Порівняння Bosch GLM 150-27 C Professional 0601072Z00 vs Leica DISTO D510 792290

Дальність застосування, де пристрій залишається повністю працездатним без використання додаткових приймачів (див. нижче); іншими словами - радіус його дії без допоміжних пристроїв.

У деяких моделях може вказуватися діапазон, який демонструє мінімальну ( 3 см, 5 см) та максимальну дальність вимірювання. Але здебільшого вказується лише максимальне значення.

Конкретний зміст цього параметра визначається типом інструмента (див. вище). Наприклад, для оптичних нівелірів дальність вимірювань - це найбільша відстань, на якій оператор зможе нормально бачити поділ стандартної нівелірної рейки. Для лазерних нівелірів цей параметр визначає відстань від приладу до поверхні, на яку проєктується мітка, при якому ця проекція без проблем буде видно неозброєним оком; а в далекомірах йдеться про найбільшу дистанцію, що піддається виміру. Зазвичай дальність вимірів вказується для ідеальних умов, зокрема, за відсутності домішок у повітрі; на практиці вона може бути меншою через пил, туман, або навпаки, яскраве сонячне світло, що «перекриває» мітку. У той же час інструменти одного типу можна порівнювати за цією характеристикою.

Зауважимо, що вибирати прилад за радіусом дії варто з урахуванням особливостей тих завдань, які планується вирішувати за його допомогою: адже велика дальність вимірювань зазвичай відчутно позначається на габаритах, вазі, енергоспоживання та ціні, а потрібна вона дал...еко не завжди. Наприклад, навряд чи має сенс шукати сильний лазерний нівелір на 30-40 м, якщо Вам потрібен прилад для оздоблювальних робіт у стандартних квартирах.

Точність вимірювань, що забезпечується лазерним далекоміром (див. «Тип»)

Даний параметр традиційно вказується за похибкою – максимальному відхиленню отриманих результатів від фактичних значень, яке може виникнути через недосконалість приладу. Фізичні особливості лазерних далекомірів такі, що в подібних приладах похибка практично не залежить від відстані, що заміряється. Тому точність таких далекомірів вказується в міліметрах. При цьому високоточними у наш час в цілому вважаються моделі, де даний показник не перевищує 1,5 мм (в окремих моделях він становить всього 1 мм); але навіть в порівняно простих і недорогих пристроях практично не зустрічається відхилення більше 3 мм.

Загальні правила вибору за даним показником традиційні: чим точніше прилад — тим він, як правило, дорожче. Крім того, підкреслимо, що для побутових і навіть багатьох професійних задач описана вище різниця в точності не принципова. Тому спеціально шукати далекомір з мінімальною похибкою має сенс в тому разі, коли точність вимірювань «до міліметра» є принциповою. При цьому варто мати на увазі, що для подібних вимірювань потрібна відповідна акуратність розміщення і застосування самого приладу — інакше всі переваги будуть зведені нанівець похибками від некоректного встановлення і експлуатації.

Кратність збільшення, що забезпечується оптичним або цифровим нівеліром (див. «Тип»). Також даний параметр наводиться для окремих лазерних далекомірів – це означає, що пристрій оснащений цифровою камерою і дисплеєм для точного наведення на потрібний об'єкт.

Чим вище кратність – тим краще в об'єктиві або на екрані видно віддалені об'єкти, проте тим більш вузьким виходить поле зору. Крім того, збільшення кратності позначається в ціні, в тому числі через підвищені вимоги до якості оптики. Ця різниця особливо актуальна якраз для нівелірів, які можуть помітно відрізнятися за кратністю: більшість моделей на ринку входить в діапазон від 20х до 34 – 38х. Так що вибирати за даним параметром варто з урахуванням особливостей планованих робіт. Наприклад, для відносно невеликих відстаней, як правило, цілком вистачає приладу на 20 – 24х, для середніх — близько 28х; а пристрої зі збільшенням в 32х і більше зазвичай належать до професійних рішень, призначених для використання на великих площах і відповідних відстанях.

Що стосується лазерних далекомірів, то їм не потрібна така точність наведення, як нівелирам. Саме тому більшість таких пристроїв взагалі не має оптики; а там, де вона є, кратність збільшення дуже невелика — від 2х до 4х. однак навіть такі показники зазвичай є ознакою прогресивного пристрою з дальністю вимірювань не менше 100 м (а нерідко — 200 м і навіть більше).

Кількість точок відліку, передбачена в далекомірі (див. «Тип»).

