Порівняння Umarex Walther 1250 Dominator vs Hatsan AT44-10

Початкова швидкість кулі, що забезпечується гвинтівкою — тобто швидкість кулі на виході зі ствола.

За інших рівних умов більш висока швидкість кулі забезпечує велику дальність і точність стрільби, а також спрощує прицілювання на великих відстанях: куля летить за більш рівною траєкторією і вимагає менших поправок по висоті, і вплив бічного вітру знижується при збільшенні швидкості. З іншого боку, даний показник безпосередньо впливає на ціну гвинтівки; а в деяких країнах законодавчі обмеження на володіння пневматикою пов'язані в тому числі з початковою швидкістю кулі.

Що стосується конкретних значень, то в найслабших сучасних гвинтівках початкова швидкість не перевищує 150 м/с, а в найбільш потужних вона може становити 300 – 350 м/с і навіть більше (нагадаємо, швидкість звуку 330 м/с). Загалом для розважальної стрільби на невеликі відстані цей параметр не має особливого значення, а детальні рекомендації по вибору пневматики для більш специфічних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах. Зазначимо тільки, що в електроприводах AEG (див. «Тип») початкова швидкість вкрай рідко перевищує 150 м/с, але робиться це виключно з міркувань безпеки: така «зброя» призначена для військово-тактичних ігор і першопочатково передбачає стрілянину по людям, і висока швидкість була б небезпечною для гравців навіть за наявності захисного сп...орядження.

Також варто враховувати, що даний показник не є чітко визначеним. В будь-якому типі пневматики він залежить від ваги кульки (чим легше, тим швидше); тому в характеристиках зазвичай прийнято вказувати якусь середню швидкість для стандартного боєприпасу (звичайно вагою 0,5 г, в AEG — 0,2 г). Крім того, в мультикомпресійних гвинтівках фактична швидкість кулі визначається ступенем накачування, в газобалонних — температурою навколишнього середовища, а в PCP-моделях можна досягти більш високих швидкостей, ніж заявлені, за рахунок заміни повітря на спеціальний газ (наприклад, гелій). Тим не менш, ця характеристика цілком дозволяє оцінювати можливості гвинтівки і порівнювати її з іншими моделями, в тому числі, що відрізняються за типом.

Дульна енергія, що забезпечується гвинтівкою.

Дульною енергією називають кінетичну енергію кулі на виході зі ствола. Ця енергія, зі свого боку, залежить від двох факторів: маси і початкової швидкості кулі. Таким чином, даний показник безпосередньо описує загальну потужність гвинтівки: більш висока дульна енергія дає змогу ефективно вести стрільбу на більш далекі дистанції і/або більш важкими боєприпасами. З іншого боку, збільшення потужності відповідно впливає на вартість зброї.

Відзначимо, що дульна енергія може бути основою для юридичних обмежень на покупку/використання пневматики. Наприклад, в окремих країнах на пострадянському просторі максимальне значення, допустиме для гвинтівок, що вільно продаються, становить 7.5 Дж - для покупки більш потужної зброї потрібен спеціальний дозвіл. А більшість гвинтівок, що вільно продаються в таких регіонах мають потужність близько 3 – 5 Дж. Подібні законодавчі обмеження варто уточнювати окремо. Більш же низькі показники зустрічаються переважно серед «м'якої» пневматики для страйкболу (ейрсофта), що використовує пластикові кульки 6 мм. Для таких моделей значення більше ніж в 2 Дж вже вважається досить солідним, і в іграх подібні гвинтівки використовуються з обмеженням по мінімальній дистанції — наприклад, 15 м або 20 м (щоб постріл із занадто малої відстані не завдав травму гравцеві).

Також варто сказати, що заявлені характеристики...пневматичних гвинтівок можуть, на перший погляд, не відповідати фізичним розрахункам. Наприклад, для моделі на ті ж 7.5 Дж в характеристиках може бути заявлена початкова швидкість в 250 м/с; для 4.5 мм кульки вагою 0,5 г (середня, найбільш популярна вага) така швидкість відповідала б енергії в цілих 15,6 Дж. Однак ніяких нестиковок тут немає: подібні характеристики означають, що початкова швидкість вимірювалася для більш легкої кулі (наприклад, 0,2 г), яка сильніше розганяється на виході зі ствола. Відповідно, з більш важким боєприпасом і швидкість буде нижче; визначити її можна за спеціальними формулами або онлайн-калькуляторами.

Тип системи зведення, передбаченої в конструкції гвинтівки.

