Порівняння Thomson 43UC6306 43 " vs Thomson 43UC6406 43 "

— Smart TV (власна система). Операційна система телевізора представлена фірмовою програмною оболонкою виробника. Як правило, подібні ОС мають привабливе і зрозуміле меню, за аналогією з традиційним Smart TV. Фірмова операційна система розробляється самим виробником під апаратні ресурси конкретно взятої моделі телевізора або цілої лінійки. Але, як показує практика, у порівнянні з класичним Smart TV, функціонал власної системи часто має суттєві обмеження, а сама система, по суті, є урізаною версією повноцінного Smart TV.

— Smart TV (Android AOSP). Операційна система цього типу є модифікацією популярної ОС Android, головним чином примітна відкритим кодом. Це універсальна операційна система, яка надає користувачеві набагато більше свободи дій для створення змін і налаштувань всередині самої системи. Разом з тим, встановленн і стабільність роботи тих чи інших додатків на цій платформі не гарантуються, а загальне управління системою не було спеціально «заточене» під великі екрани, через що може викликати деякі незручності. Насамперед такі рішення викличуть інтерес у користувачів, які розбираються в особливостях ОС Android, люблять всі кастомізувати під себе і контролювати, і мають на це час.

— Android TV. Телевізори цього типу можуть похвалитися повноцінною програмною прошивкою Android TV, спеціально адаптованою для роботи на великих екранах. Згі...дно з назвою, вона являє собою різновид ОС Android, спеціально «заточений» під телевізори/проєктори та ін. Крім загальних особливостей всіх «Андроїдів» (таких, як можливість встановлення додаткових додатків, включаючи навіть гри), вона має ряд спеціальних можливостей: оптимізований інтерфейс, інтеграція зі смартфонами (включаючи можливість їх використання в якості пульта ДУ), голосовий пошук тощо. Завдяки цьому телевізори з цією особливістю значно перевершують за функціоналом моделі зі «звичайним» Smart TV. Зрозуміло, для роботи багатофункціональної ОС передбачаються виділений процесор, графічна підсистема і пам'ять, а наявність подібних апаратних ресурсів позначається на загальній вартості телевізора. За умови однакової оптичної схеми моделі з Android TV будуть коштувати дорожче класичних пристроїв з простим багаторядковим меню.

— Google TV. Ребрендінг платформи Android TV для телевізорів і смартприставок, а точніше – нова оболонка поверх операційної системи під знаком «зеленого дроїда», яка впроваджується з 2021 року. З нововведень в ній реалізований перероблений дизайн інтерфейсу користувача, застосована вдосконалена база знань, яка більш ефективно розподіляє контент за жанрами і збирає пошукові відомості з усього переліку встановлених додатків і підписок. Голосовий помічник надалі краще розуміє запити глядацької аудиторії і видає розгорнутий перелік знайденого. Окремою вкладкою в інтерфейсі винесені прямі трансляції актуальних подій, будь то спортивні заходи або запуск ракети на Марс. З іншого в системі доопрацюванням піддалися аспекти, які передбачають використання ТВ як командного пункту управління єдиної екосистемою «розумного» дому.

Тип покриття, використовується в екрані телевізора.

— Матове. Історично перший тип покриття LCD-екранів, нерідко зустрічається і в наші дні. Екрани з таким покриттям загалом мають середні характеристики яскравості, насиченості і якості передачі кольору, за цим показником вони поступаються глянцевим аналогам. Однак матове покриття має одну важливу перевагу: на ньому практично відсутні відблиски від зовнішнього освітлення. У деяких ситуаціях це буває важливою перевагою — наприклад, якщо телевізор встановлений навпроти вікна. А деяким користувачам чисто суб'єктивно приємніше дивитися на екран без відблисків, нехай і відносно тьмяний.

— Глянцеве. Покриття, створене в розрахунку на те, щоб поліпшити яскравість і якість перенесення кольорів видимого зображення в порівнянні з матовими екранами. Творцям вдалося досягти цієї мети: «глянцеві» екрани дійсно забезпечують насичені, соковиті кольори і більш яскраве зображення. Ключовим недоліком подібних екранів є поява на них відблисків від зовнішнього освітлення — це може зіпсувати все враження від перегляду. У світлі цього класичне глянсове покриття на сьогодні практично не використовується, його місце зайняли антивідблискові рішення (див. нижче).

