Порівняння LG 34UM69G 34 " vs LG 34UC79G 34 " чорний

— Монітор. В даному разі маються на увазі монітори, розраховані переважно на класичне використання – в якості екрану для персонального комп'ютера. Функціонал їх може бути досить різноманітним — від екранів початкового рівня з 1-2 входами для підключення до багатофункціональних моделей з вбудованими динаміками, ТВ-тюнерами, пультами ДУ тощо. Те ж стосується і діагоналі. Більшість традиційних моніторів належать до діапазону 22-30" (такі розміри на сьогоднішній день вважаються оптимальними для екранів, дистанція до яких визначається шириною робочого столу), проте зустрічаються і великоформатні пристрої, діагональ яких може перевищувати 32".

— Портативний монітор. Окрема каста моніторів, призначених для підключення до ноутбуків. Їх відрізняють невеликі розміри діагоналі, що не перевищують 18 дюймів, тонкий формат і відсутність підставки, в результаті чого вони зовні нагадують планшети.

— Ігровий монітор. Монітори, що вважаються оптимально підходящими для ігор. Це не обов'язково пристрої, спеціально створені для подібного застосування (хоча є й такі); проте всі ігрові монітори мають ряд ознак, які напевно оцінять геймери. По-перше, роздільна здатність (див. нижче) у таких моделях становить не нижче, ніж Full HD. По-друге, матриці відрізняються малим часом відгуку — 5 мс, що дає змогу якісно відображати динамічні сцени; а частота кадрів нерідко досягає 120 Гц і навіть більше (хоча зустр...ічаються і досить скромні значення). По-третє, пристрої цього типу нерідко мають спеціальні ігрові (див. нижче) і подібні з ними функції — зокрема, більшість геймерських моніторів сумісні з технологіями FreeSync та/або G-Sync (див. «Функції і можливості»).

— РК-панель. Однією з ключових ознак, що відрізняють РК-панелі від звичайних моніторів, є велика різноманітність роз'ємів: крім відеовиходів, до неї входять допоміжні порти на зразок LAN або RS-232 (див. «Роз'єми (додатково)»). Також вважається, що РК-панель в обов'язковому порядку повинна вішатися на стіну, однак тут є своя специфіка. Чимало пристроїв цього типу дійсно робляться в розрахунку тільки на настінне встановлення, а деякі моделі допускають об'єднання у відеостіну, що транслює одне зображення на декілька екранів. Але крім цього, зустрічаються рішення, які оснащені підставками і допускають настільне застосування (а іноді — взагалі на нього розраховані). При цьому перший різновид, «чисто настінний», може мати практично будь-яку діагональ — в тому числі і скромні 21 – 22"; а ось розміри «настільних» панелей починаються з 32", до того ж вони найчастіше мають прогресивні матриці на зразок IPS. У будь-якому разі, подібні екрани застосовуються переважно в досить специфічних областях. Так, настінне встановлення зручне для організації інформаційних табло на вокзалах, в аеропортах, торгових центрах, для застосування на виставкових стендах, в конференц-залах тощо. Настільні моделі стануть в нагоді тим, для кого ключове значення мають великий розмір і висока якість зображення. Також серед них зустрічається чимало пристроїв з сенсорними екранами, що ще більше розширює можливості користувача.

— Плазмова панель. Пристрої цього типу багато в чому схожі з описаними вище РК-панелями, проте мають і деякі ключові відмінності. Головна з них полягає в технології, що використовується для екрану: замість рідкокристалічної матриці в плазмових панелях використовуються комірки, заповнені спеціальним газом і покриті речовиною, що світиться — люмінофором. Подібна технологія забезпечує дуже високу якість зображення, з глибокою передачею кольору і контрастністю. Водночас створити плазмову комірку невеликого розміру непросто, через що пікселі на екранах цього типу мають більш строгі обмеження за розміром. Як наслідок, плазмові панелі в принципі не бувають маленькими — 42" для такого екрану вважається чи не мінімальним розміром. Крім того, зворотною стороною описаних переваг є також дещо менший термін служби і більш висока вартість, ніж у РК-матриць. Внаслідок цього «плазма» особливого поширення не отримала, купуються такі пристрої переважно не для «громадського», а для особистого використання — наприклад, в якості екрану домашнього кінотеатру або як обладнання для прогресивного геймера.

