Потужність
Максимальна активна потужність навантаження, допустима для даної моделі.
Активної називають потужність, яка в приладах змінного струму витрачається на корисну роботу або на виділення тепла. Крім неї, такі прилади споживають також реактивну потужність — вона йде на роботу специфічних компонентів, насамперед конденсаторів і котушок індуктивності. Повна потужність, що позначається в вольт-амперах (кіловольт-амперах), є сумою активної і реактивної, про неї див. нижче. Тут же відзначимо, що в нескладних побутових ситуаціях для розрахунків вистачає даних про активної потужності, яка вказується у ватах. Зокрема, саме цей параметр вважається ключовим при виборі стабілізаторів
для пральних машин і
для посудомийних машин: у першому випадку оптимальною вважається потужність від 2 до 5 кВт, у другому — від 1,8 до 2,5 кВт.
В будь-якому випадку, загальна активна потужність підключеного навантаження не повинна перевищувати цифр, зазначених у характеристиках стабілізатора. Для повної гарантії не завадить взяти певний запас, однак цей запас не повинен бути занадто великим — збільшення допустимої потужності помітно впливає на габарити, вагу та ціну пристрою. Також зазначимо, що існують формули, які дозволяють перевести активну споживану потужність в повну з урахуванням типу підключеного електроприладу; ці формули можна знайти в спеціальних джерелах.
Потужність
Максимальна повна потужність навантаження, допустима для даної моделі
Повною в електротехніці називають потужність, яка враховує як активну, так і реактивну потужність; перший тип потужності розглянуто вище, а другий можна описати як вплив обмоток, котушок індуктивності і конденсаторів на роботу мереж змінного струму. Повна потужність є основним параметром для розрахунку навантажень на обладнання в професійній електротехніки; її прийнято позначати у вольт-амперах (ВА), у разі стабілізаторів — в кіловольт-амперах (кВА). Зазначимо, що для зручності різні види потужностей в електротехніці позначаються одиницями з різним назвою. Саме тому зазначена в характеристиках стабілізатора потужність в Вт зазвичай не дорівнює його потужності ВА.
При виборі стабілізатора для деяких побутових приладів буває цілком достатньо даних про активної потужності, але по можливості краще все-таки використовувати повну. Зокрема, саме цей параметр є ключовим при пошуку
стабілізатора для холодильника або
стабілізатора для котла: у першому випадку оптимальним значенням вважається 0,4 – 1 кВА, у другому — від 0,1 до 0,7 кВА. Втім, у будь-якому разі вибирати конкретну модель необхідно з таким розрахунком, щоб її повна потужність була не нижче повної потужності всієї підключеного навантаження — а краще мати ще й запас (на випадок непередбачених обставин або підключення додаткового обладнання). Водночас варто врахову
...вати, що потужні моделі відрізняються великими габаритами і вагою, а головне — високою вартістю; тому далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними цифрами.
Також зазначимо, що існують формули, які дозволяють вивести оптимальну повну потужність стабілізатора на основі даних про активної потужності і типу навантаження; з ними можна ознайомитися в спеціальних джерелах.Діапазон вхідної напруги
Діапазон напруги на вході стабілізатора, при якому він здатний працювати в штатному режимі і видавати на навантаження незмінне напруга в 230 або 400 В (залежно від кількості фаз, див. вище). Чим ширше цей діапазон, тим універсальніше пристрій, тим більш серйозні перепади напруги воно здатне погасити без виходу за штатні параметри роботи. Однак потрібно враховувати, що цей параметр є не єдиним і навіть не далеко не основним показником якості роботи: багато що залежить також від точності вихідної напруги і швидкості спрацьовування (обидва пункти див. нижче).
Також відзначимо, що деякі моделі можуть мати кілька режимів роботи (наприклад, з подачею на вихід 230 В, 230 або 240 В). У цьому випадку в характеристиках вказується загальний діапазон вхідної напруги, від найменшого мінімального до найбільшого максимального; фактичні ж діапазони для кожного конкретного режиму будуть відрізнятися.
Крім того, зустрічаються стабілізатори, здатні працювати і поза штатного діапазону вхідної напруги: при невеликому відхиленні за його межі пристрій забезпечує відносно безпечні показники на виході (також з деякими відхиленнями від номінальних 230 або 400 В), якщо ж падіння або зростання стають критичними — спрацьовує відповідний захист (см нижче).