— Глянсове (антивідблискове). Модифікація глянсового покриття, створена, як випливає з назви, в розрахунку на усун...ення головного недоліку класичного глянцю — відблисків від зовнішнього освітлення. Не можна сказати, що такі екрани зовсім не блікують, однак відблисків на них значно менше, ніж на звичайних глянцевих. Що стосується якості зображення, то воно як мінімум не гірше, а часто — навіть краще (тим більше що подібні покриття постійно поліпшуються і вдосконалюються). Завдяки всьому цьому більшість сучасних телевізорів всіх цінових категорій оснащуються саме антивідблисків екранами.

Рівень динамічної контрастності, забезпечуваною екраном телевізора.

Контрастність у загальному значенні — це співвідношення яскравості між максимально яскравим білим і максимально темним чорним кольором, який здатний видати екран. За інших рівних умов чим вище контрастність екрану — тим краще якість передачі кольору і деталізація, тим менша ймовірність, що на занадто яскравих або занадто темних ділянках зображення неможливо буде розглянути деталі. Формально основною характеристикою екранів вважається статична контрастність (див. вище), проте навіть у прогресивних матрицях вона відносно невисока. Тому виробники пішли на хитрість, ввівши в обіг таку характеристику, як «динамічна контрастність».

Динамічна контрастність — це різниця між найяскравішим білим кольором на максимальних налаштуваннях яскравості екрану і самим темним чорним на мінімальних. Значення такої контрастності можуть бути вражаючими — набагато вище статичної — проте досягти таких показників у межах одного кадру неможливо, і динамічна контрастність вказується швидше в рекламних цілях, ніж для опису реальних характеристик екрану. Тим не менше, не можна сказати, що цей показник абсолютно не пов'язаний з реальністю. Річ у тім, що в багатьох телевізорах використовується автоматичне управління яскравістю, змінює налаштування залежно від особливостей зображення. Таке управління ґрунтується на тому, що при відображенні яскравих сцен нема чого забезпечувати глибокий рівень чорного кольору, а в т...емних не потрібна висока яскравість світлих ділянок — такі особливості людського ока. Це означає, що на яскравих сценах можна підвищувати загальну яскравість, а на темних — знижувати; максимальний перепад яскравості, досяжний у такому режимі роботи, якраз і описується динамічною контрастністю.

Підтримка телевізором технології розширеного динамічного діапазону — HDR.

Ця технологія призначена для розширення діапазону яскравості, який відтворює телевізор; простіше кажучи, HDR-модель буде краще відображати яскравіший білий і темніший чорний, аніж «звичайний» телевізор. На практиці це означає значне поліпшення якості передачі кольору. З одного боку, HDR забезпечує дуже «живе» зображення, близьке до того, що бачить людське око, з великою кількістю відтінків і тонів, які звичайний екран передати не здатний; з іншого боку, ця технологія дає змогу добиватися дуже яскравих і соковитих кольорів.

Варто враховувати, що для повноцінного використання цієї функції необхідний не тільки HDR-телевізор, але й контент (фільми, телемовлення тощо), першопочатково «заточений» під HDR. Також відзначимо, що існує декілька різних технологій HDR, не сумісних одна з одною. Тому при купівлі телевізора з цією функцією вкрай бажано уточнити, яку саме версію HDR він підтримує (HDR10, HDR10+ або Dolby Vision). А зустрічаються такі:

— HDR10. Історично перший зі споживчих HDR-форматів, менш досконалий, ніж описані нижче варіанти, проте дуже поширений. Зокрема, HDR10 підтримують практично всі стрімінгові сервіси, які взагалі надають HDR-контент, також він є загальноприйнятим для дисків Blu-ray. Дає змогу працювати з гли...биною кольору 10 біт (звідси й назва). Водночас пристрої такого формату сумісні й з контентом у HDR10+, хоча його якість буде обмежуватися можливостями оригінального HDR10.

— HDR10+. Удосконалена версія HDR10. За тієї ж глибини кольору (10 біт) використовує так звані динамічні метадані, що дають змогу передавати інформацію про глибину кольору не тільки для груп з декількох кадрів, але й для окремо взятих кадрів. Завдяки цьому досягається додаткове поліпшення передачі кольору.

— Dolby Vision. Прогресивний стандарт, який використовується, зокрема, у професійному кінематографі. Дає змогу добиватися глибини кольору 12 біт, використовує описані вище динамічні метадані, до того ж дає можливість передавати в одному відеопотоці відразу два варіанти зображення — HDR і звичайне (SDR). Водночас Dolby Vision базується на тій же технології, що й HDR10, тому в сучасній відеотехніці цей формат зазвичай поєднується з HDR10 або HDR10+.

Види цифрових тюнерів (приймачів), передбачених у конструкції телевізора.