— Відеостіна. Моделі, призначені для побудови відеостін. Така стіна являє собою масив з великого числа складених впритул екранів, здатних працювати злагоджено і видавати загальне зображення великого розміру; кожен екран при цьому відповідає за свій фрагмент картинки. Подібні конструкції застосовуються, зокрема, на концертах та інших масових заходах, де окремих екранів вже не вистачає. Головною особливістю моніторів для відеостін є дуже тонка рамка — завдяки цьому межі між сегментами практично непомітні, і зображення сприймається як цілісне.

– Інформаційний дисплей. Вузькоцільове обладнання, що передбачає стаціонарний спосіб монтажу. Такі дисплеї встановлюються на стіну, вбудовуються у спеціальні ніші чи отвори. Призначаються вони для роботи як цифрові вивіски, для трансляції рекламних матеріалів, відтворення різного відеоконтенту. Окремі екземпляри інформаційних дисплеїв можуть підтримувати сенсорне управління, мати встановлену операційну Smart-систему та інші «розумні» функції. Як правило, для управління роботою подібної техніки використовується спеціалізоване фірмове програмне забезпечення.

Наявність у конструкції монітора вигнутого екрана.

Такий екран має лівий і правий край загнуті вперед — вважається, що подібна форма значно покращує сприйняття порівняно з плоскою поверхнею. У той же час цю особливість має сенс передбачати тільки на досить великих діагоналях — не менше 30"; тому вона характерна переважно для висококласних моделей. відстані, строго по центру; втім, для комп'ютерних моніторів це не є проблемою.

Основний параметр вигнутого екрану – радіус кривизни. Він вказується в міліметрах по радіусу кола, вигин якого відповідає вигину монітора: наприклад, позначення 1800R означає радіус 1,8 м.

Чим менше число в цьому позначенні - тим сильніше викривлений екран (за інших рівних). При цьому деякі виробники заявляють про те, що ідеальним значенням кривизни вважається 1000R: нібито саме при такому згині екрана зображення на ньому виходить максимально наближеним до природного поля зору людини, і чим ближча кривизна монітора до 1000R - тим краще враження від перегляду. Однак на практиці багато залежить від особистих переваг; а при перегляді з великої відстані (що перевищує радіус кривизни в півтора рази і більше) всі переваги вигнутого екрану губляться.

Максимальна частота зміни кадрів, підтримувана монітором на рекомендованому (максимальному) роздільній здатності.

Чим вище частота кадрів — тим більш згладженим буде виглядати рух на екрані, тим менш помітні на ньому будуть ривки і змазування. Зрозуміло, фактична якість зображення прямо залежить також від відеосигналу, але для нормального перегляду відео з великою частотою кадрів її має підтримувати і монітор.

При виборі за цим параметром варто мати на увазі, що на більш низьких роздільних здатностях, ніж максимальне, підтримувана частота кадрів може бути вище. Наприклад, модель з матрицею 1920х1080 і заявленою частотою кадрів у 60 Гц на зниженому роздільній здатності може давати 75 Гц; але частота кадрів 75 Гц вказується в характеристиках тільки в тому випадку, якщо вона підтримується на власному (максимальному) роздільній здатності монітора.

Зазначимо також, що висока частота кадрів особливо важлива для ігрових моделей (див. «Тип»). У більшості з них цей показник становить 120 Гц і вище; оптимальним варіантом по співвідношенню ціни і якості багато вважають монітори з частотою 144 Гц, однак зустрічаються і більш високі значення — 165 Гц і 240 Гц. А монітори на 100 Гц можуть являти собою як н...едорогі ігрові моделі, так і прогресивні домашні.

Оцінити всі частоти кадрів, на яких здатний працювати даний монітор, можна за заявленою в характеристиках частоті вертикальної розгортки (див. нижче).

Динамічна контрастність, забезпечувана екраном монітора.