Точність вихідної напруги (±)
Найбільше відхилення від номінальної напруги на виході (230 В або 400 В, залежно від кількості фаз), яке стабілізатор допускає під час роботи у штатному діапазоні вхідних напруг (див. вище). Чим менше це відхилення — тим більш якісно працює пристрій, тим точніше вона підлаштовується під «зміни обстановки» і тим меншим коливанням напруги піддається підключена навантаження.
При виборі за цим параметром варто враховувати насамперед те, наскільки підключаються прилади вимогливі до стабільності напруги. З одного боку, висока стабільність хороша для будь-якого пристрою, з іншого — вона зазвичай означає і високу ціну. Відповідно, купувати прогресивний " стабілізатор для невибагливої навантаження на зразок лампочок і обігрівачів зазвичай не має сенсу, однак для чутливих пристроїв на зразок аудіосистем або комп'ютерів він може виявитися вельми до речі.
ККД
Коефіцієнт корисної дії стабілізатора — це виражене у відсотках співвідношення між кількістю електроенергії на виході пристрою до кількості енергії на вході. Іншими словами, ККД описує, яку частину отриманої від мережі енергії пристрій передає на підключене навантаження без втрат. А втрати під час роботи будуть неминучі — по-перше, жоден трансформатор не досконалий, а по-друге, керуючі схеми стабілізатора теж вимагають для роботи деякої кількості енергії. Водночас всі ці витрати досить невеликі, і навіть у відносно простих сучасних моделях ККД може досягати 97-98%.
Ступінь захисту IP
Ступінь захищеності внутрішніх компонентів стабілізатора від різних небажаних впливів зовні — насамперед, від попадання вологи і сторонніх предметів. Для опису захисту, забезпечуваного корпусом, використовується стандарт IP(«ingress protection», тобто захист від проникнення).
У маркуванні за цим стандартом зазвичай використовується дві цифри — наприклад, IP54. Перша цифра описує ступінь захисту від різних твердих предметів (до піску і пилу включно). Конкретні її значення можуть бути такими:
1 — захист від предметів розміром 50 мм і більше (для порівняння: середній чоловічий кулак уже не пройде навіть через найбільша отвір в такому корпусі).
2 — від предметів розміром від 12,5 мм (порівнянно з товщиною пальця на руці).
3 — від предметів розміром від 2,5 мм (можна говорити про захист від випадкового попадання здебільшого стандартних інструментів).
4 — від предметів розміром від 1 мм (наприклад, більшості дротів).
5 — середня ступінь захисту від пилу (допускається попадання всередину деякої кількості пилу, не надає вплив на роботу пристрою).
6 — максимальна ступінь захисту від пилу (її потрапляння всередину практично виключено).
Друга цифра, відповідно, описує стійкість до вологи:
1 — мінімальна ступінь захисту — пристрій, розміщене в робочому положенні, стійко до окремих крапель, що падають на нього вертикально.
2 — допускається попадання вертикальних крапель при відхиленні пристрою від робочого положен...ня не більше ніж на 15°.
3 — допускається попадання бризок, що летять під кутом до 60° від вертикалі; захист від дощу.
4 — стійкість до бризок з будь-якого напрямку; захист від дощу з вітром.
5 — стійкість до водяних струменів; захист від сильних злив, буревіїв.
6 — допускається короткочасне потрапляння великих обсягів води — наприклад, при ударі хвилі.
7 — можливість короткочасного занурення під воду на невелику глибину (до 1 м).
8 — можливість роботи на глибині 1 м і більш тривалий час.
Одна з цифр може замінюватися буквою X — це зазвичай означає, що пристрій не має офіційної сертифікації за відповідним напрямом захисту. У деяких випадках це говорить про те, що такий захист взагалі відсутня — наприклад, корпус IP2X, швидше за все, взагалі не розрахований на яке-небудь попадання води. Проте може бути і навпаки — наприклад, IPX7: корпус з можливістю занурення під воду напевно буде добре захищений і від пилу, навіть якщо цього офіційно і не заявлено.
Зрозуміло, вибирати варіант за цим параметром варто насамперед з урахуванням передбачуваних умов експлуатації: наприклад, для сухої підсобки вологозахист ні до чого (тільки зайвих грошей буде коштувати), а ось в сирому підвалі подібний корпус може виявитися дуже до місця. Однак потрібно враховувати, що ніякий захист не дає абсолютних гарантій і не позбавляє від необхідності дотримуватися правил безпеки.