Система зведення відповідає за постановку спускового механізму на бойове зведення (в положенні готовності до стрільби), а при багатозарядній конструкції — ще й за досилання чергової кульки в патронник. Такі системи прийнято ділити за способом управління. Варіанти, що зустрічаються в наш час, включають, зокрема, перелом ствола, важіль (бічний або підствольний), помповий механізм, затвор (в тому числі такі різновиди, як біатлонний і болтовий), а також автозведення. Ось основні особливості кожної з цих систем:

— Перелом ствола. В гвинтівках з цим типом зведення ствол закріплений на поворотній осі, і при кожній перезарядці складається вниз. При цьому не зводиться тільки спусковий механізм, але і відкривається патронник, даючи змогу зарядити чергову кульку. Даний варіант зустрічається виключно у пружинних моделях — звичайних і з газовою пружиною (див. «Тип»), саме з такими гвинтівками перелом ствола сумісний найкраще. Одна з ключових переваг таких систем — невисока вартість. Крім того, «переломки» дуже прості у використанні, не вимагають особливих навичок і підходять навіть недосвідченим стрільцям. Так що п...одібна пневматика в наш час є надзвичайно популярною. Водночас вона зазвичай робиться однозарядною (за дуже рідкісними винятками), постійне складання-розкладання ствола може бути досить виснажливою справою, а кріплення ствола по мірі зносу схильне розбовтуватися, що знижує точність і потужність.

— Автозведення. Системи, що не вимагають від стрілка ніяких додаткових дій по зведенню зброї; зустрічаються в PCP-пневматиці (див. «Тип»), газобалонних моделях, а також AEG'ах (останні за визначенням робляться тільки автозведними). Згідно з назвою, зведення в такій зброї здійснюється автоматично перед кожним пострілом — зазвичай, з додаванням чергової кульки в патронник (хоча зустрічаються і однозарядні моделі, де кульку потрібно вкладати вручну). У будь-якому разі автозведення максимально просте і зручне у використанні. До того ж на основі таких механізмів можна створювати навіть повністю автоматичну зброю (див. «Автоматичний режим»), хоча більшість гвинтівок з цією особливістю працюють все ж в форматі одиночного вогню. З недоліків таких систем можна відзначити складність конструкції і досить високу вартість, а також те, що на роботу автозведення додатково витрачається повітря/газ. Це зменшує кількість пострілів на заряді, а також може знизити початкову швидкість у порівнянні з аналогічними моделями з ручною перезарядкою (втім, останнє характерне переважно для газобалонних гвинтівок).

— Підствольний важіль. Системи, що використовують важіль під стволом, який при кожному зведенні потрібно натискати вниз. Як і описаний вище перелом ствола, цей спосіб використовується переважно з пружинно-поршневими механізмами і газовими пружинами. Він більш зручний і надійний, оскільки ствол гвинтівки постійно залишається нерухомим, в його конструкції немає кріплень, які можуть розхитатися і вийти з ладу. З іншого боку, важільна конструкція помітно складніша і дорожча переломної, а тому і зустрічається досить рідко.
Зазначимо, що важіль накачування в мультикомпресійних моделях (див. «Тип») зазвичай не відповідає за зведення зброї, тому для таких гвинтівок вказується інший спосіб зведення (хоча бувають і винятки). А в газобалонних моделях зустрічається особливий різновид підствольного важеля — так звана скоба Генрі, як у класичних ковбойських вінчестерах (власне, така пневматика зазвичай якраз копіює цю зброю).

— Бічний важіль. Системи, що використовують важіль на бічній частині гвинтівки — зазвичай справа. Зустрічаються переважно в моделях з пружинно-поршневим механізмом або газовою пружиною. Як і у випадку підствольного важеля, основною перевагою цього способу можна назвати нерухомість ствола, що сприяє точності та надійності. З іншого боку, така система зведення зазвичай робиться в розрахунку на правшів і може бути незручною при стрільбі з лівого плеча; до того ж бічний важіль дещо складніше вписати в конструкцію, ніж підствольний. Тому даний варіант не отримав особливого поширення.

— Затвор. Системи, що використовують затворну рукоятку класичного типу — що рухається назад-вперед. Таке зведення не забезпечує накачування повітря, а тому застосовується тільки в гвинтівках газобалонного типу, PCP, а також деяких мультикомпресійних моделях (див. «Тип»). Пневматика з затворами робиться переважно багатозарядною — в цьому сама ідея подібних систем (подача чергової кульки з магазину); втім, бувають і винятки. Загалом це досить простий, практичний і надійний спосіб зведення, однак у наш час все ширше застосовуються більш специфічні різновиди затвора — біатлонний і болтовий; вони в нашому каталозі винесені окремо і описані нижче.

