Монтаж
Штатний спосіб встановлення, передбачений у конструкції виробу.
—
Підлоговий. Установка безпосередньо на підлогу. Зустрічається виключно в тумбах (див. «Тип»); при цьому конструкція може ставитися на спеціальні
ніжки (див. «Комплектація»), так і прямо на власну основу. У будь-якому разі ключовою перевагою даного способу є простота монтажу — за наявності рівної ділянки підлоги не потрібно ніяких підготовчих робіт, досить просто перенести туди тумбу. З іншого боку, подібний спосіб підходить тільки для порівняно просторих приміщень, де не потрібно максимально економити простір на підлозі. А моделі без ніжок ще й вимогливі до якості цього підлоги: на нерівній поверхні вони будуть стояти хитке і ненадійно, і виправити це буває не так-то просто.
—
Підвісна. Установка шляхом підвішування конструкції до стіни. Є штатним варіантом для консолей (див. «Тип»), проте нерідко використовується і в тумбах. Порівняно з напільного, подібна установка дещо складніше (зокрема, доводиться свердлити стіни). Водночас підвісне виріб не займає місця на підлозі, а під ним залишається досить значна вільний простір, що буває важливо в обмежених умовах. Крім того, ризик випадково зрушити тумбу (наприклад, зачепивши) виходить мінімальним.
—
Підлоговий/підвісний. Комбіновані моделі, що поєднують описані вище способи установки. Варто
...зазначити, що таке поєднання може бути різним. Так, звичайно мова йде про те, що спереду виріб спирається на дві ніжки, а ззаду повинно бути прикріплено до стіни; така установка дещо простіше повноцінної підвісний і водночас забезпечує більш надійне закріплення, ніж на підлозі. Крім того, одна і та сама модель тумби може випускатися в різних версіях — підлогової і підвісний; подібні вироби також включені в дану категорію, а про якому варіанті йде мова — чи варто уточнювати безпосередньо при покупці.Форма умивальника
Під цим пунктом мається на увазі зовнішня форма умивальника. В першу чергу, вибір за цим параметром залежить від естетичних уподобань та вимог дизайну. Насправді ж відмінності між різними формами полягають, по суті, лише в тому, що наявність кутів дещо ускладнює очищення умивальника, проте не настільки, щоб це можна було назвати ключовим моментом.
Традиційні різновиди форм - це
кругла,
напівкругла,
овальна,
прямокутна. В останньому випадку зустрічаються варіації на тему
прямокутної форми з дугою(загалом корпус умивальника має прямі кути, проте передній сегмент його чаші виступає характерним півколом - дугою) та
прямокутної форми зі скошеними кутами(кути корпусу у таких умивальників виконані не під 90°, а у вигляді заокруглень). Окремим рядком можна виділити
бочкоподібну форму - такі моделі мають вигнуті бічні сторони, які формують округлу та плавну форму, як у класичної бочки.
Монтаж умивальника
-
Накладний на тумбу. Умивальники призначені для установки безпосередньо на тумбу. Їхня ключова перевага — простота монтажу, особливо в порівнянні з підвісними моделями. Зазначимо, що особливості конструкції подібних моделей дещо обмежують різноманітність форм.
- Підвісний. Умивальники розраховані на закріплення на стіні. Такі моделі займають мінімум місця, але досить складні у встановленні, т.к. вимагають монтажу відповідних настінних кріплень.
-
Накладний на стільницю. Різновид накладних умивальників, призначений для встановлення на стільницю. Багато в чому аналогічні до накладних моделей на тумбу (див. вище), проте ще простіше в установці. До того ж, такі умивальники можуть мати практично будь-яку форму.
Оснащення
Додаткові предмети і оснащення, що входять у комплект, крім самої тумби/консолі, або передбачені в її конструкції.
—
Умивальник. Власне раковина умивальника — предмет, для якого першопочатково й купується тумба/консоль. Наявність цього предмета в комплекті не тільки позбавляє власника від додаткових турбот з пошуку і придбання — штатна раковина ще й оптимально підходить для встановлення на «рідну» конструкцію. З іншого боку, зовнішній вигляд і функціонал комплектного умивальника можуть не відповідати бажанням користувача, тому іноді тумбу і раковину краще купувати окремо.
