Порівняння Kral Puncher Breaker 4.5 vs Gamo Dynamax

Гвинтівки, виконані за компонуванні Bull-Pup, відрізняються нестандартним розташуванням спуску і магазину: магазин (а також, найчастіше, механізм взводу і досилання кулі) знаходиться не перед спусковим гачком, а за ним, зазвичай у прикладі, а спуск за рахунок цього виноситься вперед, майже на середину зброї.

У разі пневматики ключовим перевагою такої компоновки є комфортний баланс. Основна рукоятка в «булл-пап» розташовується приблизно в районі центра ваги, завдяки чому гвинтівка стає більш «маневрової», полегшується перенесення вогню по вертикалі і горизонталі, а ствол не так сильно прагне до нахилу вперед, і його простіше підтримувати другою рукою. Крім того, за рахунок такої констуркции можна досягти великої довжини ствола без значного збільшення габаритів всій гвинтівки, що в деяких випадках є перевагою (докладніше див. «Довжина ствола»). З іншого боку, винос рукоятки вперед помітно ускладнює зброю, збільшує його вартість і може утруднити перезарядку. До того ж далеко не всі булл-папи зручні для лівшів — з правої сторони можуть знаходитися різні елементи (виступаючий магазин, ручка затвора), ускладнюють вкладку на ліве плече, а спеціальні «ліворукі» версії у подібних моделей зустрічаються вкрай рідко.

Також варто враховувати, що через особливостей компонування такі гвинтівки розраховані переважно на застосування оптичних/коліматорних прицілів і майже ніколи не оснащуються класичної мушкою з цілком. Правда, для планки, що передбачаються в більшості бул...л-папов, можна встановлювати і знімних мушки з целиками, однак це навряд чи виправдано: прицільна лінія виходить занадто короткою, через що точної стрільби досягти важко.

Відзначимо, що в приводах AEG (див. «Тип») формат bull-pup використовується з інших міркувань — у моделях, які копіюють зовнішній вигляд реального зброї в такому форматі.

Початкова швидкість кулі, що забезпечується гвинтівкою — тобто швидкість кулі на виході зі ствола.

За інших рівних умов більш висока швидкість кулі забезпечує велику дальність і точність стрільби, а також спрощує прицілювання на великих відстанях: куля летить за більш рівною траєкторією і вимагає менших поправок по висоті, і вплив бічного вітру знижується при збільшенні швидкості. З іншого боку, даний показник безпосередньо впливає на ціну гвинтівки; а в деяких країнах законодавчі обмеження на володіння пневматикою пов'язані в тому числі з початковою швидкістю кулі.

Що стосується конкретних значень, то в найслабших сучасних гвинтівках початкова швидкість не перевищує 150 м/с, а в найбільш потужних вона може становити 300 – 350 м/с і навіть більше (нагадаємо, швидкість звуку 330 м/с). Загалом для розважальної стрільби на невеликі відстані цей параметр не має особливого значення, а детальні рекомендації по вибору пневматики для більш специфічних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах. Зазначимо тільки, що в електроприводах AEG (див. «Тип») початкова швидкість вкрай рідко перевищує 150 м/с, але робиться це виключно з міркувань безпеки: така «зброя» призначена для військово-тактичних ігор і першопочатково передбачає стрілянину по людям, і висока швидкість була б небезпечною для гравців навіть за наявності захисного сп...орядження.

Також варто враховувати, що даний показник не є чітко визначеним. В будь-якому типі пневматики він залежить від ваги кульки (чим легше, тим швидше); тому в характеристиках зазвичай прийнято вказувати якусь середню швидкість для стандартного боєприпасу (звичайно вагою 0,5 г, в AEG — 0,2 г). Крім того, в мультикомпресійних гвинтівках фактична швидкість кулі визначається ступенем накачування, в газобалонних — температурою навколишнього середовища, а в PCP-моделях можна досягти більш високих швидкостей, ніж заявлені, за рахунок заміни повітря на спеціальний газ (наприклад, гелій). Тим не менш, ця характеристика цілком дозволяє оцінювати можливості гвинтівки і порівнювати її з іншими моделями, в тому числі, що відрізняються за типом.