Подібні тюнери необхідні для прийому цифрового телемовлення; при цьому для нормальної роботи стандарт мовлення повинен відповідати типу тюнера (за окремими винятками, див. нижче). Зазначимо, що приймачі випускаються і у вигляді окремих пристроїв; однак простіше (а нерідко і дешевше) відразу придбати телевізор з вбудованим тюнером потрібного формату. В сучасних TV можна зустріти ефірні тюнери DVB-T2, кабельні DVB-C і супутникові DVB-S і DVB-S2, ось їхні основні особливості:

— DVB-T2 (ефірне). Основний сучасний стандарт цифрового ефірного мовлення. Таке мовлення має цілу низку переваг перед традиційним аналоговим: воно дозволяє передавати більш високий роздільна здатність і багатоканальне аудіо, з кращою якістю звуку і картинки, причому ця якість повністю зберігається до тих пір, поки сигнал не ослабне до критичного рівня. Проте в деяких країнах цифрове ефірне мовлення лише вводиться в експлуатацію, так що наявність DVB-T2 покриття у вашому регіоні не завадить уточнити окремо.

— DVB-C (кабельне). Основний сучасний стандарт цифрового мовлення в кабельних мережах. Незважаючи на появу більш прогресивного DVB-C2, все ще продовжує широко застосовуватися, і, швидше за все, ця ситуація ще довго не зміниться.

— DVB-S (супутникове). Пе...рше покоління цифрового стандарту DVB для супутникового мовлення. В наш час зустрічається порівняно рідко в зв'язку з появою більш досконалого DVB-S2, який до того ж зворотно сумісний з оригінальним DVB-S.

— DVB-S2 (супутникове). Найбільш прогресивний і популярний з сучасних стандартів цифрового супутникового мовлення. Будучи спадкоємцем DVB-S, зберіг сумісність з них; тому виробники нерідко обмежуються встановленням в свої телевізори лише тюнера DVB-S2 — він дозволяє приймати обидва основних формату супутникового мовлення.

Серед функцій телевізора насамперед варто відзначити його комунікаційні особливості, до яких належать AirPlay 2, Wi-Fi (зокрема Wi-Fi 5 і Wi-Fi 6), Miracast, Chromecast, Bluetooth. В якості управління крім класичного пульта дистанційного управління можуть зустрічатися управління голосом, голосовий асистент. А також особливі функції у вигляді підсвічування Ambilight від Philips. Детальніше про них: — AirPlay. Підтримка телевізором технології AirPlay, зазвичай — у версії AirPlay 2. Першопочатково ця технологія була створена для трансляції мультимедійного контенту з «яблучних» гаджетів (iPhone, iPad тощо) на зовнішні пристрої, в тому числі телевізори. При цьому вона дає змогу не просто відтворювати подібний контент, але також дає безліч додаткових можливостей — трансляцію додаткової інформації (назва звукового треку, обкладинка альбому), управління відтворенням з пульта телевізора тощо. В AirPlay 2, зі свого боку, був доданий формат «мультирум» — можливість одночасної трансляції декількох сигналів на сумісні пристрої, встановлені в різних місцях дому (наприклад, фільму на телевізор і програми онлайн-радіо на акустику...на кухні). Крім того, у цій версії з'явилася підтримка голосового управління через Siri і був поліпшений ряд технічних моментів (зокрема, буферизація контенту, що передається в потоковому режимі).

— Wi-Fi. Наявність у телевізора вбудованого модуля Wi-Fi; також у цьому пункті може уточнюватися підтримувана версія цієї технології. В наш час Wi-Fi може використовуватися як для бездротового доступу до Інтернету та локальних мереж, так і для прямого з'єднання з іншими пристроями (наприклад, трансляції відео зі смартфона/планшета). Конкретне застосування бездротового з'єднання може бути різним, залежно від функціоналу телевізора; крім доступу в Інтернет, у якості прикладів можна навести DLNA, прийом або передачу відео по Wi-Di або Miracast, а також використання мобільного гаджета в ролі пульта ДУ. Однак практично всі моделі з даною функцією належать до Smart TV (див. вище).
Що стосується версій Wi-Fi, то найбільш актуальними в наш час є Wi-Fi 5, Wi-Fi 6 і Wi-Fi 6E. Також зазначимо, що, крім цих стандартів Wi-Fi, звичайно підтримуються і більш ранні — так що проблем з сумісністю не виникає.

— Miracast. Підтримка телевізором технології Miracast. Ця технологія дає змогу транслювати відео- і аудіосигнал за технологією Wi-Fi (як на телевізор, так і з нього на портативну електроніку), при цьому обидва пристрої з'єднуються безпосередньо (Wi-Fi Direct) і не потребують наявності додаткового обладнання, а пропускної здатності достатньо для передачі відео Full HD і багатоканального звуку 5.1. Деякий час тому в телевізорах використовувалася схожа технологія WiDi, однак у наш час вона майже витіснена з ринку, і більшість виробників використовують саме Miracast.

