Порівняння OnePlus Watch 2R vs OnePlus Watch 2

В даному блоці зібрані як різні навігаційні системи (GPS, Galileo), так і допоміжні функції для них (aGPS, ведення по GPS-треку, наявність карт, компас, альтиметр (висотомір), барометр). Детальніше про них: — GPS модуль. Модуль супутникової навігації GPS, вбудований прямо в годинник/браслет. Першопочаткова функція такого модуля — визначення поточних географічних координат; а ось як буде використовуватися ця інформація, залежить вже від конкретного типу і моделі гаджета. Приміром, у деяких пристроях GPS застосовується лише для замірів пройденої відстані і/або швидкості руху, а більш прогресивні моделі підтримують повноцінну навігацію і оснащуються вбудованими картами. Крім того, дана функція є практично обов'язковою в дитячих маячках (див. «Тип») — саме GPS відповідає за визначення місцезнаходження дитини.

— aGPS. Допоміжна функція, що дає змогу прискорити запуск основного приймача GPS. Для роботи за основним призначенням такої приймач повинен оновити дані про розташування навігаційних супутників; отримання цих даних класичним способом, напряму з самих супутників, може зайняти досить тривалий час (до кількох хвилин). Особливо це актуально для так званого «холодного старту» – коли приймач запускається після три...валої перерви в роботі, і дані, що збереглися в ньому, встигли повністю втратити свою актуальність. aGPS (Assisted GPS) дає змогу отримувати актуальну службову інформацію від оператора мобільного зв'язку – з найближчої базової станції (така функція підтримується більшістю операторів в наш час). Це може значно прискорити процес запуску.

— ГЛОНАСС. Ця система являє собою альтернативу американській GPS. Правда, вона забезпечує дещо меншу точність, тому підтримка ГЛОНАСС зазвичай передбачається у додаток до GPS-модулю. Одночасне використання двох систем, зі свого боку, дає змогу покращити точність позиціонування.

— Galileo. Європейська супутникова система навігації, створена як альтернатива американській GPS. Зазначимо, що вона перебуває під контролем цивільних відомств, а не військових. При повній флотилії з 24 активних супутників система дає точність до 1 м у публічному режимі та до 20 см із сервісом GHA. Працюючи спільно з GPS, система Galileo забезпечує більш точне вимірювання розташування, особливо у густонаселених районах.

— Карти. Функція відображення на екрані годинника топографічних карт місцевості з висотами, рельєфом і типами рослинності. Попередньо встановлені карти застосовуються для наочної GPS-навігації без прив'язки до смартфону. Найчастіше можливість відображення карт реалізована в тактичних смартгодинниках з ухилом в туризм.

— Ведення по GPS-треку. У багатьох годинниках з можливістю прокладання маршрутів реалізована функція ведення по GPS-треку. Носимий гаджет при цьому виступає в якості навігатора по місцевості, показуючи на екрані шлях прямування і підказуючи, де необхідно повернути в ту чи іншу сторону. В окремих екземплярах смартгодинників з вираженим туристичним ухилом також є програма «Зворотній шлях», що дає змогу повернутися назад по вже пройденому маршруту. У режимі GPS-трекера точки треку зазвичай записуються автоматично на підставі обраного інтервалу фіксації місця розташування. Також точку трека можна відмітити вручну в будь-який час.

— Компас. Класичний компас — прилад, що вказує напрям на сторони світу. В наручних гаджетах зазвичай використовується електронний компас — мініатюрний магнітний датчик, дані з якого при необхідності відображаються на дисплеї.

— Альтиметр (висотомір). Функція, що дає можливість визначати поточну висоту місцезнаходження користувача. Варто враховувати, що принцип і формат роботи альтиметра може бути різним. Так, одні моделі для замірів висоти використовують дані барометра, інші — інформацію з GPS-датчика; сама висота може визначатися відносно рівня моря, відносно певної вихідної точки або ж будь-яким з цих способів, на вибір користувача. Ці подробиці варто уточнювати окремо.

— Барометр. Функція, що дає змогу визначати поточний атмосферний тиск. Один з варіантів застосування барометра — прогнозування погоди: наприклад, різке зниження тиску зазвичай сигналізує про наближення негоди. Крім того, інформація з цього датчика може використовуватися для роботи альтиметра (див. вище); і навіть якщо альтиметр в гаджеті не передбачений, різницю висот між двома точками на місцевості можна легко обчислити за різницею тисків між ними.