Динамічною контрастністю називають різницю між найяскравішим білим кольором при максимальній яскравості підсвічування і самим глибоким чорним при мінімальній. Цим даний показник відрізняється від статичної контрастності, яку вказують при незмінному рівні підсвічування (див. вище). Динамічна контрастність може виражатися досить вражаючими цифрами (в деяких моделях — більш 100000000:1). Однак на практиці ці цифри слабо співвідносяться з тим, що бачить глядач: досягти такої різниці у межах одного кадру практично неможливо. Тому динамічна контрастність найчастіше є швидше рекламним, ніж практично значущим показником, його нерідко вказують саме в розрахунку на те, щоб вразити недосвідченого покупця. Водночас відзначимо, що існують технології «розумної» підсвічування, що дозволяють змінювати її яскравість на окремих ділянках екрану і досягати в одному кадрі більш високої контрастності, ніж заявлена статична; ці технології зустрічаються переважно в моніторах преміумкласу.

Охват монітора по колірній моделі NTSC.

Будь охват вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольору. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості монітора, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

Конкретно ж NTSC являє собою одну з перших кольорових моделей, створених ще в 1953 році з появою кольорового телебачення. Вона не застосовується при виробництві сучасних моніторів, однак часто використовується для їх опису та порівняння. NTSC охоплює більший діапазон кольорів, ніж стандартно застосовувана в комп'ютерній техніці sRGB: наприклад, охоплення всього в 85 % по NTSC дає близько 110% sRGB. Так що колірне охоплення по даній моделі зазвичай наводиться в рекламних цілях — як підтвердження високого класу монітора; дуже хорошим показником в таких випадках вважається 75 % і більше.

Колірне охоплення монітора за колірною моделлю по sRGB.

Будь-яке колірне охоплення вказується у відсотках, проте не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного колірного простору (колірної моделі). Це з тим, що жоден сучасний екран неспроможний відобразити всі видимі людиною кольори. Тим не менш, чим більше колірне охоплення - тим ширші можливості монітора, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

В наш час sRGB фактично є стандартною моделлю кольорів, прийнятої для комп'ютерної техніки; саме її використовують при розробці та виробництві більшості відеокарт. Для телебачення використовується аналогічний за параметрами стандарт Rec. 709. За діапазоном кольорів ці моделі ідентичні, і відсоток охоплення з них виходить однаковим. У найбільш просунутих моніторах він може досягати і навіть перевищувати 100% ; саме такі значення вважаються необхідними висококласних екранів, зокрема. професійні.

— VGA. Роз'єм, який розроблений для передачі аналогового відеосигналу ще в епоху ЕПТ-моніторів (спеціально під них). Нині вважається застарілим і поступово виходить з ужитку, зокрема, через слабку пропускну здатність, що не дає змогу повноцінно працювати з HD-контентом, а також подвійне перетворення сигналу при використанні VGA в РК-моніторах (що може стати потенційним джерелом перешкод).

— DVI. Роз'єм для передачі відеосигналу, який розроблений спеціально під РК-пристрої, включаючи монітори. Хоча першопочатково абревіатура DVI розшифровується як «цифровий відеоінтерфейс», цей інтерфейс допускає також аналогову передачу даних. Власне, існує три основних різновиди DVI: аналоговий, комбінований і цифровий. Перший різновид у сучасній комп'ютерній техніці майже вийшов з ужитку (цю функцію фактично виконує роз'єм VGA), а виключно цифровий роз'єм — DVI-D — у нашому каталозі вказується окремо (див. нижче). Тому, якщо в характеристиках монітора вказаний «просто DVI» — швидше за все, мова йде про комбінований роз'єм DVI-I. За характеристиками аналогового відеосигналу він аналогічний до описаного вище VGA (і навіть сумісний із ним через найпростіший перехідник), за цифровими можливостями — DVI-D (одноканальному, не Dual Link). Утім, у зв'язку з поширенням суто цифрових стандартів DVI-I зустрічається дедалі рідше.