—
Полиці. В даному разі маються на увазі додаткові полиці, що розділяють внутрішній простір шафи на кілька ярусів. Це зручно для розміщення великої кількості порівняно невеликих предметів (а в тумбах для умивальників зазвичай зберігають саме такі).
—
Відкрита полиця. Наявність у конструкції виробу однієї або декількох полиць без дверцят або шухляд, що надають вільний доступ до внутрішнього простору. Відкрита полиця створює відчуття простору, забезпечує простоту організації зберігання вмісту, а діставати з неї необхідні предмети можна без відкриття дверей або висування шухляд.
—
Ручки. Ручки для відкриття дверцят і шухляд. Мова в даному разі може йти як про зовнішні ручки, так і про приховані; останні мають вигляд хар
...актерних виїмок на торцях дверцят або шухляд. Однак така виїмка вважається ручкою лише в тому разі, якщо вона доповнена металевою вставкою.
Зі свого боку, відсутність ручок в комплекті зазвичай означає, що дверцята і шухляди оснащені або виїмками без металевих вставок, або механізмом відкривання по натисканню (push- to-open), або для відкривання їх потрібно брати прямо за торці. Технічно можливий ще один варіант – ручки потрібно купувати окремо; однак на практиці він практично не зустрічається.
— Доводчики. Пристосування, які дещо автоматизують процес закриття дверцят/шухляд і роблять його більш зручним для користувача і безпечним для самої конструкції. Основне призначення доводчика — «дотягувати» частково відкриті або закриті дверцята до крайнього положення і утримувати їх в цьому положенні, не даючи змогу випадково відкритися або закритися — від протягу, нерівного встановлення тумби тощо. Крім того, на фінальному відрізку руху таке пристосування може гальмувати дверцята (навіть якщо їх тягнуть з силою), запобігаючи занадто сильному удару при досягненні крайнього положення.
— Ніжки. Ніжки для встановлення на підлогу, застосовувані в моделях з відповідними можливостями для монтажу (див. вище). Порівняно з цільною основою ніжки менш вимогливі до якості підлоги; тому, якщо з рівною поверхнею в санвузлі не склалося, на підлозі рекомендується використовувати саме тумби на ніжках. З іншого боку, ніжки менш надійні, ніж суцільна основа, ймовірність поломки у них трохи вище.
— Кошик для білизни. Кошик для зберігання брудного одягу перед пранням. Як правило, вбудовується в саму тумбу, при цьому конструкція такого пристосування може бути різною. Так, в одних моделях кошик виглядає як решітка, прикріплена до відкидних дверцят, в інших цю функцію виконує один з висувних шухляд тощо. Однак в будь-якому разі закрита конструкція запобігає поширенню запахів від невипраного одягу. Конкретний об'єм кошика може бути різним; найчастіше він порівняно невеликий, але навіть таке пристосування буде корисним для зберігання нижньої білизни, шкарпеток та інших невеликих предметів.
— Кронштейн. Деталь для кріплення виробу до стіни — зазвичай у вигляді «куточка», одна сторона якого кріпиться на стіну, а інша виступає горизонтально. Подібними деталями можуть комплектуватися переважно консолі (див. «Тип»), оскільки в настінних тумбах зазвичай використовуються інші способи кріплення.Матеріал фасаду
Матеріал, з якого виконаний фасад — передня частина тумби. Ця частина є по суті «обличчям» виробу, і привабливий зовнішній вигляд для неї не менш важливий, ніж практичні властивості.
— ДСП. Деревиннно-стружкова плита, порівняно простий, хоча і досить практичний матеріал. Коштує дешевше МДФ, однак і виглядає не так солідно, а тому зустрічається переважно в моделях бюджетного і недорогого середнього рівнів. Також відзначимо, що
фасад з ДСП практично гарантовано означає, що з цього ж матеріалу виконаний корпус (див. вище).
—
ЛДСП. Ламіноване ДСП, зовнішній шар ламінату захищає тумбу від вологи. Головною перевагою такого рішення є наявність ефектної декоративної поверхні — ламінат може імітувати образ деревини, каменю і багатьох інших матеріалів. Також цей матеріал відмінно протистоїть вологості, на відміну від покритого шпоном ДСП. ЛДСП є недорогим матеріалом, що має при цьому непогану міцність. Як і будь-який інший різновид спресованої деревини, він створюється із застосуванням формальдегідних смол.