Максимальна яскравість у нитках, яку видає екран пристрою.

Дисплеї з високою яскравістю залишаються добре читабельними під інтенсивним зовнішнім освітленням, що є важливим для швидкого отримання інформації з циферблату на вулиці в ясну сонячну погоду. Однак великий запас по даному параметру позначається на вартості та енергоспоживання дисплея, через що знижується тривалість автономної роботи пристрою.

Матеріал, з якого виготовлене прозоре покриття дисплея.

— Пластик. Недорогий, до того ж досить міцний і ударостійкий матеріал: навіть при сильному ударі пластик швидше потріскається, ніж розсиплеться на дрібні уламки. Водночас на такому покритті легко з'являються подряпини, і з часом воно неминуче мутніє. Через це пластик зустрічається переважно в недорогих наручних гаджетах.

— Скло. У такому разі може матися на увазі як класичне силікатне скло (таке ж, як, наприклад, у вікнах), так і деякі оригінальні різновиди ударостійкого скла, що не належать до Gorilla Glass (див. нижче). Звичайне скло коштує дорожче за пластик, але ненабагато, при цьому воно краще виглядає і довше зберігає прозорість завдяки стійкості до подряпин. Головні недоліки цього матеріалу — крихкість і схильність розсипатися на гострі уламки при ударах. Цього недоліку тією чи іншою мірі позбавлене захищене від ударів скло, проте воно й коштує дорожче. За ціновою категорією гаджета можна досить точно визначити, яке саме скло в ньому використовується — звичайне чи ударостійке.

— Сапфір. Покриття, виготовлене з синтетичного сапфіра, яке використовується виключно в гаджетах преміумкласу — це пов'язано зі складністю його виробництва і, відповідно, високою вартістю. З практичного боку сапфір відрізняється надзвичайно високою стійкістю...до подряпин (подряпати таке скло можливо хіба що алмазом або спеціальним інструментом), однак водночас він крихкий і легко розколюється від удару.

— Gorilla Glass. Сімейство ударостійкого скла, яке створене компанією Corning, і широко застосовується в сучасній електроніці, включаючи наручні гаджети. Крім міцності, Gorilla Glass відрізняється ще й непоганою стійкістю до подряпин, при цьому коштує відносно недорого (за мірками такого покриття), що й зумовило його популярність. Утім, конкретні властивості такого скла залежать від його версії; ось варіанти, які актуальні для сучасних наручних пристроїв:

• Gorilla Glass v3. Найстаріша з актуальних нині версій — випущена в 2013 році. Тим не менш, навіть таке покриття помітно перевершує традиційне скло (не кажучи вже про пластик) за прозорістю і стійкістю до подряпин.
• Gorilla Glass v4. Версія, що вийшла в 2014 році. Ключовою особливістю стало те, що при розробці цього покриття основну увагу було приділено стійкості до ударів (тоді як попередні покоління робили наголос переважно на стійкості до подряпин). У результаті скло вийшло вдвічі міцніше, ніж у версії 3, притому що його товщина склала всього 0,4 мм.
• Gorilla Glass SR+. Перша версія Gorilla Glass, яка була створена спеціально для смартгодинників та інших мініатюрних наручних гаджетів; представлена в 2016 році. За твердженнями творців, стійкість до подряпин у такого покриття наближається до показників сапфірового скла при збереженні основних переваг Gorilla Glass — високої міцності й прозорості. Загалом для даного матеріалу заявлено перевагу над «альтернативними варіантами» на 70 % за характеристиками міцності та на 25 % за оптичними властивостями.
• Gorilla Glass DX. Ще один різновид скла, який спеціально створений для наручних пристроїв. Був випущений в 2018 році одночасно з версією DX+ (див. нижче). З ключових поліпшень у Gorilla Glass DX заявлені, зокрема, підвищені антирефлексивні властивості й збільшення рівня контрастності видимого зображення на 50 %; останнє, до того ж, дає змогу знизити фактичну яскравість і, відповідно, енергоспоживання екранів без шкоди для якості зображення, що особливо важливо для мініатюрних наручних пристроїв. А від покриття типу DX+ цей матеріал відрізняється, з одного боку, меншою стійкістю до подряпин, з іншого — вищими антирефлексивними характеристиками.
• Gorilla Glass DX+. «Ровесниця» оригінальної версії DX, що відноситься до тієї ж спеціалізації — наручні гаджети та інші мініатюрні пристрої. При цьому DX+ відрізняється більш високою стійкістю до подряпин, однак має дещо гірші антирефлексивні характеристики. У всьому іншому ці типи покриття практично ідентичні.