— Біатлонний затвор. Різновид затворів (див. вище), скопійований з малокаліберних гвинтівок для біатлону. В таких системах, як і в традиційних механізмах затворів , рукоятка зведення розташовується збоку і рухається назад-вперед. Ключова ж відмінність полягає в тому, що ця рукоятка закріплена на поворотному кріпленні і при перезарядці не ковзає по напрямних, а хитається на осі. Від схожого за конструкцією бічного важеля (див. вище) біатлонний затвор відрізняється розташуванням (в задній частині рушниці), меншою довжиною важеля, а також тим, що він не забезпечує накачування повітря. Багато стрілків вважають такий затвор більш зручним, ніж класичний — зокрема, він має дуже невелике робоче зусилля, завдяки чому рухати важіль можна не відриваючись від прицілу. А в деяких моделях для зведення не потрібно навіть знімати «стріляючу» руку з рукоятки — досить зачепити важіль вказівним пальцем, потягнути на себе легким рухом зап'ястя, а потім, при необхідності, зрушити вперед великим пальцем. Застосовується біатлонний затвор майже виключно в гвинтівках PCP (див. «Тип»).

— Болтовий затвор. Різновид затворів (див. вище), який при перезарядці не тільки рухається вперед-назад, але і повертається навколо своєї осі, аналогічно тому, як це відбувається у багатьох класичних зразках вогнепальної зброї на зразок гвинтівки Мосіна або Remington 700. Власне, подібність з реальною зброєю як раз і є однією з ключових переваг подібних систем: вони цінуються шанувальниками традиційних гвинтівок, а також можуть стати непоганими тренажерами для вироблення базових навичок стрільби з більш серйозної «болтової» зброї. Більшість пневматики з подібними системами зведення належить до PCP або газобалонних, лише поодинокі моделі використовують мультикомпресійний принцип (див. «Тип»).

— Помповий механізм. Системи, в яких для зведення використовується рухома цівка — як в помпових рушницях, звідси і назва. Головна перевага таких систем полягає в тому, що зведення можна здійснювати, не знімаючи зброї з рук. З іншого боку, постійний рух цівки збиває приціл і негативно позначається на точності, тому в пневматичні гвинтівки даний спосіб зведення особливою популярністю не користується.

А в моделях типу AEG (див. «Тип») та іншій страйкбольній зброї вказується ємність для штатного магазину, що поставляється в комплекті; при цьому магазин, зазвичай, є знімним, і при бажанні його можна замінити на інший, що відрізняється по місткості. Тут варто зазначити, що страйкбольні магазини прийнято ділити на «бункери» (високої ємності) і «механи» (малої ємності). «Механа» зазвичай вміщує до 150 кульок, а деякі з таких магазинів мають таку ж ємність, як і в реальній зброї. Цей різновид цінують любителі реалізму і досвідчені гравці. У «бункерах», зі свого боку, ємність обчислюється вже сотнями, а іноді — тисячами куль. Вони зручні для початківців і невимогливих страйкболістів, однак серйозним недоліком таких магазинів є шум — кулі, бовтаючись переважно відсіку «бункера», перетворюють його в брязкальце, ускладнюючи потайне пересування.

Кількість пострілів, яке гвинтівка типу PCP (див. «Тип») може зробити на одній повній заправці резервуара, а газобалонна модель — з одного штатного балончика.

Чим більше це число, тим рідше доведеться відволікатися на перезаправку гвинтівки або на заміну балончика. З іншого боку, збільшення числа пострілів на заряді має і зворотні сторони. Так, у разі PCP для більшого числа пострілів на заряді або потрібен більш великий резервуар (що позначається на вазі, габаритів і вартості), або більш високий тиск у резервуарі (що може утруднити заправку і, знову ж, впливає на вартість). У газобалонних моделях, де використовуються стандартні балончики, більше число пострілів зазвичай означає менші витрати газу на один постріл і, як наслідок, меншу дульне енергію і початкову швидкість.

Також варто відзначити, що на останніх пострілах однієї заправки тиск газу і ефективність зброї помітно знижуються; цей ефект найбільш виражений на газобалонних гвинтівках, найменш — на PCP-моделях з подачею повітря редуктором (див. нижче). Так що кількість ефективних пострілів з однієї заправки неминуче буде менше загального числа пострілів.

Найбільший тиск газу всередині, яка здатна без наслідків витримати балон гвинтівки типу PCP (див. «Тип»). На характеристики гвинтівки максимальний тиск в балоні принципово не впливає — моделі з однаковим його значенням можуть відчутно відрізнятися за дуловою енергії, початкової швидкості, кількості пострілів на заправці і т. ін. Вказується ж даний параметр виключно в цілях безпеки — зокрема, щоб користувач не «переборщив» при заправці: наприклад, у застосовуваних для цього балонах від аквалангів тиск може змінюватись від 180 до 300 бар, тоді як у більшості сучасної пневматики резервуари розраховані на 200 бар, і підключення більшого тиску загрожує неприємними наслідками.

Для порівняння: робочий тиск у велосипедної шини складає в середньому близько 3-4 бар.