— МДФ. Деревоволокниста плит середньої щільності (MDF — англійська назва для цього матеріалу, що використовується у просторіччі). Вважається більш прогресивним матеріалом, ніж ДСП , причому як за зовнішнім виглядом, так і за практичними характеристиками, однак і обходиться дорожче через що зустрічається в тумбах середнього і топового рівнів. При цьому зазначимо, що
фасад з МДФ не гарантує аналогічний корпус — він може бути виконаний і з ДСП. Це дає змогу знизити ціну без особливого збитку для експлуатаційних характеристик і зовнішнього вигляду виробу.
— Скло. Фасадна частина тумби виготовляється із загартованого скла. Цей матеріал має високу міцність, він стійкий до появи подряпин, потертостей і сколів. Загартоване скло витримує будь-яку вологість і будь-які температурні режими. Скляний фасад може бути як прозорим або тонованим, так і рифленим або матовим. Але не дивлячись на міцність, загартоване скло також можна розбити.
— Дерево. Лицьова частина меблів оброблена натуральною деревиною. З одного боку,
дерев'яний фасад характеризує високий клас і статус виробу, з іншого — він важче і дорожче рішень з ДСП/МДФ, а також більш обмежений у можливих колірних рішеннях. Часто моделі цього типу використовуються при облаштуванні ванних кімнат в ретро-стилі.
— Акриловий камінь. Акриловий камінь ще називають «штучним каменем». Цей матеріал має високу міцність, порівнянну з міцністю натурального каменю. Він не схильний до гігроскопічності, він не вбирає запахи і стійкий до появи подряпин. Фасад тумби з акрилового каменю має ефектний зовнішній вигляд, до того ж подібні меблі мають високу надійність і довговічність.
Матеріал умивальника
- Кераміка. Найпоширеніший матеріал для сучасних раковин. На сьогоднішній день керамічні умивальники виготовляються з: порцеляни та фаянсу. Порцеляна має хорошу міцність, однак складний у виготовленні, за рахунок чого досить дорогий і зустрічається відносно рідко. Фаянс трохи менш міцний, в той же час коштує дешевше і виглядає не гірше, завдяки чому набув широкого поширення.
- Санфорфор. Санітарний фарфор вважається досить просунутим матеріалом: він не схильний вбирати забруднення, завдяки чому має більший термін служби. Крім того, міцність та надійність даного матеріалу теж досить високі. Головний його недолік — досить висока вартість.
- Штучний камінь. Найчастіше під цим терміном мається на увазі ливарний мармур - композитний матеріал на основі мармурової або кварцової крихти з наповнювачем з поліефірної смоли з барвниками. Головною перевагою штучного каменю є міцність: це чи не найстійкіший до ударів матеріал, що застосовується в сучасних раковинах. До того ж він дуже добре виглядає і легкий у очищенні. Однак і коштують такі умивальники досить дорого.
- Скло. Скло можна віднести до матеріалів преміум-класу: воно виглядає елегантно, водночас досить оригінально, завдяки чому добре підходить під різні інтер'єри, у т.ч. та нестандартні. Головним недоліком скла є його крихкість: воно дещо гірше витримує пошкодження, ніж вищеописані матеріали, і потребує акуратного поводження. Особливо це актуально для важких предметів — їх у жодному разі...не можна кидати на скляні раковини.
Країна походження бренду
Країна, зазначена як виробник виробу. Зазначимо, що ця країна часто не має відношення до місця фактичного виробництва — в якості виробника найчастіше вказують «батьківщину» бренду, під яким тумби представлені на ринку, а виробничі потужності можуть розташовуватися в іншій країні. Однак це не можна назвати однозначним обманом: добросовісні виробники, зазвичай, ретельно стежать за якістю своєї продукції незалежно від того, де саме вона випускається.
Також відзначимо, що дані про країну-виробника нерідко використовуються в рекламних цілях: деякі країни (особливо високорозвинені) виглядають для покупців кращими в плані походження товару. Але і тут все дуже умовно: «непопулярні» країни цілком можуть випускати товар не гіршої якості і водночас з меншою вартістю (без переплати за «солідне ім'я»). Тому в будь-якому разі варто орієнтуватися насамперед не на географію, а на загальну репутацію конкретної фірми або бренду. В даній ніші крім вітчизняного виробника найпопулярнішими виробниками є
Німеччина,
Іспанія,
Італія,
Польща,
Словенія,
Франція,
Чехія,
Швейцарія.