Дульна енергія, що забезпечується гвинтівкою.

Дульною енергією називають кінетичну енергію кулі на виході зі ствола. Ця енергія, зі свого боку, залежить від двох факторів: маси і початкової швидкості кулі. Таким чином, даний показник безпосередньо описує загальну потужність гвинтівки: більш висока дульна енергія дає змогу ефективно вести стрільбу на більш далекі дистанції і/або більш важкими боєприпасами. З іншого боку, збільшення потужності відповідно впливає на вартість зброї.

Відзначимо, що дульна енергія може бути основою для юридичних обмежень на покупку/використання пневматики. Наприклад, в окремих країнах на пострадянському просторі максимальне значення, допустиме для гвинтівок, що вільно продаються, становить 7.5 Дж - для покупки більш потужної зброї потрібен спеціальний дозвіл. А більшість гвинтівок, що вільно продаються в таких регіонах мають потужність близько 3 – 5 Дж. Подібні законодавчі обмеження варто уточнювати окремо. Більш же низькі показники зустрічаються переважно серед «м'якої» пневматики для страйкболу (ейрсофта), що використовує пластикові кульки 6 мм. Для таких моделей значення більше ніж в 2 Дж вже вважається досить солідним, і в іграх подібні гвинтівки використовуються з обмеженням по мінімальній дистанції — наприклад, 15 м або 20 м (щоб постріл із занадто малої відстані не завдав травму гравцеві).

Також варто сказати, що заявлені характеристики...пневматичних гвинтівок можуть, на перший погляд, не відповідати фізичним розрахункам. Наприклад, для моделі на ті ж 7.5 Дж в характеристиках може бути заявлена початкова швидкість в 250 м/с; для 4.5 мм кульки вагою 0,5 г (середня, найбільш популярна вага) така швидкість відповідала б енергії в цілих 15,6 Дж. Однак ніяких нестиковок тут немає: подібні характеристики означають, що початкова швидкість вимірювалася для більш легкої кулі (наприклад, 0,2 г), яка сильніше розганяється на виході зі ствола. Відповідно, з більш важким боєприпасом і швидкість буде нижче; визначити її можна за спеціальними формулами або онлайн-калькуляторами.

Тип системи зведення, передбаченої в конструкції гвинтівки.

Система зведення відповідає за постановку спускового механізму на бойове зведення (в положенні готовності до стрільби), а при багатозарядній конструкції — ще й за досилання чергової кульки в патронник. Такі системи прийнято ділити за способом управління. Варіанти, що зустрічаються в наш час, включають, зокрема, перелом ствола, важіль (бічний або підствольний), помповий механізм, затвор (в тому числі такі різновиди, як біатлонний і болтовий), а також автозведення. Ось основні особливості кожної з цих систем:

— Перелом ствола. В гвинтівках з цим типом зведення ствол закріплений на поворотній осі, і при кожній перезарядці складається вниз. При цьому не зводиться тільки спусковий механізм, але і відкривається патронник, даючи змогу зарядити чергову кульку. Даний варіант зустрічається виключно у пружинних моделях — звичайних і з газовою пружиною (див. «Тип»), саме з такими гвинтівками перелом ствола сумісний найкраще. Одна з ключових переваг таких систем — невисока вартість. Крім того, «переломки» дуже прості у використанні, не вимагають особливих навичок і підходять навіть недосвідченим стрільцям. Так що п...одібна пневматика в наш час є надзвичайно популярною. Водночас вона зазвичай робиться однозарядною (за дуже рідкісними винятками), постійне складання-розкладання ствола може бути досить виснажливою справою, а кріплення ствола по мірі зносу схильне розбовтуватися, що знижує точність і потужність.