— DVI-D....Різновид описаного вище інтерфейсу DVI, який підтримує виключно цифровий формат відеосигналу. Стандартний (Single Link) інтерфейс DVI-D дає змогу передавати відео з роздільною здатністю до 1920х1080 при частоті кадрів 75 Гц або 1920х1200 при частоті кадрів 60 Гц, чого вже достатньо для роботи з сучасними роздільними здатностями до Full HD включно. Крім цього, зустрічається двоканальний (Dual Link) різновид цього роз'єму, який має збільшену пропускну здатність і дає можливість працювати з роздільними здатностями аж до 2560х1600 (на 60 Гц; або 2048х1536 на 75 Гц). Відповідно, конкретний тип DVI-D залежить від роздільної здатності монітора. При цьому одноканальний екран можна підключити до двоканальної відеокарти, але не навпаки. Також зазначимо, що з роз'ємами ситуація схожа: порти Single Link і Dual Link дещо відрізняються за конструкцією, і одноканальний кабель сумісний із двоканальним входом/виходом, але, знову ж таки, не навпаки.

— DisplayPort. Інтерфейс, що спочатку створений для передачі відео (втім, може застосовуватися і для аудіосигналу - в цьому DisplayPort аналогічний HDMI). Зустрічається у багатьох сучасних моделях моніторів. Зазначимо, що монітори з входами DisplayPort сумісні також із виходами Thunderbolt (через перехідник).

Конкретні можливості цього роз'єму залежать від його версії. У сучасних моніторах трапляються такі варіанти:

• v.1.2. Найбільш рання із загальнопоширених у наш час версій, випущена у 2010 році. Саме в ній вперше були представлені такі можливості, як підтримка 3D та можливість послідовного (daisy chain) підключення кількох екранів. Версія 1.2 дає змогу передавати 5К-відео на частоті кадрів 30 к/с, робота з вищими дозволами (до 8К) також можлива, але вже з певними обмеженнями.
• v.1.3. Версія DisplayPort, випущена у 2014 році. Має у півтора рази більшу пропускну здатність, ніж v.1.2, і дає змогу передавати відео 8К на 30 к/с, 5К – на 60 к/с та 4К – на 120 к/с. Крім того, у цій версії з'явилася функція Dual-mode, що дає змогу підключатися до виходів HDMI та DVI через найпростіші пасивні перехідники.
• v 1.4. У цій версії максимальна частота кадрів при роботі з одним екраном збільшилася до 120 к/с для стандарту 8K і до 240 к/с для стандартів 4K і 5K (при цьому дані передбачається передавати зі стисненням за технологією DSC — Display Stream Compression). З інших особливостей можна згадати сумісність з HDR10 та можливість одночасної передачі до 32 каналів звуку.
• v 2.1. Версія зразка 2022 року, що використовує ту ж специфікацію фізичного рівня, що USB4. Пропускну спроможність інтерфейсу наростили вдвічі порівняно з v 1.4 (до 80 Гбіт/с, з яких передачі даних доступно 77.37 Гбіт/с). При цьому реалізовано підтримку підключення дисплеїв з роздільною здатністю аж до 16К при 60 к/с, 8К при 120 к/с, 4К при 240 Гц і 2К при 480 Гц (без додаткового використання технології DSC — Display Stream Compression). Довжина кабелів DP40 (з пропускною спроможністю 40 Гбіт/с) тепер може перевищувати два метри, а DP80 (80 Гбіт/с) – більше одного метра.

— Mini Display Port. Зменшена версія описаного вище DisplayPort, яка застосовується переважно в ноутбуках; особливо популярна у лептопах від Apple. Останнім часом намітилася тенденція заміни Mini Display Port на універсальний інтерфейс Thunderbolt; однак цей інтерфейс працює через той же роз'єм і надає ті ж можливості. Іншими словами, монітори можуть підключатися до Thunderbolt (версій 1 і 2) через штатний кабель miniDisplayPort, без використання адаптерів (для v3 перехідник все ж таки знадобиться).

— HDMI. Інтерфейс HDMI спочатку створений для передачі відео високої роздільної здатності та багатоканального звуку в цифровому вигляді по одному кабелю. Це найбільш популярний із сучасних інтерфейсів подібного призначення, виходи HDMI є практично обов'язковими як для комп'ютерних відеокарт, наприклад і для медіацентрів, DVD/Blu-ray програвачів та іншої техніки.

Наявність у моніторі кількох виходів даного типу дає змогу тримати його підключеним одночасно до кількох джерел сигналу - наприклад, комп'ютера та супутникового ТВ-тюнера. Таким чином можна перемикатися між джерелами через програмні налаштування, не пораючись з перепідключенням кабелів, а також використовувати функцію PBP.