Точкою відліку називають «умовний нуль» — точку, від якої прилад починає вимірювати відстань. Якщо в приладі заявлена всього одна точка відліку – то це, як правило, задній край корпусу. Однак таких моделей на ринку небагато, переважно це найбільш прості і недорогі далекоміри. Набагато більшою популярністю користуються пристрої, де таких точок дві – зазвичай задній і передній краї корпусу. Зустрічаються і більш прогресивні варіанти — три або навіть чотири точки відліку. У першому варіанті роль додаткового умовного нуля грає або відкидна упорна скоба, або точка кріплення на штатив; а в другому зазвичай передбачається і скоба, і гніздо для штатива.

У будь-якому разі більша кількість точок відліку дає більше можливостей при вимірюваннях, проте збільшує вартість пристрою.

Діапазон температур, при якому прилад здатний гарантовано працювати досить довгий час без збоїв, поломок і перевищень зазначеної характеристик похибки вимірювань. Варто враховувати, що мова йде насамперед про температуру корпусу пристрою, а вона залежить не тільки від температури навколишнього повітря — до прикладу, залишений на сонці інструмент може перегрітися навіть у досить прохолодну погоду.

Загалом звертати увагу на цей параметр варто тоді, коли Ви шукаєте модель для роботи на відкритому повітрі, в неопалюваних приміщеннях та інших місцях з умовами, відчутно відрізняються від кімнатних; в першому випадку має сенс також переконатися в наявності пиловологозахисту (див. «Клас захисту»). З іншого боку, навіть відносно прості і «короткозорі» нівеліри/далекоміри зазвичай добре переносять і спеку, і холод.

Типорозмір різьблення, використовуваного для кріплення нівеліра/далекоміра на штатив (при наявності такої можливості). Цей параметр може стати в нагоді в тому разі, якщо у Вас вже є геодезичний штатив, який ви хочете використовувати з інструментом.

Найбільш популярні в сучасних пристроях варіанти – 1/4 "і 5/8". Варто відзначити, що 1/4 " є стандартним розміром для фототехніки – відповідно, нівеліри з таким різьбленням можна встановлювати навіть на звичайні фотоштативи.

Час, через який прилад сам по собі повністю вимикається, якщо користувач не робить ніяких дій.

Детальніше про автовимикання див. вище; а його час має двояке значення. З одного боку, якщо цей час невеликий — то і час роботи приладу «вхолосту» буде мінімальним, що сприяє економії енергії. З іншого боку, занадто часте автовимикання (з подальшим вмиканням для роботи) також небажане — воно підсилює знос компонентів і знижує ресурс, та й для користувача не завжди зручне. Так що виробники вибирають час з урахуванням балансу між цими моментами, а також загального класу і призначення приладу. Наприклад, в деяких далекомірах даний показник не досягає і хвилини, хоча в більшості подібних приладів він знаходиться в діапазоні від 3 до 8 хвилин; а в окремих професійних пристроях (перш за все нівелірах) час автовимикання може становити 30 хвилин і більше (до 3 годин).

Час, через який лазер приладу автоматично вимикається, якщо користувач не робить ніяких дій.

Цей параметр актуальний в першу чергу для лазерних далекомірів. Пов'язано це з тим, що в таких приладах лазер є одним з найбільш «ненажерливих» (в плані енергоспоживання) компонентів, притому що використовується він лише безпосередньо в процесі вимірювань. Тому поряд з автовідключенням самого приладу (див. вище), в таких пристроях може передбачатися також автовідключення лазера – переважно як «страхувальна» функція на той випадок, якщо сам користувач забуде відключити випромінювач. Час такого автовідключення зазвичай не перевищує хвилини-півтори, хоча зустрічаються і винятки.

Довжина хвилі випромінювання, видається світлодіодом нівеліра або далекоміра; цей параметр визначає насамперед колір лазерного променя. Найбільше поширення в сучасних моделях набули світлодіоди з довжиною хвилі близько 635 нм — при відносно невисокій вартості вони забезпечують яскраве випромінювання червоного кольору, що дає непогано видиму проєкцію. Зустрічаються також зелені лазери, зазвичай на 532 нм — мітки від них видно ще краще, однак такі світлодіоди коштують досить дорого і застосовуються рідко. А випромінювання з хвилею довше 780 нм належить до інфрачервоного спектру. Такий лазер невидимий неозброєним оком і погано підходить для нівелювання, однак може застосовуватися в дальномерах — зрозуміло, за наявності видошукача (докладніше див. «Тип»).