Тактова частота процесора (CPU), встановленого в гаджеті.

В теорії висока тактова частота позитивно позначається на швидкодії і продуктивності; проте на практиці цей параметр має чисто довідкове та рекламне значення. Це пов'язано з тим, що реальні можливості CPU залежать від цілого ряду інших моментів, а загальна продуктивність системи — ще й від властивостей решті «начинки». Крім того, виробники підбирають процесори з таким розрахунком, щоб їх продуктивності гарантовано вистачало з урахуванням запланованої спеціалізації і функціоналу гаджета. Тому при виборі на даний параметр можна не звертати особливої уваги.

Тип елементу живлення, штатно встановленого в годинах/браслеті.

— Li-Ion (літій-іонний). Власний акумулятор оригінального формату, виконаний за технологією Li-Ion. Подібні батареї поєднують компактні габарити з хорошими показниками ємності, вони невибагливі у використанні, довговічні і надійні, а з істотних недоліків можна відзначити хіба що деяку чутливість до низьких температур. Як наслідок, ця технологія є однією з найпопулярніших у сучасній портативній електроніці, в т. ч. носяться аксесуарах.

— Li-Pol (літій-полімерний). Оновлений і покращений варіант технології Li-Ion (див. вище). При тих же основних перевагах літій-полімерні елементи характеризуються ще більшою ємністю при тих же невеликих габаритах і масі, вони стабільніше тримають напруга по мірі розряду і більш стійкі до низьких температур. Водночас і коштують такі батареї трохи дорожче.

— Батарейка. Живлення від змінної батарейки — зазвичай, компактною «таблетки» того чи іншого типу. Такі батарейки мають порівняно невисоку ємність і зазвичай робляться одноразовими, тобто не допускають перезарядки. Тому подібне живлення зустрічається переважно серед двох категорій пристроїв: у фітнес-браслетах без дисплея, а також годинах класичної конструкції з мінімумом «розумних» функцій, які не потребують великої кількості енергії.

Час повної зарядки акумулятора гаджета - від 0 до 100%. На практиці цей параметр залежить від кількох факторів: ємності батареї (чим вона більша, тим довше здійснюватиметься зарядний процес), потужності зарядного пристрою та технології заряджання (підтримка прискореної зарядки підвищеною потужністю прискорює процес відновлення енергетичних запасів у комірках акумулятора). Для більшості сучасних смарт-годин та фітнес-браслетів час повної зарядки варіюється від півгодини до пари-трійки годин. Однак конкретний час залежить від моделі гаджета і характеристик зарядного пристрою - ці моменти бажано уточнювати окремо.

Матеріал, з якого виготовлений корпус гаджета. Деякі моделі випускаються в декількох версіях, із різних матеріалів — наприклад, алюмінію або сталі; для таких випадків у характеристиках зазначаються відразу всі доступні варіанти.

— Пластик. Пластик нерідко вважають бюджетним варіантом, однак у випадку наручних гаджетів це неправильно: у таких пристроях можуть застосовуватися різні види пластику, у тому числі дуже прогресивні, міцні й надійні. Тому загальна якість подібного корпусу, зазвичай, безпосередньо залежить від цінової категорії пристрою. Загальними перевагами всіх видів пластику можна назвати порівняно невелику вагу, стійкість до вологи, можливість надати корпусу будь-яке забарвлення і форму, а також низьку теплопровідність.

— Метал. Корпуси з металу, для яких виробник із якоїсь причини не став уточнювати конкретний склад. Утім, найчастіше в таких випадках мова йде про алюміній або сталь, детальніше про обидва див. нижче. А ось такі висококласні матеріали, як золото чи титан, рідко ховаються під скромним терміном «метал» — зазвичай вони вказуються в характеристиках прямо. Хай там що, а загалом металеві корпуси дещо міцніші й надійніші за пластикові, до того ж виглядають солідніше, однак і коштують дорожче.
...r> — Сталь. Переважно для корпусів наручних гаджетів використовується нержавіюча сталь. Вона відрізняється високою міцністю та надійністю, не схильна до корозії, стильно й акуратно виглядає, а коштує порівняно недорого — дешевше багатьох алюмінієвих сплавів, не кажучи вже про титан. Однією з особливостей сталевих корпусів є досить велика вага, проте це може бути як недоліком, так і перевагою: масивний корпус створює додаткове відчуття надійності й солідності. Зазначимо, що більшість гаджетів зі сталевими корпусами мають круглі циферблати й традиційний дизайн, який добре підходить навіть до ділового стилю, проте зрідка зустрічаються і виключення.