При цьому сам порт має різні версії, а найпоширеніші в наш час такі:

• - V.1.4. Найраніша версія з активно застосовуваних у наш час; з'явилася у 2009 році. Підтримує роздільну здатність до 4096х2160 при 24 к/с, а в стандарті Full HD (1920х1080) частота кадрів може досягати 120 к/с; можлива також передача 3D-відео.
• - V.2.0. Версія, представлена у 2013 році як масштабне оновлення стандарту HDMI. Підтримує 4K відео з частотою кадрів до 60 к/с (завдяки чому також відома як HDMI UHD), а також до 32 каналів звуку та до 4 аудіопотоків одночасно. Також у цій версії з'явилася підтримка надширокого формату 21:9.
• - v.2.1. Досить значне, порівняно з версією 2.0 оновлення, представлене наприкінці 2017 року. Подальше підвищення пропускної спроможності дозволило передбачити на підтримку дозволів до 8К на 120 к/с включно. Також були внесені покращення щодо роботи з HDR. Зазначимо, що для всіх можливостей HDMI v 2.1 потрібні кабелі типу HDMI Ultra High Speed, хоча базові функції доступні і зі звичайними кабелями.

— USB З (DisplayPort AltMode). Ще один різновид USB-інтерфейсу, який використовується для роботи з відеосигналом. Має невеликі розміри (не набагато більше microUSB) та двосторонню конструкцію, що дає змогу підключати штекер будь-якою стороною – це робить Type З зручнішим, ніж попередні стандарти. При цьому відзначимо, що подібний монітор може бути розрахований на підключення до виходу USB З (принаймні, саме такий кабель-перехідник може поставлятися в комплекті), цей момент не завадить уточнити окремо.

— Інтерфейс Thunderbolt. Thunderbolt є протоколом передачі даних (застосовується у пристроях Apple), пропускна спроможність у якому сягає 40 Гбіт/с. Сам роз'єм як і швидкість залежить від версії: Thunderbolt v1 і v2 використовує miniDisplayPort (див. вище), монітори з входами Thunderbolt не обов'язково сумісні з оригінальними виходами miniDisplayPort - цю сумісність не завадить уточнити окремо. А Thunderbolt v3 оснований на роз'єм USB З (див. вище).

— Вхід mini-Jack (3.5 мм). Аудіовхід зі стандартним роз'ємом 3.5 мм mini-Jack. Зазвичай має вигляд гнізда, у яке підключається штекер mini-jack від джерела сигналу. Сам сигнал з такого входу може подаватися або на вбудовані динаміки монітора, або на аудіовихід (про те й інше див. нижче).

— Вихід mini-Jack (3.5 мм). Аналоговий аудіовихід, який використовує стандартне гніздо 3.5 мм mini-Jack. Зазвичай є універсальним і може застосовуватися як для підключення навушників, так і в ролі лінійного виходу для комп'ютерних колонок або іншої активної акустики. Наявність аудіороз'єму на моніторі зручна тим, що такий порт здебільшого знаходиться ближче до користувача, ніж виходи аудіокарти, і підключити навушники чи колонки прямо до монітора простіше, ніж тягнути дріт до системного блока.

— LAN. Стандартний роз'єм для дротового підключення до комп'ютерних мереж. Наявність такого входу здебільшого перетворює монітор на мережевий пристрій: виводити на нього зображення може будь-який користувач мережі з відповідними правами доступу. Ще один варіант застосування LAN — пряме підключення до іншого пристрою. Наприклад, таким способом можна підключити ноутбук з виходом LAN, не відключаючи монітор від ПК (з яким він може бути з'єднаний, наприклад, через інтерфейс DVI). А деякі особливо прогресивні моделі мають вшиті програмні і...нструменти, які дають можливість за допомогою локальної мережі переглядати вміст пристроїв, підключених до цієї мережі, і навіть використовувати деякі вебсервіси прямо з монітора, взагалі не використовуючи для цього комп'ютер.