— Chromecast. Технологія Chromecast дає змогу легко і швидко виводити на телевізор потокове відео і аудіо зі смартфона, планшета або комп'ютера. По суті, Chromecast є мережевим медіаплеєром, адже попередньо налаштувавши цю функцію, можна по бездротовому інтерфейсу вивести на ТВ записане на смартфон відео буквально в один дотик.

— Bluetooth. Технологія Bluetooth (будь-якої версії) застосовується для прямого бездротового зв'язку між різними пристроями. Способи її застосування в телевізорах можуть бути різними, залежно від функціоналу конкретної моделі (і версії Bluetooth). Так, практично обов'язковою для Bluetooth-телевізорів є можливість трансляції звуку на бездротові навушники або колонки. Крім цього, можуть передбачатися інші варіанти використання: підключення клавіатур, мишей та ігрових контролерів, прямий обмін файлами з ноутбуком, дистанційне управління зі смартфона або іншого гаджета тощо. Ці подробиці варто уточнювати окремо. Що стосується конкретних версій, то в багатьох моделях ці подробиці взагалі не уточнюються — для застосування за наперед визначеним призначенням достатньо і «просто Bluetooth». Втім, бувають і виключення, і тут для сучасних телевізорів актуальні такі варіанти:

• Bluetooth v 4.0. Версія, що об'єднала в собі традиційний Bluetooth 2.1, швидкісний стандарт для передачі великих файлів та «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» для невеликих обсягів інформації. На цих трьох компонентах (з різними поліпшеннями) побудовані всі наступні версії, а v 4.0 була першою, де вони з'явилися всі разом.
• Bluetooth v 4.1. Удосконалення версії 4.0, в якому була покращена сумісність з мобільними пристроями стандарту 4G LTE — щоб модулі LTE і Bluetooth не створювали взаємних перешкод при одночасній роботі поблизу.
• Bluetooth v 4.2. Подальший розвиток версії 4.0; оновлення, актуальні для телевізорів, включають переважно покращення надійності і перешкодозахищеності зв'язку.
• Bluetooth v 5.0. Одним із ключових удосконалень у версії 5.0 порівняно з попередніми редакціями протоколу стала наявність двох спеціальних режимів «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» — збільшеної дальності (за рахунок зниження швидкості) та підвищеної швидкості (за рахунок зменшення дальності).
• Bluetooth v 5.1. Оновлення описаної вище версії v 5.0. Крім загальних покращень якості та надійності зв'язку, в цьому оновленні була реалізована така цікава можливість, як визначення напрямку, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому з'являється можливість визначати розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра (наприклад, пульта дистанційного управління).
• Bluetooth v 5.2. Наступне після 5.1 оновлення Bluetooth п'ятого покоління. Основними нововведеннями в даній версії стали низка покращень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE та новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на кількох пристроях.
• Bluetooth v 5.3. Протокол бездротового зв'язку Bluetooth v 5.3 був введений у вжиток на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером та пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання. Принципових нововведень у протоколі 5.3 не представлено, проте низка якісних поліпшень в ньому помітна.

— Ambilight. Технологія фонового підсвічування екрану. В даному разі корпус телевізора підсвічує розташовану ззаду стінку/перегородку, завдяки чому по контуру екрана з'являється розмитий ореол в колір сцен, що змінюються. Даний ефект візуально розширює область екрану, що робить перегляд телевізора більш захоплюючим. Всього існує три різновиди фонового підсвічування: класичне Ambilight (підсвічування тільки з боків), Ambilight Surround (підсвічування з боків і зверху), Ambilight Full Surround (підсвічування з усіх боків). Але виробники продовжують працювати над удосконаленням фонового підсвічування. Так, відносно недавно з'явилося підсвічування Ambilight Spectra, в якому істотно покращено алгоритм підбору кольорів і оптимізовані найбільш світлодіоди.

— Управління голосом. Підтримка телевізором голосового управління дає змогу надиктовувати певні команди через пульт ДК. Однак охоплює голосове управління не всі функції і точність розпізнавання може потребувати повторного введення команди. Якщо вам потрібен більш широкий асортимент функцій, тоді зверніть увагу на голосовий асистент.