Можливість регулювати задню частину приклада, встановленого в гвинтівці.

Найчастіше мова йде про регулювання по довжині, що дозволяє підлаштувати довжину ствола під зрісті, відповідно, довжину рук конкретного користувача. В одних моделях така налаштування здійснюється за рахунок телескопічної конструкції самого прикладу, в інших передбачаються змінні або висувні потиличники. У будь-якому разі ця функція забезпечує додатковий комфорт при стрільбі. А особливо корисною вона буде в двох випадках: якщо однією гвинтівкою користується декілька людей різної статури і якщо стріляти належить в різний час року (в останньому випадку стане в нагоді можливість підлаштувати приклад залежно від товщини шару одягу).

Крім цього, в сучасній пневматиці можуть передбачатися і більш специфічні регулювання — наприклад, зсув потиличника вгору або вниз, що застосовується при стрільбі з нестандартних положень або як аналог регулювання щоки (див. вище).

Робоча довжина ствола гвинтівки — від патронника, куди заряджається куля, до дульного зрізу. Найбільш короткі стволи, що зустрічаються в наш час, мають довжину трохи більше 200 мм (а в окремих AEG'ах — навіть менше цього значення); найбільш довгі досягають 500 – 600 мм.

Існує стереотип, що від довжини ствола напряму залежить початкова швидкість кулі. У вогнепальній зброї це дійсно так — але не в пневматиці. По-перше, у таких гвинтівках початкова швидкість залежить від цілого ряду інших показників — тиску, якості обробки ствола, ефективності роботи клапанів і т. ін. По-друге, в більшості різновидів такої зброї (див. «Тип») розгін кулі відбувається лише на перших 20 – 25 см ствола, далі тиск газу помітно падає. Виняток становлять гвинтівки PCP, у них більш довгий ствол дійсно полегшує досягнення великих швидкостей. Однак, знову ж таки, на підсумковий результат впливає стільки додаткових факторів, що моделі з однаковою довжиною ствола можуть помітно різнитися за початкової швидкості.

Другий поширений стереотип свідчить, що більш довгий ствол сприяє точності і купчастості. Це вірно в тому контексті, що більш довгий ствол дозволяє рознести мушку і цілик на більшу відстань, що полегшує ретельне прицілювання. Технічна ж купчастість залежить не від довжини, а від якості обробки ствола.

Підсумовуючи все вищевикладене, можна сказати, що довжина ст...вола для пневматичної гвинтівки є скоріше довідковим, ніж реально значущим параметром, і при виборі краще орієнтуватися на більш наближені до життя» характеристики — насамперед прямо заявлену початкову швидкість кулі.

— Дерево. Класичний матеріал, застосовуваний у вогнепальній, а потім і пневматичну зброю з давніх часів (фактично — з моменту появи). Дерев'яні ложа досить міцні самі по собі, а в сучасних гвинтівках ще й піддаються спеціальній обробці для захисту від вологи, перепадів температур і т. ін.; при цьому гвинтівки мають приємний зовнішній вигляд в класичному стилі. Водночас дерево схильне до стирання, на ній легко з'являються подряпини, є ймовірність тріщин. При використанні в нескладних умовах, на зразок періодичних «пострілів» на дачі, це не має значення, однак, наприклад, для полювання дерев'яне ложе годиться слабо — як мінімум тому, що воно швидко втратить «товарний вигляд». При цьому даний матеріал ще й трохи дорожче і складніше в обробці, чим більш стійкий до «неприємностей» пластик. Тому на сьогоднішній день дерево застосовується переважно в пневматиці середнього і верхнього цінового діапазону і розраховане на тих, кому важлива насамперед естетика зброї.

— Пластик. Один з найпопулярніших матеріалів для виготовлення сучасної пневматики. Такі ложа прості у виробництві і коштують недорого, при цьому пластику без проблем можна надати досить складну форму, що, зокрема, полегшує установку різних систем підстроювання (див. «Регулювання щоки», «Регулювання потиличника/приклада»). Однак головним його перевагою є практичність: даний матеріал стійкий до ударів, тріщин і подряпин, по міцності можна по...рівняти з деревом (а то й перевершує) і має невелику вагу. В результаті пластик отримав широке поширення практично у всіх цінових діапазонах.

— Алюміній. Досить прогресивний матеріал, що поєднує в собі невелику вагу і високу міцність. З іншого боку, алюмінієві ложа для класичної пневматики здебільшого обходяться недешево, а тому застосовуються переважно у висококласних професійних моделях (хоча бувають і винятки). А ось в гвинтівках для страйкболу, копіюють реальне зброю, ситуація дещо інша: там алюміній може використовуватися як більш проста і доступна альтернатива стали (з якої виконуються вогнепальні прототипи).