Порівняння Yamaha PSR-E360 vs Yamaha PSR-E363

Поліфонія, підтримувана синтезатором, простіше кажучи — кількість «голосів» (тон-генераторів), яка може одночасно звучати на ньому.

Цей параметр часто описують як кількість нот, які можна одночасно взяти на клавіатурі. Однак це не зовсім вірно з тієї причини, що в багатьох тембрах одна нота може задіяти кілька тон-генераторів. У результаті, наприклад, для відтворення акорду з 3 нот в тембрі з 4 тон-генераторами на ноту буде потрібна поліфонія не менш ніж в 3*4=12 голосів. Крім того, автоакомпанемент і вбудовані композиції (див. відповідні пункти) теж використовують тон-генератори — відповідно, для ефективної роботи з цими функціями потрібно ще більше голосів.

Мінімальним значенням для більш-менш функціонального сучасного синтезатора вважається поліфонія на 32 голоси – та й то такий інструмент можна використовувати переважно для початкового навчання і нескладних мелодій. Для більш солідного застосування бажано мати хоча б 50 – 60 голосів, а в професійних моделях (зокрема, робочих станціях, де доводиться мати справу з декількома звуковими доріжками відразу) зустрічаються моделі з поліфонією на 150 тон-генераторів і більше.

Загалом більш прогресивний синтезатор, швидше за все, буде мати більш широку поліфонію, проте оцінювати клас інструменту за цим параметром можна лише дуже приблизно — інструменти з однаковим числом голосів можуть сильно відрізнятися за рівнем. Винятком з цього правила є хіба що дитячі синтезатори (див. «Тип»), що підтримуют...ь до 20 голосів.

Кількість вбудованих тембрів звучання, передбачених у синтезаторі.

Кількість тембрів нерідко описують як число інструментів, які здатна імітувати дана модель. Однак це не зовсім вірно — швидше цей параметр можна назвати «кількість інструментів та звукових ефектів». Наприклад, один і той самий інструмент — електрогітара — з різними «прибамбасами» (дісторшн, овердрайв) буде звучати по-різному, і в синтезаторі кожна така примочка буде вважатися окремим тембром. Тембр «ударні» зазвичай об'єднує різні типи барабанів та інших ударних інструментів — іншими словами він дає змогу зобразити і «бас-бочку», і тарілки, не перемикаючи налаштувань, лише натиснувши потрібні клавіші. А деякі тембри можуть взагалі не мати аналогів серед реальних інструментів.

Чим більше вбудованих тембрів — тим ширші можливості синтезатора, тим різноманітніше звуки, які на ньому можна отримати. При цьому у висококласних моделях на зразок робочих станцій (див. «Тип») це число може досягати 1000 і навіть більше.

Кількість стилів автоакомпанементу (див. вище), першопочатково передбачених у синтезаторі, іншими словами — кількість варіантів акомпанементу, доступних користувачеві.

Чим ширший цей набір — тим вище ймовірність знайти серед цих мелодій підходящі варіанти для того чи іншого випадку. Водночас сама по собі велика кількість стилів ще не є 100 % гарантією того, що серед них виявиться відповідний, тим більше, що різні моделі синтезаторів можуть помітно різнитися конкретим набором мелодій. Так що список не завадить уточнювати перед покупкою. Також відзначимо, що ситуацію можна виправити за рахунок стилів користувача (див. нижче) — їх підтримує чимало синтезаторів з автоакомпанементом.

Наявність арпеджіатора в конструкції синтезатора.

Термін «арпеджіо» першопочатково означає техніку виконання акорду, при якій ноти звучать не всі відразу, а одна за одною. Відповідно, арпеджіатор, грубо кажучи, являє собою пристрій для автоматизованого програвання акордів в техніці арпеджіо. Порівняно з ручним відтворенням по нотах ця функція зручна тим, що арпеджиаторе можна передбачити різні додаткові налаштування: задати напрямок відтворення (вгору або вниз), швидкість, інтервал між нотами і їх тривалість, спеціальні ефекти, фоновий супровід і т. ін. При цьому всі ефекти спрацьовують автоматично, від користувача потрібно лише натиснути клавіші, складові акорд (а в окремих синтезаторах на деяких режимах за цілий акорд взагалі може відповідати лише одна клавіша). Конкретні можливості арпеджиаторов можуть бути різними, нерідко таке приладдя дозволяє створювати цілі композиції лише за рахунок натискання послідовності акордів.

Додаткові предмети, що поставляються в комплекті з синтезатором крім самого інструменту.

— Пюпітр. Підставка для нотних записів, встановлена таким чином, щоб знаходяться на ній матеріали постійно перебували перед очима музиканта. В сучасних синтезаторах пюпітр може бути вбудованим або знімним.

— Педаль. Додатковий орган управління у вигляді педалі, яка може відповідати за найрізноманітніші функції, залежно від моделі синтезатора. Докладніше про це див. «Підключаються педалі», тут же відзначимо, що наявність педалі в комплекті позбавляє від необхідності шукати і підбирати її окремо.

— Блок живлення. Блок живлення для підключення синтезатора до мережі. Сама можливість роботи від розетки важлива для більшості сучасних синтезаторів. Тому відсутність блока живлення в комплекті означає або те, що він зроблений внутрішнім, або що перед нами проста і недорога модель (зазвичай дитяча, див. «Тип»), розрахована переважно на роботу від батарей і не укомплектована БЖ, або взагалі не передбачає його підключення. Зовнішній блок живлення зручний тим, що під час роботи від автономних джерел живлення його можна від'єднати, позбавивши інструмент від зайвих дротів.

— Диск. Оптичний диск (CD або DVD) з різними додатковими матеріалами за синтезатору. Це можуть бути інструкції та інша документація, драйвера для підключення до комп'ютера, спеціалізоване ПЗ для редагування музики на ПК і т. ін.

— Стійка. Власна підставка для установки син...тезатора на підлозі — зазвичай розкладна, в розкладеному стані нагадує за формою букву Х. За наявності такої підставки музиканту не доведеться шукати вільний стіл, підвіконня або інше подібне місце для розміщення інструменту — достатньо наявності вільного місця на підлозі. Стійки для синтезаторів продаються окремо, однак придбати таке приладдя разом з інструментом нерідко буває зручніше, а то і дешевше.

— Мікрофон. Мікрофон може використовуватися як для співу, так і для створення семплів на основі зовнішніх звуків. Правда, варто відзначити, що мікрофонами комплектуються зазвичай порівняно недорогі синтезатори для початківців музикантів — професіоналу зручніше самостійно підібрати додаткове обладнання (в т. ч. і мікрофон) під власні потреби і переваги, не покладаючись на вибір виробника. Відповідно, і найбільш комплектні мікрофони зазвичай мають досить скромні характеристики.