— Композитний. Один із найбільш простих і розповсюджених аналогових аудіо/відеовходів. Як і компонентний, використовує три дроти і в стандартному вигляді складається з трьох роз'ємів RCA; у деяких моніторах обидва інтерфейси можуть навіть реалізовуватися через один комплект роз'ємів, який перемикається в «компонентний» або «композитний» режими в налаштуваннях. Особливість цього стандарту полягає в тому, що він дає можливість передавати і картинку, і звук: під аналоговий відеосигнал задіяний один з дротів, а два, що залишилися, відповідають за лівий і правий канали стерео. Щоправда, композитний інтерфейс вважається застарілим: через передачу відео по одному кабелю якість і захищеність картинки від перешкод виходять невисокими, а про роздільні здатності HD взагалі не йдеться. З іншого боку, такі виходи досі є вкрай популярними у відеотехніці — причому як у сучасній, так і у відверто застарілій (на зразок VHS-відеомагнітофонів). А можливість підключити відразу і відео, і звук буває дуже зручною. Утім, якщо монітор не має ні аудіовиходів, ні вбудованих колонок, у ньому зазвичай передбачається спрощений варіант даного роз'єму — «композитне відео», з одним гніздом RCA.

— Коаксіальний (S/P-DIF). Електричний різновид інтерфейсу S/P-DIF: через один коаксіальний роз'єм RCA (тюльпан) у цифровому вигляді передається звук, зокрема багатоканальний. Цей роз'єм зустрічається переважно серед великоформатних плазмових і РК-панелей (див. «Тип»), де він відіграє роль виходу для підключення зовнішніх аудіосистем — насамперед домашніх кінотеатрів й інших прогресивних комплектів багатоканальної акустики.

— Лінійний. Лінійний інтерфейс — це стандартний аудіоінтерфейс для передачі звукового сигналу в аналоговому форматі. Загалом найпопулярніший спосіб застосування цього роз'єму — виведення звуку на активні колонки і/або зовнішній підсилювач. Утім, у моніторах можуть зустрічатися як виходи, так і входи цього типу. У цьому сенсі лінійний інтерфейс аналогічний до описаного вище роз'єму 3.5 мм; до того ж, у деяких моделях роль лінійного роз'єму відіграє саме mini-Jack.

— Оптичний. Ще один різновид роз'єму S/P-DIF, окрім описаного вище коаксіального виходу. Застосовується з тією ж метою — для виведення багатоканального звуку на зовнішню акустику — однак використовує не електричний, а оптичний (світловодний) кабель, завдяки чому таке з'єднання абсолютно не схильне до електричних перешкод. З іншого боку, оптоволокно потребує обережного поводження, тому що може тріснути від перегинів або сильних натискань. Також варто відзначити, що, на відміну від коаксіального, оптичний вихід зустрічається і у великих, і в порівняно невеликих моніторах.

— COM-порт (RS-232). Універсальний цифровий інтерфейс для передачі різних даних. У моніторах зазвичай відіграє допоміжну роль: дає змогу управляти налаштуваннями екрана з підключеного комп'ютера чи іншого пристрою, а в моделях із сенсорними екранами може використовуватися також для передачі даних від сенсора на комп'ютер. Поширений значно менше, ніж USB, практично не застосовується в ноутбуках, однак має перевагу в максимальній довжині кабелю — 15 м проти 5 м.

- KVM-перемикач. Наявність у моніторі перемикача KVM – Keyboard, Video, Mouse. Цей модуль дає змогу керувати двома або більше комп'ютерами за допомогою одного монітора, однієї клавіатури та однієї миші, швидко перемикаючись між різними ПК (наприклад, "стаціонарником" та ноутбуком). KVM-перемикач підвищує продуктивність праці за необхідності використання кількох комп'ютерів одночасно чи по черзі і дає змогу позбутися безладу на робочому столі. Для перемикання з одного комп'ютера на інший достатньо буквально одного натискання миші у фірмовому програмному забезпеченні або запрограмованої кнопки на клавіатурі.

- Сенсор освітленості. Датчик відстежує яскравість навколишнього освітлення. Застосовується переважно для автоматичного підстроювання яскравості самого монітора особливо обстановки: наприклад, якщо в кімнаті темніє, зображення на екрані теж можна зробити більше тьмяним, а під сонячним світлом для нормальної видимості яскравість повинна бути високою. Це забезпечує додатковий комфорт для користувача, а також сприяє економії енергії.

