запас швидкості та швидкого відгуку на майбутнє.
— Wi-Fi 3 (802.11g). Подальший розвиток стандарту Wi-Fi 1 (802.11b), розроблений насамперед для підвищення пропускної здатності з’єднання (2.4 ГГц) і представлений у 2003 році. Обладнання 802.11g повністю сумісне у зворотному напрямку з 802.11b, тому навіть найпростіші сучасні Wi-Fi-пристрої підтримують обидва ці стандарти.
— Wi-Fi 4 (802.11n). Стандарт Wi-Fi, що є подальшим розвитком описаних вище форматів — зокрема завдяки додаванню підтримки технології MIMO (розподіл введення та виведення між кількома антенами). Представлений у 2009 році. Основна робоча частота — 2,4 ГГц, однак трапляються пристрої, доповнені діапазоном 5 ГГц.
— Wi-Fi 5 (802.11aс). Побудований на основі 802.11n, представлений наприкінці 2013 року. Основні вдосконалення стосувалися збільшення кількості потоків на другій частоті (5 ГГц) і впровадження більш сучасних стандартів MIMO та модуляції, що дало змогу відповідно підвищити пропускну здатність.
— Wi-Fi 6 (802.11ax). Версія Wi-Fi 6 роздає інтернет за сучасним стандартом 802.11ax у діапазонах 2.4 і 5 ГГц, краще справляючись із великою кількістю підключених пристроїв. Такий модем особливо зручний там, де мережею одночасно користуються смартфони, ноутбуки, телевізор і розум...на техніка, оскільки Wi-Fi 6 ефективніше розподіляє трафік і зменшує затримки в завантаженій мережі. Порівняно з Wi-Fi 5 різниця зазвичай відчувається не стільки в “піковій” швидкості, скільки в стабільнішій роботі під час стримінгу, відеозв’язку та онлайн-ігор.
— Wi-Fi 6E (802.11ax). По суті, це той самий Wi-Fi 6, але з додаванням діапазону 6 ГГц, що робить зв’язок стабільнішим, особливо в перевантажених місцях. На практиці це особливо корисно в багатоквартирному будинку з великою кількістю сусідніх мереж. Але головний сенс полягає саме в тому, що перевага Wi-Fi 6E розкривається лише на пристроях, які також підтримують 6 ГГц. Саме ця частота дає змогу виділити окремий канал із найменшою кількістю перешкод від сторонніх пристроїв.
— Wi-Fi 7 (802.11be). Крок уперед порівняно з Wi-Fi 6E: він забезпечує ще вищу швидкість, менші затримки та стабільнішу роботу мережі під навантаженням. Його ключові переваги перед попередньою версією пов’язані з каналами до 320 МГц і Multi-Link Operation, коли пристрій може одночасно використовувати кілька діапазонів, а не лише один. На практиці це особливо корисно, якщо модем має замінити основний домашній роутер і роздавати швидкий 5G одразу на ноутбук, ігровий ПК, телевізор із 4K/8K-контентом, NAS та іншу вимогливу техніку. Інакше кажучи, Wi-Fi 7 — це версія для тих випадків, коли потрібен уже не просто швидкий Wi-Fi, а помітний запас швидкості та швидкого відгуку на майбутнє.
Пристроїв, що підключаються, до
Найбільша кількість пристроїв, які можна одночасно підключити до модему через Wi-Fi (див. «Підключення»).
Наявність даного обмеження пов'язана з тим, що оброблення мережевих запитів від декількох пристроїв відразу потребує досить великої кількості обчислювальних ресурсів, а їх в мініатюрній електроніці, на зразок бездротових модемів, не так багато. Втім, навіть недорогі моделі можуть підтримувати близько 5 – 6 пристроїв, чого більш ніж достатньо для більшості ситуацій; а в більш прогресивних модемах ця кількість може досягати 10.
Наявність даного обмеження пов'язана з тим, що оброблення мережевих запитів від декількох пристроїв відразу потребує досить великої кількості обчислювальних ресурсів, а їх в мініатюрній електроніці, на зразок бездротових модемів, не так багато. Втім, навіть недорогі моделі можуть підтримувати близько 5 – 6 пристроїв, чого більш ніж достатньо для більшості ситуацій; а в більш прогресивних модемах ця кількість може досягати 10.