— Алюміній. Алюмінієві сплави поєднують у собі високу міцність і невелику вагу — значно меншу, ніж у сталі. Щоправда, і коштує цей матеріал дещо дорожче. Також вважається, що він добре підходить для яскравих молодіжних гаджетів, хоча зрідка застосовується і в більш традиційних пристроях.

— Гума. Матеріал, що зустрічається в окремих моделях дитячих маячків і фітнес-браслетів (див. «Тип»), але майже не застосовується в інших видах наручних гаджетів. Однією з ключових переваг гуми є м'якість, яка створює певний захист від ударів і робить корпус максимально травмобезпечним; і те, й інше особливо важливо саме для дитячих пристроїв. Крім того, такий корпус можна легко зробити водостійким і навіть повністю герметичним, а також надати будь-який колір. З іншого боку, практично ті ж переваги (крім м'якості) має і пластик, а коштує гума трохи дорожче (хоча й помітно дешевше, ніж метали).

— Титан. Титанові сплави належать до матеріалів преміумкласу й застосовуються рідко, здебільшого в топових моделях гаджетів «екстремального» призначення. Цей матеріал легкий і водночас надзвичайно міцний, до того ж відмінно тримає форму при ударах; однак і коштує титан значно дорожче за алюміній, наприклад, притому що висока надійність не так часто виявляється вирішальною.

— Золото. Золотий або позолочений корпус перетворює гаджет на стильний іміджевий аксесуар. Обходиться подібний корпус дуже недешево, проте це не можна назвати недоліком: ціна пристрою додатково підкреслює статус власника.

— Кераміка. Спеціальна високоміцна кераміка — ще один матеріал преміумкласу, який не тільки виконує практичну функцію, але й засвідчує високий рівень гаджета та солідність його власника. З практичної сторони, крім міцності й надійності, цей матеріал вирізняється надзвичайно високою стійкістю до подряпин, що дає йому можливість дуже довго зберігати «товарний вигляд» навіть у не дуже сприятливих умовах. Водночас кераміка погано переносить сильні точкові удари.

Першопочатково MIL-STD-810 – це набір специфікацій, який встановлює певні рівні захисту електрообладнання від факторів зовнішнього середовища. Стандарт розроблявся з метою перевірки військового обладнання для армії США на предмет збереження працездатності в різних несприятливих умовах. Він висуває до випробуваних досить жорсткі вимоги: перевіряється рівень міцності виробу до ударів при падіннях і струсах, проводяться тести на вібраційний вплив, випробовується робота пристрою в широкому температурному діапазоні, під дощем, в тумані, під впливом піску, пилу тощо. Однак личка MIL-STD-810 в «цивільних» виробах не завжди означає найвищий ступінь захисту. Це обумовлюється відсутністю строгої регламентації проведення тестів. Наприклад, найбільш хитромудрі вендори тестують випробовувані гаджети буквально за одним-двома пунктами програми з великого переліку і часто навмисно не поширюються про те, які саме тести були пройдені. Відповідно, конкретні особливості такого захисту залишаються достовірно невідомими. Стандарт діє з 1962 року. Кожен новий його варіант позначається буквою латинського алфавіту в кінці. Чим далі буква за алфавітом, тим сучасніше версія сертифіката. З 2008 року повсюдно діє специфікація MIL-STD-810G, а в 2019 році була затверджена нова редакція стандарту MIL-STD-810H.

В якості ваги моделі в більшості варіантів вказується маса самого корпусу годинника, оскільки ремінець знімний і замінити його можна на інший. Втім зустрічаються і моделі, коли вага вказується з комплектним ремінцем. У будь-якому разі, якщо виробником вказується конкретний спосіб вимірювання ваги (з ремінцем або без нього), ми додатково це прописуємо.