— Автозведення. Системи, що не вимагають від стрілка ніяких додаткових дій по зведенню зброї; зустрічаються в PCP-пневматиці (див. «Тип»), газобалонних моделях, а також AEG'ах (останні за визначенням робляться тільки автозведними). Згідно з назвою, зведення в такій зброї здійснюється автоматично перед кожним пострілом — зазвичай, з додаванням чергової кульки в патронник (хоча зустрічаються і однозарядні моделі, де кульку потрібно вкладати вручну). У будь-якому разі автозведення максимально просте і зручне у використанні. До того ж на основі таких механізмів можна створювати навіть повністю автоматичну зброю (див. «Автоматичний режим»), хоча більшість гвинтівок з цією особливістю працюють все ж в форматі одиночного вогню. З недоліків таких систем можна відзначити складність конструкції і досить високу вартість, а також те, що на роботу автозведення додатково витрачається повітря/газ. Це зменшує кількість пострілів на заряді, а також може знизити початкову швидкість у порівнянні з аналогічними моделями з ручною перезарядкою (втім, останнє характерне переважно для газобалонних гвинтівок).

— Підствольний важіль. Системи, що використовують важіль під стволом, який при кожному зведенні потрібно натискати вниз. Як і описаний вище перелом ствола, цей спосіб використовується переважно з пружинно-поршневими механізмами і газовими пружинами. Він більш зручний і надійний, оскільки ствол гвинтівки постійно залишається нерухомим, в його конструкції немає кріплень, які можуть розхитатися і вийти з ладу. З іншого боку, важільна конструкція помітно складніша і дорожча переломної, а тому і зустрічається досить рідко.
Зазначимо, що важіль накачування в мультикомпресійних моделях (див. «Тип») зазвичай не відповідає за зведення зброї, тому для таких гвинтівок вказується інший спосіб зведення (хоча бувають і винятки). А в газобалонних моделях зустрічається особливий різновид підствольного важеля — так звана скоба Генрі, як у класичних ковбойських вінчестерах (власне, така пневматика зазвичай якраз копіює цю зброю).

— Бічний важіль. Системи, що використовують важіль на бічній частині гвинтівки — зазвичай справа. Зустрічаються переважно в моделях з пружинно-поршневим механізмом або газовою пружиною. Як і у випадку підствольного важеля, основною перевагою цього способу можна назвати нерухомість ствола, що сприяє точності та надійності. З іншого боку, така система зведення зазвичай робиться в розрахунку на правшів і може бути незручною при стрільбі з лівого плеча; до того ж бічний важіль дещо складніше вписати в конструкцію, ніж підствольний. Тому даний варіант не отримав особливого поширення.

— Затвор. Системи, що використовують затворну рукоятку класичного типу — що рухається назад-вперед. Таке зведення не забезпечує накачування повітря, а тому застосовується тільки в гвинтівках газобалонного типу, PCP, а також деяких мультикомпресійних моделях (див. «Тип»). Пневматика з затворами робиться переважно багатозарядною — в цьому сама ідея подібних систем (подача чергової кульки з магазину); втім, бувають і винятки. Загалом це досить простий, практичний і надійний спосіб зведення, однак у наш час все ширше застосовуються більш специфічні різновиди затвора — біатлонний і болтовий; вони в нашому каталозі винесені окремо і описані нижче.

— Біатлонний затвор. Різновид затворів (див. вище), скопійований з малокаліберних гвинтівок для біатлону. В таких системах, як і в традиційних механізмах затворів , рукоятка зведення розташовується збоку і рухається назад-вперед. Ключова ж відмінність полягає в тому, що ця рукоятка закріплена на поворотному кріпленні і при перезарядці не ковзає по напрямних, а хитається на осі. Від схожого за конструкцією бічного важеля (див. вище) біатлонний затвор відрізняється розташуванням (в задній частині рушниці), меншою довжиною важеля, а також тим, що він не забезпечує накачування повітря. Багато стрілків вважають такий затвор більш зручним, ніж класичний — зокрема, він має дуже невелике робоче зусилля, завдяки чому рухати важіль можна не відриваючись від прицілу. А в деяких моделях для зведення не потрібно навіть знімати «стріляючу» руку з рукоятки — досить зачепити важіль вказівним пальцем, потягнути на себе легким рухом зап'ястя, а потім, при необхідності, зрушити вперед великим пальцем. Застосовується біатлонний затвор майже виключно в гвинтівках PCP (див. «Тип»).