- Сенсор присутності. Датчик, який визначає наявність людини перед екраном. Найчастіше використовується для автоматичного керування сплячим режимом: якщо перед монітором певний час нікого немає, підсвічування екрана вимикається, а після повернення користувача - вмикається назад. Це сприяє економії енергії та збільшує...термін служби матриці. Крім того, датчик може стати в нагоді і для більше специфічних завдань - наприклад, для контролю присутності співробітника на робочому місці.

- PBP (Picture by Picture). Можливість відображення на моніторі одночасно двох "картинок" - з двох різних джерел, кожен з яких підключений до свого відеовходу. Така можливість може виявитися дуже корисною у випадках, коли доводиться працювати одночасно з двома пристроями — наприклад, з ноутбуком і основним системним блоком. Зображення з обох пристроїв зазвичай виводиться пліч-о-пліч. Зазначимо, що для ефективної роботи PBP екран має бути досить великим, тому ця функція зустрічається здебільшого серед моніторів із відповідною діагоналлю – від 27” і вище.

- Flicker Free. Технологія керування яскравістю, що усуває зайве мерехтіння екрана. Ідея цієї технології полягає в тому, щоб зменшувати яскравість зображення безпосередньо за рахунок зниження яскравості підсвічування (тоді як у моніторах без Flicker Free яскравість регулюється за рахунок включення та вимкнення підсвічування з великою частотою). Завдяки відсутності мерехтіння знижується навантаження на очі та нервову систему, і робота з монітором (особливо тривала) стає більше комфортною.

- AMD FreeSync. Сумісність монітора з технологією AMD FreeSync. Як випливає з назви, ця технологія використовується в графічних адаптерах AMD - наприклад що шукати монітор з такою сумісністю варто, якщо у вашому комп'ютері стоїть відповідна відеокарта. А загальна ідея FreeSync полягає в тому, щоб узгодити частоту кадрів монітора та частоту відеосигналу з відеокарти. Подібна необхідність виникає у світлі того, що в деяких випадках частота кадрів відеосигналу може «плавати» (особливо це характерно для сучасних ігор та інших ресурсомістких завдань); а розбіжність із частотою оновлення монітора може призводити до появи нерівностей, ривків та інших артефактів. FreeSync дає змогу уникнути цього.
Зазначимо, що в даному випадку йдеться про оригінальну версію даної технології — підтримка FreeSync Premium і Premium Pro вказується окремо, про ці версії див. нижче. Аналогічне рішення від NVIDIA зветься G-Sync; воно також описано нижче.

- AMD FreeSync Premium Pro. Найбільш просунута (на початок 2020 року) версія описаної вище технології FreeSync раніше відома як AMD FreeSync 2 HDR. Як випливає з першої назви, однією з особливостей цієї версії є підтримка HDR. Крім того, для FreeSync Premium Pro заявлено частоту кадрів не нижче 120 к/с при роздільній здатності Full HD, а також функцію компенсації низької частоти кадрів (LFC). Суть цієї функції полягає в тому, що коли частота кадрів вихідного відеосигналу падає нижче за мінімальну частоту, підтримувану монітором — один і той же кадр виводиться на екран кілька разів, що дає змогу зберегти максимальну плавність «картинки». За твердженням творців, FreeSync Premium Pro особливо добре працює в іграх; а багато сучасних ігор спочатку створюються для роботи з цією технологією.

- AMD FreeSync Premium. Проміжний варіант між базовою технологією AMD FreeSync та просунутою FreeSync Premium Pro. Докладніше обидві ці версії технології описані вище; а FreeSync Premium не має підтримки HDR (на відмінність від версії Pro), проте працює з тією ж частотою кадрів (не нижче 120 к/с при роздільній здатності 1920x1080) і також використовує технологію компенсації низької частоти кадрів LFC.

- NVIDIA G-Sync. Технологія узгодження частоти кадрів монітора та частоти кадрів відеосигналу, що використовується у відеокартах NVIDIA. Необхідність у такому узгодженні виникає через те, що у деяких випадках частота кадрів відеосигналу може «плавати» (особливо це притаманно сучасних ігор та інших ресурсомістких завдань); а розбіжність із частотою оновлення монітора може призводити до появи нерівностей, ривків та інших артефактів. Аналогічна технологія від AMD зветься Freesync (див. вище).
Зазначимо, у цьому випадку мається на увазі підтримка оригінальної технології G-Sync, спочатку закладена під час виробництва. Підтримка більше сучасної G-Sync Ultimate, як і відповідність G-Sync Compatible, вказуються окремо (див. нижче).