— Голосовий асистент. Вже давно управління пристроями переходить на голосові команди. Для цього використовуються певні інтерфейси і системи. Найпопулярніші це Amazon Alexa і Google Assistant, а також асистент власної розробки Sasmung — Bixby. Для «яблучних» пристроїв це Apple Siri, але така техніка не представлена в телевізорах. При цьому на відміну від функції управління голосом голосовий помічник не просто вмикає ту чи іншу функцію, режим, робить голосніше, тихіше, а дає змогу виконувати певні операції в додатках, як-от запустити в Youtube потрібний кліп або відобразити погоду у браузері.

— Коаксіальний S/P-DIF). Інтерфейс для передачі звуку в цифровому форматі, що дозволяє передавати багатоканальний звук по одному кабелю з роз'ємом RCA («тюльпан»). По стійкості до перешкод даний стандарт дещо програє оптичному (див. нижче) — це зумовлено принциповими відмінностями між цими інтерфейсами. З іншого боку, електричний кабель більш надійний, ніж оптоволокно, і не такий чутливий до тиску і перегинів.

— Оптичний. Вихід для передачі цифрового аудіосигналу по оптоволоконному кабелю; допускає передачу багатоканального звуку. Примітний повною нечутливістю до електромагнітних перешкод. З іншого боку, оптоволоконний кабель досить крихкий, його потрібно берегти від перегинів і сильних натискань.

— Mini-Jack (3.5 мм) на навушники. Стандартний роз'єм 3.5 мм для підключення навушників. Навушники можуть стати у нагоді, якщо потрібно дотримуватися тиші і використовувати динаміки телевізора не можна — наприклад, в пізній час доби; або навпаки, якщо навколо шумно і звук телевізора погано чути. Велика частина сучасних «вух» використовує штекер mini-Jack, тому саме цей роз'єм є стандартним виходом на навушники в телевізорах. А в деяких моделях такий вихід може застосовуватися також в ролі лінійного — наприклад, для підключення окремих колонок, звукозаписуючого пристрою тощо.

— На сабвуфер. Окремий вихід для підключення до телевізора сабвуф...ера — динаміка для відтворення низьких і наднизьких частот. Аудіосистеми без сабвуферів зазвичай відтворюють ці частоти досить слабо. Застосування «саба» дозволяє досягти максимально глибокого і насиченого звучання, що особливо актуально при перегляді фільмів з великою кількістю спецефектів або високоякісних записів з концертів. Водночас варто відзначити, що подібні виходи в телевізорах зустрічаються досить рідко: передбачається, що вимогливому слухачеві скоріше підійде повноформатна зовнішня аудіосистема, ніж окремий сабвуфер.

— Лінійний. Стандартний аналоговий інтерфейс для передачі звуку; зазвичай, передбачає передачу двоканального стерео. Використовується насамперед для підключення до телевізорів активних колонок та іншої аудіотехніки (наприклад, аудіоресиверів або підсилювачів потужності). Може використовувати різні типи роз'ємів, однак найчастіше передбачається або mini-Jack 3.5 мм, або пара гнізд RCA під кабелі «тюльпан». Зазначимо, що тут мається на увазі саме окремий лінійний вихід; в деяких моделях цю функцію може виконувати роз'єм 3.5 мм для навушників (див. вище), однак для них наявність лінійного виходу не вказується.

Левова частка телевізорів має настінне кріплення VESA, яке може відрізнятися за розміром. Основа для такого кріплення являє собою прямокутну пластину з чотирма отворами під гвинти по кутах. Головною характеристикою такого кріплення є відстань між отворами — вона вимірюється по сторонах прямокутника і виражається двома цифрами. Оригінальний формат VESA — 100х100, такі кріплення застосовуються для більшості РК-телевізорів середнього розміру. Для невеликих екранів передбачені кріплення 75х75, для великих — 200х200 і більше (аж до 800х400).

Однак існують моделі, які оснащені штатним (фірмовим) кріпленням від виробника. Переважно це або ультратонкі телевізори, або дизайнерські лінійки. У будь-якому випадку, наявність кріплення на стіну входить в комплекті і підходить тільки обраній моделі.

Електрична потужність, штатно споживана телевізором. Даний параметр сильно залежить від діагоналі екрана і потужності звуку (див. вище), проте він може визначатися іншими параметрами — насамперед додатковими функціями і технологіями, реалізованими в конструкції. Варто відзначити, що більшість сучасних LCD-телевізорів досить економічні, і найчастіше даний параметр не відіграє суттєвої ролі — здебільшого енергоспоживання складає порядку декількох десятків ватів. І навіть великі моделі з діагоналлю 70 – 90" споживають близько 200 – 300 Вт — це можна порівняти з системним блоком малопотужного настільного ПК.