— Болтовий затвор. Різновид затворів (див. вище), який при перезарядці не тільки рухається вперед-назад, але і повертається навколо своєї осі, аналогічно тому, як це відбувається у багатьох класичних зразках вогнепальної зброї на зразок гвинтівки Мосіна або Remington 700. Власне, подібність з реальною зброєю як раз і є однією з ключових переваг подібних систем: вони цінуються шанувальниками традиційних гвинтівок, а також можуть стати непоганими тренажерами для вироблення базових навичок стрільби з більш серйозної «болтової» зброї. Більшість пневматики з подібними системами зведення належить до PCP або газобалонних, лише поодинокі моделі використовують мультикомпресійний принцип (див. «Тип»).

— Помповий механізм. Системи, в яких для зведення використовується рухома цівка — як в помпових рушницях, звідси і назва. Головна перевага таких систем полягає в тому, що зведення можна здійснювати, не знімаючи зброї з рук. З іншого боку, постійний рух цівки збиває приціл і негативно позначається на точності, тому в пневматичні гвинтівки даний спосіб зведення особливою популярністю не користується.

А в моделях типу AEG (див. «Тип») та іншій страйкбольній зброї вказується ємність для штатного магазину, що поставляється в комплекті; при цьому магазин, зазвичай, є знімним, і при бажанні його можна замінити на інший, що відрізняється по місткості. Тут варто зазначити, що страйкбольні магазини прийнято ділити на «бункери» (високої ємності) і «механи» (малої ємності). «Механа» зазвичай вміщує до 150 кульок, а деякі з таких магазинів мають таку ж ємність, як і в реальній зброї. Цей різновид цінують любителі реалізму і досвідчені гравці. У «бункерах», зі свого боку, ємність обчислюється вже сотнями, а іноді — тисячами куль. Вони зручні для початківців і невимогливих страйкболістів, однак серйозним недоліком таких магазинів є шум — кулі, бовтаючись переважно відсіку «бункера», перетворюють його в брязкальце, ускладнюючи потайне пересування.

Кількість пострілів, яке гвинтівка типу PCP (див. «Тип») може зробити на одній повній заправці резервуара, а газобалонна модель — з одного штатного балончика.

Чим більше це число, тим рідше доведеться відволікатися на перезаправку гвинтівки або на заміну балончика. З іншого боку, збільшення числа пострілів на заряді має і зворотні сторони. Так, у разі PCP для більшого числа пострілів на заряді або потрібен більш великий резервуар (що позначається на вазі, габаритів і вартості), або більш високий тиск у резервуарі (що може утруднити заправку і, знову ж, впливає на вартість). У газобалонних моделях, де використовуються стандартні балончики, більше число пострілів зазвичай означає менші витрати газу на один постріл і, як наслідок, меншу дульне енергію і початкову швидкість.

Також варто відзначити, що на останніх пострілах однієї заправки тиск газу і ефективність зброї помітно знижуються; цей ефект найбільш виражений на газобалонних гвинтівках, найменш — на PCP-моделях з подачею повітря редуктором (див. нижче). Так що кількість ефективних пострілів з однієї заправки неминуче буде менше загального числа пострілів.

Найбільший тиск газу всередині, яка здатна без наслідків витримати балон гвинтівки типу PCP (див. «Тип»). На характеристики гвинтівки максимальний тиск в балоні принципово не впливає — моделі з однаковим його значенням можуть відчутно відрізнятися за дуловою енергії, початкової швидкості, кількості пострілів на заправці і т. ін. Вказується ж даний параметр виключно в цілях безпеки — зокрема, щоб користувач не «переборщив» при заправці: наприклад, у застосовуваних для цього балонах від аквалангів тиск може змінюватись від 180 до 300 бар, тоді як у більшості сучасної пневматики резервуари розраховані на 200 бар, і підключення більшого тиску загрожує неприємними наслідками.