- NVIDIA G-Sync Ultimate. Різновид описаної вище технології G-Sync, що передбачає не просто узгодження частоти кадрів з відеокартою, а й низку покращених характеристик самого монітора. Так, моделі з даним маркуванням обов'язково підтримують HDR (причому за дуже високим стандартом - не нижче DisplayHDR1000), а також мають широке колірне охоплення, нерідко вимірюване по DCI P3 (про те і інше див. вище). Більшість таких моніторів належать до ігрових (див. «Тип»).

- NVIDIA G-Sync Compatible. Ця особливість вказується для моніторів, які спочатку не створювалися для використання з технологією G-Sync (див. вище), проте за підсумками тестування виявилися сумісні з нею. Всі подібні пристрої – це моделі з функцією AMD FreeSync (також описано вище), які були протестовані nVIDIA і показали здатність повноцінно працювати ще й із G-Sync. З точки зору користувача різниця полягає в тому, що монітори G-Sync Compatible обходяться помітно дешевше за аналоги з G-Sync, проте можуть поступатися їм за якістю картинки — для таких моніторів не проводяться додаткові тести на якість зображення, обов'язкові для пристроїв з початковою підтримкою G -Sync.

- Adaptive Sync. Підтримка екраном технології адаптивної кадрової синхронізації VESA Adaptive-Sync. Функція націлена на синхронізацію частоти оновлення дисплея із частотою кадрів графічного процесора, щоб зменшити затримку, мінімізувати артефакти та усунути візуальні розриви зображення. Екрани з сертифікацією Adaptive-Sync повинні працювати з частотою оновлення від 120 Гц за промовчанням, причому кадрова частота повинна бути в змозі знизитися до 60 Гц. Реальний час відгуку таких дисплеїв має становити не менше 5 мс. Важливо, що технологія VESA Adaptive-Sync доступна лише для інтерфейсу DisplayPort версії не нижче 1.2a.

- Сертифікація CalMAN. Наявність монітора сертифіката «СalMAN Verified». Такий сертифікат видається високоякісним екранам після перевірки та калібрування з використанням CalMAN – професійного набору програмних інструментів, що застосовується для роботи з кольором та регулювання кольори передачі матриць. Точність цих інструментів така, що вони користуються навіть голлівудські кінематографісти; а у разі моніторів сертифікація CalMAN є додатковою ознакою високої якості – вона означає, що кольори на такому екрані відображатимуться максимально достовірно. Подібні моделі призначені переважно для професіоналів, що працюють з кольором, а також для цінителів високоякісного відеоконтенту.

- Сертифікація Pantone. Наявність у монітора сертифіката Pantone Validated — тобто свідоцтва про відповідність колірній системі Pantone (PMS). Це професійна колірна система, створена однойменною компанією і широко застосовується в дизайні та поліграфії. Одна з базових ідей Pantone полягає в тому, щоб кожен колір залишався незмінним на всіх етапах роботи – від узгодження загальної ідеї до друку/випуску кінцевого продукту; для цього всім охопленим системою відтінкам присвоюються кодові назви, які використовуються в роботі. У разі моніторів сертифікація Pantone означає, що при роботі з матеріалами та програмними інструментами, що використовують дану колірну схему, кольори на екрані максимально точно відповідатимуть фактичним відтінкам Pantone. Підкреслимо, що про ідеальну відповідність не йдеться (ЖК-матриці фізично не здатні адекватно відобразити деякі відтінки); крім того, монітори з такою сертифікацією можуть мати різне колірне охоплення — як у відсотках, наприклад і по системах, що використовуються для позначення (sRGB, Adobe RGB, DCI P3 — див. вище). Однак навіть якщо колір знаходиться за межами можливостей екрана, він відображатиметься настільки точно, наскільки це взагалі можливо. Тому для професійних завдань, пов'язаних із інтенсивним використанням Pantone, варто обирати саме монітори з офіційною сертифікацією; як приклад подібних завдань можна назвати друк іміджевої поліграфії.