Для порівняння: робочий тиск у велосипедної шини складає в середньому близько 3-4 бар.

Об'єм резервуара для стисненого повітря, встановленого в гвинтівці PCP (див. «Тип»); за наявності двох резервуарів (див. нижче) зазвичай вказується їх загальна ємність.

Великий резервуар дозволяє забезпечити більшу кількість пострілів на одній заправці, однак жорсткої залежності тут немає: це число буде залежати також від тиску в ємності, дуловою енергії і деяких інших специфічних факторів. Так що в цьому сенсі ємність резервуара має чисто довідкове значення. А ось на що вона впливає безпосередньо — так це на габарити та вагу зброї: велика ємність неминуче буде важити більше і займати більше місця. Втім, останній недолік нерідко компенсують великою довжиною і малим діаметром резервуара — така деталь добре вписується в пропорції гвинтівки.

Що стосується конкретних обсягів, то вони можуть варіюватися до 60 – 100 см3 у відносно простих і недорогих гвинтівках до 500 см3 в висококласних моделях; а за наявності двох резервуарів їх ємність може перевищувати 800 см3.

Тип кріплення для установки прицільних пристосувань, передбаченого в конструкції гвинтівки. Найчастіше в таких випадках мова йде про оптичному або коллиматорном прицілі; а найбільш популярні варіанти кріплень — це планка Вівера/Пікатінні і «ластівчин хвіст». Ось їх особливості:

— «Ластівчин хвіст». Кріплення цього типу має в розрізі вигляд перевернутої трапеції (розширюється догори); затискач на прицілі охоплює цю трапецію з двох сторін, а поперечні розрізи, на відміну від планок Вівера/Пікатінні, в конструкції не передбачаються — фіксація на місці здійснюється іншими способами. Кріплення «ластівчин хвіст» першопочатково використовувалися в цивільних мисливських гвинтівках, а також в армійському зброю радянського зразка. У наш час завдяки простоті, невисокої вартості і універсальності, вони надзвичайно поширені в пневматичні гвинтівки. Крім того, відзначимо, що «ластівчин хвіст» можна встановити навіть планку Вівера/Пікатінні (такі планки випускаються окремо) і використовувати приціл з відповідним типом кріплення.

— Планка Вівера/Пікатінні. Кріплення у вигляді планки з Т-подібним профілем і характерними поперечними прорізами — вони служать для жорсткої фіксації встановлених аксесуарів на одному місці. Технічно планки Вівера і Пікатінні — це різні типи кріплень, вони розрізняються за розміром прорізів; ці відмінності такі, що приціли та іншої «обвіс» під планки Вівера без проблем стає...на Пікатінні, а ось протилежний варіант можливий далеко не завжди. Втім, на цивільному ринку більшість збройових аксесуарів під подібні планки робляться саме під «вівер», так що цей нюанс, найчастіше, не принципове, і обидва типу планок обєднують в одну категорію.
Загалом подібні планки з низки причин зустрічаються в пневматичні гвинтівки помітно рідше, ніж «ластівчин хвіст». При цьому класична пневматика переважно обладнується кріпленнями Вівера, а ось в страйкбольних копій справжньої зброї можуть застосовуватися і «рейки» Пікатінні (або сумісні з ними планки натовського стандарту STANAG 4694, відомі також як RIS 22 мм).

— Відсутня. Відсутність будь-яких стандартних кріплень для прицілу в конструкції гвинтівки. Найчастіше таке позначення означає, що гвинтівка оснащена класичної мушкою з цілком і не передбачає встановлення додаткових прицільних пристосувань. Однак зустрічається і більш специфічний варіант — пневматика, в якій для встановлення оптики або коліматора використовуються оригінальні кріплення, що не належать до описаних вище стандартів. Подібні гвинтівки можуть поставлятися як з прицілами, так і без них; зустрічаються навіть моделі з незнімною оптикою, хоча і вкрай рідко.